M’Cheyne Bible Reading Plan
Авіжа, цар Юди
15 На вісімнадцятому році царювання Єровоама, сина Невата, Авіжа став новим царем Юдеї. 2 Він правив у Єрусалимі протягом трьох років. Його матір звали Маака, яка була дочкою Авішалома[a].
3 Він чинив усі ті гріхи, що й його батько перед ним. Його серце було не повністю присвячене Господу його Богу, як серце Давида, його діда. 4 Тим не менше заради Давида Господь його Бог дав йому царство в Єрусалимі, піднісши його сина до наслідування престолу й зміцнивши Єрусалим. 5 Оскільки Давид робив те, що було правильно в очах Господа, і не схибив, виконуючи всі накази Господа протягом усіх днів свого життя, крім того випадку з Урією-хиттитом.
6 Точилася війна між Реговоамом та Єровоамом упродовж усього життя Авіжі.[b] 7 Щодо інших подій правління Авіжі та всього, що він зробив, то вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї. Була тоді війна між Авіжею та Єровоамом. 8 І Авіжа спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давидовому. І Аса, його син, став царем після нього.
Аса, цар Юдеї
9 На двадцятому році царювання Єровоама в Ізраїлі Аса став царем Юдеї. 10 Він правив в Єрусалимі сорок один рік. Його бабусю звали Маака, дочка Авішалома.
11 Аса чинив правильно в очах Господніх, як його пращур Давид. 12 Він прогнав чоловіків, що служили іншим богам, продаючи своє тіло для розпусти, з краю і позбувся бовванів, зроблених його предками. 13 Він навіть усунув свою бабусю з престолу цариці-матері, бо вона зробила відразливий стовп Ашери. Аса розрізав стовп і спалив його в долині Кідрон. 14 Хоча він і не знищив узвиш, серце Аси було віддане Господу впродовж усього його життя. 15 Він вніс у храм Господній срібло і золото, і речі, які він і його батько присвятили.
16 Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління. 17 Вааша, цар Ізраїлю, виступив проти Юдеї і зміцнив Раму, аби перекрити вхід та вихід на землі юдейського царя Аси.
18 Тоді Аса взяв усе срібло й золото, яке лишилося в скарбницях храму Господнього і в його власному палаці. Він дав його своїм урядовцям і вирядив їх до Бен-Гадада, сина Тавріммона, сина Гезіона, царя арамійського, який у цей час правив у Дамаску. 19 «Давай укладемо угоду між нами,—сказав він,—як то було між твоїм батьком та моїм. Ось я надсилаю тобі в подарунок срібло й золото. Отож тепер розірви свою угоду з Ваашей, царем Ізраїлю, і тоді він залишить мене у спокої».
20 Бен-Гадад погодився з царем Асою і послав командирів своїх військ проти міст Ізраїлю. Він захопив Іжон, Дан, Авель-Бет-Мааку і весь Кіннерет на додачу до Нафталі. 21 Коли Вааша почув про це, він зупинив будівництво Рами й осів у Тирці. 22 Тоді цар Аса видав наказ усім мешканцям Юдеї, щоб кожний з них, без винятку, приніс з Рами каміння й деревину, що використовував Вааша. З них цар Аса збудував Ґеву у землі Веніамина, а також Міцпу.
23 Щодо всіх інших подій Асиного правління, всіх його досягнень, всього, що він зробив, і міст, які він збудував, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. Однак на старість він занедужав на ноги.
24 Потім Аса спочив біля своїх батьків й був похований у місті свого пращура Давида. І Єгошафат, його син, став царем після нього.
Надав, цар Ізраїлю
25 Надав, син Єровоама, став царем Ізраїлю на другий рік правління Аси, царя Юдеї, і правив Ізраїлем протягом двох років. 26 Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом свого батька й батькового гріха, на який він штовхнув і весь Ізраїль.
27 Вааша, син Агіжі, з дому Іссаха́ра, змовився проти нього і вбив його в Ґівветоні, филистимському місті, поки Надав і весь Ізраїль тримали його в облозі. 28 Вааша вбив Надава на третьому році правління Аси, царя Юдеї, і став царем після нього.
29 Як тільки він почав царювати, він убив усю родину Єровоама. Він не залишив жодного з роду Єровоамового в живих, а знищив їх усіх, згідно зі словом, яке дав Господь через слугу свого Агіжу шилонійського, 30 за гріхи, які вчинив Єровоам і змушував Ізраїль чинити, і за те, що він розгнівив Господа, Бога Ізраїлю.
31 Щодо інших подій Надавового правління і всього, що він зробив, то їх записано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 32 Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління.
Вааша, цар Ізраїлю
33 На третьому році правління Аси, царя юдейського, Вааша, син Агіжі, став царем над усім Ізраїлем у Тирці і правив двадцять чотири роки. 34 Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом Єровоама та його гріха, на який штовхав і весь Ізраїль.
Живіть у Христі
2 Я хочу, щоб ви знали, як напружено я працюю, щоб допомогти вам і всім тим, хто мешкає в Лаодикії, а також й тим, хто не бачив мене особисто. 2 Я роблю це, щоб їхні серця підбадьорилися, об’єдналися через любов і збагатилися впевненістю, яка йде від розуміння. Я хочу, щоб вони ясно зрозуміли таємницю Божу, якою є Христос. 3 У Ньому надійно сховані всі скарби мудрості й пізнання.
4 Кажу вам це, щоб ніхто не зміг обдурити вас улесливими доказами, які насправді—хибні. 5 Бо, хоч я й відсутній серед вас тілом, та я з вами духом і серцем. Радію я з порядку в житті вашому, і стійкості у вірі вашій в Христа.
6 Тож прийнявши Христа Ісуса як Господа, живіть у Ньому. 7 Вкорініться в Ньому, збудуйтеся на Ньому, зміцнюйтеся у вірі, якій вас навчили, завжди будьте вдячними Богові.
8 Стережіться, щоб ніхто не захопив вас пустими й оманливими ідеями, що йдуть від людських традицій та простих понять[a] цього світу, а не від Христа. 9 Бо в Ньому перебуває уся повнота Божества, навіть під час життя на землі, в тілесній формі. 10 Ви набули повноти своєї в Христі, Який є головою всім правителям і всякій владі.
11 В Ньому також здійснено обряд обрізання над вами. Але то не дія, вчинена людськими руками,—ви звільнилися від влади гріховного буття обрізанням Христовим. 12 Це сталося, коли ви були поховані разом з Ним під час хрещення і воскресли також разом із Ним через віру вашу в діяння Всевишнього Бога, Який воскресив Христа з мертвих.
13 Колись ви були мерцями через гріхи свої й через те, що не мали свободи від свого гріховного єства[b], та Бог дарував вам життя разом із Христом і щедро простив гріхи наші. 14 Порушивши закони Господні, ми стали боржниками перед Богом. Та Він скасував весь борг наш, прибивши його цвяхами до хреста. 15 Він обеззброїв правителів і владу духовного світу, та, торжествуючи над ними смертю Своєю, переможно повів за Собою, виставивши їх на привселюдний сором.
Не слідуйте законам людським
16 Нікому не дозволяйте придумувати для вас закони та правила про те, що їсти вам чи пити або яких свят дотримуватись: святкування Новолуння, чи суботи. 17 У минулому, ці речі були лише тінню, ознакою прийдешнього, але нове вчення приходить з Христом.
18 Деякі люди полюбляють удавати себе за тих, хто віддалися покірливості й служінню Ангелам[c]. Вони завжди говорять про те, що їм привиділося в видіннях, та не слухайте їх, коли вони засуджують вас через те, що ви не робите так само. Насправді, вони вихваляються без усякої причини тільки своїм плотським розумом. 19 Вони не слухаються Голови, під чиїм керуванням усе Тіло з’єднане. Завдяки Христу, усі частини тіла піклуються та допомагають одне одному, і все міцніє й росте згідно з задумом Божим.
20 Якщо ви померли з Христом і звільнилися від простих понять світу цього, то чому ж ви коритеся його правилам, наче живете в «миру»: 21 «не бери цього в руки», «не їж того» або «не чіпай цього?» 22 Це є тільки правила і вчення, що створили люди, та усі ці земні закони згинуть після їх використання.
23 Справді, вони можуть здатися мудрими з точки зору вигаданих релігій з їхнім хибним самоприниженням та знесиленням тіла. Але вони нікому не допомагають в протистоянні гріховному єству.
Розподіл землі
45 «Коли будете ділити за жеребом землю між колінами ізраїлевими, частину мусите виділити місце для святої землі. Розміри її повинні бути двадцять п’ять тисяч ліктів[a] завдовжки і двадцять тисяч ліктів[b] завширшки[c]. 2 В тому числі частина п’ятсот на п’ятсот ліктів мусить бути для святилища, і ще п’ятдесят ліктів навколо для вільного простору. 3 У Святеє Святих відміряй частину в двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і десять тисяч ліктів завширшки. Там стоятиме храм, святе місце. 4 Це буде священна частина землі для священиків, що служать у храмі, і тих, хто допомагає готувати службу Господню. Це також буде місце для їхніх будинків і святе місце для храму. 5 Площа двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки й десять тисяч ліктів завширшки належатиме левитам, що служать у храмі, для їхніх міст, де вони житимуть.
6 Місту віддай у власність площу п’ять тисяч ліктів завширшки та двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки, поруч із священною землею; вона належатиме всьому дому Ізраїлю. 7 Цар матиме землю, що межує як зі священною площею, так і з власністю міста. Вона простягатиметься від західного до східного кордонів. А завширшки вона буде така ж, як і наділ Ізраїлю. 8 Ця земля буде володінням правителя в Ізраїлі. І правитель мій більше не гнобитиме народ мій, а дасть дому Ізраїлю володіти землею відповідно до колін їхніх»,—Господь Бог говорить.
9 «Ви зайшли досить далеко, правителі Ізраїлю! Припиніть насильство і гноблення, будьте справедливі й праведні. Не виганяйте Мій народ з його дому»,—проголошує Господь Бог.
10 «Не дурите людей, дотримуйся точної ваги, точної ефи[d] й бату[e]. 11 Ефа і бат мусять бути однакової міри: бат вміщатиме одну десяту гомера, і ефа—одну десяту гомера, гомер мусить бути стандартною мірою для обох. 12 Шекель[f] мусить дорівнювати двадцяти ґерам. Двадцять шекелів плюс двадцять п’ять шекелів плюс п’ятнадцять шекелів дорівнює одній міні.
Пожертви і свята
13 Ось спеціальне підношення, яке мусите приносити:
одна шоста ефи від кожного гомера пшениці
й одна шоста ефи від кожного гомера ячменю.
14 Одна десята бату оливи з кожного кору[g].
І пам’ятайте, десять батів становлять гомер,
бо десять батів—це один гомер.
15 А ще одну вівцю з кожної отари в двісті овець із добре зрошених пасовиськ Ізраїлю.
Ці принесення підуть на хлібні жертви і жертви всеспалення, на мирні жертви, щоб очистити людей від гріха»,—проголошує Господь Бог.
16 «Увесь народ землі цієї братиме участь у цьому особливому підношенні для правителя ізраїльського. 17 Та правитель буде зобов’язаний приносити жертви всеспалення, офіри та возливання на свята Новолуння та суботи, щоб спокутувати гріхи дому Ізраїлю.— 18 Господь Бог говорить.—Першого місяця, першого дня мусите взяти молодого бичка без вад для очищення храму. 19 Священик мусить взяти крові від жертви за гріх і покропити нею одвірки храму, чотири кути верхнього виступу жертовника й одвірки брами внутрішнього подвір’я. 20 Ви мусите робити теж саме на сьомий день того ж місяця для кожного, хто грішить ненавмисне чи від незнання, так ви очищатимете храм.
21 Чотирнадцятого дня першого місяця маєте святкувати Пасху, яка триватиме сім днів. Протягом цього часу їстимете хліб, замішений без дріжджів. 22 Того дня правитель принесе за себе й за всіх людей Ізраїлю бика як жертву за гріх. 23 Щодня протягом семи днів свята він мусить давати сім биків і сім баранів без вад як жертви всеспалення для Господа, і козла як жертву за гріх. 24 Він мусить давати на хлібне підношення ефу ячменю за кожного бика й ефу ячменю за кожного барана, а також гін[h] олії за кожну ефу зерна. 25 Протягом семи днів Свята Кущів, що починається в сьомий місяць на п’ятнадцятий день, правитель мусить так само принести жертви всеспалення та оливу за гріх».
1 Господь царює, тож тремтіть від жаху, люди!
Над Херувимами Він цар.
Нехай земля трясеться з жаху!
2 Господь на Сіоні величний,
над усіма народами піднісся.
3 Нехай ім’я Твоє народи возвеличать!
Господь—святий та грізний.
4 Співайте осанну Царю, Який обстоює правду,
та ж праведність саму Ти створив!
5 Звеличуйте-но Господа, Він—Бог наш,
і долілиць стеліться перед Ним,
вклоняйтеся Його святому храму.
6 Мойсей та Аарон—священики Господні,
є й Самуїл серед наближених, хто зве Його на ймення:
вони звернулися, і Він їм відповів.
7 Він говорив до них крізь стовп вогню і диму.
Вони виконували Заповіт Його й Закон.
8 Наш Боже, Господи, Ти відгукнувсь до них,
Ти їм прощав провини їхні,
хоча й карав їх за негідні справи.
9 Звеличуйте Господа, нашого Бога!
Його Святій горі вклоняйтесь низько,
бо наш Господь—воістину святий!
1 Хвальна пісня.
Вся земле, Господа вславляй!
2 З піднесенням служіть Господу!
З веселощами поклоніться Йому!
3 І знайте, що Господь—наш Бог.
Створив Він нас, тож ми належимо Йому.
Його народ ми, вівці в Божім стаді.
4 З подякою ввійдіть у Його брами,
прийдіть з хвалою на подвір’я храму,
хваліть Його, Його ім’я благословляйте!
5 Господь—предобрий,
любов Його міцна—навічно,
вірність Його—з роду в рід.
1 Псалом Давида.
Тобі я, Господи, псалом співаю,
хвалю Тебе за справедливість і любов.
2 Я з чистим серцем проживу безгрішно й мудро.
Коли ж Ти завітаєш в дім, де я Тебе вславляю?[a]
3 Лихого[b] я не матиму перед очима.
Ненавиджу робити, що від Бога відвертає,
до мене не пристане зло.
4 Хай кривдники подалі йдуть від мене,
я не терпітиму їх зла.
5 Я дорікну тому, хто прагне нацькувати мене на ближнього,
я не терплю зухвалих і нахабних.
6 Шукаю для співпраці простих, незрадливих.
Лиш люди чистих помислів на мене працюють.
7 Не житимуть в моїй оселі брехуни,
неправедним не дам мені служити.
8 Пошлю всіх нечестивців доглядати за худобою,
із міста Господа я вижену злостивців.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International