M’Cheyne Bible Reading Plan
Йотам, цар Юдеї
27 Йотаму виповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. Його матір звали Єруша, яка була дочкою Задока. 2 Йотам чинив праведно в очах Господа, як і його батько Уззія, але, на відміну від батька, він не заходив до храму Господнього, щоб спалювали запашне куріння. Однак люди й далі жили неправедно. 3 Йотам збудував Верхню браму храму Господнього і зробив велику роботу по укріпленню стіни біля гори Офел. 4 Він побудував міста в юдейських горах, фортеці та вежі в лісах.
5 Йотам пішов війною проти царя аммонійців і підкорив їх. Того року аммонійці платили йому сто талантів[a] сріблом, десять тисяч ко́рів[b] пшениці і десять тисяч ко́рів ячменя. Стільки ж аммонійці сплатили й на другий і на третій роки.
6 Йотам набирав могутності, бо послідовно дотримувався шляху Господа його Бога.
7 А щодо інших подій за правління Йотама, всі війни, які він вів, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю та Юдеї. 8 Йому виповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. 9 Йотам спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида. Його син Агаз почав царювати після нього.
Агаз, цар Юдеї
28 Агазу виповнилося двадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. На відміну від свого предка Давида, він не чинив праведно в очах Господа. 2 Він робив те, що й ізраїльські царі, а також виготовляв литих бовванів, щоб поклонятися Ваалу. 3 Він спалював запашне куріння в долині Бен-Гінном[c] і приніс у жертву своїх синів, яких спалив за гидотним звичаєм народів, яких Господь вигнав перед тим, як ізраїльтяни осіли у цій землі. 4 Агаз приносив жертви та спалював запашне куріння на узвишшях та під кожним деревом.
5 Тому Господь його Бог віддав його царю Араму. Арамійці перемогли його, захопили багато полонених і привели їх у Дамаск. Агаза теж було віддано в руки царя Ізраїлю, який завдав йому великої поразки.
6 Одного дня Пека, син Ремалії, убив сто двадцять тисяч воїнів у Юдеї, бо юдеї зрадили Господа, Бога їхніх батьків. 7 Зикрі, ефраїмський воїн, убив Маасію, сина царя, Азрікама, наближеного царя, який відповідав за палац, та Елкана, другу людину після царя. 8 Ізраїльтяни у своїх братів захопили в полон двісті тисяч жінок, синів і дочок. Також вони взяли величезну здобич, яку забрали до Самарії.
9 Але був там пророк Господній на ім’я Овед. Отож вийшов він назустріч війську, саме коли вони поверталися до Самарії. Він сказав їм: «Оскільки Господь Бог ваших батьків був дуже розлючений на юдеїв, Він віддав їх вам у руки, і ви винищували їх з такою люттю, що вона зійшла аж до небес. 10 А тепер ви маєте намір перетворити цих чоловіків і жінок Юдеї та Єрусалима на рабів. Але ж хіба самі ви безгрішні перед Господом вашим Богом? 11 Отож послухайте мене! Відпустіть братів своїх, яких ви взяли як полонених, бо страшний гнів Господній упаде на вас».
12 Тоді кілька вождів Ефраїма: Азарія, син Йоханана, Верекія, син Мешіллемота, Єхізкая, син Шаллума, та Амаза, син Хадлая—виступили проти тих, хто повертався з війни. 13 «Не слід приводити сюди полонених,—казали вони,—бо ми будемо винні перед Господом. Чи хочете ви ще додати до своїх гріхів та провин? Наша вина і так дуже велика, і гнів Його страшний впаде на Ізраїль».
14 Отож воїни відпустили полонених і віддали здобич у присутності всіх наближених та всього зібрання. 15 Люди, призначені поіменно, взяли одяг зі здобичі й повдягали тих полонених, що були роздягнені. Вони дали їм вбрання і взуття, їжу та воду, а також лікувальні мастила. Усіх слабих посадили на віслюків. Так вони доставили їх до їхніх братів у Єрихон, місто пальм, а самі повернулися до Самарії.
16 У цей час цар Агаз звернувся по допомогу до ассирійського царя. 17 Едомійці знову прийшли й напали на Юдею, і забрали багато полонених. 18 А тим часом филистимляни робили набіги на міста, що розташовані біля підніжжя гір та в юдейському Неґеві. Вони захопили й зайняли Бет-Шемеш, Айжалон та Ґедерот, а також Соко, Тимну й Ґимзо з довколишніми поселеннями. 19 Господь принизив Юдею за те, що Агаз, ізраїльський цар, сприяв гріхам в Юдеї, а сам був найбільш невірним Господу. 20 Тіґлат-Пілезер, цар ассирійський, прийшов до нього, але замість допомоги приніс лише нещастя. 21 Агаз узяв деякі речі з храму Господнього й царського палацу та від князів і подарував їх царю ассирійському, але це йому не допомогло.
22 В тяжкі часи цар Агаз став іще більш невірний Господу. 23 Він приносив жертви богам людей Дамаска. Ці люди перемогли його, отож він думав так: «Оскільки боги царів Арама допомогли їм, я буду приносити їм жертви. Може, вони допоможуть і мені». Тож вони стали причиною його падіння й падіння всього Ізраїлю.
24 Агаз зібрав і виніс усе начиння з храму Господнього. Він зачинив двері Господнього храму і встановив вівтарі для спалення запашного куріння на кожному перехресті Єрусалима. 25 У кожному місті Юдеї він збудував узвишшя для жертв всеспалення іншим богам, чим викликав гнів Господа Бога його батьків.
26 Інші події його царювання і його діла від початку до кінця описані в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. 27 Агаз спочив із своїми батьками й був похований у Єрусалимі, але не в гробницях царів Ізраїлю, а після нього почав царювати його син Езекія.
Ягня на горі Сіон
14 Тоді дивлюсь я, а переді мною на горі Сіон[a] стоїть Ягня, а ним сто сорок чотири тисячи людей, у котрих на чолі було Його ім’я та ім’я Отця Його.
2 Потім почув я Голос, що линув з небес. Він був подібний до могутнього водоспаду чи гучного гуркоту грому, але звучав як звук музиків, які грають на кіфарах. 3 Люди співали нову пісню перед престолом, чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити пісні тієї, крім ста сорока чотирьох тисяч, яких було викуплено у світу.
4 Це ті, хто не осквернили себе статевими стосунками з жінками, бо вони—чисті[b], та йдуть слідом за Ягням, куди Воно йде. Ці чоловіки були викуплені з-поміж решти людства; вони—перші, хто буде принесений у пожертву Богу і Ягняті. 5 Їхні уста ніколи не брехали. Вони—непорочні.
Три Ангели
6 Тоді я побачив іншого Ангела, який летів високо в небі. У нього було вічне Послання—Євангелія, яку він мав провістити людям землі: кожній нації, племені, мові та народу. 7 Він промовив гучним голосом: «Бійтеся Бога й славте Його! Час Його суду настав. Вклоніться Тому, Хто створив небо й землю, море і всі водні джерела!»
8 Слідом за ним другий Ангел каже: «Упав! Великий Вавилон упав! Він змусив усі народи пити вино лютого гніву Божого за свою розпусту».
9-10 А слідом і третій Ангел каже гучним голосом: «Хто вклоняється звіру й образу[c] його, та має на руці чи на чолі тавро, той питиме нерозведене вино Божого гніву, й буде мучений у вогні і сірці, у присутності святих Ангелів та Ягняти. 11 Дим їхніх мук здійматиметься повік. Тим, хто вклоняється звіру й образу його й кого позначено звіровим іменем, не буде спочину ні вдень, ні вночі». 12 Це означає, що святі люди Божі, які дотримуються Божих заповідей і своєї віри в Ісуса, мусять бути терплячими.
13 Потім я почув, як голос, що линув з небес, промовив: «Запиши це: віднині блаженні ті, хто вмирає в Господі».
«Так,—каже Дух.—Можуть вони тепер відпочити від своєї праці, бо їхні справи йтимуть слідом за ними».
Жнива земні
14 Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить Чоловік, подібний до Сина Людського. На голові у Нього золотий вінець, а в руці—гострий серп. 15 Потім з храму вийшов інший Ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі вже доспів». 16 І Той, Хто сидів на хмарі, змахнув серпом Своїм над землею, і на землі врожай було зібрано.
17 Потім інший Ангел вийшов із храму Небесного. Він також мав гострий серп. 18 І з вівтаря вийшов іще один Ангел, який мав владу над вогнем. Він крикнув гучним голосом до Ангела, який мав гострий серп: «Візьми свій гострий серп і збирай ґрона винограду з земних виноградників, бо виноград вже доспів». 19 І змахнув Ангел серпом своїм над землею і зібрав врожай земного винограду, й кинув його у чавило великого гніву Божого. 20 Виноград було почавлено у тому чавилі за містом. Кров потекла з чавила й піднялася на висоту кінської вуздечки, і розлилась на триста кілометрів[d] навколо.
Господні обіцянки
10 Просіть у Господа дощів навесні,
бо Господь—Творець блискавок і злив.
Він кожному дарує польові рослини.
2 Боввани говорять пусте,
а віщуни бачать брехливі з’яви.
Тлумачі снів теревенять дурниці,
вони втішають, та дарма.
Тому й блукають вони,
мов ті вівці, страждають, бо пастуха немає.
3 Всевишній Бог говорить:
«Я дуже розлючений на пастухів[a],
тож покараю вожаків».
Бо народ Юдеї—то паства Його,
та Він піклується про неї.
Господь Всемогутній пильнуватиме за стадом Своїм,
неначе воїн доглядає за славним конем бойовим.
4 З Юдеї вийдуть разом кожна частина війська,
наріжний камінь, прикілок, лук бойовий
і командир кожного полку.
5 В битві будуть вони, як воїни,
що топчуть порох на вулицях.
Вони воюватимуть, бо Господь із ними
і осоромлять навіть кіннотників.
6 «Я зміцню народ Юди і врятую народ Ізраїлю[b].
Я поверну їх, бо Я дбаю про них.
Я ставитимуся до них так,
немовби ніколи не відкидав їх,
бо Я—Господь Бог їхній, і Я відгукнуся до них.
7 Ефраїмці будуть наче ті воїни,
що випили занадто вина,
а їхні діти те побачать і теж звеселяться.
Тож зрадіють усі вони разом із Господом.
8 Я гукну їх і зберу, бо Я їх викупив,
і стануть вони численні, як були і колись.
9 Хоч Я розсіяв їх поміж народами,
але вони пам’ятатимуть Мене в краях далеких.
Вони дадуть життя дітям своїм
і разом повернуться додому.
10 Я поверну їх із землі Єгипту, Я позбираю їх з Ассирії
й приведу в землі Ґілеаду та Ливану,
і для них усіх не вистачатиме місця.
11 Все станеться як і раніше,
коли Я вивів їх з Єгипту.
Я вдарю по хвилях морських
і люди перейдуть через море турботи.
Я, Всевишній, висушу річки і струмки,
та знищу ассирійську пиху і єгипетську міць.
12 Я зміцню людей Своїх,
тож вони будуть жити для Мене та імені Мого»,—
Господь говорить.
Таємна вечеря. Ісус обмиває ноги Своїм учням
13 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. 3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. 4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. 5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги[a] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» 7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». 8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи,—попросив Симон-Петро,—обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: 10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». 11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. 14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. 17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила. 18 Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.(A) 19 Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я—Сущий[b]. 20 Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Ісус виявляє зрадника
(Мт. 26:20-25; Мк. 14:17-21; Лк. 22:21-23)
21 Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене». 22 Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже. 23 Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом. 24 Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив. 25 Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?» 26 І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота. 27 І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
28 Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді. 29 Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним. 30 Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
Любіть одне одного
31 Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться. 32 Оскільки Бог здобуває славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його. 33 Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу. 34 Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного. 35 Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
Ісус говорить, що Петро зречеться Його
(Мт. 26:31-35; Мк. 14:27-31; Лк. 22:31-34)
36 «Господи, куди ж Ти йдеш?»—спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше—йтимеш»,—відповів Ісус. 37 Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу». 38 Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International