M’Cheyne Bible Reading Plan
Ісус буде новим провідником
31 Коли Мойсей закінчив промовляти ці слова всьому народу ізраїльському, 2 він сказав їм: «Мені зараз сто двадцять років, я більше не спроможний ходити. Господь сказав мені: „Ти не перейдеш Йордан”. 3 Господь Бог твій переведе тебе. Він знищить ці народи перед тобою, і ти займеш їхню землю. Ісус перейде перед тобою, як Господь пообіцяв.
4 Господь учинить з ними те ж саме, що Він зробив з Сихоном та Оґом, царями аморійців, з краєм їхнім, коли знищив їх. 5 Господь допоможе тобі здолати ті народи, зроби з ними те, що я наказав тобі. 6 Будьте сильні й відважні. Не бійтеся й не лякайтеся їх, бо Господь Бог твій іде з тобою. Він не покине тебе, не залишить».
7 Тоді Мойсей надхнув Ісуса, сказавши йому перед усім Ізраїлем: «Будь сильним і хоробрим. Бо ти приведеш цей народ у землю, що її Господь поклявся предкам їхнім дати їм. І ти допоможеш їм узяти її у власність. 8 Сам Господь поведе тебе. Він буде з тобою. Він не покине тебе, не залишить. Не бійся й не тривожся!»
Мойсей записує вчення
9 Тоді Мойсей записав це зведення правил і дав священикам-левитам, що несли скриню Угоди Господньої, і всім старійшинам Ізраїлю. 10 І заповів їм Мойсей: «Кожного сьомого року, року, коли відпускаються борги, у призначений час на свято Кущів, 11 коли весь Ізраїль приходить зустрітися з Господом Богом своїм у храмі, читай цей Закон перед усім Ізраїлем, щоб вони могли зрозуміти його. 12 Збери людей разом: чоловіків і жінок, малих дітей і чужинців, що живуть по містах своїх,—щоб вони слухали, навчалися й шанували Господа Бога вашого, щоб пильно слухалися всіх слів цього зведення правил. 13 Навіть твої діти, які раніше не знали Закону, можуть слухати й навчатися шанувати Господа Бога вашого все твоє життя на землі, що перейшовши Йордан, ти займеш».
Господь призиває Мойсея та Ісуса
14 Тоді Господь сказав Мойсею: «Вже близько час смерті твоєї. Поклич Ісуса й підіть і станьте в наметі зібрання, щоб Я дав йому накази». Тож Мойсей та Ісус прийшли й стали в наметі зібрання.
15 Тоді Господь з’явився в наметі у стовпі хмари, що стояв над входом.
16 Він сказав Мойсею: «Незабаром ти помреш, і цей народ швидко стане невірним Мені, почне вклонятися чужим богам у землі, в яку вони входять. Вони покинуть Мене і зламають Угоду, що Я уклав з ними. 17 Тоді Я розгніваюся на них. Я відштовхну їх, і сховаюся від них. Багато лиха їх спіткає. І тоді вони скажуть: „Ці нещастя сталися з нами через те, що не було з нами Господа”. 18 І Я відмовлюся допомагати їм за все те лихо, яке вони скоїли, повернувшись до інших богів.
19 Тож запишіть цю пісню для себе й навчіть її ізраїльтян, і вкладіть її в уста їхні, щоб ця пісня була Мені свідченням проти ізраїльтян. 20 Коли Я приведу їх у землю, яку Я обіцяв предкам їхнім, у землю, що тече молоком і медом, і вони понаїдаються й погладшають, тоді вже почнуть поклонятися іншим богам, і відмовляться від Мене і зламають Мою Угоду. 21 Коли вже багато лиха й нещасть станеться з ними, їхні діти цю пісню пам’ятатимуть, і вона свідчитиме проти них. Адже Я знаю думки їхні, що вони замислюють навіть зараз, перед тим, як Я привів їх у цю землю, що Я пообіцяв».
22 Тож Мойсей того дня записав цю пісню й навчив її синів Ізраїлю.
23 Тоді Господь дав накази Ісусу Навину: «Будь сильним і мужнім, бо ти поведеш ізраїльтян у землю, яку Я пообіцяв їм, і Я буду з тобою».
Мойсей застерігає Ізраїль
24 Коли Мойсей закінчив записувати всі слова цієї пісні в книгу, 25 він наказав левитам, що носили скриню Угоди Господньої: 26 «Візьміть цю книгу правил і покладіть її поруч зі скринею Угоди Господа Бога вашого. Вона лишатиметься там як свідчення проти тебе. 27 Бо я знаю, що ти бунтівний і затятий. Ви бунтуєте проти Господа й зараз, поки я ще живий із вами. І ви бунтуватимете ще більше по моїй смерті. 28 Приведіть до мене всіх старійшин колін ваших і начальників ваших, і я скажу їм усе це, і я прикличу небеса й землю у свідки проти вас. 29 Бо я знаю, що після того, як я помру, ви геть переведетесь і не житимете, як я заповідав вам. У майбутньому нещастя обсядуть вас за те, що ви чинити будете таке, що Господь вважає хибним, і ви розлютите Його своїми ділами».
30 Тоді Мойсей проспівав цю пісню до кінця. А вся громада Ізраїлю слухала.
Мем
97 О як законами Твоїми я втішаюсь,
роздумую над ними повсякчас!
98 Я мудрість черпаю із вказівок Твоїх,
їм завдяки мудріший я, ніж вороги мої.
99 Мудрішим вчителів моїх мене зробив Ти,
бо Заповіт Твій завжди в моїм серці.
100 Мудріший я, аніж старійшини поважні,
тому що підкоряюся Твоїм наказам.
101 Нога моя не ступить на гріховний шлях,
бо жити хочу за Твоїм Законом.
102 Я правил Твоїх не порушив,
бо Ти мені дав розуміння їх.
103 Яка то втіха промовлять Твої слова,
вони мені солодші, аніж мед.
104 Я намагаюсь осягнуть Твої накази,
тож неправдиве слово відмітаю!
Нун
105 Твої слова, немов світильник під ногами,
освітлюють мій шлях.
106 Я присягнув дотримуватися вказівок Твоїх,
і буду вірний клятві цій.
107 О Господи, я тяжко настраждався,
благаю, дай пожити ще, як обіцяв мені.
108 О Господи, прийми хвалу мою,
навчи, як жити за настановами Твоїми.
109 На мене повсякчас чатує небезпека,
але ніколи не забуду я Твоє учення.
110 Безбожники розкинули тенета,
я ж всупереч Твоїм наказам не чинив ніколи.
111 Повіки підкорятимусь Твоїй Угоді,
бо в ній знаходить серце втіху.
112 До згину я коритимусь Твоїм законам.
Самех
113 Як я ненавиджу тих безхребетних,
що не слухняні повністю Тобі,
але ж як я кохаюся в Твоєму вченні.
114 Ти—мій Дорадник, Захисник мій,
всім серцем покладаюсь на Твої слова!
115 Безбожники, геть зі шляху мого,
я буду жити за Законом Божим!
116 Підтримай так, як обіцяв Ти, щоб я жив,
не дай розчаруватися, не кинь напризволяще!
117 Підтримку дай Свою, щоб міг я врятуватись
і керуватися завжди законами Твоїми.
118 Ти відмітаєш тих, хто зневажає Твої закони,
бо Ти брехливість їхню викриваєш.
119 За покидьків вважаєш ти лихих людців,
та я Твою Угоду всім єством вітаю.
120 Тремчу увесь від поклоніння й страху,
адже Твої накази щиросердо я сприймаю.
Народ мусить іти за Богом
58 Кричи щодуху, крик не стримуй,
хай голос твій звучить сурмою.
Народ Мій сповісти про неподобства їхні,
і роду Якова про їхні всі гріхи.
2 Щодня приходять поклонятися Мені,
здається, хочуть осягнуть Мої шляхи.
Немов народ, який живе по правді,
який не відторгнув Господню справедливість.
Вони шукають справедливих рішень,
до Бога прагнуть бути ближче.
3 Люди кажуть: «Навіщо ми постились,
якщо Ти не помітив цього?
Навіщо ми були смиренні,
якщо Ти навіть не довідався про це?»
Але Господь відповідає:
«Послухайте, у дні посту ви робите те,
що вам самим приємно,
несправедливі з усіма своїми рабами.
4 Ви поститесь і водночас заводите суперечки й бійки.
Ваші злісні кулаки роздають стусани навсібіч.
Якби ви хотіли, щоб ваш голос було чути в Небесах,
ви б не постилися так, як тепер.
5 Хіба це той піст, який Я вибрав,
той день, коли треба усмирити себе,
коли треба схиляти голову, як очерет,
підстилати під себе верету,
лягати на розсипаний попіл?
Хіба це можна назвати постом,
днем догоджання Господу?
6 Я віддаю перевагу іншому посту:
скинути кайдани несправедливості,
порвати віжки ярма, звільнити гноблених
і розірвати всі пута.
7 Хіба цей піст не для того,
щоб розділити хліб з голодним
і ввести у дім бездомного жебрака.
Або побачивши голого, дати йому в що вбратися,
й не ховатися від своїх родичів?
8 Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
а твої рани загояться враз.
Твоя перемога[a] йтиме перед тобою,
а Слава Господня буде твоїм захистом ззаду.
Треба жити праведно
9 Коли ти покличеш Господа, Він озветься,
ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!”
Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі,
перестанеш тикати пальцем
і здіймати інших на кпини.
10 Якщо ти поділишся з голодним
і задовільниш потреби знедолених,
тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
і морок засяє, мов полуденне сонце.
11 Господь вас постійно направлятиме,
потреби ваші Він задовольнить у посушливих землях
і зміцнить ваші кістки.
Ви будете, як сад, щедро напоєний водою,
як струмок джерельної води,
який ніколи не пересохне.
12 Ти зведеш місто на древніх руїнах,
відбудуєшся на старих підвалинах.
Тебе назвуть „будівничим зруйнованих стін”,
„відбудовником вулиць жилих”.
13 Якщо ви утримаєтеся від мандрівок у суботу,
й не займатиметеся ділами в Мій святий день,
якщо ви назвете суботу чарівною,
якщо назвете святий Господній день шанованим,
якщо ви дотримуватиметесь його,
уникаючи подорожей, справ і зайвих балачок,
14 тоді ви знайдете радість у спілкуванні з Господом.
Я вознесу вас на земні висоти.
Ви знайдете радість, живучи на землі,
яку Я обіцяв вашому предку Якову».
Це мовили уста Господні.
Повчання Ісуса про милостиню
6 «Остерігайтеся виконувати релігійні обов’язки на людях, щоб вони бачили вас, бо не матимете ви винагороди від вашого Отця Небесного. 2 Отож коли подаєте жебракові, не сурміть перед усіма, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають винагороду. 3-4 Та коли ви подаєте жебраку милостиню, нехай ліва рука ваша не знає, що робить права[a], щоб таємне було ваше подаяння. Тоді Отець ваш Небесний, який бачить зроблене таємно, віддячить вам»[b].
Повчання Ісуса про молитву
(Лк. 11:2-4)
5 «І коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях, щоб люди їх бачили. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають свою винагороду. 6 Та коли ви молитеся, йдіть до своєї кімнати, зачиніть двері й моліться Отцю своєму на самоті, а Отець ваш, Який бачить зроблене таємно, віддячить вам. 7 Коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани[c], котрі вважають, ніби чим багатослівніші вони будуть, тим вірніше почує їх Господь. 8 Отже, не будьте подібні до них, бо Отець ваш знає, чого вам треба. Він знає те раніше, ніж ви попросите в Нього. 9 Тому моліться так:
„Отче наш Небесний,
хай святиться ім’я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє.
Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі.
11 Дай нам наш хліб[d] щоденний.
12 Прости гріхи наші,
як ми прощаємо тим,
хто завинив перед нами.
13 Не введи нас у спокусу,
а спаси від лукавого,
[бо царство, влада та слава
належать Тобі повік. Амінь!][e]
14 Якщо ви прощаєте людям гріхи їхні, то Отець ваш Небесний також простить вам. 15 Та коли ви не прощаєте, то й Отець не простить вам гріхи ваші”».
Повчання Ісуса про піст
16 «Коли ви поститеся, не прибирайте сумного вигляду, як лицеміри, які прикидаються, аби людям стало ясно, що вони постяться. Істинно кажу вам: вони вже сповна мають свою винагороду. 17-18 Коли ви поститеся, зачешіть своє волосся та вмийте обличчя своє, щоб люди не побачили, що ви поститеся, щоб побачив лише Отець ваш, Якого ніхто не бачить. І Той, Хто бачить таємне, віддячить за це».
Складайте скарби на Небі
(Лк. 12:33-34; 11:34-36; 16:13)
19 «Не складайте собі скарбів на Землі, де міль та іржа знищать їх, де злодії можуть вдертися й викрасти їх. 20 Краще збирайте скарби для себе на Небі, де ні міль, ні іржа не понівечать їх, де злодії не вдеруться й не викрадуть їх. 21 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде.
22 Око—єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. 23 Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. Якщо єдине світло, яке маєте ви—темрява, тож темрява та—є найгірша з усіх!»[f]
24 «Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»[g].
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Лк. 12:22-34)
25 «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про те, що їстимете й питимете, аби підтримати життя своє. Не турбуйтеся про одяг для тіла вашого. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 26 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Отець Ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не знаєте, люди, що ви значно важливіші за птахів? 27 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину? 28 Навіщо ви піклуєтеся про одяг? Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. 29 Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 30 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри! 31 Тож не піклуйтеся й не питайте: „Що нам їсти?” або „Що нам пити?” або „У що нам вбратися?” 32 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Отець Ваш Небесний знає, чого ви потребуєте.
33 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже та робіть усе, що Господь від вас вимагає, й тоді усе інше Він неодмінно вам надасть. 34 Не піклуйтеся про день завтрашній, бо завтра будуть свої клопоти. Кожен день має досить своїх турбот».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International