M’Cheyne Bible Reading Plan
Давид, Навал та Абігайл
25 Помер Самуїл. Увесь Ізраїль зібрався, щоб оплакувати його, а потім поховали Самуїла в його ж домі в Рамі.
Давид перейшов до Маонської пустелі[a]. 2 У Маоні жив чоловік, а працював він у Кармелі. Цей чоловік був дуже заможний. Мав тисячу кіз та три тисячі овець, яких стриг у Кармелі. 3 Звали його Навал[b], а дружину його—Абігайл. Вона була розумною і вродливою жінкою, а чоловік її походив із роду Калева, був грубим і невихованим.
4 Коли Давид перебував у пустелі, він прочув, що Навал якраз стриже овець. 5 Тож він послав десять молодиків, сказавши їм: «Підійдіть до Навала в Кармелі й привітайте його від мого імені. 6 Скажіть йому: „Довгого тобі життя. Доброго здоров’я тобі й твоїй рідні. Доброго здоров’я також усьому, що маєш! 7 Довідався я, що зараз саме час стрижки овець. Коли твої пастухи були з нами, ми їх не ображали і доки вони були в Кармелі, нічого в них не пропало. 8 Поспитай своїх слуг, вони підтвердять. Тому будь привітний до моїх юнаків, адже ми прийшли в святковий час. Поділися з твоїми рабами і сином[c] твоїм, Давидом, усім, що можеш знайти для них”».
9 Коли прибули люди від Давида, вони передали Навалу це послання від імені Давида. Потім стали чекати.
10 Навал так відповів Давидовим слугам: «Хто такий цей Давид? Хто він такий, цей син Єссея? Багато рабів тікають від своїх володарів тепер. 11 Чому це я маю свій хліб і воду, та ще й м’ясо, яке я заготовив для стригалів, віддавати людям, які бозна-звідки взялися?»
12 Розвернулися Давидові хлопці й пішли геть. А коли прибули до своїх, слово в слово про все розповіли.
13 Давид на це сказав своїм людям: «Підпережіть мечі!»
Тож вони підперезали мечі, і Давид підперезав свій меч. За Давидом вирушили чотири сотні чоловік, а інші дві сотні залишилися при обозі.
14 Якийсь слуга прохопився Абігайл, дружині Навала: «Давид послав з пустелі людей, щоб передати вітання нашому хазяїну, а він їх образив. 15 Ці чоловіки були дуже добрі з нами. Вони нас не кривдили, і за весь той час, доки вони стояли біля нас у полі, нічого не пропало. 16 І вдень, і вночі вони стіною стояли навколо нас, коли ми пасли поблизу отари. 17 Обміркуй, що ти можеш зробити, бо над нашим хазяїном та його родиною нависла небезпека. Він такий підступний чоловік, що ніхто з ним не хоче говорити».
18 Абігайл часу не гаяла. Вона зібрала двісті буханців хліба, два бурдюки вина, п’ять зготовлених овець, п’ять сеїв[d] підсмаженого зерна, сто пригорщів ізюму та двісті—інжиру. Усі ці харчі вона звалила на двох віслюків. 19 Потім наказала слугам: «Ідіть уперед, а я йтиму за вами». Чоловікові Навалу вона нічого не сказала.
20 Коли Абігайл їхала на віслюку, спускаючись в ущелину, назустріч їй виїхав Давид та його люди. Там вони й зустрілися. 21 Давид тільки мовив: «Даремне я в пустелі стеріг майно цього чоловіка, щоб він нічого не загубив. За добро він мені злом відплатив. 22 Нехай Господь відплатить Давиду так само, якщо до ранку я залишу живим хоч одного чоловіка або тварину-самця, що належать йому».
23 Коли Абіґайл помітила Давида, вона похапцем зіскочила з віслюка й припала лицем до землі на знак поваги. 24 Вона впала Давидові в ноги, і мовила: «Мій володарю, нехай вина буде лише на мені. Дозволь слузі твоїй слово сказати. Почуй, що твоя рабиня має повідомити. 25 Нехай би володар не звертав ніякої уваги на того нікчему Навала. Він же сам такий, як його ім’я, а ім’я йому—„Дурень”. Нісенітниці його обсіли насправді. А я, твоя слуга, справді не бачила гінців, яких послав мій володар.
26 Тепер, мій володарю, як Господь живий, оскільки Господь утримав тебе від кровопролиття й помсти твоїми власними руками, то й ти живеш, нехай усі твої вороги та всі ті, хто збирається нашкодити тобі, моєму володарю, будуть схожі на Навала. 27 Нехай же цей дарунок, який твоя слуга принесла моєму володарю, буде відданий твоїм людям, які йдуть за тобою.
28 Прошу вибачити вину твоєї рабині, тому що, без сумніву, Господь неодмінно зробить твій дім правлячим, мій повелителю, адже ти ведеш Господні війни. І нічого поганого не може статися з тобою допоки ти живеш. 29 І якщо хтось тебе переслідуватиме, щоб убити, життя мого володаря буде надійно Господом твоїм Богом пов’язане з життям інших людей. А життя твоїх ворогів Він розкидає так, нібито випустить із пращі. 30 Коли Господь зробить для мого володаря все те добре, що Він йому пообіцяв, і призначить його проводирем Ізраїлю, 31 мій володар не матиме на своєму сумлінні жахливого тягаря непотрібного кровопролиття чи особистої помсти. І коли Господь принесе моєму володарю успіх, згадай свою слугу».
32 Давид відповів Абіґайл: «Хвала Господу Богу Ізраїлю, Який послав тебе назустріч мені. 33 Будь благословенна за твою мудрість, за те, що утримала мене сьогодні від кровопролиття, утримала від власноручної помсти. 34 Інакше, присягаюся життям Господа Бога Ізраїлю, Який утримав мене від заподіяння тобі шкоди, якби ти притьмом не вийшла мені назустріч, жодної істоти чоловічої статі, що належить Навалу, не залишилося б у живих цього ранку».
35 Потім Давид прийняв з її рук усе, що вона принесла, і сказав: «Повертайся додому з миром. Я почув твої слова і зважив на твоє прохання».
36 Коли Абіґайл прийшла до Навала, він саме бенкетував у домі, як цар. Мав дуже гарний настрій, був зовсім п’яний. Тому вона нічого йому не сказала до самого світанку. 37 А вже вранці, коли Навал протверезився, дружина йому про все розповіла, і серце його не витримало, та він ніби закам’янів. 38 Днів через десять Господь уразив Навала, і той помер.
39 Коли Давид почув про смерть Навала, він сказав: «Хвала Господу, Який захистив мене від Навала, від його зневаги. Він воював за мою честь проти Навала і врятував слугу свого від смерті, а злі вчинки Навала звалив йому ж на голову».
Тоді Давид послав по Абіґайл, аби взяти її за дружину. 40 Його слуги пішли до Абіґайл у Кармелі й сказали їй: «Давид прислав до тебе, щоб забрати тебе йому за дружину».
41 Вона низько вклонилася, припавши лицем до землі, і сказала: «Я, твоя рабиня, ладна тобі служити й мити ноги рабам мого володаря». 42 Абіґайл притьмом сіла на віслюка й у супроводі п’яти піших служниць вирушила в дорогу з Давидовими посланцями. Так вона стала його дружиною.
43 Давид також узяв Агіноам з Єзреела. Вони обидві стали його дружинами. 44 Але Саул віддав свою дочку Міхал, Давидову дружину, Палті, сину Лаїша, родом з Ґалліма.
Суперечки між християнами
6 Коли у вас виникне суперечка з кимось з віруючих, то хіба ж ви підете до суду неправедного замість того, щоб звернутися до Божих людей? 2 Невже ви не знаєте, що святі люди Божі судитимуть світ? І якщо ви судитимете світ, то хіба ж ви нездатні вирішити такі дрібні справи? 3 Чи ви не знаєте, що ми судитимемо Ангелів, не кажучи вже про справи життєві? 4 Тож якщо ви матимете справу з випадками повсякденного життя, чи призначите ви суддями тих, хто не має ніякого відношення до церкви?
5 Кажу я так, щоб соромно вам стало. Невже справи такі кепські, що серед вас не знайдеться жодного мудрого чоловіка, щоб розсудити двох своїх братів у Христі? 6 Брат іде до суду з братом, і ви дозволяєте невіруючим судити їх? 7 По суті, те, що ви вступаєте в сутяжництво одне з одним, є повною вашою поразкою. Чи не краще вам натомість стерпіти образу? Чи не краще вам стерпіти завдану шкоду? 8 Та ви ж самі ображаєте й грабуєте, і то своїх же братів і сестер у Христі!
9-10 Хіба ви не знаєте, що неправедні люди не успадкують Царства Божого? Не обманюйте самих себе! Ніхто, ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні мужоложці, ні злодії, ні скнари, ні п’яниці, ні наклепники, ні шахраї не успадкують Царства Небесного. 11 І деякі з вас були такими, але ви очистилися, були освячені й виправдані в ім’я Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
Нехай тіла ваші служать Богу
12 «Все мені дозволено»,—стверджуєте ви. Та у відповідь я вам кажу: не все доцільно й бажано. Навіть якщо це правда, що «усе дозволено мені», але ніщо не повинно володіти мною як рабом. 13 Ось інший мовить: «Їжа—для шлунку, а шлунок—для їжі». Та Бог знищить і те, й друге. Бо тіла наші не для розпусти, а для служіння Господу[a], й Господь—для тіла нашого. 14 Бог не лише воскресив Господа з мертвих, Він і нас воскресить силою Своєю. 15 Чи ви не знаєте, що тіла ваші є членами Христа? Тож хіба я візьму частини тіла Христа і зроблю їх членами розпусниці? Звісно, ні!
16 Знов таки: чи не відомо вам, що той, хто з’єднується з розпусницею, стає з нею одним цілим? «Бо двоє,—сказано у Святому Писанні,—стають одним тілом»(A). 17 Той же, хто з’єднується з Господом, духовно стає одним цілим з Ним. 18 Уникайте розпусти. Кожен гріх, вчинений людиною,—поза її тілом, але розпусник грішить проти власного тіла.
19 Невже ви не знаєте, що тіла ваші—це храми[b] Духа Святого, який живе в вас? І хіба ви не знаєте, що ви одержали Дух Святий від Бога, і що ви більше не належите собі? 20 Адже Господь сплатив за вас високу ціну, тож прославте Бога тілами своїми.
Пророцтво про облогу Єрусалима
4 «Тепер, сину людський, візьми глиняну цеглину, поклади її перед собою і намалюй на ній місто Єрусалим. 2 Тепер споряди на нього облогу: зведи навколо облогові башти, збудуй до нього вал, розташуй біля нього табори й постав навкруги тарани. 3 Потім візьми залізну пательню, постав її залізною стіною між тобою та містом і оберни своє лице до нього. Воно буде в облозі, а ти його обложиш. Це буде знаком для дому Ізраїлю, що Я зруйную його.
4 Потім ляж на лівий бік і візьми гріх дому Ізраїлю на себе. Ти маєш нести їхній гріх стільки днів, скільки лежатимеш на боці. 5 Я призначив тобі таку ж саму кількість днів, як число грішних років. Тож триста дев’яносто[a] днів ти будеш нести гріх Ізраїлю. 6 А як завершиш це, лягай знову, цього разу на правий бік і неси гріх дому Юди. Я призначив тобі сорок днів, день за кожен рік. 7 Повернись обличчям до облоги Єрусалима, оголи руку свою, неначе наступаючи на нього, і пророкуй проти міста цього. 8 Я зв’яжу тебе мотузками так, щоб ти не зміг перевертатися з боку на бік, доки не скінчаться дні твоєї облоги[b].
9 Візьми пшениці, ячменю, бобів і сочевиці, проса і полби, насип їх у посудину і зроби собі з того хліб. Їстимеш його протягом трьохсот дев’яноста днів, коли лежатимеш на боці. 10 Відваж двадцять шекелів[c] їжі на кожен день і споживай її у встановлений час. 11 Також відміряй одну шосту гіна[d] води й пий у встановлений час. 12 Їжу споживай як ячмінний корж, печи його на очах у людей, використовуючи людський послід як паливо.— 13 Сказав Господь.—Отак народ Ізраїлю їстиме опоганену їжу поміж поганами, в землі до яких Я їх вижену».
14 Тоді я сказав: «Ні, Господи Боже! Я ніколи не поганився. Змолоду й досі я ніколи не їв нічого, що померло саме по собі, ні м’яса тварин, роздертих дикими звірами. Ніяке нечисте м’ясо ніколи не входило в мої уста». 15 Він відповів: «Гаразд. Я дозволю тобі пекти хліб на коров’ячому гної замість людського посліду».
16 Потім Він сказав мені: «Сину людський, я знищу запаси їжі в Єрусалимі. Люди змушені будуть відмірювати хліб і їсти його в смутку, вони ощадливо розподілятимуть воду й питимуть її в розпачі. 17 Бо їжі й води бракуватиме. Вони боятимуться дивитись один на одного і захиріють через свої гріхи».
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Я щиро довірявся[a] Господу.
І Він признав мене, прислухавсь до моїх молитв.
3 Він із могили витягнув мене, слизької ями[b],
поставив ноги на тверде, опору дав надійну.
4 Він пісню вклав нову в мої уста:
подяки Богу нашому за всі його діла.
Чимало хто побачить, і тоді,
благоговінням сповнені, довіряться Йому.
5 Благословенний той,
хто на Господа у вірі покладається,
а не звертається до демонів і лжебогів[c].
6 Господь, наш Бог! Чимало Ти створив чудес.
Прекрасних задумів Твоїх—без ліку.
Розповідатиму про них я знов і знов,
хоч їм нема числа.
7 Тобі насправді не потрібні жертви та офіри.
Всеспалень Ти не вимагав, ні жертви за гріхи.
Ти дав нам вуха, щоб Тебе почути[d].
8 Тоді сказав я: «Гляньте, я прийшов.
Написано про мене в книзі».
9 Мій Боже, хочу все робити,
чого захочеш Ти, Твої закони знаю я.
10 Я сповістив великому зібранню
чудову новину про всі Твої діла.
Ти знаєш, Господи, ніколи не замкну я вуст моїх,
розповідаючи про доброчинність[e].
11 Не приховав нічого я про Твою справедливість,
я говорив прихильно про праведність Твою
і про спасіння, що Ти нам несеш.
Відкрив великому зібранню
я Твою любов і вірність.
12 Тому, о Господи, не полишай мене без милосердя,
і захищай мене Своєю вірністю й любов’ю.
13 Чому? Та ж юрмища зловмисників довкруги.
В полоні я гріхів своїх, не утекти мені від них.
Їх більше, ніж на голові волосся,
а мужність вже покинула мене.
14 Будь ласка, Господи, врятуй мене!
Прийди мені, о Господи, на допомогу!
15 Хай тих, хто на моє життя полюють,
поразка і ганьба чекають!
Нехай усі, хто зла мені бажає,
розбиті будуть і відступляться від мене!
16 Нехай усі, хто зневажав мене,
замовкнуть у приниженні своїм.
17 Хай буде в радості і щасті той, хто Господа шукає!
Нехай усі, хто тішиться спасінням, що від Тебе,
повторюють: «Великий наш Господь!»[f]
18 Я просто бідна і безпомічна людина.
Нехай Господь подумає про мене.
Ти—моя поміч, моє спасіння.
Не забарися, о мій Боже!
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Благословенний той, хто дбає про нужденних.
У час біди Господь спасе його.
3 Господь і захистить, і вбереже його.
Благословенний буде на землі він,
не дасть його Господь у руки ворогів.
4 Господь вдихне у нього міць,
коли прикований до ліжка буде,
Господь його, недужого, зцілить.
5 Сказав я: «Господи, я маю гріх перед Тобою,
будь милосердий і зціли мене».
6 Мої недоброзичливці пащекували:
«Коли помре і піде в забуття?!»
7 Якщо й приходить хтось мене побачить,
лиш теревенить балачки пусті.
Вони приходять, щоб набратися пліток,
і йдуть, щоб розпустити їх по світу.
8 Ті, що ненавидять мене, шепочуться про мене,
і проти мене задуми лихі плетуть.
9 І кажуть: «Певно, щось недобре зробив він,
тож і захворів і, мабуть, вже не встане».
10 І навіть кращий друг, якому довіряв я,
з яким ділив і хліб, і сіль,
від мене відвернувсь.
11 Тому, о Господи мій,
милосердний будь і підведи мене.
Щоб міг я встати й розквитатись з ними.
12 Тоді переконаюсь: втішений Ти мною,
бо вороги звитяги не святкують.
13 Та Ти підтримував мене, бо я невинний був.
Даси снаги стоять перед Тобою вічно.
14 Господь благословенний,
Бог Ізраїлю від незапам’ятних часів навічно.
Амінь, амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International