M’Cheyne Bible Reading Plan

Ганун осоромив Давидових посланців

10 Згодом помер Нагаш, цар аммонійців, а після нього став царювати його син Ганун. ² Давид сказав: «Я маю виявити прихильність до Гануна, сина Нагаша, як і його батько колись був прихильний до мене». Отож Давид вирядив своїх людей, щоб висловити співчуття Гануну з приводу смерті його батька. Коли Давидові слуги прибули до земель аммонійців, ³ аммонійські придворні спитали Гануна, свого володаря: «Ти гадаєш, що Давид вшановує твого батька, пославши своїх людей, щоб висловити співчуття? Чи не послав їх Давид, аби вони роздивилися все в місті, розвідали, а потім знищили його?»

⁴ Ганун схопив Давидових посланців, зголив кожному півбороди, обрізав їхнє вбрання аж до сідниць та й відіслав їх геть.

⁵ Коли про це доповіли Давидові, він послав людей, щоб зустріти посланців, адже їх страшенно принизили. Цар наказав: «Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть бороди, а тоді повертайтеся».

Війна з аммонійцями

⁶ Коли аммонійці зрозуміли, що дуже образили Давида, вони найняли двадцять тисяч арамійців: піхотинців з Бет-Регова й Зови, а також царя Мааки з тисячею воїнів і ще дванадцять тисяч воїнів з Това.

⁷ Почувши про це, Давид вислав Йоава з цілим військом могутніх воїнів. ⁸ Аммонійці виступили назустріч, вишикувалися в бойовому порядку біля брами міста, а арамійці з Зови та Регова, і ще воїни з Това й Мааки залишилися на відкритій місцевості.

⁹ Йоав побачив військові лаштунки, що збиралися виступити проти нього, як попереду, так і позаду. Тоді він відібрав найкращі ізраїльські загони й послав їх битися з арамійцями. ¹⁰ Усіх, хто залишився, він передав під командування свого брата Авішая і розташував їх проти аммонійців. ¹¹ Йоав попередив: «Якщо арамійці виявляться сильнішими за мене, тоді ти мусиш прийти мені на допомогу, а якщо аммонійці будуть сильнішими за тебе, тоді я допоможу тобі. ¹² Будь сміливим, поборемося хоробро заради нашого народу та міст нашого Бога. І нехай Господь зробить так, як вважає за потрібне».

¹³ Йоав зі своїм військом пішов в наступ на арамійців, і ті повтікали від нього. ¹⁴ Коли аммонійці побачили, що арамійці втекли, вони також кинулися навтіч від Авішая і сховалися в місті. А Йоав після бою з аммонійцями повернувся до Єрусалима.

Арамійці знову надумали воювати

¹⁵ Коли арамійці побачили, що ізраїльтяни їх перемогли, вони перегрупувалися. ¹⁶ Хададезер^[a] послав за арамійцями, що жили на іншому боці ріки Євфрат. Вони прийшли в Гелам під командуванням Шоваха, полководця війська Хададезерового.

¹⁷ Давидові про це доповіли, він зібрав усіх ізраїльських воїнів, перейшов з військом через Йордан і попрямував до Гелама. Арамійці вишикувалися бойовими лавами, чекаючи Давида. Зав’язався бій. ¹⁸ Арамійці кинулися тікати, і військо Давида знищило сімсот їздових на колісницях та сорок тисяч піших воїнів. Вони також вразили Шоваха, командуючого військом, і той помер там.

¹⁹ Коли всі царі, які були підданими Хададезера, побачили, що зазнали поразки від ізраїльтян, вони уклали угоду про мир з ізраїльтянами й почали їм служити. Після цього арамійці вже боялися надалі допомагати аммонійцям.

Божі слуги

3 Чому ж ми знову починаємо хвальковито говорити про себе? Чи, може, нам потрібні, як іншим, вірчі листи до вас або від вас? ² Ви самі є нашим листом, написаним у серцях наших. Його знають і читають усі люди. ³ Ви показуєте, що ви—лист Христовий, результат служіння нашого, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам’яних скрижалях^[a], а на тих скрижалях, якими є серця людські.

⁴ Завдяки Христу ми маємо впевненість стверджувати це перед Богом. ⁵ І це не те, що ми спроможні самостійно вирішити так, ніби воно йде від нас. Швидше ця сила—від Бога. ⁶ Бог дав нам здатність служити Новому Заповіту. Цей Заповіт не складається з писаних законів, а грунтується на Духові. Бо письмовий Закон вбиває, а Дух дає життя.

Велика слава Нового Заповіту

⁷ Служіння^[b], що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було дано Мойсею у великій славі Господній. Та ця слава (яка минає) була така яскрава, що народ ізраїльський не міг дивитися Мойсею прямо в обличчя. ⁸ Нове служіння, що прийде від життєдайного Духа, безсумнівно буде значно славнішим! ⁹ Бо коли служіння, яке засуджувало людей, було славним, то яким же славним буде служіння, що виправдує людей перед Богом! ¹⁰ Адже попередня слава, порівняно з новою—ніщо. ¹¹ Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуче буде набагато славнішим!

¹² Ця надія дає нам відвагу говорити відверто, не боячись нічого. ¹³ Ми не такі, як Мойсей, який закривав покривалом своє обличчя, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво.

¹⁴ Та розум людей Ізраїлю був затьмарений, бо і досі те покривало застилає їм очі, коли вони читають Старий Заповіт^[c]. І досі його не знято, тому, що зникне воно тільки через Христа. ¹⁵ Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається покривало. ¹⁶ Але коли людина звертається до Господа, те покривало зникає. ¹⁷ Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є воля. ¹⁸ Всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі, й перетворення це—від Господа, який і є Духом.

Два орли та лоза

17 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу дому Ізраїлю. ³ Скажи їм, що Господь Бог говорить:

¹¹ І слово Господа дійшло до мене: ¹² «Скажи цьому бунтівному дому: „Хіба ви не знаєте, що все це означає?” Скажи їм: „Цар вавилонський пішов до Єрусалима й забрав його царя та його вельмож і відвів їх з собою до Вавилона. ¹³ Тоді він взяв одного з царської родини й уклав з ним Угоду і ввів його під присягу. Він також забрав провідних людей краю. ¹⁴ Тож царство було принижене, нездатне підвестися знову й існувало далі тільки завдяки Угоді. ¹⁵ Але цар виступив проти нього, надіславши своїх посланців до Єгипту, щоб дістати коней і велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто робить таке? Чи розірве він Угоду, чи врятується? ¹⁶ Так само правда, як те, що Я живу, він помре у Вавилоні, землі царя, який посадив його на престол, чиєю запорукою він знехтував і чию Угоду розірвав. Так проголошує Господь Бог. ¹⁷ Фараон зі своїм могутнім військом і величезною навалою не допоможе йому в війні, коли насиплють вали і поставлять башти для облоги, щоб вигубити чимало людей. ¹⁸ Він зневажив клятву, порушивши завіт, оскільки дав свою руку в заставу іншому. І через усе це він не врятується”».

¹⁹ Тому Господь Бог ось що говорить: «Так само правда, як те, що Я живу, Я оберну на його голову Мою обіцянку, яку він зневажив, і Мій завіт, який він розірвав. ²⁰ Я розкину Свої тенета на нього і зловлю його в пастку. Я привезу його до Вавилона і там виконаю присуд йому, бо він був невірний Мені. ²¹ Усі його полки, що тікають, поляжуть від меча, а тих, що лишаться в живих, я розвію на всіх вітрах. Тоді ви збагнете, що це Я, Господь, сказав».

²² Ось що Господь Бог говорить:

¹ Для диригента. На мелодію: «Лілея Угоди». Міктам Давида. Повчання, написане, ² коли він воював із Арамом Нагараїмом і Арамом Зобою, і коли Йоав повернувся й переміг дванадцять тисяч ідумейських воїнів у Соляній долині.

¹ Для диригента. Для музичних інструментів. Псалом Давидів.