Book of Common Prayer

^1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.

³¹ Ти побачив, о царю, перед тобою стояла велика статуя, величезна, сяюча статуя, страхітлива та вражаюча на вигляд. ³² Голова статуї була зроблена зі щирого золота, груди її та руки—срібні, живіт її та стегна—з бронзи. ³³ Ноги її з заліза, ступні її частково з заліза, а частково з гончарної глини. ³⁴ Поки ти дивився, камінь відломився, але не людськими руками. Він ударив по ступнях статуї з заліза й гончарної глини і розтрощив їх. ³⁵ Тоді залізо, глина, бронза, срібло і золото вмить розлетілися на шматки й стали ніби полова на току влітку. Вітер розвіяв їх, і сліду не залишилося. Але камінь, що вдарив статую, перетворився на величезну гору й заповнив усю землю. ³⁶ Це був сон, а зараз ми розтлумачимо його царю. ³⁷ Ти, о царю, цар царів. Бог Небесний дав тобі царство, владу, силу і славу. ³⁸ У твої руки віддав Він людей і звірів на землі та птаство небесне. Хоч би де вони жили, Він зробив тебе володарем над ними. Ти і є ця голова з золота. ³⁹ Після тебе інше царство настане, менше за твоє. Потім третє царство, бронзове, буде правити всією землею. ⁴⁰ Нарешті настане четверте царство, міцне, мов залізо, бо залізо розбиває і трощить усе, і так само, як залізо розбиває все на шматки, так воно розіб’є і зламає всіх інших. ⁴¹ А що ти бачив ступні та пальці частково з гончарної глини, а частково з заліза, то це буде розділене царство. Однак воно матиме певну міць заліза, хоча ти й бачив залізо змішаним із глиною. ⁴² Як пальці були частково залізні й частково глиняні, так і те царство буде до певної міри міцним, а до певної міри крихким. ⁴³ А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, то так і люди будуть змішані й поєднані між собою не ліпше, ніж залізо змішується з глиною. ⁴⁴ За часів тих царів Бог Небесний створить царство, яке ніколи не буде ні зруйноване, ні залишене іншому народу. Воно повалить усі ті царства й покінчить з ними, а саме існуватиме повік. ⁴⁵ От що означає видіння каменя, відділеного від гори, але не людськими руками, каменя, що розбив залізо, бронзу, глину, срібло й золото на шматки. Великий Бог показав цареві, що станеться в майбутньому. Цей сон правдивий, і тлумачення певне».

⁴⁶ Тоді цар Навуходоносор упав долілиць перед Даниїлом і віддав йому шану. Він звелів, щоб принесли йому пожертву та запашне куріння. ⁴⁷ Цар сказав Даниїлу: «Справді, твій Бог—Бог над богами і Володар царів. Він відкриває людям те, вони не можуть знати, бо ти зміг розгадати цю таємницю». ⁴⁸ Цар возвеличив Даниїла й щедро обдарував його. Він зробив його правителем над усім вавилонським краєм і поставив головою над усіма мудрецями. ⁴⁹ Крім того, на прохання Даниїла, цар призначив Шедраха, Мешаха й Аведнеґо управителями над вавилонським краєм, а сам Даниїл лишився при царському дворі.

Ворогів Христових не приймайте

¹⁸ Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий^[a]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. ¹⁹ Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

²⁰ Ви отримали дар^[b] від Святого^[c], і всі ви знаєте правду. ²¹ Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.

²² Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. ²³ Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. ²⁵ Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.

²⁶ Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. ²⁷ Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.

²⁸ Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде. ²⁹ Якщо ви знаєте, що Христос праведний, то знайте й таке: хто живе праведно, є дитиною Божою.

Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові

(Мт. 3:1-12; Мк. 1:1-8; Ін. 1:19-28)

3 ^1-2 Це було в п’ятнадцятий рік панування цезаря Тиверія, коли Понтій Пилат був намісником в Юдеї, Ірод—тетрархом Ґалилеї, а брат його Пилип—тетрархом земель Ітурейських та Трахонитидських, Лисаній—тетрархом Авіліні, а первосвящениками були Анна та Каяфа. Тоді в пустелі Іоанові, синові Захарієвому, було Слово Боже.

^3-4 Він ходив різними землями довкола Йордану, проповідуючи хрещення як символ покаяння для прощення гріхів, як це написано в книзі пророка Ісаї:

⁷ Іоан казав юрбам людей, які виходили, щоб прийняти хрещення від нього: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? ⁸ Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. І не треба, виправдовуючись, доводити один одному: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових. ⁹ Сокира вже занесена, і кожне дерево, що не дає добрих плодів^[a], буде зрубане й кинуте у вогонь». ¹⁰ І люди вигукували: «То що ж нам робити?» ¹¹ У відповідь він казав їм: «Кожен, хто має дві одежини^[b], мусить поділитися з тим, у кого немає жодної. І кожен, хто має їжу, мусить зробити те саме».

¹² Прийшли охреститися й деякі збирачі податків. Вони запитали Іоана: «Вчителю, що нам робити?» ¹³ А він каже: «Не збирайте грошей більше, ніж звелено вам».

¹⁴ І прийшли воїни до нього й спитали: «А нам що робити?» Їм він також відповів: «Ні з кого не беріть гроші силою чи кривдою, будьте вдоволені платнею своєю».