M’Cheyne Bible Reading Plan
Зло людське
6 Людей ставало все більше й більше на землі. І було багато в них дочок. 2 Побачили сини Божі[a], що ті вродливими були, та й почали брати з ними шлюб, хто яку вподобав. 3 І мовив тоді Господь: «Дух Мій не завжди перебуватиме в людях[b], бо тіла їхні тлінні. І житимуть вони лише сто двадцять років».
4 Сини Божі пізнали людських жінок, а ті народили їм дітей. В ті часи (і пізніше) на землі жили нефілими[c] Вони були воїнами давніх часів, славетними людьми. 5 Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе. 6 І пошкодував Бог, що створив людей на землі. І засмутився Він у серці Своєму. 7 І промовив тоді Господь: «Я зітру з лиця землі людей, яких створив. Я знищу не тільки всіх людей і всіх тварин, але й усе, що плазує по землі та всіх птахів небесних. Я так шкодую, що створив їх». 8 Але Ной здобув ласку в очах Господа.
Ной
9 Ось родовід Ноїв. Ной був чоловік праведний і бездоганний серед усіх людей свого часу. Він жив у згоді з Богом і наслідував Його у всьому. 10 Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
11 І зіпсувалася земля в очах Божих. Запанувало на ній насильство. 12 Поглянув Бог на землю. Вона була загублена людьми, які занапастили й життя свої.
13 І мовив Бог Ноєві: «Я вирішив покласти край усьому живому за те, що люди залили землю насильством. Я знищу землю.
14 Змайструй собі ковчег із кипарису. Зроби приміщення в ньому і просмоли його ззовні та зсередини. 15 Завдовжки він має бути триста ліктів[d], завширшки—п’ятдесят ліктів[e], а заввишки—тридцять ліктів[f]. 16 Зроби під дахом вікно в лікоть, а збоку—двері. Зроби також три палуби: нижню, середню й верхню. 17 Я збираюся затопити водою землю, щоб сталася велетенська повінь, і знищити все живе, що є під небом. Усе на землі загине. 18 У нас же з тобою буде особлива домовленість. Ти зайдеш у ковчег зі своїми синами й з дружиною своєю, і з жінками синів своїх. 19 І мусиш узяти з собою по парі всього живого на землі, щоб вони вижили з тобою. Вони мають бути чоловічої та жіночої статі. 20 По парі кожного виду птахів, звірів і плазунів різних прийдуть до тебе, щоб ти зберіг їх живими. 21 Візьми з собою кожного роду їжі, щоб було і для тебе, і для всіх».
22 Ной зробив так, як звелів йому Бог.
Повчання Ісуса про милостиню
6 «Остерігайтеся виконувати релігійні обов’язки на людях, щоб вони бачили вас, бо не матимете ви винагороди від вашого Отця Небесного. 2 Отож коли подаєте жебракові, не сурміть перед усіма, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають винагороду. 3-4 Та коли ви подаєте жебраку милостиню, нехай ліва рука ваша не знає, що робить права[a], щоб таємне було ваше подаяння. Тоді Отець ваш Небесний, який бачить зроблене таємно, віддячить вам»[b].
Повчання Ісуса про молитву
(Лк. 11:2-4)
5 «І коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях, щоб люди їх бачили. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають свою винагороду. 6 Та коли ви молитеся, йдіть до своєї кімнати, зачиніть двері й моліться Отцю своєму на самоті, а Отець ваш, Який бачить зроблене таємно, віддячить вам. 7 Коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани[c], котрі вважають, ніби чим багатослівніші вони будуть, тим вірніше почує їх Господь. 8 Отже, не будьте подібні до них, бо Отець ваш знає, чого вам треба. Він знає те раніше, ніж ви попросите в Нього. 9 Тому моліться так:
„Отче наш Небесний,
хай святиться ім’я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє.
Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі.
11 Дай нам наш хліб[d] щоденний.
12 Прости гріхи наші,
як ми прощаємо тим,
хто завинив перед нами.
13 Не введи нас у спокусу,
а спаси від лукавого,
[бо царство, влада та слава
належать Тобі повік. Амінь!][e]
14 Якщо ви прощаєте людям гріхи їхні, то Отець ваш Небесний також простить вам. 15 Та коли ви не прощаєте, то й Отець не простить вам гріхи ваші”».
Повчання Ісуса про піст
16 «Коли ви поститеся, не прибирайте сумного вигляду, як лицеміри, які прикидаються, аби людям стало ясно, що вони постяться. Істинно кажу вам: вони вже сповна мають свою винагороду. 17-18 Коли ви поститеся, зачешіть своє волосся та вмийте обличчя своє, щоб люди не побачили, що ви поститеся, щоб побачив лише Отець ваш, Якого ніхто не бачить. І Той, Хто бачить таємне, віддячить за це».
Складайте скарби на Небі
(Лк. 12:33-34; 11:34-36; 16:13)
19 «Не складайте собі скарбів на Землі, де міль та іржа знищать їх, де злодії можуть вдертися й викрасти їх. 20 Краще збирайте скарби для себе на Небі, де ні міль, ні іржа не понівечать їх, де злодії не вдеруться й не викрадуть їх. 21 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде.
22 Око—єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. 23 Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. Якщо єдине світло, яке маєте ви—темрява, тож темрява та—є найгірша з усіх!»[f]
24 «Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»[g].
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Лк. 12:22-34)
25 «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про те, що їстимете й питимете, аби підтримати життя своє. Не турбуйтеся про одяг для тіла вашого. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 26 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Отець Ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не знаєте, люди, що ви значно важливіші за птахів? 27 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину? 28 Навіщо ви піклуєтеся про одяг? Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. 29 Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 30 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри! 31 Тож не піклуйтеся й не питайте: „Що нам їсти?” або „Що нам пити?” або „У що нам вбратися?” 32 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Отець Ваш Небесний знає, чого ви потребуєте.
33 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже та робіть усе, що Господь від вас вимагає, й тоді усе інше Він неодмінно вам надасть. 34 Не піклуйтеся про день завтрашній, бо завтра будуть свої клопоти. Кожен день має досить своїх турбот».
Згода царя Дарія
6 Тоді цар Дарій видав наказ, і було досліджено літописи, які зберігалися в скарбниці у Вавилоні. 2 Той сувій було знайдено в Екбатані, царський фортеці на землях мидійських. Ось що в ньому було написано:
Офіційний лист. 3 У перший рік царя Кира він видав наказ стосовно храму Божого в Єрусалимі:
«Нехай храм буде відбудовано на тому місці, де вони приносили пожертви, і хай будуть ті самі підвалини. Нехай храм буде заввишки шістдесят ліктів[a] і завширшки шістдесят ліктів. 4 Мур довкола хай буде в три ряди каміння і з одним дерев’яним перекриттям, а витрати будуть сплачені з царської казни. 5 А також, нехай золотий і срібний посуд з храму Божого, який Навуходоносор забрав із храму в Єрусалимі й переніс до Вавилона, буде повернено на місце в Єрусалим. І нехай той посуд поміщено буде в храм Божий».
6 Тоді цар Дарій відіслав такого листа своїм підлеглим:
«Отож ти, Таттенаю, правителю земель на захід від річки Євфрат, Шефаре Возенаю, і ви, їхні однодумці, наглядачі земель на захід від річки Євфрат, держіться подалі від Єрусалима. 7 Не заважайте роботі по відбудові храму Божого. Нехай правитель юдейський і старійшини юдейські відбудовують храм Божий на тому самому місці.
8 Отож віддаю я такий наказ про те, як вам бути щодо юдейських старійшин у справі відбудови храму Божого. Всі витрати цих людей на будівництво мають повністю бути сплачені за царський рахунок, з податків з земель, що на захід від річки Євфрат, щоб могли вони не припиняти роботи. 9 Що ж буде потрібно для пожертв усеспалення на честь Бога Небесного, чи телята, чи барани, чи ягнята, або ж священики Єрусалима проситимуть пшениці, солі, вина чи олії, давайте їм щоденно і без зволікань, 10 щоб могли вони приносити Богові Небесному любі Йому офіри й молитися за життя царя та його синів.
11 А ще видаю я наказ про те, що якщо хтось не підкориться цьому наказу, то нехай дерев’яний стовп буде вирваний з його оселі, а його самого нехай прив’яжуть і заб’ють на тому стовпі, а оселю його перетворять на купу гною.
12 Нехай Бог, Який помістив ім’я Своє в Єрусалимі, скине всякого царя чи народ, які не підкорятимуться цьому наказу й намагатимуться зруйнувати храм Господа в Єрусалимі.
Я, Дарій, видав цей наказ. І хай він пильно виконується».
Завершення і освячення храму
13 Тоді Таттенай, правитель земель на захід від річки Євфрат, Шефар Возенай та їхні прихильники зробили точнісінько так, як наказав Дарій.
14 Старійшини юдейські успішно просувалися в будівництві згідно з пророкуваннями Оґія та Захарія, сина Іддо. Вони завершили відбудову храму, як і наказував їм Бог Ізраїлю та царі Кир, Дарій, Артаксеркс, царі перські.
15 Отож храм було завершено третього дня місяця Адара. Це було в шостий рік правління Дарія[b]. 16 Тоді народ Ізраїля, священики та левити і всі, хто повернувся з полону, з великою радістю відсвяткували посвячення храму Божого. 17 На честь посвячення храму Божого у жертву було принесено сто биків, двісті баранів, чотириста ягнят, а як жертву спокути всього Ізраїлю: дванадцятеро козлят, по одному за кожне ізраїльське коліно. 18 Було призначено священиків за їхнім розподілом і левитів у їхні групи для відправ у Божому храмі в Єрусалимі, як було записано в книзі Мойсея.
Пасха
19 [c] Євреї, які повернулися з полону, відсвяткували Пасху на чотирнадцятий день першого місяця. 20 Усі левити й священики очистилися для святкування. Левити забили пасхальне ягня для всіх євреїв, що повернулися з полону, та для своїх братів-священиків і для себе. 21 Люди Ізраїлю, які повернулися з полону, їли пасхальну їжу. Та й інші люди, які очистилися від погані інших народів цієї землі, теж їли пасхальну їжу на знак поклоніння Господу, Богу Ізраїлю. 22 Сім днів з великою радістю відзначали вони свято Опрісноків, бо Господь зробив їх щасливими, навернувши до них серце царя ассирійського[d], аж той допоміг їм у побудові храму Бога Ізраїлю.
Обрання сімох чоловіків для особливої праці
6 Тими днями кількість Ісусових учнів дедалі зростала. Але дехто з послідовників, які розмовляли грецькою мовою, були невдоволені іншими учнями, які були з Юдеї. Мовляв, їхніх вдів ображають при розподілі щоденної частки харчів.
2 Тоді дванадцять апостолів зібрали разом громаду послідовників і сказали: «Це не добре, що ми залишаємо служіння слову Божому заради керування розподілом харчів. 3 Тож, брати і сестри, оберіть з-поміж себе сімох мужів з доброю славою, сповнених Духа Святого і мудрості. Ми їх призначимо відповідати за ці справи, 4 а самі присвятимо себе молитві й служінню Слову».
5 Ця пропозиція задовольнила всю громаду. Вони обрали Степана (чоловіка, сповненого віри і Духа Святого), а також Пилипа[a], Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу з Антиохії, який раніше був навернений у юдейську віру. 6 Цих людей поставили перед апостолами, які помолившись, поклали руки[b] на них.
7 Отже, Слово Боже поширювалося, й кількість послідовників у Єрусалимі значно зросла. Навіть багато юдейських священиків підкорилося новій вірі.
Степан перед Синедріоном
8 Степан був чоловіком, сповненим благодаті й сили. Він чинив великі дива й дивовижні знамення між людьми. 9 Але дехто, з так званої «синагоги вільних людей»[c], виступили проти нього. То були юдеї з Киринеї та Александрії, а також із Силикії та Азії. Вони почали сперечатися зі Степаном, 10 але не могли протистояти ні мудрості, ні Духові Святому, з якими він говорив.
11 Тоді вони декого підкупили, щоб ті люди сказали: «Ми чули, як Степан ганьбив Закон Мойсея і Бога». 12 Таким чином вони підбурили народ, старійшин і книжників. Ті виступили проти Степана, й, схопивши його, привели до Синедріону. 13 І було також приведено лжесвідків, які сказали: «Він без кінця ганьбить це святе місце і Закон Мойсея. 14 Бо ми чули, як він казав, що Ісус із Назарета зруйнує храм і змінить наші звичаї, які Мойсей передав нам».
15 Усі, хто були в Синедріоні, пильно подивилися на Степана й побачили, що обличчя в нього було, як у Ангела.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International