Book of Common Prayer
Заїн
49 Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
словами тими Ти вселив надію в мене.
50 Вони—моя розрада в горі,
Твої обіцянки оновлюють моє життя.
51 Пихаті можуть насміхатись з мене,
та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
52 Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
53 Мене лякають ті безбожники,
що відштовхнули Твій Закон.
54 Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
55 Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
Твій Заповіт виконую охоче.
56 Так сталося, бо я живу,
бо настанов Твоїх тримаюсь.
Гет
57 Це моя доля, Господи,
коритися Твоїм наказам.
58 Усім єством служить Тобі жадаю,
тож милосердний будь, як обіцяв.
59 Я кожен крок життя відміряв так,
аби іти шляхом Твоїх повчань.
60 Я без вагань і сумнівів готовий був
виконувати всі Твої накази.
61 Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
я ні на мить не забуваю про Твої закони.
62 Підхоплююся серед ночі я,
щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
63 Я друг усім, хто Господа шанує,
за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
64 О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
Навчи мене Своїх шляхів!
Тет
65 Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
Ти був щедрий до слуги Свого.
66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
адже живу я так, як Ти навчив.
68 Ти—щедрий, добродійний,
тож навчи мене Своїх законів.
69 Накинулись на мене брехуни пихаті,
та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
70 Серця бездарні в них, неначе жир,
а я захоплююсь Твоїм навчанням.
71 Але мої страждання—благо,
я через них пізнав Твої закони.
72 Одна премудрість з уст Твоїх
дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.
1 Для диригента хору. Псалом родини Кори.
2 Усі народи, слухайте і прислухайтесь,
усі, хто світ цей заселив.
3 Вся людність: з титулами і без них,
багаті й бідні—слухайте ці мудрі речі.
4 Мої уста вам донесуть премудрість,
що довго розум мій плекав.
5 Повчання мудрі я співати буду
під струнний арфи передзвін.
6 Нащо журитися мені, коли настане скрути час,
коли я гнаний, переслідуваний буду.
7 Не залякають, хто хвалиться своєю міццю,
і чваниться своїм багатством.
8 Ніхто не викупить із рабства смерті своє життя,
ніхто не в змозі Богу дати викуп!
9 Нікому ні за які гроші
не врятуватися від смерті в певний час,
10 ані купити право жити вічно,
щоб не гноїти тіло мороком могильним.
11 Послухайте: що мудрий, що дурний[a],
а що брутальний—всі навіки згаснуть,
життя покинуть, і дістанеться багатство іншим.
12 Домівкою навік могила стане,
із покоління в покоління їм там жити.
То все пусте, як там розбагатіли,
і скільки їм вдалось придбати землі.
13 Людина може багатіти,
але не може жити вічно,
помре, як і тварина, у свій час.
14 Ось що трапляється з людьми,
яких багатство тішить. Села
15 Помруть вони, як вівці у загоні,
кошарою могила стане їм, а смерть пасти їх буде;
по тому праведники їх знесуть в могилу.
16 Але мене звільнить Господь від смерті,
до себе забере. Села
17 Отож не варто вам людей боятись лише тому,
що славний дім й багатство є у них.
18 Бо, сходячи в могилу,
ніхто ніяких статків не бере у вічність.
19 І навіть той, який вважав себе благословенним,
та інші славили його,
20 зустріне якось мить розлуки з світом,
побачення з дідами й морок вічний.
21 Людина може мать добробут,
але не розуміти геть, що смерть на неї жде,
як жде і на її худобу.
1 Для диригента. Для магалату[a]. Маскіль Давида.
2 Пустоголові думають, що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
3 Господь людей спостерігає із Небес
й шукає мудрих Він,
тих хто за порадою звертається до Бога.
4 Але ж вони всі відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
5 Зловмисники народ мій нищать,
так наче просто трапезують.
Вони й не намагалися збагнути, чого бажає Бог.
6 Та тих зловмисників чатує переляк,
якого вони досі і не знали.
Відкинув Бог поган лихих від Себе,
Він їхні кістяки порозкидає,
на їхні голови впаде ганьба.
7 Хто дасть Ізраїлю спасіння?
Воно прийде з гори Сіон,
коли народ Свій полонений Бог поверне.
Тоді Яків радітиме й щасливий Ізраїль буде.
Павлові страждання заради Церкви
24 Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою. 25 Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже. 26 Це Послання—таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.
27 Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви славу Божу. 28 Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими[a] у Христі. 29 Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.
Живіть у Христі
2 Я хочу, щоб ви знали, як напружено я працюю, щоб допомогти вам і всім тим, хто мешкає в Лаодикії, а також й тим, хто не бачив мене особисто. 2 Я роблю це, щоб їхні серця підбадьорилися, об’єдналися через любов і збагатилися впевненістю, яка йде від розуміння. Я хочу, щоб вони ясно зрозуміли таємницю Божу, якою є Христос. 3 У Ньому надійно сховані всі скарби мудрості й пізнання.
4 Кажу вам це, щоб ніхто не зміг обдурити вас улесливими доказами, які насправді—хибні. 5 Бо, хоч я й відсутній серед вас тілом, та я з вами духом і серцем. Радію я з порядку в житті вашому, і стійкості у вірі вашій в Христа.
6 Тож прийнявши Христа Ісуса як Господа, живіть у Ньому. 7 Вкорініться в Ньому, збудуйтеся на Ньому, зміцнюйтеся у вірі, якій вас навчили, завжди будьте вдячними Богові.
Любіть ворогів ваших
(Мт. 5:38-48; 7:12)
27 «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. 28 Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29 Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. 30 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. 31 Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. 32 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. 33 І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. 34 І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. 35 Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. 36 Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».
Не судіть ближнього
(Мт. 7:1-5)
37 «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. 38 Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International