Book of Common Prayer
1 Для диригента. На мелодію «Лілії». Повчання синам Кори. Пісня кохання.
2 Коли я до царя звертаюся у віршах,
прекрасними словами повниться душа.
Слова біжать, немов до кінчика майстерного пера.
3 Ти найпрекрасніший серед усіх,
чудово володієш словом.
Отож Господь тебе благословив повік!
4 О воїне, вдягни своє вбрання славетне,
меча прилаштуй на бік.
5 Здобудь звитягу героїчну,
мчи колісницею за праведність у бій.
Твоя правиця здатна до діянь величних.
6 Нагострені стріли твої,
Ти просто в серце вцілиш ворогів.
Впадуть народи під колесами твоїми.
7 Могутній царю[a] мій!
Твій трон—навічно.
Народом правиш справедливо ти.
8 Добро ти любиш, і ненавидиш ти зло!
Тож Бог, твій Бог тебе обрав[b] Його
помазаником бути з-поміж інших,
змастивши радості єлеєм.
9 Алое пахощі, духмяні мирро й кассія
твої вбрання просякнули умить.
Музики веселять тебе в палацах,
прикрашених слоновими кістками.
10 Серед твоїх наближених—дочки царів,
по праву руку біля тебе—
наречена[c] в короні із чистого золота.
11 Послухай, доню[d] дорога!
Прислухайся уважно й зрозумій:
«Забути маєш свій народ, батьківський дім.
12 Твоя краса царю втішає зір.
Схилися шанобливо перед нареченим,
бо він тепер—твій чоловік[e].
13 Тепер же, дочко Тира,
багатії тобі дарунки принесуть,
наблизитись до тебе будуть прагнути вони».
14 Цареву дочку одягнули в шати,
золотом гаптовані.
15 В прекрасному вбранні її проводять до царя,
за нею дружки виступають,
запрошені у царський дім.
16 Із сміхом-радістю дівчата-дружки завітали.
17 О царю мій! Синів багато будеш мати,
які посядуть місце попередників твоїх.
Правителями випало їм буть на всій землі.
18 Я донесу майбутнім поколінням твоє ім’я,
і прославлятимуть тебе повік народи.
1 Для диригента. Псалом родини Кори.
2 Плещіть, усі народи, у долоні,
радійте й голосно співайте Богу похвали.
3 Бо наш Господь Всевишній
благоговіння й страх вселяє нам,
Він—Могутній Цар, усього Всесвіту правитель.
4 Він нас підніс над іншими народами,
Він тих людей поклав, покірливих, до наших ніг.
5 Любов’ю сповнений до Якова,
наш Бог обрав нас, дав нам землю в спадок,
щоб Якову було пишатись чим. Села
6 Возноситься Господь на Свій престол
під гомін люду, звуки сурми.
7 Співайте Богу похвали[a],
у піснях восхваліть Царя.
8 Тому що Бог царює над всім світом,
вшановуйте Його прекрасними піснями.
9 Царем панує над народами Господь,
Бог возвеличується на святім престолі.
10 З усіх усюд збираються царі земні
зустрітись з Богом Авраама,
бо всі володарі землі належать Богу.
Він—вищий за усіх!
1 Для диригента хору. Псалом родини Кори.
2 Господь величний!
Такої ж похвали достоїн Він у місті Бога нашого,
на тій святій Його горі.
3 Єрусалим—на гідній висоті, вона аж на горі Сіон[b]
насправді ж бо піднесена до Бога,
Великого Царя оселя.
4 В її укріпленнях надійних наш Господь
нам показав спасіння місце,
бо там живе наш Бог.
5 Коли царів поганських гурт у бій ішов,
6 їх вразила Єрусалима пишність,
й вони, збентежені, всі кинулися навтіч.
7 Перейми болісні нажаханих скували,
відомі матері, яка дитині життя дає.
8 Тремтіли чужоземці,
мов кораблі Таршиша[c], східним вітром гнані.
9 Що чули ми, те нам побачить довелось
у місті Господа Всемогутнього, у нашого Бога.
Він наше місто збереже навічно! Села
10 Наш Бог, в Твоєму храмі
роздумуємо про Твою постійну ласку.
11 Як розлетілася про Тебе слава,
так і по всьому світу хай люди хвалу Тобі співають.
Кожен знає про доброту Твою![d]
12 Народ гори Сіон хай торжествує,
і люд юдейських міст хай веселиться,
обрадуваний благомудрістю Твоєю.
13 Пройдіть довкруги Сіона,
подивіться місто, порахуйте вежі.
14 Спиніться поглядом на стінах,
потіштеся палацами його,
щоби нащадкам все змогли донести.
15 Адже цей Бог—наш Бог навіки,
і Він вестиме нас аж до кінця[e].
Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога
15 Христос є образом невидимого Бога
і стоїть вище усякого творіння[a].
16 Бо все, як на небі, так і на землі,
видиме й невидиме, трони й держави,
правителі й влада—
все прийшло через Нього
й було створене для Нього.
17 Син існував до всього і раніше за все,
і все існує завдяки Йому.
18 Він—Голова тіла, церкви.
Він—джерело, початок усього.
Він був першим, Хто воскрес із мертвих[b],
щоб стати першим[c] скрізь і у всьому.
19 Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа,
щоб жити в Ньому.
20 І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все:
і земне, і Небесне.
Бог досяг миру через кров,
пролиту Христом на хресті.
21 Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. 22 Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. 23 І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.
Ісус обирає дванадцять апостолів
(Мт. 10:1-4; Мк. 3:13-19)
12 Кількома днями пізніше, Ісус подався на гору помолитися. Цілу ніч Він провів у молитвах до Бога. 13 Коли настав день, Він покликав Своїх учнів і обрав з-поміж них дванадцятьох і назвав апостолами Своїми. 14-16 Це були
Симон, якому Ісус дав ім’я Петро,
його брат Андрій,
Яків та Іоан,
Пилип,
Варфоломій,
Матвій,
Хома,
Яків, син Алфія,
Симон, якого також називали Зилот,
Юда (син Якова),
та Юда Іскаріот, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Ісус навчає та зціляє людей
(Мт. 4:23-25; 5:1-12)
17 Ісус разом із апостолами зійшов з гори й зупинився в долині, де стояв великий натовп Його учнів і дуже багато людей з усієї Юдеї, з Єрусалиму, з узбережжя поблизу Тира і Сидона. 18 Вони зійшлися, щоб послухати Його, а також щоб зцілитися від хвороб. І ті, хто страждав від нечистих духів, були зцілені. 19 І всі в натовпі намагалися торкнутися Ісуса, бо з Нього йшла сила, яка зціляла всіх їх.
20 Поглянувши на своїх послідовників, Ісус сказав:
«Благословенні ви, бідні,
бо Царство Боже належить вам.
21 Благословенні ви, хто зараз голодні,
бо будете насичені.
Благословенні ви, хто зараз плаче,
бо ви будете радіти і сміятися.
22 Благословенні ви, коли вас ненавидять, ображають і відлучають, й визнають ваше ім’я злим за вашу вірність Синові Людському. 23 Радійте того дня, веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на небесах! Бо від предків цих людей так само діставалося й пророкам.
24 Та горе вам, багатим,
бо свою втіху ви вже отримали.
25 Горе вам, ситим тепер,
бо вам доведеться спізнати голод.
Горе вам, хто тепер радіє і сміється,
бо бідування і сльози чекають на вас.
26 Горе вам, про кого всі добре говорять, так їхні предки вихваляли лжепророків».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International