Book of Common Prayer
Алеф[a]
1 Благословенні ті, хто помислами чистими живе,
всі, хто додержує Господніх настанов!
2 Господніх заповітів хто додержує—благий,
до Господа всім серцем прагне—той щасливий.
3 Є ті, що зла не чинять, йдуть Його шляхами,
життя проводить в послуху Йому.
4 Закони дав Ти нам, щоб ми корились пильно.
5 І як я прагну бути їм іще вірнішим!
6 Коли б я настанови ті в життя своє впровадив,
легке було б життя без докорів сумління.
7 Моя подяка—щиросердна, Боже,
бо навчив мене Ти справедливого Свого Закону.
8 О не кидай мене надовго,
поради Господа—життя мого закони!
Бет
9 А де той шлях, що юнака до чистоти веде?
Дотримання Твоїх наказів!
10 Всім серцем я Тебе шукаю.
Господнім настановам прагну вірним бути.
11 Довіку серцем пам’ятатиму слова Господні,
єдине прагнення—не погрішити проти Тебе.
12 Жагуче Господа благословляю!
Законів слухатись Твоїх навчи!
13 Із уст моїх всі мудрі правила Твої злітають,
14 й Твій Заповіт мені дарує насолоду
більш, ніж багатства мира.
15 Лечу думками я, за мислями Твоїми,
могутні Твої дії осягнути прагну.
16 Радію я Твоєму мудрому Закону,
і ні на мить не забуваю я Твої слова!
Ґімел
17 Винагороду дай рабу Своєму,
аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
18 Зніми з очей моїх полуду,
щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
19 Чужинець я у цих краях,
тож не ховай від мене заповітів.
20 Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
21 Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
тому на них прокляття хай паде.
22 Я ж вірний Заповітові Твоєму,
отож звільни мене від сорому й приниження.
23 Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
24 Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
знаходжу в ньому я поради мудрі.
1 Для диригента. На октаву[a]. Псалом Давида.
2 Спаси нас, Господи!
Не стало вже на світі
богослухняних, набожних людей!
3 Базікають усі лиш про дрібниці,
в їх думах тільки лестощі й олжа.
І це усе, що одне одному говорять!
4 Як би хотілося, щоб Господь
звелів устам брехливим оніміти,
й тим язикам, що розносять балачки брехливі,
і теревенять про неважливе.
5 Ті люди просторікують:
«Ми знаєм, що і як казати,
аби було собі на користь.
То хто ж у світі може нами керувати?»
6 Господь говорить:
«Я повстану на ваш захист,
бо зболені й нужденні,
бо гноблені плачуть від болю.
Я дам вам порятунок той,
якого прагнете!»
7 Слова Господні чисті та правдиві,
немов те срібло, що очищене в горнилі[b],
і переплавлене сім разів.
8 Оберігай їх[c], Господи! Пильнуй їх.
Завжди їх захищай від цього покоління.
9 Довкола ж бо безбожники кружляють,
важливо виступають, а насправді, як мішура:
виблискує дорогоцінно, та нічого не варта.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Чи ти надовго, Господи, забув мене? Навіки?
Чи довго відвертатимеш Лице?
3 Як довго ще мені боротися з сум’яттям,
носити тугу в серці день-у-день?
І скільки ворогу ще панувати наді мною?
4 О Господи, мій Боже, зглянься, озовися!
Очам моїм дай світло,
бо інакше порину я в довічний сон.
5 Збуди мене, а то промовить ворог[d]:
«Я з ним покінчив!»
І ворогів моїх охопить радість,
коли спіткнуся раптом і впаду.
6 Та вповні довіряюсь я Тобі!
І моє серце радістю налите,
тим, що мені Ти порятунок дав!
7 Співатиму Я Господу хвалу,
адже Він так подбав про мене!
1 Для диригента. Псалом Давида.
Пустоголові думають що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
2 Господь на всіх нас дивиться з Небес,
шукає мудрих, хто Його поради прагне.
3 Вони ж бо відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
4 Чи ті лиходії, що нищать мій народ,
знають про існування Бога? Ні.
Безбожники лиш накопичують скарби
не вшановуючи Його.
5 Коли ж карає Бог, вони тремтять від страху.
Чому? Бо захищає праведників Бог.
6 Ви смієтеся, кривдники, з поради,
яку шукають вбогі. А чому?
Бо бідним тим Господь дає притулок.
7 Я хочу, щоб Господь з Сіону
приніс Ізраїлю спасіння!
Коли Господь поверне із полону ізраїльтян,
що ворог захопив,
зрадіє Яків й Ізраїль[e] щасливий буде.
17 По тому Даниїл повернувся додому й пояснив, у чому справа, своїм друзям Хананії, Мишаелу та Азарії. 18 Він умовив їх благати в Бога Небесного ласки щодо цієї таємниці, щоб він та його друзі не були покарані разом з іншими мудрецями Вавилона.
19 Вночі ця таємниця була відкрита Даниїлові у з’яві. Тоді Даниїл прославив Бога Небесного. 20 Він сказав:
«Благословенне будь ім’я Боже від віку й до віку,
бо в Нього мудрість і сила!
21 Він змінює час і пори року;
він настановляє царів і скидає їх.
Він дає мудрість мудрим
і знання проникливим.
22 Він відкриває глибоке й приховане,
він знає, що лежить у темряві
і світло перебуває з Ним.
23 Я славлю і хвалю тебе, о Боже батьків моїх:
Ти надав мені мудрість і силу,
Ти відкрив мені те, про що ми просили Тебе,
Ти відкрив нам сон царя».
Даниїл тлумачить сон
24 Після цього Даниїл пішов до Аріоха, якого цар призначив покарати мудреців Вавилона і сказав йому: «Не вбивай мудреців Вавилона. Відведи мене до царя, і я розтлумачу йому сон його».
25 Аріох негайно відвів Даниїла до царя і сказав: «Я знайшов серед полонених юдеїв чоловіка, який може розтлумачити цареві його сон». 26 Цар спитав Даниїла (його також називали Валтасар): «Чи можеш ти розказати, що я бачив уві сні, й розтлумачити це?»
27 Даниїл відповів: «Жоден мудрець, віщун, чародій чи астролог не може розкрити царю ту таємницю, про яку цар питає. 28 Але є Бог на Небесах, який відкриває таємниці. Він показав царю Навуходоносору, що станеться у майбутньому. Твій сон та видіння, що промайнули у твоїй голові, коли ти лежав на ложі, ось які. 29 Коли ти лежав там, о царю, твій розум звернувся до того, що має статися. І той, хто відкриває таємниці, показав тобі, що має статися. 30 Щодо мене, ця таємниця була відкрита мені не тому, що я мудріший від усіх живих, а для того, щоб ти, о царю, міг дізнатися про тлумачення і зрозуміти те, що у твоєму розумі.
Підстави для написаного
12 Я пишу до вас, любі діти,
бо гріхи ваші були прощені завдяки Ісусу Христу.
13 Пишу до вас, батьки,
бо ви пізнали Того, Хто існував від самого початку.
Пишу і вам, молоді, бо ви перемогли лукавого.
14 Я написав вам, діти, бо ви знаєте Отця.
І написав до вас, батьки,
бо ви пізнали Того, Хто існував споконвіку.
Я написав вам, юнаки, бо ви дужі,
і Слово Боже живе в вас, й ви перемогли лукавого.
Не любіть світського
15 Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. 16 Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. 17 Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.
20 Та Я молю Тебе не лише за них, а також і за тих, хто вірить у Мене завдяки вченню, яке вони несуть для інших. 21 Я молюся за те, щоб усі ці люди єднались у вірі й жили так, як Ти, Отче—в Мені, а Я—в Тобі. Нехай і вони будуть об’єднані з Нами, щоб світ повірив, що Я—Твій Посланець. 22 Я приніс їм славу, що Ти дав Мені, щоб вони єдналися так, як Ми з Тобою. 23 Я буду в них, а Ти—в Мені, щоб і вони могли стати єдиним цілим, щоб світ дізнався, що ти послав Мене, і полюбив їх так, як полюбив Мене.
24 Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти дав Мені, були зі Мною там, де буду Я, щоб вони могли побачити славу Мою, що ти дав Мені, бо полюбив Мене, ще до створення світу. 25 Отче Праведний! Світ не знає Тебе, та Я знаю Тебе, і вони знають, що Ти послав Мене. 26 Я відкрив їм, який Ти є, і надалі відкриватиму, щоб та любов, якою Ти полюбив Мене, огорнула і їх, і щоб Я й надалі жив у їхніх серцях».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International