M’Cheyne Bible Reading Plan

Круки годують Іллю

17 Ілля тишвійський, з Тишве у Ґілеаді, сказав Агаву: «Як і те, що Господь, Бог Ізраїлю, якому я служу, живий, так не буде ні роси, ні дощу протягом кількох найближчих років, якщо я не накажу».

² Тоді слово Господа було Іллі: ³ «Піди звідси, поверни на схід і сховайся біля річки Керіт, на схід від Йордану. ⁴ Ти питимеш зі струмка, а годувати тебе там Я наказав крукам».

⁵ Тож він зробив, як Господь наказав йому. Він пішов до річки Керіт, на схід від Йордану, і залишився там. ⁶ Круки приносили йому хліб і м’ясо щоранку й щовечора, а пив він зі струмка.

Удова з Зарефата

⁷ Через деякий час струмок пересох, бо не було дощів у цих землях. ⁸ Тоді слово Господа дійшло до нього: ⁹ «Йди зараз до Зарефата в Сидоні й залишайся там. Я наказав удові в цьому місці постачати тобі харчі».

¹⁰ Тож він подався до Зарефата. Коли він прийшов до міської брами, вдова там збирала хмиз. Він звернувся до неї і спитав: «Чи не принесеш ти мені попити трохи води в кухолі?» ¹¹ І коли вона зібралася принести воду, він гукнув: «І принеси мені, будь-ласка, кусень хліба».

¹² Вона відповіла: «Клянусь тобі: так само, як і те, що Господь твій Бог живий, я не маю хліба, лише пригорщу борошна у жбані та трохи оливи у глечику. Я збираю хмиз, щоб узяти додому й приготувати поживу для себе й мого сина, щоб з’їсти й померти».

¹³ Ілля сказав їй: «Не бійся. Іди додому і зроби, як кажеш. Але спершу спечи маленьку хлібину для мене з того, що маєш, і принеси мені, а тоді спечи з решти борошна хліб для себе й свого сина. ¹⁴ Бо так Господь Бог Ізраїлю каже: „Цей жбан борошна не спорожниться і цей глечик оливи не пересохне до того дня, доки Господь не дасть дощу на ці землі”».

¹⁵ Вона пішла і зробила, як Ілля їй сказав. Там було достатньо їжі для Іллі й для жінки та її родини. ¹⁶ Бо жбан борошна не спорожнявся і глечик оливи не пересихав, згідно зі словом Господнім, промовленим Іллєю.

¹⁷ Через деякий час син цієї жінки, господарки дому, захворів. Йому ставало все гірше й гірше, і зрештою він перестав дихати. ¹⁸ Вона запитала Іллю: «Що ти маєш проти мене, чоловіче Божий? Ти прийшов, щоб нагадати мені про мій гріх і вбити мого сина?»

¹⁹ «Дай мені твого сина»,—відповів Ілля. Він узяв його з її рук, поніс до верхніх кімнат, де жив, і поклав на ліжко. ²⁰ Тоді він звернувся до Господа: «О Господи мій Боже, чи не приніс Ти горе навіть цій удові, в якої я живу, вмертвивши її сина?» ²¹ Тоді він тричі простягся над хлопчиком і звернувся до Господа: «О Господи мій Боже, нехай життя цього хлопця повернеться до нього!»

²² Господь почув плач Іллі, життя повернулося до хлопчика, і він ожив. ²³ Ілля підняв дитину й поніс її з кімнати вниз. Він віддав хлопчика матері й сказав: «Дивись, твій син живий!»

²⁴ Тоді жінка сказали Іллі: «Тепер я знаю, що ти—чоловік Божий, і що слово Господа з уст твоїх—правдиве».

Павлові повчання християнам

4 Пани, віддайте слугам своїм належне й справедливе, пам’ятайте, що і ви маєте Господа на Небі.

² Присвятіть себе молитвам. Моліться з вдячністю й терпінням. ³ Одначасно моліться і за нас, щоб Бог відчинив нам двері для Свого Слова, щоб ми змогли нести таємницю про Христа, за яку мене і ув’язнено. ⁴ Моліться, щоб я зміг знайти необхідні слова, та пояснити усім цю істину.

⁵ Мудро поводьтеся з невіруючими. Не гайте часу, слушно використовуючи будь-яку можливість. ⁶ Промова ваша хай буде завжди приємною, мудрою, щоб ви змогли відповісти кожному, як слід.

Новини про Павлових соратників

⁷ Тихик, улюблений брат, вірний помічник і слуга в Господі, розповість вам усі новини про мене. ⁸ Я посилаю його до вас саме з цієї нагоди, щоб ви дізналися все про нас, і хай він утішить серця ваші. ⁹ Посилаю я його разом з Онисимом, нашим вірним і улюбленим братом, який є одним із вас. Вони розкажуть вам, що тут відбувається.

¹⁰ Вітають вас Аристарх, мій соратник по ув’язненню, а також Марко, двоюрідний брат Варнави. (Ви вже одержали настанови щодо нього. Якщо він навістить вас, то щиро прийміть його).

¹¹ Ісус, названий Юстом, також вітає вас. Серед віруючих юдеїв лише ці працюють разом зі мною заради Царства Божого. Вони—велика втіха мені.

¹² Вітає вас також і Епафрас, слуга Христа Ісуса, який є одним із вас. Він завжди гаряче молиться за вас, щоб ви були стійкі і зрілі в волі Божій. ¹³ І я свідчу про те, що він невпинно і старанно трудиться заради вас і тих, хто живе в Лаодикії та Єраполі. ¹⁴ Лука, улюблений лікар, і Димас теж вітають вас.

¹⁵ Вітайте братів, які живуть в Лаодикії. Вітайте Німфу з церквою, що збирається в її домі. ¹⁶ Коли прочитаєте цього листа у себе, то надішліть його до церкві, що в Лаодикії. Самі ж також прочитайте листа, що я написав до тієї церкви^[a]. ¹⁷ Та скажіть Архипові: «Дивись, щоб виконав служіння, яке Господь призначив тобі!»

¹⁸ Я, Павло, пишу це вітання власноручно. Пам’ятайте, що я ув’язнений. Та нехай благодать Божа буде з усіма вами!

Ріка, що тече від храму

47 Чоловік привів мене назад до входу в храм і побачив я воду, що витікала з-під порогу храму на схід (бо храм звернений був на схід). Вода текла з-під південної сторони храму, південніше жертовника. ² Тоді він вивів мене крізь північні ворота й повів до зовнішніх воріт, звернених на схід, а вода втікала з південної сторони.

³ Чоловік пішов на схід із вимірювальною мотузкою в руці. Він відміряв тисячу ліктів^[a], а тоді перевів мене через воду, якої було по кісточки. ⁴ Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, якої було по коліна. Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, яка була до пояса. ⁵ Відміряв він іще одну тисячу, але тепер то вже була ріка, яку я не міг перейти, бо вода піднялась і була вже досить глибока, щоб плисти. То була ріка, яку ніхто не міг перейти. ⁶ І спитав він мене: «Сину людський, чи бачиш ти це?» Тоді привів він мене знову до берега ріки.

⁷ Прийшовши туди, побачив я дуже багато дерев на кожному березі ріки. ⁸ І сказав він мені: «Вода ця тече на схід, до Арави. Потім тече далі і впадає в Мертве Море, аж у Мертвому морі стає чистою. ⁹ Безліч живих істот оселиться скрізь, хоч би де протікав цей потік. Буде там і багато риби, бо ріка ця зробить солону воду прісною, тож де ріка тече, все житиме. ¹⁰ Рибалки стоятимуть вздовж берега. Від Ен-Ґеді до Ен-Еґлаїма вони ставитимуть сіті. Риби буде дуже багато, як у Середземному морі. ¹¹ Але болота й драглисті береги не стануть чистими, їх лишать на сіль. ¹² Різноманітні плодові дерева ростимуть по обох берегах ріки. Листя їхнє не в’янутиме, не падатимуть плоди їхні. Щомісяця вони родитимуть, оскільки вода з храму тече до них. Плоди їхні підуть на поживу їжу, а листя—на ліки».

Розподіл землі між родами

¹³ Ось що Господь Бог говорить: «Це—межі, по яких ви мусите поділити земельну спадщину між дванадцятьма колінами Ізраїлю, враховуючи дві частини для Йосипа. ¹⁴ Ви мусите поділити їх рівно між ними, бо Я поклявся з піднятою рукою дати її вашим батькам. Земля ця стала вашою спадщиною. ¹⁵ Ось кордони вашої землі: на півночі вона проляже від Середземного моря Гетлонським шляхом, де дорога повертає на Гамат і далі на Цедад. ¹⁶ Потім на Берот і Сибраїм (що лежить на кордоні між Дамаском та Гаматом), аж до Гацер-Гаттікона, що на кордоні Гаврану. ¹⁷ Кордон проляже від моря до Гацар-Енана, вздовж північної границі Дамаска, по кордону Гамата на півночі. Це буде північний кордон.

¹⁸ На сході кордон ітиме між Гавраном та Дамаском, уздовж Йордану між Ґілеадом та землею Ізраїльською, до Східного моря й аж до Тамара. Це буде східний кордон.

¹⁹ На півдні він ітиме від Тамара аж до оазису Меріва-Кадеш, тоді вздовж потоку Єгипетського до Середземного моря. Це буде південний кордон.

²⁰ На Заході Середземне море буде кордоном аж до місцевості навпроти Лебо-Гамата. Це буде західний кордон.

²¹ Ви мусите поділити цю землю між собою за колінами Ізраїлю. ²² Ви мусите розподілити спадщину для себе й для чужинців, що оселилися серед вас і мають дітей. Ви мусите вважати їх за уродженців Ізраїлю, і разом із вами їх треба наділити спадщиною серед колін Ізраїлю. ²³ Хоч би в якому коліні перебував чужинець, там і дайте йому спадщину його». Так проголошує Господь Бог.

¹ Псалом Давида.