Print Page Options
Previous Prev Day Next DayNext

M’Cheyne Bible Reading Plan

The classic M'Cheyne plan--read the Old Testament, New Testament, and Psalms or Gospels every day.
Duration: 365 days
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Version
3 Царств 11

Соломонові дружини

11 Цар Соломон, однак, любив багатьох іноземних жінок, крім фараонової дочки: моавітянок, аммонійок, едомійок, сидонянок та хиттянок. Вони були з тих народів, про які Господь сказав ізраїльтянам: «Ви не повинні одружуватися з ними, оскільки вони напевне повернуть серця ваші до своїх богів». Тим не менше, Соломон був прикутий коханням до цих жінок. Він мав сімсот дружин царського роду й триста наложниць, і його дружини збили його з пантелику. Соломон старів, і його дружини привертали його серце до своїх богів, і його серце не було повністю віддане Господу Богу його, як серце Давида, його батька. Він слідував Ашторет, богині сидонян, та Мілкому, огидному богу аммонійців. Тож Соломон зробив зло в очах Господа: він не слідував Господу у всьому, що робив, як його батько Давид.

На пагорбі на схід від Єрусалима Соломон збудував високий палац Хемошу, огидному богу моавійців, і Молоху, бридкому богу аммонійців. Він зробив те саме для всіх своїх іноземних дружин, які спалювали запашне куріння та приносили жертви своїм богам.

Господь розгнівався на Соломона, оскільки його серце відвернулося від Господа, Бога Ізраїлю, Який являвся йому двічі. 10 Він заборонив Соломону слідувати іншим богам, а Соломон не виконав Господнього наказу. 11 Тож Господь сказав Соломону: «Оскільки така твоя поведінка, оскільки ти не виконав Мого заповіту, якого Я наказав тобі дотримуватися, Я відберу царство від тебе й віддам його комусь із твоїх підлеглих. 12 Тим не менше, заради батька твого Давида я не робитиму цього за твого життя. Я заберу його з рук твого сина. 13 Я заберу від нього не все царство, а залишу йому один рід, заради спасіння Давида, слуги Мого, та заради спасіння Єрусалима, який Я обрав».

Соломонові вороги

14 Тоді Господь підняв проти Соломона ворога, едомійця Хадада, з царського роду Едома. 15 Раніше, коли Давид воював з Едомом, Йоав, командуючий військом, прийшов, щоб поховати мертвих і вбив усіх чоловіків Едома. 16 Йоав з усіма ізраїльтянами залишався там протягом шести місяців, поки не знищили всіх чоловіків Едома. 17 Але юний Хадад на той час утік до Єгипту з деякими едомськими урядовцями, що служили його батькові. 18 Вони вибралися з Мидіана та подалися до Парана. Потім, узявши разом з собою людей з Парана, вони пішли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, який дав Хададу будинок і землю і забезпечив його харчами.

19 Фараону так сподобався Хадад, що він віддав йому сестру своєї дружини, цариці Тапенес, щоб той одружився з нею. 20 Сестра Тапенес народила йому сина Ґенубата, якого Тапенес принесла в царський палац. Там Ґенубат жив разом з дітьми фараона.

21 Перебуваючи в Єгипті, Хадад чув, що Давид спочив зі своїми батьками, і що Йоав, командуючий військом, також помер. Тоді Хадад сказав фараону: «Дозволь мені піти, щоб повернутися в свою країну».

22 «Чого тобі бракує тут, що ти хочеш іти до своєї країни?»—запитав фараон.

«Всього вдосталь,—відповів Хадад,—але дозволь мені піти!»

23 І підняв Господь проти Соломона іншого ворога—Резона, сина Еліада, який втік від свого хазяїна, Хададезера, царя Зови. 24 Він зібрав людей навколо себе й став ватажком загону повстанців, коли Давид знищив сили Зови. Повстанці пішли до Дамаска, де поселилися й захопили владу. 25 Резон залишався ворогом Ізраїлю протягом усього Соломонового життя, додаючи неприємностей, окрім Хадада. Тож Резон правив в Арамі і був ворогом Ізраїлю.

Єровоам повстає проти Соломона

26 А ще Єровоам, син Невата, повстав проти царя. Він був одним із Соломонових урядовців, ефраїмець з Заретана, і його мати була вдовою на ім’я Зеруя.

27 Ось розповідь про те, як він повставав проти царя. Соломон збудував висячі тераси й позакладав провали в стіні міста Давида, свого батька. 28 Тоді Єровоам здобув собі добре ім’я, і коли Соломон побачив, як сумлінно юнак виконував свою роботу, він зробив його керівником над усіма робітниками дому Йосипа.

29 Якось у той час Єровоам їхав із Єрусалима, і пророк Агіжа з Шило зустрів його на шляху. На ньому було нове вбрання. Крім них двох не було нікого навколо. 30 І Агіжа зняв своє нове вбрання, що було на ньому, і порвав його на дванадцять частин. 31 Тоді він сказав Єровоаму: «Візьми десять частин собі, оскільки ось що сказав Господь Бог Ізраїлю: „Дивись, я відніму царство з рук Соломонових і дам тобі десять колін. 32 Але заради Мого слуги Давида й міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін ізраїльських, він матиме одне коліно. 33 Я зроблю це, оскільки вони забули мене й поклонялися Ашторет, богині сидонян, Хемошу, богу моавійців, і Мілкому, богу аммонійців, а не йшли Моїм шляхом, не робили того, що є правильним в Моїх очах, не дотримувалися Моїх настанов і законів, як Давид, Соломонів батько. 34 Але я не забиратиму все царство з Соломонових рук. Я зробив його правителем на всі дні його життя заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав і який виконував Мої накази та настанови. 35 Я заберу царство з рук Соломонового сина і дам тобі десять колін. 36 Я дам одне коліно його сину, щоб Давид, Мій слуга, завжди мав нащадка, щоб правив переді Мною в Єрусалимі, місті, яке Я обрав, щоб залишити Своє ім’я. 37 Однак щодо тебе, то Я оберу тебе, і ти правитимеш усім, чого бажає твоє серце. Ти будеш царем ізраїльським[a]. 38 Якщо робитимеш те, що Я тобі накажу і йтимеш Моїм шляхом, і робитимеш те, що є правильним у Моїх очах, дотримуючись Моїх настанов і наказів, як робив Давид, Мій слуга, Я буду з тобою. Я зроблю твій рід таким же тривалим, як Давидів, і Я віддам Ізраїль тобі. 39 Я каратиму нащадків Давидових за це, але не завжди”».

40 Соломон намагався вбити Єровоама, але Єровоам утік до Єгипту, до царя Шишака, і залишався там до Соломонової смерті.

Смерть Соломона

41 А щодо інших подій Соломонового царювання: всього, що він робив, і мудрості, яку він виявляв,—все це описано у книзі Літописів Соломонових. 42 Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. 43 Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.

К Филиппийцам 2

Єднайтесь і дбайте одне про одного

Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам. Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді. Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

Приклад Христа

У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.

Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях,
    та не вважав Свою рівність Богові скарбом,
    за який треба триматися.
7-8 Замість того, Він полишив Своє місце із Господом,
    ставши рабом, звичайною людиною.
І ставши таким, принизив Себе,
    й був покірливим до останньої години,
    аж до смерті на хресті.
Через те Бог возніс Його
    і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я,
    яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,
10 щоб усі, хто знаходиться на небі,
    на землі і під землею,
    схилили коліна на славу імені Ісусового.
11 І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос—
    Господь на славу Бога Отця.

Будьте бездоганними та щирими

12 Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом. 13 Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

14 Робіть усе без нарікань та суперечок, 15 щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі. 16 Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.

17 І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами. 18 У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

Тимофій та Епафродит

19 Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас. 20 І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя. 21 Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа. 22 Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

23 Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи. 24 Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.

25 Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй. 26 Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів. 27 Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя. 28 І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

29 Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей. 30 Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

Иезекииль 41

Святая святих

41 Тоді чоловік привів мене у святе місце храму і зміряв підпори. Ширина підпор була шість ліктів[a] з кожного боку[b]. Вхід був десять ліктів[c] завширшки, а перегородки з кожного боку його—п’ять ліктів[d] завширшки. Зміряв він також скинію, яка налічувала сорок ліктів[e] завдовжки і двадцять ліктів[f] завширшки. Тоді ввійшов він усередину і зміряв підпори входу. Кожна була два лікті[g] завширшки. Вхід був шість ліктів завширшки, а перегородки з кожного боку його—сім ліктів[h] завширшки. І зміряв він довжину приміщення, яка була вона двадцять ліктів, і ширина—двадцять ліктів. І сказав він мені: «Це—Святеє Святих».

Тоді зміряв він стіну храму, яка була шість ліктів завтовшки, і кожне бокове приміщення довкола храму було чотири лікті[i] завширшки. Бокові приміщення були на трьох рівнях: одне над одним, по тридцять кімнат на кожному рівні. По всіх стінах храму були виступи, що правили за підпори боковим приміщенням. Таким чином підпори ці стояли осібно від стіни храму. Бокові приміщення довкола храму були ширші на кожному наступному рівні. Споруду, що оточувала храм, збудовано було висхідними рівнями. Тобто приміщення розширювалися, коли хтось підіймався вгору. Сходи йшли вгору від нижнього поверху до верхнього через середній.

Довкола храму я бачив підмурівок, що утворювали підвалини бокових кімнат. Був він довжиною в цілу міру, тобто шість довгих ліктів. 9-10 Зовнішня стіна бокових приміщень була п’ять ліктів завтовшки. Вільний простір між боковими приміщеннями храму і кімнатами священиків був двадцять ліктів завширшки довкола храму. 11 Двері з бічних приміщень вели на вільний простір: один на північ, другий на південь. Підмурівок був п’ять ліктів завширшки.

12 Споруда, звернена до двору храму на західній стороні була сімдесят ліктів[j] завширшки. Стіна споруди була усюди п’ять ліктів завтовшки, а довжина її—дев’яносто ліктів[k].

13 Тоді зміряв він храм, який був сто ліктів[l] завдовжки; двір храму і будівля зі стінами її також були сто ліктів завдовжки. 14 Східна сторона храму та храмового подвір’я на сході, включаючи фасад налічувала сто ліктів. 15 Тоді зміряв він довжину будівлі, зверненої на храмове подвір’я ззаду, включаючи ґанки з кожного боку. Становила вона сто ліктів.

16 Ґанки, пороги, вузькі вікна, підлоги, ходи на поверхах—усе було обшите деревом. Вікна було заґратовано. 17-18 Стіни над дверима були зашиті деревом. Довкола внутрішнього й зовнішнього святилищ на однаковій відстані було вирізьблено Херувими й пальми, які чергувалися між собою. Кожен Херувим мав два обличчя. 19 Чоловіче обличчя було звернене до пальми з одного боку, а левине обличчя—до пальми з другого боку. Їх було вирізьблено довкруж усього храму. 20 Від підлоги аж до верху дверей на стінах було вирізьблено Херувимів та пальми. Такі ж різьблення йшли навколо Святеє Святих.

21-22 Одвірки на вході до Святеє Святих були чотиригранні, а навпроти Святеє Святих було щось на зразок дерев’яного жертовника: три лікті[m] заввишки і два лікті завдовжки. Кути його, підніжжя та сторони були дерев’яні. Чоловік сказав мені: «Це той стіл Господній». 23 Як зовнішнє святилище, так і Святеє Святих, мали подвійні двері. 24 Кожні двері мали по два крила, кожне на двох завісах. 25 А на дверях зовнішнього святилища вирізьблено було Херувимів та такі самі пальми, що й вирізьблені по стінах. Над ґанком—дерев’яний дашок. 26 По бокових стінах ґанку були вузькі вікна з пальмами, вирізьбленими з кожного боку. Бокові приміщення храму також мали дашки.

Псалтирь 92-93

Хвальна пісня на відзначення суботи.

Як добре славить Господа Всевишнього,
    як добре возвеличувати Твоє ім’я!
Як добре про Твою любов співати вранці,
    оспівувати Твою вірність вечорами
    у супроводі лір десятиструнних і арф!

Я радість маю з Твоїх, о Господи, діянь,
    Твої діла мені приносять щастя.
Які великі справи, Господи, звершив Ти,
    Твоїх думок глибини нам не зрозуміти.
З Тобою у порівнянні люди,
    мов худоба, що не знає нічого,
    мов дурні, що нічого не збагнуть.
Хоча безбожники живуть і квітнуть, як бур’ян,
    нікчемні їхні справи згинуть назавжди.
Але Ти, Господи, завжди високий будеш.

10 Поглянь, мій Господи, на ворогів Твоїх,
    на них чатує смерть, розвієш лиходіїв Ти.
11 А мій могутній ріг Ти піднесеш[a],
    мене помажеш запашним єлеєм[b].
12 Бачу я, як зачаїлись вороги,
    я чую кривдників підступну мову.

13 Людина праведна розквітне, наче пальма,
    і виросте, немов ливанський кедр.
14 Хто виріс на дворі Господньої Оселі[c],
    дасть плоди прекрасні.
15 Вони і в старості даватимуть плоди,
    як і тоді, коли були зелені й юні.
16 Вони повідають про праведність Господа, Скелі моєї,
    і про Його велику доброту.

Господь—наш цар,
    і вбрання Його—велич й слава.
Як світ стоїть і не впаде ніколи,
    так і царство Твоє живе в віках.
    Ти справді існував завжди!

О Господи, річки біжать, моря підносять голос,
    і хвилі кататися гучніше і гучніше.
Такий потужний голос океану,
    його хвилі могутньо розбиваються об берег,
    але Господь незміряно сильніший.

Твої закони праведні й надійні[d],
    нехай святий Твій храм стоїть із віку в вік.

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International