M’Cheyne Bible Reading Plan
Місця поклоніння Богу
12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. 2 Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. 3 Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.
4 Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. 5 Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. 6 Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. 7 Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.
8 Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. 9 Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. 10 Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.
11 Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. 12 Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)[a]. 13 Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. 14 Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.
15 Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. 16 Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.
17 Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. 18 Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. 19 Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.
20 Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». 21 Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. 22 Можеш їсти все це так само, як лань або оленя[b]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. 23 Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. 24 Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. 25 Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.
26 Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. 27 Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. 28 Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.
29 Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. 30 Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». 31 Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. 32 Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.
1 Господь царює! Хай земля й далекі країни
радіють і втішаються!
2 Навколо Нього хмари і пітьма густа,
чесність і справедливість підтримують Його престол.
3 Вогонь проходить перед Його обличчям
і спопеляє ворогів навколо Нього.
4 Ясніє світ від блискавиць Його метких,
земля те бачить і тремтить від страху.
5 Перед Володарем землі, могутнім Господом,
гірські вершини розтають, мов віск.
6 Про доброчинність Господа говорять небеса,
народи бачать всі Господню славу.
7 Нехай усі, хто поклоняється бовванам
й пишається нікчемними божками, будуть принижені.
Схиліться перед Ним, усі боввани.
8 Поселення в Юдеї звеселились, зрадів Сіон,
коли дізналися про рішення Твої.
9 Адже Ти, Господи,—Усемогутній,
над всім земним пануєш Ти,
піднесений Ти високо над усіма божками.
10 Любов Господня з тими, хто до зла ненависть має,
Він душі Своїх вірних стереже,
від кривдників оберігає їх.
11 Хто праведно живе, тих осяває світло,[a]
і щастя випадає щиросердим.
12 Тож люди добрі, будьте з Господом щасливі,
вшановуйте Його святе ім’я!
Хвальна пісня.
1 Новою піснею славьте Господа!
Вславляйте чудеса Його нові!
Його свята правиця перемагає знов,
2 Свою звитягу й доброту демонструє Він народам.
3 Про вірність і любов до Ізраїлю не забув Господь.
У найвіддаленіших закутках землі
всі бачать здатність Господа спасати.
4 Вся земле, криком Господа вітай,
піснями вибухни і веселись, співай!
5 На лірі псалми Господу заграйте,
на лірі й інших інструментах.
6 У сурми засурміть, в рожки осанну
Господу-царю співайте.
7 Хай море, все, що плодиться у ньому,
земля і все на ній Йому співають величальну!
8-9 Хай плещуть у долоні ріки,
хай гори радісно ідуть у танок
перед Господніми очима.
Адже прийде Господь на землю правити[b].
Він світом буде правити шляхетно,
людьми Всевишній буде правити правдиво.
Скінчиться кара Господня
40 «Утіште, втіште Мій народ,—
сказав Твій Бог.—
2 Народ Єрусалима обігрійте добрим словом,
всім людям розкажіть,
що їх пора служіння вже скінчилась,
що кару вони вже понесли,
що їх Господь подвійно покарав за їхні всі гріхи».
3 Ось вигукнув чийсь голос:
«Дорогу приготуйте для Господа в пустелі!
Для Бога нашого в пустині розрівняйте шлях!
4 Підсипте вибалки, зрівняйте пагорби і гори.
Нерівності загладьте, виправте нерівний шлях.
5 Тоді Господня Слава буде зрима,
всім людям явиться вона,
бо Сам Господь таке пообіцяв».
6 Промовив голос: «Говори!»
І я спитав: «Про що мені казати?»
«Всі люди до трави подібні,
а їхня вірність, наче квіти польові.
7 Засохнуть трави і зів’януть квіти,
коли дихання Боже їх обвіє.
Те ж буде і з народом, що з травою.
8 Трава всихає, опадає цвіт,
а слово Боже житиме віки».
Добра звістка про спасіння
9 Зійди на висоту гірську,
Сіоне, посланцю, що гарну новину несе.
На повен голос прокричи, Єрусалиме,
благу звістку. Голосніш, не бійся!
Містам Юдеї возвісти: «Ось Бог ваш».
10 Погляньте, Господь, мій Володар,
у силі Своїй виступає,
якою всім світом Він править.
Дивіться, Він приніс винагороду,
Його відплата йде поперед Нього.
11 Він пастиме отару свою, як пастух.
Він пригорне руками до серця ягнят,
а ягницю спочить поведе.
Господь—Всемогутній
12 Хто пригорщами зміряв води моря,
хто небесами зміряв?
Хто твердь земну вмістив в мірильну чашу,
хто зважив пагорби й високі гори?
13 Хто спрямовував Господній Дух,
хто вчив Його й давав Йому поради?
14 Чи Він звертався за порадою до когось,
чи хтось Його навчав, як справедливим буть?
Хто дав Йому знання,
хто Його мудрості шляхом провадив?
15 Погляньте, мов краплина у відрі, народи,
вони неначе порох на вагах.
Дивіться, Він підносить острови, немов піщинки.
16 Не вистачить ливанських кедрів,
аби вівтарний запалить вогонь,
тварин усіх ливанських мало буде,
аби Йому у жертву принести.
17 Усі народи перед Ним—ніщо,
і нічогісінько не варті перед Богом.
Неможливо уявити, який є Бог
18 З ким можете ви Бога порівняти?
Кого поставить можна поряд з Ним?
19 Боввана? Ремісник його відлив,
позолотив і срібними ланцюгом оздобив.
20 Хтось дерево як дар знаходить,
те дерево, що не гниє.
Тоді шукає майстра вправного,
щоб вирізьбив боввана,
що не розсиплеться ніколи.
21 Хіба не знали ви? Хіба не чули?
Хіба віддавна вам не говорили?
Хіба від створення землі було не ясно?
22 Бог возсідає над сферами земними,
а люди, наче сарана, у порівнянні з Ним.
Це Він, немов завісу, небеса розкинув
і розгорнув шатром, аби у ньому жити.
23 Правителів Він перетворює в ніщо,
суддів земних Він непотрібними зробив.
24 Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно,
не встигли і коріння ще пустити,
як Бог на них подув, й вони засохли,
і вітер, як солому, їх поніс.
25 Святий, наш Бог, говорить:
«З ким порівняєте Мене?
Хто дорівняється до Мене?»
26 Зведіть до неба очі і погляньте!
Хто все, що є на небесах, створив?
Це Той, хто все небесне Воїнство гуртує,
веде одного за одним,
хто всі зірки по іменах скликає.
Не може не з’явитися світило жодне,
тому що силу Він могутню має.
27 О Якове, чому ти нарікаєш?
Навіщо ти, Ізраїлю, говориш:
«Не знає Господь, яким шляхом тяжким іду я,
що заслужив я, Богу байдуже цілком».
28 Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув,
що Господь—то вічний Бог,
Творець усієї землі.
Не має Він спочинку, ані втоми.
Ніхто не здатен осягнути мудрість Бога.
29 Натомленому сили придає Він,
безсилого Він укріпляє вмить.
30 Втомився і зневірився юнак,
спіткнутись може молодий хлопчина, впасти.
31 Та той, хто потаємно Господа чекає,
знов набереться сил і крила відростить, мов той орел[a].
В бігу вони, не будуть відчувати втоми,
в ході їм сили вистачить завжди.
Ангел із сувоєм
10 Потім я побачив іншого могутнього Ангела, який спускався з небес. Його огортала хмара, а навколо голови сяяла веселка. Обличчя було, як сонце, а ноги, немов вогняні стовпи. 2 У руці він тримав маленький розгорнутий сувій. Поставивши праву ногу у море, а ліву на землю, 3 він закричав гучним голосом, що нагадував лев’яче рикання. Коли гукнув він, то сім громів заговорили голосами своїми. 4 Коли заговорили сім громів, то приготувався я було писати, але тут почув голос Небесний: «Збережи в таємниці те, що сказали сім громів, не записуй того».
5-6 Потім Ангел, якого я бачив, котрий стоїть у морі й на землі, підняв правицю до Неба й поклявся Тим, Хто живе вічно, Хто створив небеса з усім існуючим, і землю з усім, що є на ній, і море з усім сущим у ньому: «Затримки більше не буде! 7 Коли настане час почути сьомого Ангела, коли він буде готовий засурмити в сурму, тоді й здійсниться таємний Божий Задум—Добра Звістка, яку Він оголосив слугам Своїм—пророкам».
8 Потім голос, який я вже чув і який линув з небес, знову заговорив до мене: «Піди й візьми сувій з руки Ангела, який стоїть у морі й на землі».
9 Отож пішов я до Ангела й попросив віддати мені маленький сувій. Він відповів: «Візьми і з’їж його. В шлунку твоєму буде гірко, а в роті солодко, як від меду». 10 Я взяв маленький сувій з руки Ангела і з’їв його. І був він такий солодкий в роті, як мед, а коли я ковтнув його, у моєму шлунку стало гірко. 11 Тоді сказали мені: «Ти повинен знову пророкувати про багато народів, племен, мов і царів».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International