M’Cheyne Bible Reading Plan
Цариця Шеби відвідує Соломона
10 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, що прославляла ім’я Господнє, вона приїхала, щоб випробувати його складними питаннями. 2 Прибувши до Єрусалима з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. 3 Соломон відповів на всі її запитання, й нічого не було такого, чого б цар не міг їй роз’яснити. 4 Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову, а також палац, який він збудував, 5 страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, його чашників та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.
6 Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. 7 Але я в це не вірила, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть половини мені не розповіли—у мудрості та багатстві ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. 8 Якими щасливими повинні бути твої люди[a]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! 9 Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й помістив на троні Ізраїлю. Завдяки Господній вічній любові до Ізраїлю Він зробив тебе царем, щоб забезпечити справедливість та праведність».
10 Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів[b] золота, велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не ввозилося стільки спецій до Ізраїлю, ніж тоді, коли цариця Шеби подарувала царю Соломону.
11 Гірамові кораблі привозили золото з Офіру, і звідти ж—великі вантажі сандалового дерева й коштовне каміння. 12 З сандалового дерева цар зробив поруччя у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Стільки сандалового дерева відтоді[c] ніколи не ввозилося.
13 Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила, крім того, що він дав їй зі своєї царської щедрості. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.
Соломонове багатство
14 Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів[d], 15 не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.
16 Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів[e] золота пішло на кожен такий щит. 17 Він також зробив триста малих щитів з кованого золота, по три міни[f] золота на кожен щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу[g].
18 Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. 19 Престол мав шість сходинок, і його спинка була згори заокруглена. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. 20 Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. 21 Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння[h] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. 22 Бо цар мав флот торговельних суден на морі з судами Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.
23 Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. 24 Весь світ прагнув зустрітися з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. 25 Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.
26 Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. 27 Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 28 Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое[i] та привозили їх Соломону. 29 Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів[j] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів[k]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.
Вітання филип’янам
1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами[a] і особливими слугами вашими. 2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.
Павлова молитва
3 Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. 4 Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. 5 Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. 6 Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.
7 Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. 8 І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.
9 Ось молитва моя за вас:
Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. 10 Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; 11 щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.
Павлові випробування допомагають у праці Господній
12 Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. 13 Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. 14 До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.
15 Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші—завдяки своїй добрій волі. 16 Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку. 17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.
18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі. 19 Адже знаю я, що матиму визволення[b] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. 20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму—байдуже, чи житиму я, чи помру. 21 Бо життя для мене—це Христос, а смерть—надбання[c].
22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати. 23 Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене. 24 Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. 25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. 26 Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.
27 Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. 28 Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви—врятовані. 29 Бо привілей, дарований вам—не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. 30 Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.
Новий храм
40 На двадцять п’ятий рік нашого полону, на початку року, в десятий день місяця, на чотирнадцятий рік після падіння Єрусалима,[a] того самого дня сила Господа була на мені, і з’явився Він мені у видінні. 2 У з’яві Бог узяв мене в землю Ізраїлю й поставив мене на дуже високу гору, на південному боці якої стояло кілька будівель, що нагадували місто. 3 Він узяв мене туди, і побачив я чоловіка, на сяяв на вигляд ніби бронза; він стояв у воротах із лляною мотузкою, та вимірювальною тичкою в руці. 4 Чоловік сказав мені: «Сину людський, подивись очима своїми і почуй вухами своїми і затям усе, що Я ось покажу тобі, бо саме на те тебе сюди й приведено. Розкажи дому Ізраїлю про все, що побачиш!»
Східна Брама
5 Побачив я мур, що оточував увесь храм. Вимірювальна тичка була шість ліктів[b] завдовжки, якщо міряти довгою мірою[c]. Той чоловік міряв мур, який був одну тичку завтовшки і одну заввишки. 6 Тоді пішов він до брами, оберненої на схід. Зійшовши по сходах, він зміряв поріг при брамі. Той був в одну тичку заввишки, й інші поріжки брами були в одну тичку завширшки. 7 Ніші для варти були одна тичка завдовжки й одна завширшки, а мури, що виступали між нішами,—п’ять ліктів[d] завтовшки. Поріг брами, що поруч із ґанком, оберненим до храму—одна тичка завглибшки. 8 Тоді заміряв він ґанок. 9 Той мав довжину вісім ліктів[e], а підпори—два лікті[f] завтовшки. Ґанок повернений був до храму. 10 Всередині східної брами було по три ніші з кожного боку; всі три мали однаковий розмір, і поверхні перегородок між нішами з кожного боку мали однакові розміри. 11 Тоді виміряв він ширину входу до брами, яка була вона десять ліктів[g], а довжина її—тринадцять ліктів[h]. 12 Перед кожною нішою була перегородка в один лікоть[i] заввишки і в один завширшки, а самі ніші були квадратні—по шість ліктів кожна сторона.
13 Тоді зміряв він браму від верху дальньої стіни однієї ніші до верху протилежної. Відстань становила двадцять п’ять ліктів[j] від одного проходу в перегородці до протилежного. 14 Виміряв він поверхню перегородок зсередини брами—по шістдесят ліктів[k] кожна. Навколо брами було подвір’я. 15 Відстань від переднього краю брами до дальнього кінця галереї становила п’ятдесят ліктів[l]. 16 Ніші й перегородки всередині брами закінчувалися всюди вузькими проходами, так само і як галерея. Проходи скрізь вели всередину, а поверхні перегородок прикрашали пальми.
Зовнішній двір
17 Тоді привів він мене у зовнішній двір. Там побачив я кілька кімнат і цегляний поміст, збудований по всьому двору. Кімнат на помості було тридцять. 18 Він примикав з боків до брам і був такий самий завширшки, як вони завдовжки. Це був нижній поміст. 19 Тоді зміряв він відстань від нижньої брами всередині до внутрішнього двору ззовні. Це становило сто ліктів[m] по східній стороні, так само як і по північній.
Північні ворота
20 Тоді зміряв він довжину і ширину браму, звернену на північ, що веде до зовнішнього двору. 21 Її ніші, три з кожного боку, перегородки та ґанок мали ті ж самі виміри, що й у першій брамі: п’ятдесят ліктів завдовжки та двадцять п’ять завширшки. 22 Їхні проходи, ґанок та оздоблення пальмами мали ті ж самі виміри, що й у воріт, звернених на схід. Сім сходинок вели до них, а ґанок був звернений усередину. 23 Там була брама, що вела до внутрішнього двору, звернена до північної брами, так само, як і на сході. Він заміряв відстань від однієї брами до протилежної, які були по сто ліктів.
Південні ворота
24 Тоді привів він мене до південної стіни, і побачив я браму, звернену на південь. Зміряв він підпорки її ґанок, і мали вони ті ж самі виміри, що й інші. 25 Брама й ґанок її мали вузькі вікна з усіх боків, як в усіх інших брамах. Була вона п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять завширшки. 26 Сім сходинок вело до неї, а навпроти—ґанок; поверхні перегородок на кожній стороні мали оздоблення пальмами. 27 Внутрішній двір також мав браму, звернену на південь, і він зміряв відстань від цієї брами до зовнішніх воріт на південній стороні; вона становила сто ліктів.
Брама до внутрішнього двору
28 Тоді він мене привів до внутрішнього двору через південну браму і зміряв він південну браму, яка мала ті ж самі розміри, що й інші. 29 Її ніші, перегородки та ґанок мали ті ж самі розміри, що й в інших. Брама й ґанок мали вікна по всіх стінах. Була вона п’ятдесят ліктів завдовжки й двадцять п’ять завширшки. 30 Ґанки брам навколо внутрішнього двору були двадцять п’ять ліктів завширшки й п’ять ліктів углиб. 31 Ґанок був звернений до зовнішнього двору, пальми прикрашали підпори, й вісім сходинок вели до нього.
32 Тоді він мене привів до внутрішнього двору на східній стороні й зміряв браму. Вона мала ті ж самі розміри, що й інші. 33 Її ніші, перегородки, ґанки мали ті ж самі розміри, що і інші брами. Брама та ґанок її мали вікна по всіх стінах. Брама була п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять завширшки. 34 Ґанок її дивився на зовнішній двір, а пальми прикрашали підпори з обох боків, і вісім сходинок вели до неї.
35 Тоді він мене повів до північної брами і зміряв її. Вона мала ті ж самі розміри, що й інші, 36 так само й ніші, перегородки й ґанок. І мала вона вікна по всіх стінах. Вона була п’ятдесят ліктів завдовжки й двадцять п’ять завширшки. 37 Її ґанок дивився на зовнішній двір, пальми прикрашали підпори з обох боків, і вісім сходинок вели до неї.
Приміщення для підготовки жертв
38 З боку кожної брамної стіни знаходилася внутрішня кімната з входом, де обмивали жертви всеспалення. 39 У ґанку брами було по два столи з кожного боку, на яких забивали жертви всеспалення: жертви за гріхи та провини. 40 Біля зовнішньої стіни ґанку, коло сходинок, що вели до північної брами, знаходилися два столи, і з другого боку сходинок іще два столи. 41 Тож усього було там чотири столи з одного боку брами і чотири з другого—вісім столів загалом, на яких забивали жертви. 42 Було там також чотири столи з тесаного каменя для жертв всеспалення, кожен півтора лікті[n] завдовжки, півтора лікті завширшки і лікоть заввишки. На них клалися знаряддя для забивання жертв всеспалення та інших жертв. 43 Гаки з подвійними зубцями, кожен завдовжки в долоню висіли вздовж стін. Там також знаходилися й столи для жертовного м’яса.
Приміщення для священиків
44 За воротами, які вели у внутрішній двір, розташовувалися два приміщення[o]: одне з боку північної брами, звернене на південь, а друге—з боку південної[p] брами, звернене на північ. 45 І сказав він мені: «Кімната, звернена на південь, відводилася для священиків, що служать у храмі. 46 А кімната, звернена на північ, призначалася для священиків, що служать при вівтарі. Це сини Задока, вони є єдині левити, що можуть наблизитися до Господа, щоб служити перед Ним». 47 Тоді зміряв він двір. Двір був квадратний—сто ліктів завдовжки й сто ліктів завширшки. Жертовник же був перед храмом.
Ґанок храму
48 Привів він мене до галереї храму і зміряв підпори галереї, які були п’ять ліктів завширшки з кожного боку. Ширина входу була три лікті[q] з кожного боку. 49 Галерея була двадцять ліктів[r] завширшки і дванадцять ліктів[s] від початку до кінця. До неї вели сходинки; при підпорах з кожного боку були пілястри, по одному з кожного боку.
1 Хто оселився в затінку Всевишнього,
той в тіні Всемогутнього знайшов свій захист.
2 Звертаюсь я до Господа, в Якого вірю:
«Ти—прихисток, моя фортеця!»
3 Бог захистить тебе від пастки
і порятує з небезпек.
4 Розкриє крила над тобою,
щоб прихисток під ними ти знайшов,
тебе оточить огорожею, чиє ім’я «Надійність».
5 Нічого не бійся уночі,
і не остерігайся вражих стріл удень.
6 Не бійся ні біди вночі,
ані смертельної хвороби ясним днем.
7 До ніг твоїх Він кине тисячі.
Десятки тисяч від твого меча поляжуть,
не заподіявши тобі нічого злого.
8 Так, ти побачиш це усе на власні очі,
побачиш кривдників, які своє дістали!
9 Я Господа Всевишнього,
зробив своїм притулком.
10 Тож лихо вже не нападе на тебе,
і моровиця не ввійде у твій намет.
11 Він Ангелам звелить оберігати тебе,
хоч де б ти був.
12 І руки їхні враз тебе підхоплять,
щоб ти спіткнутися не встиг об камінь.
13 Ходити зможеш по отруйних гадах,
приборкати зможеш навіть й лева.
14 Бо каже Бог:
«Мене він любить, то ж Я його врятую.
Я піднесу його, бо Моє ім’я він знає.
15 Покличе він Мене—Я відгукнуся,
коли біда прийде, Я буду поруч,
врятую, подарую славу.
16 Його Я обдарую довгими роками,
явлю йому Своє спасіння».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International