M’Cheyne Bible Reading Plan
Пам’ятай Господа
8 Дотримуйтеся старанно всіх заповідей, що я вам даю, щоб жили ви й множилися і увійшли, й зайняли землю, яку Господь пообіцяв батькам вашим. 2 Пам’ятай увесь той шлях, яким Господь Бог твій вів тебе всі ці сорок років пустелею. Він зробив так, щоб упокорити тебе, випробувати й дізнатися, що на серці в тебе, чи дотримуватимешся Його заповідей. 3 Він упокорив тебе, Він примусив тебе голодувати, Він годував тебе манною, якої не знали ні батьки ваші, ані ти, аби навчити тебе, що не одним лише хлібом живе людина, а живе людина всім тим, що виходить із уст Господа. 4 Одяг твій не зносився, ноги твої не спухли за всі сорок років. 5 Пам’ятай, що Господь Бог твій навчав тебе так само, як батько навчає і виховує сина свого.
6 Тож дотримуйся заповідей Господа Бога твого, ходи дорогами Його й шануй Його. 7 Бо Господь Бог твій вводить тебе в добру землю, край потоків і струмків, і підземних джерел, що б’ють на рівнинах і в горах, 8 у край пшениці та ячменю, винограду, смокви та гранатів, у край олив і меду, 9 у край, де ти їстимеш удосталь хліба, де залізо в скелях, де добуватимеш ти мідь із гір. 10 Ти матимеш, що їсти досхочу, тож хвали Господа Бога твого за добру землю, що Він тобі дав.
Пам’ятай діла Господні
11 Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні. 12 Ти завжди їстимеш досхочу, побудуєш добрі оселі і в них заживеш. 13 І худоба твоя, й вівці твої розплодяться, і гроші твої помножаться. 14 Тоді пильнуй, щоб ти не запишався й не забув Господа Бога твого, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі, 15 Який привів тебе в ту величезну і страхітливу пустелю, повну отруйних змій та скорпіонів, у суху землю, де не було води, Хто пустив для тебе воду зі скелі, 16 Хто в пустелі тебе нагодував манною, щоб упокорити й випробувати тебе і щоб зрештою все було в тебе гаразд. 17 Пильнуй, щоб не сказав ти собі: «Мої сила й міць здобули мені всі ці багатства». 18 Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.
19 Якщо ж забудеш ти Господа Бога свого й ходитимеш за іншими богами, і їм служитимеш, і поклонятимешся їм, я остерігаю вас сьогодні, що ви загинете напевне, 20 як ті народи, що їх Господь вигублює перед вами, так і ви загинете за те, що не слухали голосу Господа Бога вашого.
1 Хто оселився в затінку Всевишнього,
той в тіні Всемогутнього знайшов свій захист.
2 Звертаюсь я до Господа, в Якого вірю:
«Ти—прихисток, моя фортеця!»
3 Бог захистить тебе від пастки
і порятує з небезпек.
4 Розкриє крила над тобою,
щоб прихисток під ними ти знайшов,
тебе оточить огорожею, чиє ім’я «Надійність».
5 Нічого не бійся уночі,
і не остерігайся вражих стріл удень.
6 Не бійся ні біди вночі,
ані смертельної хвороби ясним днем.
7 До ніг твоїх Він кине тисячі.
Десятки тисяч від твого меча поляжуть,
не заподіявши тобі нічого злого.
8 Так, ти побачиш це усе на власні очі,
побачиш кривдників, які своє дістали!
9 Я Господа Всевишнього,
зробив своїм притулком.
10 Тож лихо вже не нападе на тебе,
і моровиця не ввійде у твій намет.
11 Він Ангелам звелить оберігати тебе,
хоч де б ти був.
12 І руки їхні враз тебе підхоплять,
щоб ти спіткнутися не встиг об камінь.
13 Ходити зможеш по отруйних гадах,
приборкати зможеш навіть й лева.
14 Бо каже Бог:
«Мене він любить, то ж Я його врятую.
Я піднесу його, бо Моє ім’я він знає.
15 Покличе він Мене—Я відгукнуся,
коли біда прийде, Я буду поруч,
врятую, подарую славу.
16 Його Я обдарую довгими роками,
явлю йому Своє спасіння».
Ассирійська навала
36 На чотирнадцятому році правління Езекії ассирійський цар Сеннахерив напав на всі укріплені міста Юдеї й захопив їх. 2 Ассирійський цар відправив свого воєначальника з великим військом з Лахиша в Єрусалим до царя Езекії. Він зупинився біля водопроводу Верхнього ставка, що по дорозі до поля Пральника. 3 На переговори з воєначальником вийшли Еліаким, син Гилкії, головний управляючий палацу, писар Шевна та літописець Йоа, син Асафа.
4 Один з воєначальників звернувся до них з такими словами: «Передайте Езекії, що великий цар, цар Ассирії говорить таке:
„Звідки у тебе така впевненість? 5 Невже ви гадаєте, що маєте силу і військовий досвід? Але ж то марні словеса! На кого ви покладаєтесь, що вирішили проти мене повстати? 6 Послухайте, ви покладаєтеся на Єгипет, цю зламану очеретину, цю зламану очеретину, яка простромить руку й ранить кожного, хто спирається на неї. Отакий фараон, єгипетський цар, виявляється всім, хто на нього покладається.
7 Якщо ви скажете мені: „Ми покладаємося на Господа, нашого Бога”, то хіба це не Його узвишшя й вівтарі знищив Езекія, наказавши Юдеї та Єрусалиму поклонятися Господу перед цим жертовником у Єрусалимі?”
8 Тож погодьтеся на умови мого володаря, царя Ассирії: я вам дам дві тисячі коней, якщо ви знайдете стільки ж вершників для них. 9 Якщо ви не можете перемогти хоча б одного, бодай найнижчого за чином, слуги мого володаря, то ж чому ви покладаєтеся на Єгипет, його колісниці та вершників?
10 Більше того, хіба ж я виступаю проти цієї землі без згоди Господа? Сам Господь наказав мені виступити проти цієї країни і знищити її».
11 Тоді Еліаким, Шевна та Йоа відповіли воєначальнику: «Розмовляй, будь-ласка, з нами арамійською мовою, ми її розуміємо. Не звертайся до нас гебрейською[a] мовою, адже люди на міських мурах можуть нас почути».
12 На це воєначальник відповів їм: «Хіба володар послав мене говорити лише з вами та вашим володарем? Хіба він не послав мене сказати про все це й людям на мурах, які разом з вами змушені будуть їсти власне лайно й пити власну сечу[b]?»
13 Тоді воєначальник підвівся і голосно закричав гебрейською мовою:
«Послухайте слова великого царя, царя Ассирії: 14 „Не дайте Езекії ввести себе в оману, бо він не може врятувати вас від моєї руки. 15 Не дозволяйте Езекії намовити вас довіритись Господу, хоч він і запевняє, що Господь неодмінно врятує вас і не дозволить царю Ассирії захопити ваше місто”.
16 Не слухайте Езекії, бо ось що говорить ассирійський цар: „Укладіть зі мною мир і підкоріться мені. Тоді кожен їстиме з власного виноградника і з власної смокви, і кожен питиме зі своєї криниці, 17 доки я не прийду й не заберу вас із собою в країну, що схожа на вашу, де є зерно й молоде вино, на землю хліба й виноградників.
18 Не слухайте Езекію, бо він вводить вас в оману, переконуючи у тому, що Господь вас порятує. Хіба боги інших народів врятували ті землі від царя Ассирії? 19 Де боги Гамата[c] й Арпада[d]? Де боги Сефарваїма[e]? Хіба вони врятували Самарію від моєї руки? 20 Чи якийсь із богів цих країн зміг врятувати від мене свою землю? То як же тоді може Господь врятувати Єрусалим від моєї руки?”»
21 Але мовчали городяни, не прохопилися ні словом, бо цар наказав їм не відповідати.
22 Тоді син Гилкії, Еліаким, який управляв палацом, писар Шевна та літописець Йоа, син Асафа, розірвали свій одяг на знак скорботи, пішли до Езекії й передали йому все, що говорив воєначальник.
Печатки
6 Коли Ягня зламало першу печатку, я почув, як одна з чотирьох живих істот громоподібним голосом сказала: «Прийди!» 2 Потім я побачив переді мною білого коня і вершника на ньому, який в руці тримав лук. Йому був даний вінець переможця, і вирушив він розбити ворога, та отримати перемогу над ним.
3 Ягня зламало другу печатку, і я почув, як друга жива істота сказала: «Прийди!» 4 Тоді вийшов інший кінь, рудий, мов полум’я. Його вершнику дана була влада позбавляти землю миру й примушувати людей вбивати одне одного. І було йому дано великого меча.
5 Коли Ягня розламало третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Прийди!» Тоді я глянув, а переді мною стоїть кінь вороний, й вершник на ньому тримає в руці терези. 6 Тоді я почув щось на зразок голосу, що долинав від тих чотирьох істот, який говорив: «Одна міра[a] пшениці за динар, і три міри ячменю за динар. Але не зіпсуй олію та вино!»
7 Ягня зламало четверту печатку, і я почув, як голос четвертої живої істоти промовив: «Прийди!» 8 Тоді глянув я, а переді мною—блідий кінь. Вершник, який сидів на ньому, був смертю, а за ним слідом йшло пекло. І влада була їм дана над четвертою частиною світу вбивати мечем, голодом, хворобами, та за допомогою диких звірів.
9 Коли Ягня розламало п’яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий за вірність Слову Божому і за істину, що вони одержали. 10 Вони голосно гукали: «Святий та істинний Володарю, скільки ж іще часу до Твого Суду й покарання людей землі за смерть нашу?»
11 Кожному з них було дано білий одяг і сказано їм ще трохи зачекати, доки доповниться число їхніх братів і сестер, слуг Христових, які мали бути вбиті, як і вони.
12 Коли Ягня зламало шосту печатку, я побачив, як стався великий землетрус. Сонце стало чорним, немов волосяниця, а повен місяць зробився кривавим. 13 Зірки з неба попадали на землю, як недозрілі фіґи падають із фіґового дерева від сильного вітру. 14 Небеса розкололися і скрутилися, немов сувій, а всі гори й острови зсунулися зі своїх місць.
15 Тоді всі люди: царі земні, правителі, воєначальники, багаті та могутні, раби й вільні, сховалися в печери, та серед скель у горах. 16 І сказали вони горам і скелям: «Обваліться на нас, і сховайте нас від Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Ягняти! 17 Великий День Їхнього гніву настав, і хто зможе пережити його?»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International