M’Cheyne Bible Reading Plan

Смерть Саула

31 У війні з филистимлянани ізраїльтяни почали тікати, багато з них полягло на горі Ґілбоа. ² Филистимляни переслідували Саула та його синів. Вони вбили Саулових синів: Йонатана, Авінадава та Малкі-Шуа. ³ Битва ставала дедалі тяжчою для Саула, і коли його наздогнали лучники, його таки смертельно поранили. ⁴ Отож Саул звернувся до свого зброєносця: «Дістань меч і заколи мене, інакше ці необрізані познущаються й позбиткуються з мене». Але його зброєносець відмовився, бо він був дуже нажаханий. Тоді Саул витягнув власного меча і впав на його вістря.

⁵ Коли зброєносець побачив, що Саул мертвий, він також упав на свій меч й помер разом із ним. ⁶ Отак в один день загинули Саул, троє його синів, зброєносець і всі воїни Саула.

⁷ Коли ізраїльтяни, що жили за долиною й далі через ріку Йордан, побачили, що військо ізраїльтян утекло, а Саул із синами помер, вони полишили свої міста й повтікали. Тоді прийшли филистимляни та оселилися там.

⁸ Наступного дня, коли филистимляни прийшли грабувати загиблих, вони знайшли тіла Саула та його синів на горі Ґілбоа. ⁹ Вони відтяли йому голову, забрали озброєння й розіслали гінців по филистимських землях із доброю звісткою, щоб сповістити у храмах їхніх бовванів та всьому народові. ¹⁰ Вони поклали його зброю у храмі Ашторет, а тіло повісили на стіні Бет-Шана^[a].

¹¹ Коли жителі Явеш-Ґілеада почули про все, що филистимляни зробили з Саулом, ¹² тоді усі хоробрі чоловіки цілу ніч ішли до Бет-Шана. Вони зняли тіла Саула та його синів зі стіни Бет-Шана й повернулися до Явеша, де спалили їхні тіла. ¹³ Вони зібрали кістки й поховали їх під тамарисковим деревом у Явеші і постилися протягом семи днів^[b].

Доречність молитви

11 Наслідуйте мене, як я наслідую Христа. ² Я хвалю вас за те, що ви завжди пам’ятаєте про мене. Ви наслідуєте вчення, яке я передав вам. ³ Та хочу я, щоб ви знали, що Христос—голова кожному чоловікові, а чоловік—голова жінці. Бог же—голова Христа!

⁴ Кожен чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, ганьбить голову свою. ⁵ Кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, ганьбить голову свою. Вона вподібнюється поголеній жінці. ⁶ Якщо жінка не покриває свою голову, то це можна порівняти з соромом поголеного волосся. А якщо це так ганебно, коли її голова поголена або пострижена, то нехай вкриває її. ⁷ Чоловікові не слід вкривати голову, бо він є образом і славою Бога. Жінка ж є славою чоловіка. ⁸ Бо не чоловік походить від жінки, а жінка від чоловіка^[a]. ⁹ Не чоловіка було створено заради жінки, а жінку заради чоловіка. ¹⁰ Ось чому жінка має покривати свою голову, визнаючи владу над собою^[b]. Вона має робити це також заради Ангелів.

¹¹ Однак перед Господом жінка залежна від чоловіка так само, як і чоловік залежний від жінки. ¹² Бо як жінка походить від чоловіка, так і чоловік також народжується від жінки. І все це йде від Бога.

¹³ Поміркуйте про це поміж собою: чи личить жінці молитися Богу з непокритою головою? ¹⁴ Та чи природа сама не вчить вас, що це соромно для чоловіка мати довге волосся? ¹⁵ Для жінки ж це слава, бо волосся дане для вкриття голови її. ¹⁶ Деякі люди можуть сперечатися про це. Та ні ми, ані церкви Божі не визнаємо ці звичаї.

Вечеря Господня

¹⁷ Даючи вам наступний наказ, я не хвалю вас, бо ваші зустрічі приносять вам більше шкоди, ніж користі. ¹⁸ По-перше, я чув, що коли ви збираєтеся разом^[c], то серед вас є розбіжності. Та в це неважко повірити, ¹⁹ бо за вашим міркуванням, розділення церкви є ознакою істинних послідовників Христових.

²⁰ На ваших сходинах ви не їсте Господню вечерю^[d]. ²¹ Бо коли ви збираєтеся, то кожен поспішає з’їсти своє: один залишається голодним, а інший впивається. ²² Хіба не маєте ви осель, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зневажаєте Божу церкву? Може, ви хочете принизити бідних? Що мені сказати? Чи слід вас хвалити? Тут я вас не хвалитиму.

^23-24 Бо я одержав від Господа знання, які й передав вам. Господь Ісус тієї ночі, коли видали Його на страту, узяв хлібину, та віддавши дяку, розломив його зі словами: «Це тіло Моє, що Я віддаю за вас. Їжте його на спомин про Мене». ²⁵ Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий. Хоч би коли ви пили це вино, робитимете це на спомин про Мене». ²⁶ Щоразу, як їстимете цей хліб і питимете цю чашу вина, будете свідчите про смерть Господню, аж поки Він не прийде.

²⁷ Отож, хто негідно їстиме хліб Господній і питиме Господню чашу вина, винний буде у гріхах проти тіла і крові Господньої. ²⁸ Отже, насамперед, людина повинна позбавитись огидних думок, а вже потім нехай їсть цей хліб і п’є це вино. ²⁹ Бо той, хто їсть і п’є, не визнаючи тих, хто є Господнім Тілом, накликає суд на себе. ³⁰ Ось чому серед вас є чимало слабких та хворих, а багато вже й померло.

³¹ Якщо б ми самі судили себе, то не були б судимі. ³² Коли ж нас судить Господь, Він карає нас, щоб не було нас засуджено разом зі світом. ³³ Тож, брати і сестри мої, коли ви збираєтеся разом, щоб поїсти, то чекайте одне на одного. ³⁴ Якщо ж хто й справді голодний, нехай поїсть вдома, щоб не осудив вас Господь за те, що ви збираєтесь. Інші ж справи я влаштую, коли прийду.

Смерть ідолопоклонців

9 І почув я, як Він голосно вигукнув: «Приведи сюди відповідальних за покарання міста, кожного з його руйнівною зброєю в руках^[a]». ² І я пробачив шість чоловік, що наближалися від верхньої брами, зверненої на північ, кожен із смертоносною зброєю у руці. З ними був чоловік, одягнений у полотняний одяг^[b], із писарським приладдям при боці. Вони підійшли й зупинилися поряд з бронзовим вівтарем.

³ Тепер слава Бога Ізраїлю піднялася з-над Херувима, над яким вона перебувала, і перенеслася до порогу храму. Тоді Господь звернувся до чоловіка у полотняному вбранні, що мав писарське приладдя при боці. ⁴ Він сказав йому: «Пройди по всьому Єрусалиму і постав знак на чолах тих, хто сумує та тужить через усю мерзоту, що чиниться в місті».

⁵ А іншим він сказав, і я це чув: «Ідіть за ним по місту і вбивайте без милосердя і співчуття. ⁶ Забивайте на смерть старих чоловіків та молодих хлопців, дівчат, жінок та дітей, але не чіпайте жодного, хто має знак на чолі. Починайте з моєї святині». Тож вони почали зі старійшин, що були перед храмом. ⁷ Тоді він сказав їм: «Оскверніть храм і наповніть тілами вбитих подвір’я. Ідіть!» Тож вони пішли й почали вбивства по всьому місту. ⁸ Поки вони вбивали, я лежав долілиць вигукуючи: «О, Господи Боже! Невже ти збираєшся винищити всю решту Ізраїлю в цьому виливі своєї люті на Єрусалим?»

⁹ Він відповів мені: «Цей гріх дому Ізраїля та Юди неймовірно великий; земля залита кров’ю, і місто повне кривди. Вони кажуть: „Господь покинув землю. Господь не бачить”. ¹⁰ Тож Я дивитимуся на них без співчуття і милосердя, але поверну на їхні голови те, що вони накоїли». ¹¹ Тоді чоловік у полотняному вбранні з писарським приладдям при боці прозвітував такими словами: «Я зробив так, як Ти наказав».

¹ Для диригента хору. Псалом родини Кори.