M’Cheyne Bible Reading Plan

Пророцтва Агіжі проти Єровоама

14 Тим часом Авіжа, син Єровоама захворів, ² і Єровоам сказав своїй дружині: «Перевдягнися так, щоб ніхто не впізнав, що ти дружина Єровоама. Тоді піди до Шило. Там є пророк Агіжа, який сказав мені, що я буду царем над цими людьми. ³ Візьми з собою десять хлібин, кілька коржів і глечик меду, і йди до нього. Він скаже тобі, що станеться з хлопчиком». ⁴ Отже, дружина Єровоама зробила те, що той їй сказав і пішла до дому Агіжі в Шило.

На той час Агіжа став сліпим. Зір залишив його через його вік. ⁵ Але Господь сказав Агіжі: «Єровоамова дружина йде до тебе спитати про свого сина, оскільки той хворий, і ти повинен дати їй таку й таку відповідь. Коли вона прийде, то видаватиме себе за когось іншого».

⁶ Тож коли Агіжа почув її кроки біля дверей, він сказав: «Заходь, дружино Єровоама. Навіщо ти намагаєшся бути кимось іншим? Мене було послано до тебе з поганими новинами. ⁷ Піди скажи Єровоаму, що Господь Бог Ізраїлю сказав: „Я підніс тебе над людьми і зробив тебе ватажком над Моїм народом ізраїльським. ⁸ Я відірвав царство від дому Давидового й віддав тобі. Але ти поводишся не так, як Мій слуга Давид, який дотримувався Моїх наказів і йшов за Мною всім своїм серцем, роблячи лише те, що було правильним в очах Моїх. ⁹ Ти зробив більше зла, ніж усі, хто жив до тебе. Ти відкинув Мене, створив для себе інших богів, зробив бовванів із металу, ти змусив мене гніватися й настроїв проти себе.

¹⁰ Через це Я накличу біду на дім Єровоама. Я виріжу кожного наймолодшого чоловіка Єровоамового: раба чи вільного. Я спалю будинок Єровоамів, як дощенту спалюють гній. ¹¹ Пси з’їдатимуть тих з Єровоамового дому, хто вмиратиме в місті, а птахи небесні їстимуть тих, хто вмиратиме в полі. Господь так сказав!”

¹² Ти ж повертайся додому. Коли ввійдеш у своє місто, хлопчик помре. ¹³ Всі ізраїльтяни справлятимуть жалобу по ньому й поховають його. Він єдиний з Єровоамового роду, який буде похований, оскільки він єдиний серед дому Єровоамового, у кому Господь, Бог Ізраїлю, знайшов щось добре.

¹⁴ Господь піднесе для Себе царя над Ізраїлем, який виріже всю родину Єровоамову. ¹⁵ І Господь покарає Ізраїль так, що він тремтітиме, як тростина у воді. Він викорчує Ізраїль з цих добрих земель, які Він дав їхнім пращурам і розпорошить їх за Рікою^[a], оскільки вони змусили Господа розгніватися, зробивши стовпи Ашери^[b]. ¹⁶ І він віддасть Ізраїль за гріхи Єровоамові, який змушував Ізраїль грішити».

¹⁷ Тоді Єровоамова дружина підвелася, залишила його й пішла до Тирци. Як тільки вона переступила поріг дому, хлопчик помер. ¹⁸ Вони поховали його, і весь Ізраїль справляв жалобу по ньому, як Господь сказав через Свого слугу й пророка Агіжу.

¹⁹ Інші події царювання Єровоама, його війни і як він правив, описано у книзі Хронік Царів Ізраїлю. ²⁰ Він правив двадцять два роки, і потім спочив зі своїми батьками. І Надав, його син став царем після нього.

Реговоам, цар Юдеї

²¹ Реговоам, син Соломона, був царем Юдеї. Йому був сорок один рік, коли він став царем, і він правив сімнадцять років у Єрусалимі, місті, яке Господь обрав з усіх колін ізраїльських, щоб залишити Своє ім’я. Мати Реговоама звали Наама, вона була аммонійкою.

²² Юдея вчинила зле в очах Господа. Гріхами своїми вони розбудили лють Його ревнощів більше, ніж їхні батьки. ²³ Вони також встановили для себе узвишшя, священні камені й стовпи Ашери на кожному узвишші й під кожним розлогим деревом. ²⁴ Були навіть чоловіки, що служили іншим богам, продаючи своє тіло для розпусти. Тож ізраїльтяни чинили багато гидоти, як ті люди, що жили на цій землі до них. За те Господь і забрав у них землю й віддав її ізраїльтянам.

²⁵ На п’ятому році царювання царя Реговоама, Шишак, цар Єгипту, напав на Єрусалим. ²⁶ Він вивіз скарби храму Господнього й скарби царського палацу. Він забрав усе, в тому числі золоті щити^[c], які зробив цар Соломон^[d]. ²⁷ Тож цар Реговоам зробив бронзові щити замість золотих і дав їх командирам, що відповідали за охорону входу до царського палацу. ²⁸ Хоч коли б цар ішов до храму Господнього, охоронці несли щити, а після цього повертали їх до сторожової кімнати.

²⁹ Щодо інших подій Реговоамового правління та всіх його вчинків, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї. ³⁰ Між Реговоамом та Єровоамом точилися війни увесь час їхнього царювання. ³¹ Реговоам спочив зі своїми батьками й був похований разом з ними в місті Давида. Його матір звали Наама. Вона була аммонійкою. І Авіжа, син Реговоама, став царем після нього.

Вітання колосянам

1 ^1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.

Павлова молитва

³ Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. ⁴ Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих. ⁵ Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою, ⁶ коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона—істинна. ⁷ Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас^[a]. ⁸ Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.

⁹ Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням. ¹⁰ Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога^[b]. ¹¹ Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.

¹² Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі. ^13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.

Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога

²¹ Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. ²² Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. ²³ І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.

Павлові страждання заради Церкви

²⁴ Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою. ²⁵ Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже. ²⁶ Це Послання—таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.

²⁷ Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви славу Божу. ²⁸ Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими^[f] у Христі. ²⁹ Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.

Зовнішні ворота

44 Тоді чоловік привів мене назад, до зовнішньої брами святилища, тієї, що звернена на схід. Вона була зачинена. ² Господь сказав мені: «Ця брама мусить лишатися зачинена. Її не можна відчиняти, та ніхто не може входити через неї. Вона мусять лишатися зачинена через те, що Господь, Бог Ізраїлю, зайшов через неї. ³ Лиш цар—єдиний, хто може сидіти в брамі й споживати їжу в присутності Господа. Він мусить заходити через ґанок брами й тим же шляхом виходити».

Святість храму

⁴ Тоді чоловік привів мене через північну браму до фасаду храму. Глянув я і побачив славу Господа, що сповнювала храм Господній. І впав я долілиць. ⁵ Господь сказав мені: «Сину людський, дивись пильно, слухай уважно і затям усе, що кажу Я тобі щодо правил храму Господа. Зверни увагу на вхід до храму й усі виходи святилища. ⁶ Скажи бунтівному дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Облиш свої мерзенні звички, доме Ізраїлю! ⁷ Ви приводили чужинців до храму Мого. А вони ж не були обрізані ні в душі^[a], ані на тілі. Вони оскверняли храм Мій, поки ви приносили мені їжу, жир та кров. Ви порушили Заповіт Мій. ⁸ Замість того, щоб виконувати обов’язок свій щодо святинь Моїх, ви поставили чужинців доглядати храм Мій”».

⁹ Ось що Господь Бог говорить: «Жоден чужинець необрізаний ні в душі, ні на тілі не повинен заходити до храму Мого, навіть з-поміж тих чужинців, що живуть серед синів Ізраїля. ¹⁰ Левити ж, які віддалилися від Мене, коли Ізраїль збився з путі й пішов манівцями за бовванами своїми, відповідатимуть за гріхи свої. ¹¹ Вони обрані були служити у храмі Моєму, охороняючи брами, забиваючи худобу на жертви всеспалення та інші жертви. Їх було обрано служити людям і для людей. ¹² Але за те, що служили вони їм при бовванах їхніх і призвели дім Ізраїлю до гріха, поклявся Я з піднятою рукою, що мусять вони відповідати за гріх свій». Так проголошує Господь Бог.

¹³ «Вони не наблизяться до Мене, правлячи службу як священики, не торкнуться вони будь-якої зі святинь Моїх, ані найсвятіших пожертв; нести їм ганьбу за мерзенні вчинки їхні. ¹⁴ Однак призначу Я їх служити в храмі й виконувати різноманітні роботи, що мають робитися в ньому.

¹⁵ Всі священики належать до коліна Левитів, але тільки нащадки Задока служили храму Моєму, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. Тож вони й наблизяться до Мене й служитимуть Мені. Вони стоятимуть переді Мною, приноситимуть Мені пожертви жиру та крові,—проголошує Господь Бог.— ¹⁶ Тільки вони входитимуть до святилища мого; тільки вони зможуть наблизитися до столу Мого, щоб служити переді Мною і правити службу Мою. ¹⁷ Коли входитимуть в браму внутрішнього двору, вони мусять бути вбрані в лляний одяг. Вони не повинні носити жодного вовняного вбрання під час служби при брамі внутрішнього двору чи всередині храму. ¹⁸ Вони мусять носити лляні завої на головах і лляну білизну. Вони не повинні носити нічого, що б спричинило спітніння. ¹⁹ Коли виходитимуть вони у зовнішній двір, де є люди, мусять знімати одяг, у якому правили службу, й залишати його в священних приміщеннях. А виходити вони мусять в іншому вбранні, щоб не давати людям торкатися свого священного вбрання.

²⁰ Вони не повинні голити голови, ані відпускати довге волосся^[b]. Їм належить тримати волосся на головах підстриженим. ²¹ Жоден священик не повинен пити вина, перед тим, як входить до внутрішнього подвір’я. ²² Вони не повинні одружуватися з удовицями або розлученими жінками. Вони можуть брати за жінок тільки дівчат ізраїльського походження або священицьких удів.

²³ Вони мусять навчати народ Мій різниці між святим і повсякденним, показуючи людям, як розрізняти нечисте й чисте. ²⁴ У кожній суперечці священики мусять бути за судей і вирішувати суперечку згідно з Моїм Законом. Вони мусять дотримуватися законів Моїх, настанов Моїх щодо всіх Моїх свят, і мусять вони свято дотримуватися субот Моїх. ²⁵ Священик не повинен оскверняти себе наближенням до померлого. Однак якщо померлий був батьком його або матір’ю, сином чи дочкою, братом чи незаміжньою сестрою, тоді він може осквернити себе. ²⁶ Після очищення він повинен чекати сім днів. ²⁷ Того дня, коли він заходить на внутрішнє подвір’я храму, щоб служити в святилищі, він сам мусить принести жертву за гріх».

Так проголошує Господь Бог: ²⁸ «Я—єдина спадщина, яку мають священики. Ти не повинен нічого не давати їм у володіння в Ізраїлі. Я буду володінням їхнім. ²⁹ Вони їстимуть хлібні жертви, жертви за гріх і за провину. І все в Ізраїлі, посвячене Господу,^[c] належатиме їм. ³⁰ Найкращі з усіх першоплодів, усі дари особливі належатимуть священикам. Ти мусиш дати їм першу частку своєї їжі, першу частку зеленого борошна, щоб благословення зійшло на дім твій. ³¹ Священик не повинен нічого їсти: ні птаха ні тварини, знайдених мертвими чи роздертих дикими звірами».

Хвальна пісня.