Book of Common Prayer
1 Пісня прочан.
О Господи, згадай Давида
і всі його страждання!
2 Він присягнувся Господу,
дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
3 Він сказав: «Не зайду до свого дому
й спочити на ліжко не ляжу,
4 повік не стулю, не дам задрімати очам,
5 аж доки я оселю Господу не відшукаю,
де Всемогутній Якова житло Собі візьме».
6 Про той намет в Ефраті[a] ми почули,
Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських[b].
7 Зайдемо у Його святу оселю,
вклонімося підніжку[c] Його ніг.
8 Встань, Господи,[d]
й піди з ковчегом у нову оселю.
9 Нехай священики Твої
вдягнуться у освячене вбрання,
нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!
10 В ім’я слуги Твого Давида
не відвертайся від Свого царя-обранця[e].
11 Господь Давиду присягнувся,
і Він ніколи не введе в оману:
«Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти
і будуть слухати Мої повчання—
усе, чого тебе навчив Я.
Тоді нащадки їхні
посідатимуть престол віднині і довіку.
13 Бог обрав Сіон,
і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки,
тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям,
Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати,
а праведні Сіона підуть в радісний танок.
17 Я піднесу Давидів ріг[f],
прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його,
його ж корона осяйною буде».
Господь був добрий до Свого народу
7 Я вам повідаю про доброту Господню,
про справи, за які Його оспівавути слід.
Я повідаю про все, що нам Господь зробив:
милосердя й доброту до роду Ізраїля,
які Він виявив, піклуючись про нас.
8 Сказав Господь: «Це справді Мій народ,
це Мої діти незрадливі».
Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.
9 В негоді їх Господь не кинув,
любов’ю й милосердям їх спасав,
Сам янгола спасіння їм послав на порятунок.
Впродовж віків завжди підносив їх,
й до місця порятунку приносив,
так буде й до кінця часів.
10 Та збунтувалися вони і засмутили Дух Його святий,
так ворогом їм став Господь,
й почав боротись з ними.
11 Тоді Його народ згадав давно минулі дні,
часи Мойсея.
Де Той, Хто їх по морю вивів,
із пастухами Свого стада?
Де Той, Хто в Мойсея втілив Дух Святий?
12 Де Той, Хто вів Мойсея Своєю правицею,
Своєю чудесною владою?
Де Той, Хто води розділив перед народом,
щоби навік прославити Своє ім’я?
13 Де Той, Хто їх провів через глибокі води,
не давши їм спіткнутися, немов коню в пустелі?
14 Мов тій худобі, що спускається в долину,
так нам подарував спочинок Дух Господній.
Здобув Собі навічно славу Ти,
безпечно так провівши Свій народ.
15 Поглянь з небес, на землю подивися,
кинь погляд зі Свого святого і славного дому.
Де зник вогонь палкий любові й сили,
де співчуття і милосердя?
Чому ховаєш ти від мене Свою любов велику?
16 Ти—наш Отець, якщо нас не признає Авраам,
якщо не визнає нас Ізраїль.
Ти, Господи, наш Батько,
Твоє ім’я віддавна—Визволитель наш.
Народження Ісуса Христа
(Лк. 2:1-7)
18 Ось як народився Ісус Христос: Марія, Його мати, була заручена з Йосипом. Ще до їхнього одруження виявилося, що вона вагітна від Святого Духа. 19 Йосип, її чоловік, був людиною порядною й праведною і не хотів її ославити, отже, він вирішив таємно розлучитися з нею. 20 Та коли він про це подумав, з’явився йому вві сні Ангел Господній і мовив: «Йосипе, сину Давидів, не бійся взяти шлюб з Марією, бо Дитина, Яка в ній зачата—від Духа Святого. 21 Марія народить Сина, і ти назвеш Його Ісусом[a], бо Він спасе людей від їхніх гріхів».
22 Все це сталося так, щоб могли збутися слова Господні, мовлені устами пророка:
23 «Слухайте! Діва незаймана завагітніє і народить Сина,
і назвуть Його Еммануїлом»(A),
що означає «З нами Бог».
24-25 Прокинувшись, Йосип зробив те, що звелів йому Ангел Господній, і взяв Марію собі за жінку, але не знав він її, аж доки не народила вона Сина. І назвав він Його Ісусом.
1 [a] Пісня Давида, коли він прикинувся божевільним перед Авімелехом. Авімелех його прогнав, і Давид пішов.
2 Благословляю Господа завжди.
Хвала Йому не замовка в моїх устах.
3 Господа звеличує моя душа.
Всі гноблені почують мою радість.
4 Прославте Господа зі мною,
звеличимо разом Його ім’я!
5 Я йшов до Господа по допомогу,
і Він озвався, врятував мене від страхів.
6 До Господа звернулись бідаки,
і не пошкодували, просвітліли
від радості, як відгукнувся.
7 Бідак звернувсь по допомогу,
й Господь почув, і визволив його від бід.
8 Господній Ангел береже всіх вірних,
і Він дає їм порятунок.
9 Переконайтесь у Господній доброті.
Блажен, хто покладається на нього.
10 Бійтеся Господа, люди святі!
Бо хто Його боїться, матиме усе, що потребує.
11 Могутні леви, й ті без здобичі голодні.
А ті, хто в Господа шукають допомоги,
вони завжди все необхідне мають.
12 Прийдіть прислухайтесь, сини мої,
я Господа навчу Вас шанувати.
13 Чи в радість Вам життя?
Чи хочете прожити довго й плідно?
14 На замисли лихі притримайте язик,
уста свої від наклепів побережіть.
15 Покиньте зло, ідіть добру назустріч
і прагніть миру і тримайтеся його.
16 На добрих погляд Господа завжди,
і їхній гук про допомогу чує Він.
17 Але Він проти тих, хто чинить зло,
тому по смерті їх земля забуде.
18 Гукали люди, й Він почув і визволив від бід.
19 Господь з людьми, в яких серця розбиті,
зневіреним звитягу Він дає.
20 Обсісти праведника можуть негаразди,
але Господь спасе його від них.
21 Пильнує Він, щоб жодна волосина
у праведника не упала з голови.
22 Зловмисника уб’є його ж пекуча злоба,
скарають праведники ворогів.
23 Господь звільнить слугу Свого.
Хто покладається на Нього,
той викупу платить не буде.
Любов Христова
14 Через те я схиляю коліна в молитві перед Отцем. 15 Від Нього кожен рід на небі й на землі одержав своє ім’я. 16 Я молюся, щоб Бог, згідно зі своїм славним багатством, зміг дати вам силу і владу внутрішню через Його Духа. 17 Хай Христос живе у ваших серцях завдяки вірі вашій. Хай життя ваше засновується на любові, та зміцнюється в ній. 18 Зрозумійте разом з усіма людьми Божими, яка широка, довга, висока й глибока любов Христова. 19 Я молюся, щоб ви пізнали цю любов, яка перевершує всі знання, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою.
20 Слава Богу, Який може Своєю силою, яка діє в нас, зробити незрівнянно більше, ніж те, про що ми можемо молитися й мріяти. 21 Слава Йому в церкві і в Ісусі Христі на всі покоління і на віки вічні. Амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International