M’Cheyne Bible Reading Plan

Соломон готується до розбудови храму та палацу

2 Соломон віддав наказ збудувати храм в ім’я Господа і царський палац для себе. ² Він виписав сімдесят тисяч простих робітників і вісімдесят тисяч каменярів у горах та три тисячі шістсот наглядачів за їхньою роботою.

³ Соломон направив послання до Гірама, царя Тира:

«Надішли мені кедрових колод, як робив ти це для батька мого Давида, коли надсилав йому кедр для побудови палацу, де він жив. ⁴ А тепер я збираюся розпочати будівництво храму в ім’я Господа мого Бога й присвятити його Йому для щоденних всеспалень та спалювання запашного куріння, для постійного покладання священного хліба, для всеспалень щоранку й щовечора, по суботах, у Новолуння та всі свята, призначені Господом, нашим Богом. Це віковічний порядок для Ізраїлю.

⁵ Храм, що я збираюся звести, має бути величним, бо наш Бог—Найвеличніший серед усіх богів. ⁶ Але хто ж спроможний збудувати для Нього храм, адже небеса і навіть всесвіт неспроможні вмістити Його? То чи можу я збудувати якийсь храм для Нього? Хіба що місце для жертв всеспалення перед Ним.

⁷ Отож пришли мені вправного майстра по золоту й сріблу, по міді й залізу, а також по пурпуру, червені та блакиті, аби працював він в Юдеї та Єрусалимі з моїми майстерними ремісниками, яких підготував мій батько Давид. ⁸ Надішли мені також кедрових, соснових та сандалових^[a] колод із Ливану, бо я знаю, що твої люди—вправні лісоруби. Мої робітники будуть працювати разом із твоїми, ⁹ аби забезпечити мені велику кількість деревини, бо храм, який я будую, має бути просторий і величний. ¹⁰ Я дам твоїм слугам-лісорубам двадцять тисяч корів^[b] подрібненої пшениці, двадцять тисяч корів ячменю, двадцять тисяч батів^[c] вина і двадцять тисяч батів оливи».

¹¹ Цар Гірам відповів Соломону таким листом:

«Оскільки Господь любить Свій народ, Він зробив тебе його царем». ¹² І додав Гірам: «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, Який створив небеса й землю! Він дав царю Давиду сина, наділеного розумом і мудрістю, який збудує храм Господу і палац для себе. ¹³ Я посилаю тобі Гурама-Абі, великого майстра^[d]. ¹⁴ Його мати з Дана, а батько з Тира. Він вправно працює із золотом і сріблом, міддю й залізом, камінням і деревом, із пурпуром, блакиттю та червінню і з тонким полотном. Він дуже досвідчений майстер-гравер і може виконати будь-яке замовлення, що даси йому. Він буде працювати з твоїми ремісниками і з тими, що від мого володаря, батька твого Давида.

¹⁵ Тепер дозволь мені, мій пане, просити надіслати твоїх слуг, пшеницю, ячмінь, оливу та вино, які ти обіцяв, ¹⁶ а ми будемо заготовляти колоди з Ливану в потрібній тобі кількості й сплавляти їх плотами вниз по морю до Йоппи. Звідти ти зможеш їх доставляти до Єрусалима».

¹⁷ Соломон зробив перепис чужинців, що жили в Ізраїлі після того перепису, що зробив його батько Давид. І виявилося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот чоловік. ¹⁸ Він призначив із них сімдесят тисяч бути вантажниками, а вісімдесят тисяч—каменярами в горах, а ще три тисячі шістсот—наглядачами, що мали стежити за виконанням робіт.

Ісус Христос—наш Заступник

2 Любі діти мої! Я пишу до вас про це, щоб ви не грішили. Але якщо хтось і згрішить, то має заступника перед Отцем—праведного Ісуса Христа. ² Він і є тією жертвою, яка спокутує гріхи наші, і не тільки наші, а й усього світу.

³ Саме так ми можемо бути певні в тому, що пізнали Бога, якщо дотримуватимемося заповідей Його. ⁴ Хто говорить: «Я знаю Його!» і не виконує заповіді Його, той брехун, і правда не в його серці. ⁵ А хто слухняний вченню Його, в тому любов до Бога й справді прибуває. Саме так ми можемо переконатися в тому, що ми в Бозі. ⁶ Хто каже, що живе в Бозі, той мусить жити, як Ісус жив.

Ісус заповідав любити одне одного

⁷ Любі друзі мої! Я пишу не про нову, а про стару заповідь, яку ви мали споконвіку. Ця стара заповідь—Послання, яке ви чули. ⁸ А з іншого боку, те, що пишу вам, є водночас і новою заповіддю. І правду цю засвідчено життям Ісуса Христа і вашим життям, бо темрява відступає, а істинне Світло вже сяє.

⁹ Хто каже, що живе у світлі, але ненавидить брата чи сестру свою, той все ще знаходиться в темряві. ¹⁰ Хто любить братів і сестер своїх, той живе у світлі, і немає нічого в його житті, що б змушувало його грішити. ¹¹ А хто ненавидить брата чи сестру свою, той живе у темряві; він безпорадно блукає, не знаючи, куди йде, бо темрява засліпила його.

Підстави для написаного

Не любіть світського

¹⁵ Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. ¹⁶ Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. ¹⁷ Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.

Ворогів Христових не приймайте

¹⁸ Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий^[a]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. ¹⁹ Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

²⁰ Ви отримали дар^[b] від Святого^[c], і всі ви знаєте правду. ²¹ Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.

²² Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. ²³ Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. ²⁵ Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.

²⁶ Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. ²⁷ Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.

²⁸ Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде. ²⁹ Якщо ви знаєте, що Христос праведний, то знайте й таке: хто живе праведно, є дитиною Божою.

1 Це пророцтво про Ниневію^[a]. Це книга про з’яву, що була Наумові з Елкоша.

Господь лихий на Ниневію

¹² Господь говорить до Юдеї так:

Ісусові застороги проти гріха

(Мт. 18:6-7, 21-22; Мк. 9:42)

17 Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять! ² Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі. ³ Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його. ⁴ Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертається до тебе й каже: „Я каюся”,—прости його».

Апостоли просять зміцнити їхню віру

⁵ Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!» ⁶ На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море”,—і вона послухалася б вас».

Будьте добрими слугами

⁷ «Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?” ⁸ Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?” ⁹ Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?

¹⁰ Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».

Очищення десяти прокажених

¹¹ По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю. ^12-13 Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!» ¹⁴ Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам»^[a]. І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.

¹⁵ Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога. ¹⁶ Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.

¹⁷ У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро? ¹⁸ Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»

¹⁹ І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».

Царство Боже—серед вас

(Мт. 24:23-28, 37-41)

²⁰ Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили. ²¹ Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!”—оскільки Царство Боже—з вами»^[b].

²² А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй славі, але не побачите. ²³ І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними. ²⁴ Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край. ²⁵ Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.

²⁶ Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського. ²⁷ Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег^[c]. Тоді настав потоп і їх усіх знищив.

²⁸ Це буде так само, як було в часи Лота^[d]. Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки. ²⁹ Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив. ³⁰ І станеться так само в час пришестя Сина Людського.

³¹ Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому. ³² Пам’ятайте про Лотову дружину^[e].

³³ Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його. ³⁴ Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться. ³⁵ Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться. ³⁶ [Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться»]^[f].

³⁷ У відповідь учні запитали Його: «У якому місці це трапиться, Господи?» Ісус мовив: «Це місце легко розпізнати, бо туди, де є мертвечина, завжди стерв’ятники злітаються».