Book of Common Prayer
1 Псалом Давида.
Земля належить Господу і світ,
і все живе, що є у цьому світі,
2 оскільки Бог є Тим, хто суходіл створив
і укріпив над морем і річками.
3 Кому дано піднятись на Господню гору[a]?
Хто зійде до Його святого місця?
4 Лиш той, у кого думка чиста і праведне життя,
хто ім’ям[b] моїм не присягав лукаво
і обіцянок лживих не давав,
5 лиш той у Господа знайде благословення,
дістане милість Божу лише той,
хто служить їм і принесе звитягу.
6 Це тих стосовно,
які шукають Якового Бога. Села
7 О Брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
8 Хто цей славетний Цар?
То всемогутній Господь всесильний,
Господь, непереможний воїн.
9 О брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
10 Хто той славетний Цар?
Господь Усемогутній,
це Він отой преславний Цар!
1 Псалом Давида.
Звеличуйте Господа, Божі сини[a],
шануйте, оспівуйте силу й славу Його!
2 Віддайте Господу хвалу, рівновелику імені Його,
вклоніться Йому низько у святім вбранні.
3 Господа голос над морем гримить,
голос славетного Бога гуркоче,
над водним безмежжям луною розлігся.
4 Чуються в звуках потужних отих
Господа сила і велич безмежні.
5 Голос Господній підтинає кедри,
кедри ливанські ламає той гук.
6 Він змушує гори Ливанські скакати
так, ніби то молоденькі телята,
Він змушує гору Хермонську[b] брикатись,
так, ніби то молоде буйволятко.
7 Голос Господній викрешує блискавки й грім.
8 Змушує Голос пустелю трястися,
тремтіти пустелю Кадешу[c] змушує Він.
9 Голос Господній розхитує дужі дуби[d],
листя зриває з дерев у діброві,
а в храмі повторює кожен: «Слава Богу!»
10 Правив Господь навіть потопом,
правити буде повіки Господь!
11 Силу дає своєму народу,
благословення і мир
дарує Він людям Своїм!
1 Псалом Давида.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Єство моє, благослови Його святе ім’я!
2 Душе моя, слав Господа,
не забувай ніколи Його благих діянь.
3 Це ж Він простить твої тяжкі гріхи,
це ж Він зцілить від недугів.
4 Це ж Він твоє життя відверне від могили,
це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю.
5 Це Він тебе наповнить добротою,
дасть другу молодість,
і тоді орлом себе відчуєш юним.
6 Пригнобленим Господь
приносить праведність і справедливість.
7 Це Він навчив шляхів життя Мойсея,
це Він Ізраїлю явив Свої діла великі.
8 Господь—предобрий, милосердний,
терплячий, доброчинний Він.
9 Не стане Він зненацька нападати,
не буде пантрувати за кожним кроком.
10 Як грішимо, Він не карає,
як завинили, Він не мститься.
11 Як небо височенне над землею,
так і любов Його—висока і правдива.
12 Та непокірливих відрине Бог від Себе,
далеко так, як схід від заходу далеко.
13 Як батько діток, пестить слуг Своїх Господь.
14 Він пам’ятає, як створив нас, ми ж бо—порох.
15 Короткочасний вік людини, як в трави,
як в квітки польової, що розквітне,
16 та й облетить, лиш суховії нападуть.
Ніхто й не скаже, де той цвіт буяв.
17 Але завжди жива любов Господня вірна,
але завжди Господь вершити буде добрі справи
для всіх нащадків слуг Своїх.
18 Завжди за тих Він буде,
хто Заповітом і веліннями Його живе.
19 Адже Господь установив престол на Небесах
і звідти править цілим світом.
20 Господні Ангели, благословіть Його!
Могутні воїни, покірно слухайте Його накази!
21 Благословляйте Господа, усі Небесні сили,[a]
Його наказів слухайтесь усі!
22 Благословляйте Господа усі, кого створив Він,
благословляйте всюди в Його царстві!
Душе моя, благословення Господу пошли!
Майбутній цар
9 Радуйся вельми, народ Сіону,
радісно скрикуй, народ Єрусалима,
дивися, йде твій цар до тебе.
Він справедливий, звитяжний,
їде, смиренний, верхи на молодому ослі,
на дитині робочої ослиці[a].
10 Я вигублю колісниці з Ефраїму[b]
і коней із Єрусалима. І буде зламано лук війни.
Цар проголосить мир народам.
Від моря і до моря буде править він,
від самого Євфрату—до кінця землі.
Господь врятує Свій народ
9 Того дня Я заходжусь нищити всі народи, що виходять проти Єрусалима. 10 Я виллю на дім Давида й мешканців Єрусалима дух ласки й молитви, і вони дивитимуться на Мене як на Того, Кого вони простромили, і тужитимуть за Ним як за єдиним сином, гірко побиватимуться, як за первістком. 11 Того дня в Єрусалимі здійметься велике голосіння, як голосіння за Хадад-Риммоном[a] у долині Меґіддо.
Не буде більше лжепророків
13 Того дня відкриється джерело дому Давида і мешканцям Єрусалима для очищення від гріха й нечистоти.
7 «Здіймися, меч, проти пастуха,
проти Мого друга доброго,—
говорить Господь Всемогутній.—
Удар пастуха, щоб вівці порозбігалися,
і Я покараю малих оцих».
8 «І по всьому краї,—Господь говорить,—
дві третини вигублено буде.
Вони загинуть, а одна третина лишиться.
9 І Я проведу цю третину через вогонь,
Я їх очищу, мов срібло,
і випробую їх, як випробовують золото.
Вони взиватимуть до Мене, і Я їм відповім.
Я їм скажу: „Ви—народ Мій”.
А вони казатимуть: „Господь—наш Бог”».
12 Борися що є сили, щоб не втратити віри своєї. Виграй змагання за вічне життя, до якого ти був покликаний прийнявши Ісуса Христа—чудову істину, про яку ти відкрито свідчив багатьом людям.
13 Я наказую тобі перед Богом, Який дає життя всьому, і перед Ісусом Христом, Який свідчив про ту ж саму чудову істину перед Понтієм Пилатом: 14 бездоганно і чисто виконуй те, що тобі наказано, аж поки не прийде Господь наш Ісус Христос. 15 Бог відкриє нам це у належний час. Він—благословенний і єдиний Господар, Цар царів і Володар володарів. 16 Він єдиний має безсмертя. Він живе у світлі недосяжному. Його ніхто не бачив і не може побачити. Честь Йому і влада вічна! Амінь.
Ісус у храмі
(Мк. 11:15-19; Лк. 19:45-48; Ін. 2:13-22)
12 Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів. 13 Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви(A), а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»(B)
14 І підійшли до Нього у дворі храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх. 15 Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!»—то сильно розлютилися й сказали Йому: 16 «Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:
„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»(C)
17 Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International