M’Cheyne Bible Reading Plan

Господь являється Соломону

9 Коли Соломон завершив будівництво храму Господнього й царського палацу і виконав усе, що прагнув зробити, ² Господь явився йому вдруге, як Він вже являвся йому в Ґівеоні. ³ Господь сказав йому:

«Я почув молитву й благання твої до Мене, Я освятив цей храм, який ти збудував, надавши йому Моє ім’я назавжди. Очі Мої і серце Моє завжди будуть там. ⁴ Щодо тебе, то якщо ти служитимеш Мені зі щирим серцем, як твій батько Давид, і виконуватимеш усе, що Я наказую, і дотримуватимешся Моїх настанов та законів, ⁵ тоді Я встановлю твій царський трон над Ізраїлем назавжди, як обіцяв Давидові, батькові твоєму, коли казав: „Твій нащадок завжди сидітиме на троні ізраїльському”.

⁶ Але якщо ти чи твої сини відвернуться від Мене й не слухатиметеся заповідей та настанов, які Я даю вам, і підуть служити іншим богам та поклонятися їм, ⁷ тоді Я відріжу Ізраїль від тих земель, що дав їм, і відмовлюся від храму, який Я освятив в ім’я Своє. Ізраїль тоді стане приказкою і посміховиськом серед усіх народів. ⁸ І хоча зараз цей храм справляє сильне враження, всі, хто проходитимуть повз нього, будуть жахатися та насміхатися й питатимуть: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?” ⁹ Люди відповідатимуть: „Бо вони забули Господа свого Бога, Який вивів їхніх батьків з Єгипту, і йдуть за іншими богами, служать їм, поклоняються їм. Ось чому Господь наслав на них усі ці біди”».

Інша діяльність Соломона

¹⁰ Наприкінці двадцятого року, протягом якого Соломон зводив храм Господа і царський палац, ¹¹ цар Соломон віддав двадцять міст у Ґалилеї Гіраму, царю Тира, бо Гірам постачав йому кедр та сосну, і золото, яке Соломонові було потрібне. ¹² Але коли Гірам вирушив з Тира побачити ті міста, які дав йому Соломон, він залишився невдоволений. ¹³ «Що за міста ти дав мені, брате мій?»—спитав він. І він назвав їх землями Кабула^[a], цю назву вони мають і по сьогодні. ¹⁴ Тоді Гірам надіслав царю сто двадцять талантів^[b] золота.

¹⁵ Ось перелік робочої сили, яку Соломон зібрав для будівництва храму Господнього, свого власного палацу, навісних терас, єрусалимського муру та Хазора, Меґіддо й Ґезера. ¹⁶ (Фараон, цар Єгипту, напав і загарбав Ґезер. Він його спалив. Він повбивав ханаанське населення й віддав Ґезер у посаг своїй дочці, Соломоновій дружині. ¹⁷ І Соломон відбудував Ґезер). Він збудував Нижній Бет-Горон, ¹⁸ Баалат і Тамар у пустелі на своїх землях, ¹⁹ а також усі свої міста-комори і невеличкі міста для колісниць і вершників—усе, що тільки він бажав збудувати в Єрусалимі, в Ливані й по всіх землях, де він царював.

²⁰ Усіх, хто лишився з хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів (це були неізраїльські народи), ²¹ саме їхні нащадки залишилися на цих землях, й ізраїльтяни не могли їх винищити, тож Соломон перетворив їх на рабську силу, як це лишається й до сьогодні. ²² Але Соломон не зробив рабом жодного з ізраїльтян: вони були його воїнами, урядовцями, начальниками, командуючими й командирами його колісниць та вершників. ²³ Вони також були головними посадовими особами, що очолювали Соломонову справу—п’ятсот п’ятдесят повноважних наглядачів над тими, хто працював.

²⁴ Після того, як фараонова дочка прийшла з міста Давида до палацу, який їй звів Соломон, він збудував навісні тераси.

²⁵ Тричі на рік Соломон приносив жертви всеспалення та мирні жертви на вівтарі, збудованому ним для Господа, разом з тим спалював запашне куріння перед Господом, і тим виконував свій обов’язок у храмі.

²⁶ Цар Соломон також збудував кораблі в Еціон-Хевері, що неподалік від Елата в Едомі, на березі Червоного моря. ²⁷ Та Гірам послав своїх людей: моряків, які знали море, служити на флоті разом із людьми Соломона. ²⁸ Вони попливли до Офіру й привезли чотириста двадцять талантів^[c] золота, які доставили царю Соломону.

Батьки й діти

6 Діти, слухайтеся батьків своїх, як це бажано Господу, бо так правильно поводити себе. ² «Шануйте батька й матір своїх»^(A)—це перша заповідь, що має обітницю. ³ Та ось що обіцяв Господь: «Все буде добре для тебе, й житимеш довго на землі»^(B).

⁴ Батьки, не дратуйте дітей своїх, а краще виховуйте їх в навчанні і в настановах Господніх.

Господарі й раби

⁵ Раби, коріться господарям вашим земним зі страхом і повагою, зі щирістю в серці, як корилися б Христу. ⁶ Працюйте не лише тоді, коли ви під наглядом, неначе заради похвали людської. Працюйте як раби Христові, виконуючи волю Божу від усього серця. ⁷ Працюйте ревно, як служили б Господу, а не тільки людям. ⁸ Якщо хто з вас творить добро, то добро йому й повернеться від Господа, однаково рабу, чи вільному.

⁹ Ви ж, пани, ставтеся до рабів своїх так само й полиште свої погрози. Пам’ятайте, що й ваш Господар і їхній—на небі. Він—справедливий, і ні до кого з вас не схиляється більше, ніж до іншого.

Уберіться в обладунок Божий

¹⁰ І нарешті таке. Будьте міцні в Господі, в Його могутній силі. ¹¹ Зодягніться в повний обладунок Божий, щоб протистояти диявольським підступам. ¹² Бо ми боремося не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, володарів темряви цього світу, духовних сил зла на небесах.

¹³ А тому зодягніться в повний обладунок Божий, щоб змогли ви протистояти, коли настане лихий день, і вистояти, перемігши все. ¹⁴ Тож будьте стійкими. Підпережіться паском правди, а праведність візьміть своїм панцирем. ¹⁵ І, щоб мати стійку опору, взуйтесь у Добру Звістку про мир. ¹⁶ А також візьміть віру як щит, за допомогою якого ви зможете зупинити всі вогняні стріли лукавого. ¹⁷ Візьміть спасіння своїм шоломом вашим, а мечем Духа—Послання Боже.

¹⁸ Палкими молитвами і благаннями в Дусі моліться завжди. Ви завжди мусите бути пильними в молитвах за всіх людей Божих.

¹⁹ Моліться також за мене, щоб хоч коли я говорив, вірні слова були дані мені, і я сміливо міг сповістити таємницю Доброї Звістки. ²⁰ Моє призначення—завжди проповідувати Добру Звістку, навіть зараз, знаходячись у в’язниці. Моліться, щоб я міг сміливо проповідувати: так, як це мені належить робити.

Прощальні вітання

²¹ А щоб ви також могли дізнатися все про мене і про те, що я роблю, то Тихик, наш улюблений брат і вірний слуга в Господі, докладно розповість вам. ²² Я посилаю його до вас саме для того, щоб він повідав вам усі новини про мене, і міг утішити серця ваші. ²³ Мир вам, брати і сестри мої, та любов, яка йде з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. ²⁴ Благодать Божа усім тим, хто любить Господа Ісуса Христа любов’ю нескінченною.

Смерть Ґоґа та його війська

39 Сину людський, пророкуй проти Ґоґа і скажи йому, що Господь Бог говорить: «Я проти тебе, Ґоґе, верховний князю Мешеха та Тувала. ² Я схоплю й поверну тебе з далекої півночі й пошлю воювати проти гір Ізраїлю. ³ Тоді я виб’ю лук із лівої руки твоєї і примушу стріли випасти з правої руки. ⁴ Впадеш ти на горах ізраїльських, ти й усі війська твої, і народи, що з тобою. Я віддам тебе на поживу птахам-стерв’ятникам та диким звірям. ⁵ Тобі не ввійти у місто, впадеш ти в чистому полі. Так Я сказав!» Так проголошує Господь Бог.

⁶ Господь говорить: «Я нашлю вогонь на Маґоґа й тих, хто безпечно мешкає на узбережжі, і вони знатимуть, що Я Господь. ⁷ Я зроблю знаним ім’я Моє святе серед Мого народу ізраїльського. Не дам я більше неславити ім’я Моє святе, і народи знатимуть, що Я—Господь, святий в Ізраїлі. ⁸ Цей час не за горами! Це неодмінно станеться. Це той день, про який Я кажу». Так проголошує Господь Бог.

⁹ «Тоді ті, хто живе в містах Ізраїлю, вийдуть і пустять зброю на дрова і спалять її: малі й великі щити, луки і стріли, булави і списи. Сім років спалюватимуть вони її. ¹⁰ Не треба буде їм збирати дрова в полях, чи рубати їх у лісах, через те що вони використовуватимуть зброю як паливо. І грабуватимуть вони тих, хто грабував їх, і обдиратимуть тих, хто їх обдирав»,—проголошує Господь Бог.

¹¹ «У той день надам я Ґоґу місце поховання в Ізраїлі у долині Мандрівників^[a] на схід до моря^[b]. Воно перекриє дорогу подорожнім, оскільки Ґоґ і всі його юрмища буде там поховано, тож називатимуть її долиною Юрмищ Ґоґових. ¹² Сім місяців дім Ізраїля ховатиме їх, щоб землю очистити. ¹³ Усі люди краю ховатимуть їх, і в цей день прославляться вони, у день, коли Я здобуду Свою шану»,—проголошує Господь Бог.

¹⁴ Господь говорить: «Робітникам завжди буде робота: очищати землю й ховати померлих, які ще лишатимуться на поверхні. Сім місяців вони ходитимуть по землі. ¹⁵ Коли вони йтимуть краєм, і хтось із них побачить людську кістку, то поставить при ній знак, щоб могильники поховали її в долині Юрмищ Ґоґових. ¹⁶ Те місто назване буде Гамона^[c]. І так очиститься земля».

¹⁷ Сину людський, ось що Господь Бог говорить: «Погукай все птаство, усіх диких звірів: „Збирайтеся, приходьте звідусіль на свято пожертви, яке Я вам готую, велике свято пожертви на горах ізраїльських: там ви їстимете плоть і питимете кров. ¹⁸ Ви їстимете плоть могутніх воїнів і питимете кров князів землі, так ніби вони барани та ягнята, козли та бики, вгодована худоба з Башану. ¹⁹ Зі свята пожертви, що Я готую для вас, ви їстимете жирні шматки, доки не наїстеся, і питимете кров, доки не сп’янієте. ²⁰ За столом моїм ви досхочу наїстеся кіньми й вершниками, чоловіками могутніми й воїнами різними”». Так проголошує Господь Бог.

²¹ Сказав Всевишній: «Я славу Мою явлю перед народами, і усі народи відчують повагу до Мене, коли побачать Мою силу. ²² Відтоді й надалі дім Ізраїлю знатиме, що Я—Господь, їхній Бог. ²³ І народи знатимуть, що люди Ізраїлю пішли в полон за гріх свій, за те, що були невірні Мені. Тож сховав Я від них обличчя Своє і видав їх ворогам їхнім, і всі вони полягли від меча. ²⁴ Вони забруднили себе гріхом, тож Я відвернувся від них, повівшись з ними згідно з нечистотою і провиною їхньою».

²⁵ Тож ось що Господь Бог говорить: «Я тепер поверну рід Якова з полону, виявивши милість до народу Ізраїльського. Я ревно постою за ім’я Своє святе. ²⁶ Забудуть вони ганьбу свою і зрадливість, що виявили до Мене, живучи в безпеці на землі своїй, коли ніхто не загрожував їм. ²⁷ Після того, як поверну Я їх із-поміж народів, та заберу із країн ворогів їхніх, тоді побачать інші землі святість Мою. ²⁸ Тоді вони знатимуть, що Я Господь їхній Бог, бо хоч і віддав їх у полон поміж народами, Я зберу їх до власної землі, й не залишу нікого. ²⁹ Проллю я Дух Мій на дім Ізраїлю, та більше не відвертатимусь ніколи Я від них». Так проголошує Господь Бог.

Книга Четверта

(Псалми 90-106)

¹ Молитва Мойсея, Божого чоловіка.