M’Cheyne Bible Reading Plan
Шеба повстає проти Давида
20 Сталося так, що там був баламут Шеба, син веніаминія Бікрі. Він засурмив у сурму й вигукнув:
«Не маємо ми долі у Давида.
Не маєм спадщини в сина Єссея!
Ізраїлю! Ходімо по своїх наметах».
2 І всі ізраїльтяни[a] покинули Давида. Вони пішли за Шебою, сином Бікрі. Але люди Юдеї супроводжували царя від Йордану до Єрусалима.
3 Коли Давид повернувся додому в Єрусалим, він відіслав десять наложниць, яких залишав стерегти дім, в окрему оселю[b], приставивши до них вартових. Він забезпечив їх, але вже не спав з ними. Так їх тримали в заточенні все життя аж до смерті.
4 Цар звернувся до Амази: «Заклич усіх людей Юдеї до мене, щоб з’явилися через три дні. І ти також будь». 5 Амаза вирушив збирати юдеїв, але робив це довше часу, призначеного царем.
Давид наказує вбити Шебу
6 Давид сказав Авішаю: «Шеба, син Бікрі нашкодить нам більше, ніж Авесалом. Візьми слуг свого хазяїна й наздожени його, інакше він знайде укріплені міста і втече від нас».
7 Тож воїни Йоава, керетяни, пелетійці[c] та всі інші могутні воїни під командуванням Авішая вирушили навздогін Шебі. Вони виступили з Єрусалима, щоб наздогнати Шебу, сина Бікрі.
Йоав убиває Амазу
8 Коли вони проходили повз велику скелю в Ґівеоні, їм назустріч вийшов Амаза. Йоав був у військовому плащі, опоясаний ременем, з якого звисав меч у піхвах. Коли він ступив крок назустріч, меч випав із піхов. 9 Йоав звернувся до Амаза: «Як живеш, брате мій?» Потім Йоав притягнув Амазу правою рукою за бороду, щоб поцілувати. 10 Амаза не звернув уваги на меч у руці Йоава. Йоав ударив ним прямо в живіт. Нутрощі Амази впали на землю. В другому ударі потреби не було, бо Амаза помер. А потім Йоав із братом Авішаєм погналися за Шебою, сином Бікрі.
Давидові воїни розшукують Шебу
11 Якийсь із воїнів Йоава зупинився перед Амазою і сказав: «Хто підтримує Йоава і хто за Давида, нехай ідуть за Йоавом!»
12 Амаза лежав, стікаючи кров’ю, посеред дороги. Якийсь чоловік помітив, що всі воїни зупиняються, що кожен, наблизившись до Амази, зупиняється перед ним. Він відтягнув того з дороги в поле й накинув на нього плащ. 13 Коли Амазу відтягли з дороги, всі воїни поспішили за Йоавом, щоб наздогнати Шебу, сина Бікрі.
Шеба втікає до Авеля, того що Бет-Маака
14 Шеба дістався Авель, того що Бет-Маака, пройшовши через усі племена Ізраїлю, через увесь край бірійців[d], які, зібравшись, приєдналися до нього. 15 Все військо Йоава підійшло до Авель-Бет-Маага й оточило місто. Воїни насипали вал біля зовнішнього боку укріпленої стіни. Коли вони почали розбивати стіну, 16 якась мудра жінка з міста вигукнула: «Послухайте! Послухайте! Скажіть Йоаву, щоб він прийшов, аби я могла поговорити з ним!»
17 Той підійшов, і вона спитала: «Ти Йоав?» «Так»,—відповів він. Вона мовила далі: «Послухай, що твоя рабиня має сказати». «Слухаю»,—відповів він.
18 Вона вела далі: «Колись давно була приказка: „Знайдеш відповідь в Авелі”. Так завжди й було. 19 Ми—мирне й правовірне в Ізраїлі місто. Чому ти хочеш знищити Господній спадок?»
20 «Нічого подібного, ні в якому разі,—заперечив Йоав.—Нізащо не хочу я ні зруйнувати, ні знищити його! 21 Це зовсім не так. Справа в тому, що чоловік на ймення Шеба, син Бікрі, з гірських країв Ефраїму, підніс руку на царя Давида. Видай цього чоловіка, і я відступлю від міста». Жінка сказала Йоаву: «Його голову викинуть тобі через стіну».
22 Жінка звернулася з мудрою порадою до всіх жителів міста, і вони відрубали голову Шебі, сину Бікрі, й перекинули її Йоаву. Він засурмив, і всі воїни Йоава відійшли від міста й розійшлися по своїх наметах. Сам Йоав повернувся до царя в Єрусалим.
Давидові урядовці
23 Йоав був полководцем усієї ізраїльської армії, Беная, син Єгояди, командував керетянами та пелетійцями. 24 Адонірам наглядав за примусовими роботами, а Єгошафат, син Агілуда, був літописцем. 25 Шева працював писарем, Задок та Авіатар були священиками, 26 Іра яїрський був Давидовим священиком[e].
Останнє попередження
13 Я вже втретє йду до вас. Ось що сказано у Святому Писанні: «Кожне свідчення повинно бути підтверджене устами двох або трьох свідків»(A). 2 Як я був у вас вдруге, я попереджав вас. І тепер, поки я відсутній, попереджаю знову. Це попередження для тих, хто грішив раніше, і для всіх, хто грішить зараз. Коли я прийду знову до вас, то не помилую нікого з них. 3 Я чиню так через те, що ви шукаєте доказів, що Христос говорить через мене. Він не слабкий перед вами, а сильний серед вас. 4 Хоча це правда, що розіп’яли Христа через Його слабкість, та живе Він завдяки силі Божій. Хоча це правда, що ми слабкі у Христі, та ми житимемо з Ним заради вас завдяки силі Божій.
5 Випробуйте себе, щоб побачити, чи живете ви з вірою. Перевірте себе. Звичайно, поки ви не пройдете через випробування, ви не здатні усвідомити того, що Ісус Христос живе в вас самих. 6 Я маю надію, зрештою, що ви усвідомите те, що ми витримали випробування. 7 Ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого зла. Не для того, щоб ми самі витримали випробування, а для того, щоб ви чинили добро навіть тоді, коли здаватиметься, що ми не витримали.
8 Бо ми нічого не можемо вдіяти проти істини, але робимо усе можливе, щоб сприяти її розповсюдженню. 9 Ми раді, коли ми слабкі, а ви сильні. І ось за що ми молимося: щоб ви завжди були досконалими. 10 Через те я, зараз відсутній серед вас, і пишу вам. Коли я прийду до вас, я не хочу діяти суворо, згідно з тією владою, яку Господь дав мені для духовного зміцнення вас, щоб не робити вам зле.
Прощальне вітання
11 Тож зараз, брати і сестри мої, скажу вам «до побачення». Удосконалюйтеся! Прийміть наш заклик: живіть у мирі і злагоді! І тоді Бог, джерело любові й миру, буде з вами.
12 Вітайте одне одного поцілунком святим[a]. Вас вітають усі святі люди Божі.
13 Я молюся, щоб з вами була благодать Господа Ісуса Христа, любов Божа і єдність[b], що йде від Духа Святого.
Жалобна пісня над Тиром
27 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, заведи жалобну пісню над Тиром. 3 Скажи йому: „О ти, морські ворота, купець між островів, ось що Господь Бог говорить:
„Ти кажеш О, Тире,
що ти неперевершений красою!
4 У відкритому морі кордони твої,
будівники твої дарували тобі досконалу красу,
неначе кораблі, які від тебе відходять.
5 Човни твої зроблено з сенірських кипарисів,
а на щогли кедр пішов леванський.
6 А весла зроблено з дубів башанських,
рубки на палубах з кіпрської сосни
оздоблені слоновою кісткою.
7 З гаптованого єгипетського полотна твої вітрила,
і вони ж тобі виступають стягом;
Твої пурпурні й голубі намети
були з Кіпру.
8 З Сидона та Арвада веслярі твої,
всі наймудріші керманичі твої, о Тире.
9 Ґевальські[a] старійшини і мудреці
конопатили щілини на твоїх кораблях.
Кораблі всіх морів і моряки їхні
приходили по крам до тебе”.
10 Люди з Персії, Луду та Путу служили у війську твоїм. Повісили вони щити та шоломи свої на мурах твоїх, звеличивши тебе. 11 Арвадські і кіликійські мужі своїм військом стояли по мурах твоїх із кожного боку; люди з Ґаммаду стояли у баштах твоїх, довершуючи красу твою досконалу. 12 Таршиш[b] торгував із тобою завдяки багатству твоєму неміряному; вони вимінювали срібло, залізо, оливо й свинець на твої товари. 13 Яван, Тувал і Мешех[c] торгували з тобою; вони вимінювали рабів та вироби із бронзи на твої товари.
14 З Тоґарми приводили коней робочих та бойових, а ще мулів за твої товари. 15 Люди з Дедана[d] торгували з тобою й багато островів були твоїми покупцями. Вони платили тобі слоновою кісткою і чорним деревом. 16 Арам торгував із тобою завдяки різноманітності виробів твоїх; вони приносили карбункул, порфіру, гаптоване тонке полотно, коралі й рубіни за товари твої. 17 Юдея й Ізраїльські землі торгували з тобою, міняли вони пшеницю, віск, мед, олію і бальзам на товари твої.
18 Дамаск, завдяки багатству твоєму та силі силенній виробів твоїх, вони торгували із тобою вином із Хелбона й білою вовною. 19 Данові люди привозили вина з Узалу в обмін на товари твої. Вимінювали вони вироби з заліза, касію й аїр на товари твої. 20 Дедан торгував з тобою попонами для коней. 21 Аравія й князі кедарські були торговцями твоїми, вони торгували ягнятами, баранами й козлами з тобою.
22 Купці Шеби та Раами торгували з тобою; вимінювали найзапашніші прянощі й дорогоцінне каміння та золото на товари твої. 23 Гаран, Канне та Едем, купці Шеби, Ашшура й Килмада торгували з тобою. 24 На ринку твоєму вони торгували з тобою чудовим вбранням, блакитними й гаптованими тканинами, різнобарвними килимами й міцним плетеним мотуззям.
25 Тиру, подібний ти до великого корабля,
який був наповнений різноманітним крамом.
26 У відкрите море вивели тебе гребці твої,
та східний вітер потопить тебе в безодні океану.
27 Багатство, товари й крам твій,
керманичі й моряки твої і теслі корабельні,
купці усі воїни твої, і всі, хто на борту,
потонуть у самому серці моря
у день загибелі твоєї.
28 Здригнеться все довкола,
коли закричать твої моряки.
29 Всі веслярі, керманичі і моряки
покинуть борт твій, попливуть на берег.
30 І заголосять гірко над тобою,
і в розпачі закричать,
посиплять голови порохом
і качатимуться в попелі[e].
31 Поголять вони голови свої через тебе
і вберуться у волосяницю.
Й плакатимуть над тобою
у смутку й гіркій жалобі,
неначе над мертвою людиною”.
32 Поки вони голоситимуть і тужитимуть за тобою, заведуть вони жалобну пісню про тебе:
„Немає подібних Тиру,
що загинув серед моря.
33 Коли товари твої йшли по морях,
багато народів ти задовольняв
твоїм великим багатством,
товарами своїми збагатив ти царів землі.
34 Тепер же ти розбитий у глибинах моря.
Усі твої скарби й увесь твій люд
пішли разом з тобою.
35 Жахнулися усі на островах,
їхні царі здригнулися від жаху
й обличчя їхні страх спотворив.
36 Купці народів інших
свистять глузливо над тобою.
Тебе спіткала жахлива доля,
тебе не буде більш ніколи”».
1 Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.
2 Ми славимо, ми славимо Тебе[a], о Боже!
Ти близько вже, народ Твої діла великі славить.
3 Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
судити буду справедливо.
4 Коли земля і мешканці її готові впасти,
тримаю міцно Я стовпи». Села
5 Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
Кажу пихатим Я: «Не пніться!
6 Не намагайтеся сягнути головою неба!
Висловлювати зарозумілість ви полиште!»
7 Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
ані з віддалених гірських пустель[b].
8 Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
кого принизити, кого піднести.
9 Господь тримає чашу у руці,
по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
всім нечестивим доведеться випити.
10 Я завжди буду те оповідати
й співати славу Богу Ізраїлю.
11 «Безбожних залишу без сили й влади,
а праведних могутність піднесу».
1 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальний псалом Асафа.
2 Народ Юдеї знає Бога,
в Ізраїлі ім’я Його—велике.
3 Храм Божий зведено в Салемі[c],
оселя Бога знаходиться на горі Сіон.
4 Там Бог зламав вогненні стріли,
щити й мечі—всю зброю. Села
5 Ти осяйний, могутніший за гори віковічні,
йдеш переможно ворожій стан винищивши.
6 Сплюндровано те воїнство, могутнє духом;
вони тепер поснули,
ніхто з них, дужих, захистить себе не зміг[d].
7 Гнів Бога Якова на них упав,
і мертвим сном поснули й коні, й люди.
8 О Боже, грізний Ти у гніві,
перед Тобою не встоїть ніхто.
9-10 Свій суд на небесах Ти правиш,
тому затихла й оніміла від жаху уся земля.
Як Бог повстав судити,
щоб врятувати бідних на землі,
йому Він рішення Своє з Небес послав. Села
11 Коли Ти гніваєшся, Тебе славлять.
Твій гнів зміцнив народу рештки[e].
12 Приносьте Господу, вашому Богу,
присягу й дотримуйтеся її, усі довкола Нього,
приносьте Грізному дарунки.
13 Бог може дух правителів скувати,
усі земні царі Його бояться.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International