M’Cheyne Bible Reading Plan
Угода в Моаві
29 Це ті слова Угоди, які Господь звелів Мойсею укласти з народом Ізраїлю в землі моавській, на додаток до Угоди, яку Він уклав з ним на горі Хорев.
2 Мойсей скликав увесь Ізраїль і промовив до них: «Ви бачили все, що Господь зробив у землі Єгипетській фараону, всім його урядовцям і всій його країні. 3 Очі твої бачили великі випробування, знаки та великі дива. 4 Але досі не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, очей, щоб побачити, вух, що почути. 5 Господь сказав: „Я водив вас пустелею сорок років, одяг ваш не зносився і сандалі на ногах не стерлися. 6 Не їли ви хліба й не пили ні вина, ні пива, ані іншого якогось напою, щоб пізнали ви, що Я Господь Бог ваш”.
7 Прийшли ви до цього місця, й цар Хешбону Сихон і цар Башану Оґ пішли на нас війною, і ми перемогли їх. 8 Взяли ми край їхній і віддали його у власність Рувиму, Ґаду й половині коліна Манассієвого. 9 Пильно виконуйте всіх слова цієї Угоди, щоб мати успіх у всьому, що робите.
10 Сьогодні всі ви стоїте перед Господом Богом вашим, вожді колін ваших, старійшини ваші й начальники ваші, кожен ізраїльтянин, 11 діти ваші, жінки ваші й чужинці, що живуть серед тебе, які рубають дрова й носять воду тобі. 12 Ви тут, щоб увійти в Угоду з Господом Богом вашим, дістати обітницю Його, яку Він дає тобі сьогодні. 13 Сьогодні Він робить тебе народом Своїм, а Себе—Богом твоїм, як Він пообіцяв тобі, як поклявся предкам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову. 14 Я укладаю сьогодні цю Угоду не лише з вами, 15 а й з тими, що стоять тут сьогодні перед Господом Богом нашим, і з тими, що не стоять з нами тут сьогодні. 16 Ви пам’ятаєте, як ми жили в землі Єгипетській, як ми проходили крізь народи, через які ми перейшли. 17 Ви бачили їхніх меренних бовванів з дерева й каменю, срібла й золота. 18 Хай не буде жодного чоловіка чи жінки, чи родини, чи племені серед вас, чиє серце відвернеться сьогодні від Господа Бога поклонінням богам інших народів. Хай не буде між вами коріння, що дає отруту чи гіркоту. 19 Коли хтось почує це прокляття й переконуватиме себе, думаючи: „Зі мною все буде гаразд, хоч я уперто живу за своєю волею”,—це приведе до нещастя.
20 Господь не захоче простити таку людину, а буде розгніваний на неї. Всі прокляття, записані з цієї книги, впадуть на неї, і Господь зітре будь-яку пам’ять про ту людину з-під небес. 21 І відокремить Господь ту людину від усіх колін Ізраїлю для покарання, згідно з усіма прокляттями Угоди, яку записано в цій книзі Закону.
22 Прийдешнє покоління, діти ваші прийдуть після вас, як і чужинець, який здалеку прийде, коли побачать вони ті лиха й нещастя цієї землі, що їх Господь наслав на її народ, 23 побачать усю землю, спалену сіркою і сіллю, це буде місце, де нічого посіяти, ніщо не росте, ніщо не сходить, як у Содомі й Ґоморрі, Адмі й Цевоїмі, знищених Господом у вогні його й люті, 24 тоді всі народи скажуть: „Чому Господь вчинив таке з цією землею? За що такий кривавий гнів?” 25 І відкажуть: „Бо вони відвернулися від Угоди Господа Бога з предками їхніми, яку Він уклав з ними, коли вивів їх із Єгипту. 26 І почали вони служити іншим богам і поклонятися їм—богам, яких не знали і яких Він їм не давав. 27 Тож Господь так розгнівався на землю ту, що навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі. 28 Господь вирвав їх із їхньої землі, бо Він був дуже розлючений і розгніваний, і викинув Він їх у іншу землю, де вони й понині”.
29 Є те потаємне, що належить Господу, відкрите нам, Його дітям навіки. Ось воно: ми завжди мусимо виконувати всі слова Закону цього».
Заїн
49 Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
словами тими Ти вселив надію в мене.
50 Вони—моя розрада в горі,
Твої обіцянки оновлюють моє життя.
51 Пихаті можуть насміхатись з мене,
та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
52 Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
53 Мене лякають ті безбожники,
що відштовхнули Твій Закон.
54 Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
55 Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
Твій Заповіт виконую охоче.
56 Так сталося, бо я живу,
бо настанов Твоїх тримаюсь.
Гет
57 Це моя доля, Господи,
коритися Твоїм наказам.
58 Усім єством служить Тобі жадаю,
тож милосердний будь, як обіцяв.
59 Я кожен крок життя відміряв так,
аби іти шляхом Твоїх повчань.
60 Я без вагань і сумнівів готовий був
виконувати всі Твої накази.
61 Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
я ні на мить не забуваю про Твої закони.
62 Підхоплююся серед ночі я,
щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
63 Я друг усім, хто Господа шанує,
за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
64 О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
Навчи мене Своїх шляхів!
Тет
65 Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
Ти був щедрий до слуги Свого.
66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
адже живу я так, як Ти навчив.
68 Ти—щедрий, добродійний,
тож навчи мене Своїх законів.
69 Накинулись на мене брехуни пихаті,
та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
70 Серця бездарні в них, неначе жир,
а я захоплююсь Твоїм навчанням.
71 Але мої страждання—благо,
я через них пізнав Твої закони.
72 Одна премудрість з уст Твоїх
дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.
Всі народи підуть за Господом
56 Ось що каже Господь:
«Захищайте справедливість і праведно чиніть.
Бо незабаром прийде від Мене спасіння
й відкриється моя рятівна справедливість.
2 Хто й далі чинить правильно,
дотримується суботи й утримується осторонь від зла—
саме той дістане Божого благословення.
3 Чужинець, що повернувся до Господа, хай не каже:
„Господь мене, безперечно, відділить від Свого народу”.
Не повинен і євнух твердити:
„Погляньте, я, як сухе дерево, бо не можу мати дітей.
Я переконаний, що Господь мене не прийме”».
4 Ось що Господь відповідає:
«Деякі євнухи дотримуються Моїх законів про суботу,
роблять те, що тішить Мене,
й дотримуються Моєї угоди[a].
5 Тому Я поставлю для них пам’ятник у стінах храму.
На ньому буде викарбувано їхні імена,
що залишаться навічно[b] й ніколи не забудуться.
Це краще, ніж мати синів та дочок.
6 Деякі чужинці прийдуть до Господа,
щоб служити Йому, любити ім’я Господнє,
бути Його слугами.
Вони не осквернятимуть закон про суботу
й наслідуватимуть Мій Заповіт.
7 Тоді Я їх приведу на Святу гору
й подарую їм радість у Моєму домі молитв.
Їхні жертви всеспалення й інші пожертви
будуть прийняті на Моєму вівтарі.
Мій храм назвуть домом молитви для всіх народів».
8 Ось пророцтво Господа, мого Володаря,
Який збирає вигнанців Ізраїлю:
«Я приєднаю й інших до тих, хто вже зібрався».
Господь закликає всіх служити Йому
9 Всі дикі звірі, всі тварини в лісі,
приходьте й їжте.
10 Ізраїльські охоронці[c]—сліпі,
усі вони пустоголові, нічогісінько не знають.
Усі вони, мов пси німі, що гавкати не вміють,
лежать і мріють; люблять спати.
11 Вони, мов пси голодні,
яких нічим не можна вдовольнити,
вони, мов пастирі без розуміння.
Усі пішли своїм шляхом, всі розбрелися,
шукає кожний щось своє, собі на користь.
12 Вони говорять: «Приходьте, я вина дістану,
давайте пити досхочу п’янкий напій.
А завтра буде схоже на сьогодні,
наллємо знов вина багато».
Диявол спокушає Ісуса
(Мк. 1:12-13; Лк. 4:1-13)
4 Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав. 2 Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним. 3 Тоді спокусник[a] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб». 4 На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».(A)
5 Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце храму 6 й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе,
і вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».(B)
7 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано: „Не спокушай Господа Бога свого!”(C)»
8 Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш. 9 І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».
10 На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”»(D)
11 Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мк. 1:14-15; Лк. 4:14-15)
12 Коли Ісус довідався, що Іоана ув’язнено, Він повернувся до Ґалилеї. 13 Проте Він не залишився в Назареті, а пішов і оселився в Капернаумі, що біля Ґалилейського озера у поселеннях Завулона й Нафталі. 14 Бо мусило справдитися пророцтво Ісаї:
15 «Земле Завулона та земле Нафталі,
що знаходяться по дорозі до моря на захід від ріки Йордан!
Ґалилеє неюдейська! Слухайте уважно!
16 Народ, що скніє в темряві,
побачив величне світло,
і на тих, хто живе в країні під тінню смерті,
зійшло світло!»(E)
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, кажучи: «Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!»
Ісус обирає перших учнів
(Мк. 1:16-20; Лк. 5:1-11)
18 Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив двох братів: Симона, який звався Петром, та його брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками. 19 І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських». 20 Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.
21 Потім Він пішов далі й побачив іще двох братів: Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які, сидячи зі своїм батьком Зеведеєм у човні, лагодили рибальські сіті. Ісус покликав і їх. 22 Вони одразу ж покинули човен батька свого й подалися за Ним.
Ісус навчає та зціляє людей
(Лк. 6:17-19)
23 Ісус обійшов усю Ґалилею, проповідуючи в синагогах і навчаючи про Царство Боже, зціляючи всі недуги та хвороби людські.
24 Чутка про Нього рознеслася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих: тих, що страждали від хвороб та тяжких болів, а також біснуватих, хворих на епілепсію, немічних. І Ісус зціляв їх. 25 Великий натовп людей ішов за Ним із Ґалилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму та з-за Йордану.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International