M’Cheyne Bible Reading Plan

Соломон просить мудрості

1 Соломон, син Давида, надійно зміцнився в своєму царстві, бо Господь його Бог був з ним і сприяв його звеличенню.

² Тоді звернувся Соломон до всього Ізраїлю: до командирів тисячних і сотенних загонів, до суддів та всіх старійшин, до голів родів. ³ І Соломон, і вся громада пішли на узвишшя в Ґівеоні, бо там був намет зібрання, який Мойсей, слуга Господній, встановив у пустелі. ⁴ Давид переніс ковчег Божий з Киріат-Єарима на місце, приготовлене для нього, встановив намет в Єрусалимі. ⁵ Але мідний вівтар, зроблений Безалелом, сином Урі, сина Гура, залишився в Ґівеоні перед наметом Господа. Отож Соломон та громада пішли туди просити Його поради. ⁶ Соломон піднявся до бронзового жертовника перед Господом біля намету зібрання і приніс тисячу жертв всеспалення.

⁷ Тієї ночі Бог явився Соломону і сказав йому: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

⁸ Соломон відповів Богу: «Ти виявив велику милість до мого батька Давида й настановив мене царем після нього. ⁹ Тепер, Господи Боже, нехай обіцянка Твоя, яку Ти дав моєму батькові Давиду, сповниться, бо зробив Ти мене царем над народом, який такий чисельний, як порох на землі. ¹⁰ Дай мені мудрість і знання, щоб міг я вести цей народ, бо хто ж інакше у змозі правити цим великим народом?»

¹¹ Бог сказав Соломону: «Оскільки це щиросердне твоє бажання і не просив ти багатства, статків чи слави, і не просив смерті ворогам своїм, і не просив довгого життя, а просив мудрості та знань, щоб правити Моїм народом, над яким Я наставив тебе царем, ¹² тому дам Я тобі мудрість і знання. І дам тобі також багатство, статки і славу, яких не мав жоден цар до тебе і не матиме після тебе».

¹³ Тож пішов Соломон до місця поклоніння в Ґівеоні. Потім Соломон залишив намет зібрання, щоб правити Ізраїлем.

Соломон створює військо й примножує багатство

¹⁴ Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. ¹⁵ Цар зробив срібло та золото таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. ¹⁶ Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое^[a] та привозили їх Соломону. ¹⁷ Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів^[b] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів^[c]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.

Слово Життя

1 Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово^[a] Життя ми свідчимо. ² Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам. ³ Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність^[b] із нами. А наша спільність—з Отцем і Його Сином Ісусом Христом. ⁴ Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша^[c] була повною!

Бог прощає гріхи наші

⁵ Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім». ⁶ Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини. ⁷ Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

⁸ Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди. ⁹ Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності. ¹⁰ Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його—не в наших серцях^[d].

Михей засмучений злом, що коять люди

День покарання близько

Господь Спаситель

Господь вибачає

Повернення Ізраїлю

Притча про несправедливого управителя

16 Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря. ² Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.

³ Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно. ⁴ Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.

⁵ Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?” ⁶ Той відповідає: „Сто мір^[a] оливи”. Управитель каже: „Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко—хай буде п’ятдесят”.

⁷ Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок^[b] пшениці”. Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.

⁸ І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні. ⁹ Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.

¹⁰ Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде. ¹¹ І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство? ¹² І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»

Не можна служити двом господарям

¹³ «Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»^[c].

Закон Божий неможливо змінити

(Мт. 11:12-13)

¹⁴ Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей. ¹⁵ А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.

¹⁶ Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього. ¹⁷ Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».

Про розлучення

¹⁸ «Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».

Притча про багатія і Лазаря

¹⁹ Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіші шати. ²⁰ А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки. ²¹ Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть зі столу багатія. Тільки собаки підходили й зализували його рани.

²² А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований. ²³ І в країні мертвих^[d], страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря. ²⁴ І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”

²⁵ Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.

²⁶ Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас,—не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.

^27-28 Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.

²⁹ Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”. ³⁰ Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”. ³¹ Але Авраам сказав: „Якщо вони не слухаються Мойсея та пророків, то навіть коли встане хтось із померлих, їх усе одно не переконає”».