Book of Common Prayer
1 [a] Псалом Давида.
Не дай безбожникам збентежити тебе,
не варто заздрить тим, хто чинить зле.
2 Тому що скоро їм зів’янути і згаснуть,
як тій траві, що зеленіє на полях.
3 Довірся Господу, твори добро.
І ти поселишся в своїй землі,
і жити будеш тим, що Бог пошле[b].
4 Будь в Господі щасливий, і все тобі Він дасть,
чого лишень запрагне твоє серце.
5 Своє життя ти Господу довір!
У Нього вір, і Він усе як належить зробить.
6 Він змусить твою праведність і справедливість сіяти,
неначе сонце у полудень.
7 Терпляче жди діянь Господніх.
Не злися, коли зловмисники плетуть
підступні плани, ще й успішні.
8 І не засмучуйся, не гнівайся,
не піддавайся люті, щоб лиха не накоїть.
9 Бо нечестивців жде кінець,
а хто чекає Господа, обіцяну землю здобуде.
10 Ще зовсім трохи, і безбожників не стане,
і хоч би як ти видивлявся їх,
а відшукати їх буде неможливо.
11 Смиренні успадкують обіцяну землю
і житимуть у злагоді й добрі.
12 Лихі людці на праведних недобре замишляють,
скрегочучи на праведних зубами.
13 Але Володар мій глузує з них,
бо знає добре Він, що час розплати близько.
14 Негідники свої мечі виймають
і натягають лука тятиву,
аби поцілити нещасних, вбити добрих, чесних.
15 Але мечі уразять їхні ж злі серця,
а луки поламаються і їх скалічать.
16 Мать небагато, але праведником бути—
це краще, ніж купатися в достатку лиходієм.
17 Бо сила загребущого пощезне,
а праведника збереже Господь.
18 Відомі Господу порядні й чисті люди,
і їхня спадщина пробуде навіки!
19 В лиху годину їх не осоромлять,
добробут матимуть в голодний час.
20 Господні вороги загинуть і зів’януть,
як дикі квіти в полі, зійдуть димом.
21 Позичає нечесний, та не віддає,
а добрий завжди має що віддати.
22 Благословенні Господом у спадок землю мають,
прокляті Господом загинуть.
23 Господь веде того, хто Йому догоджає,
найкращими стежками,
24 якщо ж і схибить він, то не впаде,
Господь готовий і підтримати його й зміцнити.
25 Прожив я довго, та не чув ніколи,
щоб праведник забутий Богом був,
або його нащадки щоб жебракували.
26 Він завжди щедрий і завжди дає,
тож його діти є благословенні.
27 Отож, твори добро, зла уникай,
в обіцяній землі ти будеш жити.
28 Бо любить справедливість Бог,
Він не залишить тих, хто Йому вірний.
Про них Він буде піклуватися завжди,
а от нащадків злих людців Він знищить.
29 Побожний люд оселиться на Господом обіцяній землі
і в тій землі він мешкатиме вічно.
30 Правдивий чоловік говорить мудро,
до справедливості його вуста зовуть.
31 У тому серці завжди вчення Бога,
від заповідей не відступиться повік.
32 На праведних зловмисники чатують,
замислюють лихе, щоб вбити їх.
33 Але Господь не дасть побожному потрапить
в злі руки і не дозволить потерпати на суді.
34 Чекай на Господа, тримайсь Його стежок!
Він нагороду дасть тобі,
і коли дістанеш землю ти,
натомість нечестивці з неї підуть.
35 Колись давно тирана знав,
кремезного, мов велетенський дуб.
36 Коли ж він до Шеолу відійшов,
безслідно зник лихий, хоч де я не шукав.
37 Прямуй шляхом лиш доброти та честі,
тоді тебе, та багатьох твоїх нащадків успадкує мир.
38 А для порушників закону смерть—майбутнє,
майбутнього не матимуть вони[c].
39 Господь спасає праведних людей,
фортеця Він для них в лиху годину.
40 Господь допомагає їм, спасає їх,
від кривдників їх визволяє і рятує,
адже у Нього захисту просили.
13 Тож привели Даниїла до царя, і цар сказав йому: «Ти Даниїл, один з полонених, що мій батько цар привів із Юдеї? 14 Я чув, що дух богів у тобі, і що ти маєш знання таємниць, розум та велику мудрість. 15 Мудреців і чародіїв привели до мене, щоб прочитати напис і сказати мені, що він означає, але вони не змогли роз’яснити цього. 16 Зараз я почув, що ти можеш давати пояснення й вирішувати складні питання. Якщо ти зможеш прочитати цей напис і сказати мені, що він означає, ти будеш вдягнений в пурпуру, і золотий ланцюг повісять тобі на шию, і зроблять тебе третім найвищим правителем у царстві».
17 Тоді Даниїл відповів царю: «Можеш лишити свої подарунки при собі й твої винагороди дати комусь іншому. Однак я прочитаю царю напис і скажу, що він означає.
18 О царю, Всевишній Бог дав твоєму прабатькові Навуходоносору царство, могутність, славу і величність. 19 Через цю велич, що Він дав йому, всі народи й племена і люди кожної з мов страхалися й боялися його. Тих, кого цар хотів убити, він убивав, тих, кого хотів помилувати, він милував, тих, кого він хотів підвищити, він підносив, а кого хотів принизити, того принижував. 20 Та коли його серце стало погордливим і жорстоким від пихи, його скинули з царського престолу й позбавили слави. 21 Його вигнано було з-поміж людей. Йому дано було розум тварини; він жив серед диких ослів і їв траву, мов та худоба. Тіло його скроплювала роса небесна, доки він не визнав, що Всевишній Бог панує над царствами людей і ставить над ними кого захоче.
22 Але ти, його син[a], Велшазаре, не смирив себе, хоча й знав про все це. 23 Натомість ти поставив себе проти Господа Небесного. Тобі принесли келихи з Його храму, і ти й твої вельможі, твої дружини і наложниці пили вино з них. Ти хвалив богів срібних і золотих, бронзових, залізних, дерев’яних і кам’яних, які не можуть бачити, чути, чи розуміти. Але ти не славив Бога, Який у руці своїй тримає твоє життя і всі твої путі. 24 Ось чому він послав руку, що накреслила напис. 25 Ось той напис:
МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УПАРСИН.
26 І от що ці слова означають:
МЕНЕ[b]:
Бог підрахував дні твого правління
й поклав йому край.
27 ТЕКЕЛ[c]:
Тебе зважено на терезах,
і з’ясовано, що ти недостатньо добрий.
28 УПАРСИН[d]:
Твоє царство розділене,
його віддано мидіанам та персам».
29 Тоді, за наказом Велшазара, Даниїла вбрали в пурпуру й повісили йому на шию золотий ланцюг і проголосили його третім найвищим правителем царства. 30 Тієї ж самої ночі Велшазара, царя вавилонського було вбито.
13 Я пишу про це вам, хто вірує в ім’я Сина Божого, щоб знали ви, що маєте життя вічне. 14 Ми маємо впевненість в Бога, і якщо ми попросимо про щось згідно з волею Його, Він почує нас. 15 І якщо ми знаємо, що Всевишній чує нас, то хоч би про що ми просили, неодмінно одержимо від Нього.
Моліться за братів грішних
16 Якщо хтось бачить, що брат його чинить гріх, але не смертний, мусить молитися за брата, і Бог даруватиме грішному життя. Але це так, якщо той гріх не веде до смерті. Бо є гріхи, які ведуть до смерті, і я не про них кажу, щоб ви молилися. 17 Всякий неправедний вчинок є гріховним, але існує гріх, який не веде до смерті.
18 Ми знаємо, що хто став дитям Божим, більше не грішить. Навпаки, Син Божий охороняє його[a], і лукавий не може завдати йому ніякої шкоди[b]. 19 Ми знаємо, що належимо Богу, хоча світ—під владою лукавого. 20 Але знаємо ми, що Син Божий прийшов і дав нам розуміння, щоб ми пізнали Того, Хто є істинний. І ми справді у Тому, Хто істинний, оскільки ми в Його Сині, Ісусі Христі. Він—істинний Бог і вічне життя. 21 Діти мої! Бережіть себе від лжебогів[c].
Ісус обирає перших учнів
(Мт. 4:18-22; Мк. 1:16-20)
5 1-2 Сталося так, що коли Ісус стояв біля Ґенісаретського озера[a], навколо Нього зібралися люди й слухали Слово Боже. Ісус побачив два човни на березі озера. З них якраз зійшли рибалки й мили свої сіті. 3 Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, й попросив господаря трохи відплисти від берега. А сам сів і почав з човна навчати натовп, який стояв біля води.
4 Скінчивши говорити, Ісус сказав Симонові: «Відпливи на глибину, закинь сіті, та зловиш багато риби». 5 Симон відповів: «Учителю, ми тяжко трудилися цілу ніч і нічого не зловили, але якщо Ти так кажеш, я закину сіті».
6 Зробивши так, вони зловили дуже багато риби, аж сіті почали рватися. 7 То гукнули вони товаришів на іншому човні, щоб ті допомогли їм. Ті підпливли, й обидва човни так наповнилися рибою, що мало не почали тонути. 8 Побачивши це, Симон-Петро припав до Ісусових колін і вигукнув: «Залиши мене, Господи, бо я чоловік грішний!» 9 Петро казав так, бо, як і всі інші, хто були з ним, він був приголомшений такою рибальською здобиччю. 10 Так само вражені були й Симонові товариші Яків та Іоан, Зеведеєві сини. То Ісус сказав Симонові: «Не бійся. Відтепер ти ловитимеш душі людські!»
11 Вони повитягали човни на берег, все полишили й пішли за Ісусом.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International