M’Cheyne Bible Reading Plan
Створення Всесвіту
1 Коли Бог почав створювати небо й землю[a], 2 земля була безформна та порожня. Земля знаходилася у морській безодні[b], а темрява огортала воду. Дух Божий[c], неначе буря, носився над водами.
День перший—світло
3 І сказав тоді Бог: «Нехай буде світло!» І засяяло світло. 4 І побачив Бог, що це добре. І відділив тоді Бог світло від темряви. 5 І назвав він світло «днем», а темряву—«ніччю».
І був вечір, і настав ранок. То був перший день.
Другий день—небо
6 І мовив Бог: «Нехай буде повітря між водами, хай розділить воно їх посередині!»[d] 7 Тож створив Він склепіння і розділив води на ті, що під ним, і ті, що над ним. І з’явилося склепіння. 8 І назвав Бог його «небом».
І був вечір, і настав ранок. То був другий день.
Третій день—суходіл і рослини
9 І мовив Бог: «Нехай води, що нижче неба, зберуться докупи до одного місця, щоб з’явився суходіл!» І сталося так[e]. 10 І назвав Бог суходіл «землею», а води, що зібралися—«морями». І побачив Бог, що це добре.
11 І мовив Бог: «Нехай земля зазеленіє рослинами: яриною, що зерно різне дає, та фруктовими деревами, що плоди приносять із насінням різним». І сталося так. 12 Земля зростила рослини: ярину, що зерно різне дає, і дерева, що приносять плоди зі своїм насінням. І побачив Бог, що це добре.
13 І був вечір, і настав ранок. То був третій день.
Четвертий день—сонце, місяць і зірки
14 І мовив тоді Бог: «Нехай будуть світила на небосхилі! Вони відокремлять день від ночі. Нехай вони будуть для різних свят[f], а також означають початок і кінець днів та років. 15 Нехай вони будуть світилами склепіння і освітлюють землю». І сталося так.
16 Тож створив Бог два великі світила: більше, щоб керувати днем, а менше—ніччю. Бог також створив зірки. 17-18 Він розташував усі ці світила на небосхилі, щоб світили вони на землю і керували днем і ніччю і щоб відокремили світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19 І був вечір, і настав ранок. То був четвертий день.
П’ятий день—птахи і риби
20 І мовив тоді Бог: «Нехай безліч живих створінь заповнить води, і птахи нехай літають над землею в небі!» 21 Тож Бог створив велетенських морських тварин, а також все, що живе й рухається в морі—безліч різних живих істот. Створив Бог також кожного птаха небесного кожного роду. І побачив Бог, що це добре. 22 І благословив їх Бог словами: «Плодіться й розмножуйтеся й поновлюйте моря рибою й усім живим. Птахи ж нехай плодяться на землі».
23 І був вечір, і був ранок. То був п’ятий день.
Шостий день—земні тварини й люди
24 І мовив тоді Бог: «Нехай земля породить живих істот кожного роду. Нехай буде багато великої та дрібної худоби і диких звірів». І сталося так. 25 Створив Бог звірів земних кожного роду, різноманітну велику й дрібну худобу, і звірів, що плазують по землі. І побачив Бог, що це добре.
26 Тоді мовив Бог: «Створімо ж тепер людей[g] образом Нашим і подобою. Нехай люди панують над рибою морською і над усім птаством небесним. Нехай панують над худобою і дикими звірами, що плазують по землі, і над усією землею[h]». 27 І створив Бог людину за образом Своїм і подобою Своєю. Створив Він чоловіка й жінку.
28 І Бог благословив їх і сказав їм: «Народіть багато дітей, щоб жили вони по всій землі й панували над нею. Пануйте над рибою морською і над птаством небесним. Пануйте над усім живим, що рухається по землі». 29 І мовив Бог: «Ось даю Я вам рослини, що мають зерно і ростуть по всій землі. Даю й дерева, що плоди приносять, і насіння в тих плодах. І буде це вам на поживу. 30 Кожному звірові земному, кожній пташині небесній, кожній тварині малій, що плазує по землі й дихає життям, дав Я кожну зелену рослину на поживу». І сталося так. 31 І подивився Бог на все, що створив, і побачив, що все воно вельми добре.
І був вечір, і настав ранок. То був шостий день.
Родовід Ісуса
(Лк. 3:23-38)
1 Ось родовід Ісуса Христа, з роду Давида та Авраама.
2 Авраам був батьком Ісаака.
Ісаак був батьком Якова.
Яків був батьком Юди та його братів.
3 Юда був батьком Фареса та Зари,
а матір’ю їхньою була Тамара.
Фарес був батьком Есрома.
Есром був батьком Арама.
4 Арам був батьком Аммінадава.
Аммінадав був батьком Наасона.
Наасон був батьком Салмона.
5 Салмон був батьком Воаза, а матір’ю його була Рахав.
Воаз був батьком Йоведа, а матір’ю його була Рут.
Йовед був батьком Єссея.
6 Єссей був батьком царя Давида.
Давид був батьком Соломона,
а його матір’ю була Урієва жінка.
7 Соломон був батьком Ровоама.
Ровоам був батьком Авії.
Авія був батьком Аси.
8 Аса був батьком Йосафата.
Йосафат був батьком Йорама.
Йорам був батьком Осії.
9 Осія був батьком Йоатама.
Йоатам був батьком Агаза.
Агаз був батьком Езекії.
10 Езекія був батьком Манасії.
Манасія був батьком Амоса.
Амос був батьком Йосії.
11 Йосія був батьком Єхонії[a] та його братів.
Це було за часів переселення ізраїльського народу до Вавилона.
12 Після переселення до Вавилона Єхонія був батьком Салатиїла,
та Салатиїл був батьком Зерувавела.
13 Зерувавел був батьком Авіюда.
Авіюд був батьком Еліакима.
Еліаким був батьком Азора.
14 Азор був батьком Задока.
Задок був батьком Ахима.
Ахим був батьком Еліуда.
15 Еліуд був батьком Елеазара.
Елеазар був батьком Маттана.
Маттан був батьком Якова.
16 Яків був батьком Йосипа,
чоловіка Марії, у якої народився Ісус,
названий Христом.
17 Отже, всього було чотирнадцять поколінь від Авраама до Давида, чотирнадцять поколінь від Давида до переселення у Вавилон і чотирнадцять поколінь від переселення у Вавилон до народження Христа.
Народження Ісуса Христа
(Лк. 2:1-7)
18 Ось як народився Ісус Христос: Марія, Його мати, була заручена з Йосипом. Ще до їхнього одруження виявилося, що вона вагітна від Святого Духа. 19 Йосип, її чоловік, був людиною порядною й праведною і не хотів її ославити, отже, він вирішив таємно розлучитися з нею. 20 Та коли він про це подумав, з’явився йому вві сні Ангел Господній і мовив: «Йосипе, сину Давидів, не бійся взяти шлюб з Марією, бо Дитина, Яка в ній зачата—від Духа Святого. 21 Марія народить Сина, і ти назвеш Його Ісусом[b], бо Він спасе людей від їхніх гріхів».
22 Все це сталося так, щоб могли збутися слова Господні, мовлені устами пророка:
23 «Слухайте! Діва незаймана завагітніє і народить Сина,
і назвуть Його Еммануїлом»(A),
що означає «З нами Бог».
24-25 Прокинувшись, Йосип зробив те, що звелів йому Ангел Господній, і взяв Марію собі за жінку, але не знав він її, аж доки не народила вона Сина. І назвав він Його Ісусом.
Кир допомагає полоненим повернутися
1 У перший рік[a] царювання перського царя Кира, щоб справилося слово Господнє, мовлено пророком Єремією[b], Господь надихнув перського царя Кира написати об’яву і розіслати її по всіх усюдах свого царства. Ось що там мовилося:
2 «Так каже Кир, цар перський:
„Господь, Бог Небесний, віддав мені всі царства землі й призначив мене побудувати для Нього храм у Єрусалимі, що в Юдеї. 3 Хто з вас належить до Його народу? Хай їхній Господь буде з ними і нехай підуть вони в Єрусалим, що в Юдеї, і збудують храм Господа, Бога Ізраїлю, тобто Бога, який в Єрусалимі. 4 А інші мешканці міст, де ще залишилися ізраїльтяни, мають допомагати їм золотом та сріблом, добром і худобою, а також добровільними пожертвами на храм Господній в Єрусалимі”».
5 І піднялися старійшини родин Юди та Веніамина, священики та левити—всі, кого Бог надихнув іти будувати храм Господній в Єрусалимі. 6 А сусіди їхні допомагали їм срібними й золотими речами, добром усіляким, худобою та дорогоцінними дарунками, а також різноманітними добровільними пожертвами. 7 А цар Кир виніс посуд храму Господа, який Навуходоносор забрав був з Єрусалима й помістив у храмі своїх лжебогів. 8 Кир, цар перський, передав усе те скарбнику Мітредату, а той зробив реєстр і віддав усе те Шешбацару, юдейському вождю.
9 Ось перелік того, що було там: золотих полумисків—тридцять, срібних полумисків—одна тисяча, ножів—двадцять дев’ять, 10 золотих кухлів—тридцять, срібних кухлів—чотириста десять, іншого посуду—одна тисяча.
11 Всього було там п’ятдесят чотири тисячі предметів посуду з золота та срібла. Шешбацар привіз усе те добро, коли полонені були повернуті Господом з Вавилона до Єрусалима.
1 1-2 У першій своїй книзі, Теофіле[a], я писав про вчинки і вчення Ісуса—від того часу, коли Він почав Свою службу, і до Його вознесіння на небо. Але спершу Він обрав апостолів і дав їм Свій Заповіт через Святого Духа. 3 Після Своєї смерті Ісус з’явився апостолам. Він дав їм чимало переконливих доказів того, що Він живий. Протягом сорока днів Ісус з’являвся їм і розповідав про Царство Боже.
4 І одного разу, обідаючи з апостолами, Ісус наказав їм: «Не йдіть із Єрусалиму. Чекайте на те, що Отець Мій обіцяв. Та пам’ятайте, що ви почули це від Мене. 5 Бо Іоан хрестив людей водою, а ви будете хрещені Духом Святим. І мине не так багато днів, перш ніж це станеться».
Вознесіння
6 Тож коли апостоли зібралися разом, вони запитали Його: «Господи, чи повернеш ти цього разу царство Ізраїлю?» 7 Ісус відповів: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою. 8 Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі».
9 Після цих слів Ісус на очах у апостолів був узятий на небо. І хмара сховала Його від їхнього зору. 10 Апостоли пильно вдивлялися в небо, де Він зник, коли раптом поруч із ними з’явилися двоє чоловіків у білому вбранні. 11 Вони сказали: «Люди з Ґалилеї, чому ви стоїте тут, вдивляючись у небеса? Ісус, Який був узятий від вас на небо, повернеться. І це буде так само, як ви бачили, коли Він вознісся на Небеса».
Обрання нового апостола
12 Після того апостоли пішли з Оливної гори до Єрусалиму, яка знаходилася на відстані приблизно одного кілометра[b] від міста. 13 Повернувшись, вони зайшли до кімнати, де на той час мешкали. То були Петро, Іоан, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфіїв та Симон-Зилот і Юда, син Якова. 14 Всі вони постійно молилися разом. З ними було й кілька жінок, а також Марія, Ісусова мати, і Його брати.
15 Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав: 16 «Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса. 17 Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».
18 (Цей чоловік одержав гроші за свій злочин і придбав на них шмат землі. Але він впав униз головою, і тіло його луснуло, аж нутрощі вивалилися. 19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима. Тож поле це стало називатися їхньою мовою «Акельдама», що означає «Криваве поле»).
20 Петро сказав: «Адже так сказано в книзі Псалмів про Юду:
„Нехай спустошена буде його оселя,
і ніхто хай не житиме в ній”.(A)
І ще сказано:
„Нехай інший візьме на себе його служіння”.(B)
21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами—від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус вознісся на небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».
23 Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія. 24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало». 26 І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International