M’Cheyne Bible Reading Plan
Аталія і Йоаш
11 Коли Аталія, Агазієва мати, побачила, що її син мертвий, вона винищила всю царську родину. 2 Однак Єгошеба, дочка царя Йорама й сестра Агазії, забрала з-поміж царських синів, яких невдовзі мали стратити, Йоаша, сина Агазії. Вона сховала його та його няньку в опочивальні від Аталії, щоб його не вбили. 3 Він переховувався з нянькою у храмі Господа протягом шести років, поки Аталія правила країною.
4 На сьомий рік Єгояда послав за командирами карійців та охоронцями[a] і звелів, щоб вони прибули до нього в храм Господній. Він уклав з ними угоду й привів їх до присяги в храмі Господньому. Потім він показав їм царського сина. 5 За тим він наказав таке: «Ось що ви мусите зробити: з усіх, хто буде в трьох загонах, які нестимуть варту в суботу, третина сторожитиме царську оселю, 6 третина з першого загону стоятиме біля брами Сур, а третина—біля брами за вартою, яка по черзі охоронятиме храм. 7 А всі ті, хто в двох інших загонах, які не несуть, зазвичай, службу в суботу, будуть усі охороняти храм при царі. 8 Станьте довкола царя. Кожний мусить мати в руках зброю. Кожного, хто наближатиметься до ваших лав, має бути страчено. Не відходьте ні на крок від царя, хоч куди б він ішов».
9 Сотники виконали все точно так, як наказав священик Єгояда: кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, хто мав вартувати в суботу, так і тих, хто був вільний від служби, й прийшов до священика Єгояда. 10 Він роздав командирам підрозділів списи й щити, які колись належали царю Давиду і зберігалися у храмі Господньому. 11 Вартові, кожен зі зброєю в руках, поставали довкола царя, біля вівтаря, від південної до північної сторони храму.
12 Єгояда вивів царського сина й увінчав його короною, вручив йому копію Угоди[b], і вони проголосили його царем. Його помазали, а люди заплескали в долоні й загукали: «Хай живе цар!»
13 Коли Аталія почула галас вартових і народу, вона пішла до них у храм Господній. 14 Поглянувши, вона помітила царя, котрий стояв, як заведено, біля колони. Командири підрозділів та сурмачі стояли біля нього, а всі люди раділи й сурмили в сурми. Тоді Аталія розірвала на собі одяг й заволала: «Зрада! Зрада!»
15 Тоді священик Єгояда наказав сотникам, які командували військом: «Виведіть її крізь стрій і віддайте мечу всіх, хто піде за нею. Бо священик сказав: „Її не можна стратити, поки вона перебуває у храмі Господньому”». 16 Тож солдати схопили і вбили Аталію як тільки-но вона дійшла до того місця на царському подвір’ї, де розміщувалася конюшня.
17 Потім Єгояда уклав Заповіт між Господом, царем і народом, що вони будуть люди Господні, а ще уклав угоду між царем та народом. 18 Тоді усі люди краю пішли до храму Ваала і зруйнували його вщент. Вони потрощили вівтарі й бовванів, вбили Маттана, священика Ваала, перед жертовниками. Тоді священик Єгояда порозставляв вартових біля Господнього храму. 19 Він узяв з собою командирів сотень, карійців, вартових, усіх людей цієї землі, і всі разом вони доставили царя з храму Господнього в царський палац, пройшовши браму, де стояли вартові. Цар зайняв своє місце на престолі, 20 а весь народ цієї землі радів. В місті був мир, адже Аталію вбили мечем в царському палаці. 21 Йоашу сповнилося сім років, коли він почав царювати.
Йоаш ремонтує храм
12 На сьомий рік правління Єгу Йоаш почав царювати, і правив він у Єрусалимі протягом сорока років. Його матір звали Зивія, яка була родом з Беершеби. 2 У ті роки, коли священик Єгояда був його радником, Йоаш робив усе так, як Господь вважав за праведне. 3 Однак узвишшя не було знесено, і народ і далі складав жертви й спалював запашне куріння на узвишшях. 4 Йоаш сказав священикам: «Зберіть усі освячені монети, які приносять в жертву до Господнього храму—гроші, зібрані як плата за внесення в реєстр, храмовий податок, і ті, які люди просто приносять до храму. 5 Нехай кожен священик отримає гроші від якогось із скарбників та й використає для ремонту будь-яких неполадок, які є в храмі».
6 Але на двадцять третій рік правління царя Йоаша священики так і не відремонтували храм. 7 Ось чому цар Йоаш покликав священика Єгояда та інших священиків і запитав їх: «Чому ви не ремонтуєте те, що пошкоджене в храмі? Не беріть більше грошей у скарбників, а передайте їх на відбудову храму».
8 Священики погодилися, що більше не збиратимуть з людей гроші і що самі не будуть ремонтувати храм. 9 Священик Єгояда узяв скриньку і у віці проробив дірку. Він поставив її біля жертовника праворуч, як входити в храм Господній. Священики, які охороняли вхід[c], повкидали в скриньку всі гроші, принесені в храм Господа.
10 Як тільки вони помічали, що у скриньці повно грошей, приходили царський писар і первосвященик, клали гроші, принесені до храму, й зважували їх у сумках. 11 Коли набралася потрібна сума, вони віддали ті гроші людям, яких призначили наглядати, як іде робота над відбудовою храму. Ось цими грошима вони платили тим, хто працював над відновленням храму: теслям і будівельникам, 12 мулярам і каменотесам. Вони купували ліс, тесаний камінь на ремонт Господнього храму і платили за все інше, пов’язане з відновленням Господнього храму.
13 Гроші, які приносили в храм, не витрачалися на срібні тарелі, ножиці для підрізання гноту, кропильниці, сурми чи інші золоті або срібні речі для храму Господнього. 14 Їх платили робітникам, а ті витрачали гроші на ремонт храму. 15 Вони не вимагали звіту від тих, кому давали гроші, щоб заплатити робітникам, бо панувала цілковита чесність. 16 Гроші, зібрані як жертва за провину та гріхи, у храм Господній не надходили. Вони належали священикам.
17 О цій порі прийшов Газаел, арамійський цар; він пішов у наступ на Ґат і захопив його. А потім повернув на Єрусалим. 18 Але Йоаш, юдейський цар, зібрав усі святі речі, освячені його предками Єгошафатом, Єгорамом та Агазією, які правили Юдеєю, а ще ті дарунки, які він сам посвятив, усе золото зі скарбниці храму Господнього, з царського палацу й відправив Газаелу, арамійському царю. Той і відступився від Єрусалима.
19 А щодо інших подій за часів правління Йоаша[d] та усього, що він робив, то все це записано в книзі Хронік Царів Юдеї.
20 Його урядовці вчинили заколот проти нього й убили його в Бет-Мілло, по дорозі до Силла. 21 А тими вельможами були Йозавад, син Шимеата, та Єгозавад, син Шомера, який завдав смертельного удару. Його поховали з батьками в Давидовому місті. Після нього став царювати Амазія, його син.
Вірний воїн Ісуса Христа
2 Щодо тебе, Тимофію, сину мій, будь сильним благодаттю, яка в Ісусі Христі. 2 Все, що ти чув від мене у присутності багатьох свідків, довір надійним людям, які будуть спроможні навчати також й інших. 3 Як добрий воїн Ісуса Христа, приєднайся до моїх страждань. 4 Жоден воїн не зв’язує себе з цивільним життям, бо намагається догодити своєму командирові. 5 А якщо хтось бере участь у змаганнях, то не одержить вінця переможця, борючись не за правилами. 6 Землероб, який старанно працює, повинен першим одержати свою частку врожаю. 7 Я хочу, щоб ти подумав над тим, що я кажу, а Господь дасть тобі розуміння всього.
8 Завжди пам’ятай про Ісуса Христа, нащадка Давидова. Він воскрес із мертвих і у цьому суть Доброї Звістки, що я проповідую. 9 Заради неї я страждаю, мене навіть закували в кайдани, мов злодія якогось. Але Слово Боже не закуєш!
10 Тому я терплю все заради людей, вибраних Богом, щоб і вони одержали спасіння в Ісусі Христі разом з вічною славою. 11 Ось істина, що заслуговують на довіру:
Якщо ми померли разом із Христом,
то також і житимемо з Ним.
12 Якщо ми тримаємося віри нашої навіть у стражданнях,
то царюватимемо разом із Ним.
Якщо ми скажемо, що не знаєм Його,
то й Він зречеться нас.
13 Якщо ми станемо невірними,
то Він лишатиметься вірним,
бо Він не може зректися Самого Себе.
Твою працю схвалено
14 Постійно нагадуй людям про ці істини. Попереджай їх урочисто перед Богом не сперечатися про слова. Такі суперечки не приводять до добра, а лише шкодять тим, хто слухає. 15 З усіх сил намагайся бездоганним постати перед Богом, як той робітник, якому немає чого соромитися і який навчає Послання Божої правди з усією прямотою.
16 Уникай порожніх, нечестивих розмов, бо вони все далі відвертають людей від Бога. 17 Їхнє хибне вчення ширитиметься, мов ракова хвороба. Серед таких людей Ґіменей і Філет. 18 Вони відступили від істинного вчення, кажучи, що воскресіння уже відбулося. Тож вони руйнують віру в деяких людей.
19 Проте міцна і надійна основа, що Бог заклав, стоїть непохитно. Вона позначена такими словами: «Господь знає тих, хто належить Йому»(A). І ще: «Кожен, хто визнає ім’я Господнє, повинен відвернутися від зла».
20 У великому домі є посуд не лише із золота та срібла, але й дерев’яний чи глиняний: один для урочистостей, а інший—для повсякденного використання. 21 Господь має для тебе особливе призначення! Тож очистися від усього зла, і тоді ти станеш немов та посудина для почесного використання, яка є святою і корисною Господарю, придатною до всякої доброї справи.
22 Сторонися хибних бажань юнацьких, але прагни праведного життя, віри, любові та миру разом з усіма тими, хто закликає Господа від щирого серця. 23 Завжди уникай нерозумних і безглуздих суперечок, адже сам знаєш, що вони призводять до сварок. 24 Бо слуга Господній повинен не сперечатися, а бути люб’язним до всіх людей, терпеливим і здібним у навчаннях своїх. 25 Ти маєш з лагідністю навчати своїх опонентів, маючи надію, що Бог подарує їм каяття і приведе їх до пізнання істини. 26 Тоді, можливо, вони отямляться й звільняться від диявольських тенет, які їх тримали у полоні.
Осія викупає Ґомер із рабства
3 Тоді Господь знову промовив до мене: «У Гомер є багато коханців, але ти повинен любити її як перелюбку, оскільки Господь любить дітей Ізраїля, хоч вони й навернулися до інших богів і полюбляють печиво з родзинками[a], що принесли їм у пожертву».
2 Я купив Гомер собі за п’ятнадцять шекелів[b] та гомер і летек[c] ячменю. 3 Я їй сказав: «Ти мусиш зі мною жити довго, і розпустою займатися не повинна. Більше ні за кого ти не вийдеш заміж, я тобі буду чоловіком». 4 Бо саме так тривалий час сини Ізраїлю житимуть без царя й провідника, без пожертви, без пам’ятного стовпа й без ефоду[d], і без домашніх богів. 5 Після цього сини Ізраїлю повернуться й шукатимуть Господа їхнього Бога і Давида, царя їхнього. І наприкінці днів вони наблизяться зі страхом до Господа і Його доброти.
Господь—розгніваний на Ізраїль
4 Діти Ізраїля, почуйте слово Всевишнього, бо Господь висуває звинувачення проти мешканців краю:
«Немає відданості, ні послуху,
ні знання Бога в землі Ізраїльській.
2 Є прокляття, брехня, вбивства,
крадіжки та перелюб, і ллється кров.
3 Ось тому весь край стогне,
а люди стають немічними.
Дикі звіри, птахи небесні й,
навіть риби морські зникають[e].
4 Нехай ніхто не звинувачує,
нехай ніхто не сперечається,
бо, священику, проти тебе звинувачення Мої[f].
5 І спотикатимешся ти вдень,
і пророки спотикатимуться з тобою вночі,
і матір твою погублю Я.
6 Народ Мій загине через брак знань,
і за те, що ти відмовився від знань,
не дозволю Я тобі бути Моїм священиком.
Забув ти закон Бога твого,
тож і Я забуду дітей твоїх.
7 Що більше їх ставало,
то дужче грішили вони проти Мене,
тож Я заміню їхню славу на ганьбу.
8 Вони живляться гріхами народу Мого,
ненажерливі вони на провини його.
9 Та буде зі священиком те саме, що й з народом:
Я кожному дам те, на що він заслуговує,
Я відплачу кожному за вчинки його.
10 І їстимуть вони, та не наситяться,
і розпустою будуть займатися,
та не матимуть дітей[g].
Бо зневажили вони Господа,
щоб зберегти розпусту свою.
11 Вино, міцні напої й перелюб відбирають розум.
12 Народ Мій до дерев звертається з запитаннями,
гадаючи, що їм палиця відповість,
бо дух розпусти зводить їх з пуття,
в розпусті відступилися вони від Бога свого.
13 На верхівках гір вони приносять жертви
й на пагорбах вони спалюють запашне куріння.
Займаються цим під дубом, під тополею, під берестом,
бо вони прохолодну тінь дають.
Тому ж бо й дочки твої блудливі,
а невістки твої перелюб чинять.
14 Я не виню дочок ваших за те, що вони розпусні,
чи невісток ваших за те, що вони чинять перелюб.
Натомість покараю тих,
хто злигався з розпусницями,
й тих, хто приносить жертви з храмовими повіями.
Тож народ, який не розуміє, загине.
Ганебні гріхи Ізраїлю
15 Ізраїлю, коли розпутний ти,
не роби винним народ Юдеї.
Не входьте до Ґілґала,
не піднімайтеся до Бет-Авена
і не присягайтеся: „Як Господь живий…”
16 Всевишній благословив їх благами численними,
та пасе їх, немов овець на пасовиську.
Та Ізраїль упертий, як та вперта телиця,
що неодночасно збігає зі стада.
Аїн
121 Я досі праведно і чесно жив,
тож на поталу кривдникам мене не віддавай.
122 Слузі Твоєму милість подаруй,
не дай зухвалим гнобити мене.
123 Я очі видививсь, чекаючи від Тебе порятунку,
очікуючи справедливих слів Твоїх.
124 Зі слугою Своїм поводься так,
як щира любов підкаже,
навчи мене Твоїх законів.
125 Я Твій слуга, тож дай мені кебети,
збагнуть, що мушу Заповіт Твій знати.
126 О Господи, вже час настав Тобі зробити щось,
адже народ порушив Твої накази.
127 Я ж через те люблю Твої повчання
від золота і срібла дужче.
128 Тому й виконую всі настанови,
тому й ненавиджу оманливі стежки.
Пе
129 Твоя угода—пречудова,
тож я дотримуюсь всіх присудів Твоїх.
130 Твої слова, мов одкровення осяйні,
тож зрозуміє їх й невіглас і мудрішим стане.
131 Ледь дихаю, перехопило подих хвилювання,
очікую, щоб осягнути Твоє вчення.
132 Мені уваги приділи і втіш,
як завжди робиш з тими, хто ім’я Твоє шанує.
133 Твої слова мені дороговказом служать,
тому не буде керувати мною зло.
134 Від утиску гнобителів звільни мене,
щоб міг я слухатись Твоїх наказів.
135 Своє обличчя осяйне яви слузі Своєму,
навчи, як жити за Твоїм Законом.
136 Моє лице рясними сльозами вмите від того,
що не коряться Твоїм наказам люди.
Цаде
137 О Господи, який Ти доброчесний,
а Твої накази чесні й справедливі.
138 Ти дав закони праведні мені,
на них покластись можна без вагання.
139 Аж спопеляє мене пристрасть від того,
що недруги мої забули про Твої повчання.
140 Надійність слів Твоїх не раз перевірялась,
і я, Твій раб, люблю їх.
141 Я можу видаватись молодим і нерозумним,
але Твоїх наказів я ніколи не забуду.
142 Твої благодіяння завжди справедливі,
а вказівки Твої—надійні й точні.
143 Хоча на мене насідають клопоти й нещастя,
я все одно втішатимусь Твоїм ученням.
144 Твої накази завжди добрі й справедливі.
Так допоможи їх осягнути, щоби міг я жити!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International