M’Cheyne Bible Reading Plan
Ізраїльтяни повернуться на свою землю
30 Коли всі ці благословення і прокляття, що Я виголосив перед тобою стануться з тобою, і ти приймеш їх до серця поміж усіх тих народів, до яких Господь Бог твій розсіє тебе, 2 і коли ти або твої діти повернетеся до Господа Бога твого і слухатимешся Його у всьому, всім своїм серцем і єством, як я наказую тобі сьогодні, 3 тоді Господь Бог твій поверне тобі талан, змилосердиться над тобою і знову збере тебе з-поміж усіх народів, куди Він розкидав тебе. 4 Навіть коли тебе вигнали б на край землі, Господь Бог твій позбирає тебе звідти й поверне назад. 5 І більше того: Господь Бог твій приведе тебе на землю, якою володіли предки твої, і ти заволодієш нею. І зробить Він тебе багатшим і численнішим, ніж вони були. 6 Тоді Господь Бог твій очистить[a] твоє і нащадків твоїх серця, щоб ви могли любити Його всім серцем і всією душею, тож ти житимеш.
7 І Господь Бог твій наведе всі ці прокляття на ворогів твоїх і на тих, хто ненавидить і переслідує тебе. 8 Тоді ти знову слухатимешся Господа і виконуватимеш усі Його заповіді, які я даю тобі сьогодні. 9 Він зробить тебе успішним у кожному ділі рук твоїх. Діти твої, плід худоби, та землі твоєї процвітатимуть. Бо Господь знову радо дасть тобі достаток—так само, як Він радів предкам твоїм. 10 Так буде, якщо ти слухатимешся Господа Бога свого, виконуючи заповіді Його, Його настанови, записані в цій книзі законів, якщо повернувся до Господа Бога свого всім серцем і всією душею.
Життя або смерть
11 Справді, ця заповідь, що я даю тобі сьогодні, не така вже складна для тебе. Вона не недосяжна. 12 Вона не на небесах, щоб сказати: «Хто для нас підніметься на небеса й поверне її нам, щоб ми могли зрозуміти її й виконувати?» 13 Вона не за морем, щоб казати: «Хто перепливе через море й поверне її нам, щоб ми могли почути її й виконувати?» 14 Ні, те, що тобі треба почути—поруч з тобою, на устах твоїх і в серці твоєму. Можеш виконувати її.
15 Дивися, сьогодні я даю тобі вибір між життям і смертю, між добром і лихом. 16 Якщо слухатимешся заповідей Господа Бога твого, що я їх тобі даю сьогодні, якщо любитимеш Господа Бога твого й ходитимеш Його шляхами й виконуватимеш заповіді Його, Його настанови й закони, щоб ти жив і множився, Господь Бог твій благословить тебе в землі в яку ти входиш, щоб посісти.
17 Якщо ж серце твоє відвернеться, й ти не слухатимеш Його, зіб’єшся з дороги й поклонятимешся і служитимеш іншим богам, 18 тоді я застерігаю вас сьогодні, що ви загинете. Напевне, ви не житимете довго в землі, до якої, перейшовши Йордан, ви увійдете і якою заволодієте.
19 Я закликаю небеса й землю у свідки сьогодні. Я даю вам вибір між життям і смертю, благословенням і прокляттям. Вибирай життя, щоб жити й дітям твоїм. 20 Люби Господа Бога свого, слухайся Його, тримайся Його. Бо Він—життя твоє, і Він продовжить дні твої в землі, яку Він пообіцяв дати твоїм предкам: Аврааму, Ісааку та Якову.
Йод
73 Мене створили і тримають Твої руки,
допоможи збагнуть і вивчити Твої завіти.
74 Хто поклоняється Тобі, мене побачить і зрадіє,
бо на Твої накази покладаюсь я.
75 Я знаю, Господи, що Твій присуд—справедливий,
мене страждати Ти недаремно змусив.
76 Тепер утіш мене, Твою любов і милість дай пізнати,
адже Ти дав обітницю рабу Своєму.
77 Своєю милістю мене благослови, дай жити,
адже я втішений Твоїми настановами.
78 Хай будуть присоромлені хвальки,
які звели на мене наклеп.
Я тільки думав про Твої накази.
79 Нехай повернеться до мене кожен,
хто знає Твій Заповіт і хто Тебе боїться.
80 Дай бути щиросердим перед Твоїм Законом,
аби ганьби ніколи не спізнати.
Каф
81 Душа моя Твого спасіння прагне,
плекаю всі надії на Твої слова!
82 Я видивився очі, очікуючи дій Твоїх,
коли ж мене утішиш Ти?
83 Коли я всохну, мов пустий бурдюк на смітнику,
то і тоді я пам’ятатиму Твої закони.
84 Як довго має жити Твій слуга,
щоб покарав Ти переслідувачів у суді?
85-86 Наготували кривдники для мене пастку,
за мною пантрували безпричинно.
Я довіряюсь, Господи, усім Твоїм повчанням,
тож прошу в Тебе допомоги!
87 Вони ледь не позбавили мене життя,
хоч я ніколи не порушував Твоїх наказів.
88 Вдихни життя у мене милістю Своєю,
щоб міг життя прожити за Господнім словом.
Ламед
89 О Господи, Твої накази
вічно житимуть на Небесах!
90 Із роду в рід Твої накази, віри гідні, будуть діяти.
От землю Ти створив, вона існує й досі.
91 Усе тримається на справедливості Твоїй,
адже усе Тобі покірне.
92 Якби я не кохав Твого Закону,
давно б мені страждання скоротили вік.
93 Навік закарбував у пам’яті Твої накази,
тому що ними керувався у житті.
94 Я—Твій, спаси мене,
щоб міг я слідувати Твоїм наказам.
95 Ті кривдники мене згубити сподівались,
я ж прагнув осягнуть Твій Заповіт.
96 Я усвідомив, що всьому кінець настане,
лиш настановам Господа кінця немає.
Ізраїль не йде за Богом
57 Праведники помирають,
але ніхто не журиться за тим.
Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
що добрих збирають,
щоб захистить від зла, що тут панує.
2 Вони відходять в мир та спокій.
Усі, хто не згинався на цім світі,
знайде спочинок на останнім ложі.
3 Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
4 Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
Кому язик показуєте ви?[a]
То ж ви—гріховне сім’я,
брехні нащадки молоді.
5 Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
під кожним деревом зеленим[b] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
вбиваєте в ущелинах гірських.
6 Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
7 Ти своє ложе стелеш на горі високій,
куди піднялися принести жертви.
8 Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
та проти Мене гріх справляєте,
кохання їм віддаючи[c].
Від Мене відступились ви, оголились,[d]
та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
та бачили їхню голизну,
заради них покинувши Мене.
9 На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
як вирішили до Молоха[e] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
шукати собі коханців.
Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.
Треба вірити в Бога, а не в бовванів
10 Стомилися в численних мандрах,
але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
Дістали нової моці й не ослабли.
11 За ким ви побивалися, кого лякались,
що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12 Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
але добра вони вам не дадуть.
13 Коли волати будете про допомогу,
нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
а той, хто порятунку у Мені шукає,
дістане землю і святу Мою гору[f].
Господь спасе Свій народ
14 Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».
15 Ось що каже Бог, піднесений високо,
життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
щоб оживити зламаних людей серця.
16 Не вічно буду звинувачувати Я,
і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
і люди, Мною створені, помруть.
17 Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
але вони однак своїми йшли шляхами.
18 Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19 Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
Я їх зцілю». Так сказав Господь.
20 Та лихі люди, мов те бурхливе море,
що не перестає кипіти ні на мить
і хвилями жбурляє мул та піну.
21 «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
каже мій Бог.
Проповідь на горі
(Лк. 6:20-23)
5 Коли Ісус побачив натовп, то зійшов на гору. 2 Сівши на землю, Він почав навчати людей, та учні теж оточили Його:
3 «Благословенні вбогі духом[a],
бо Царство Боже належить їм.
4 Благословенні засмучені,
бо Бог утішить їх.
5 Благословенні смиренні,
бо вони успадкують землю, обіцяну Господом[b].
6 Благословенні голодні та спраглі до праведності,
бо Бог задовольнить їхню потребу.
7 Благословенні милосердні,
бо вони зазнають милосердя від Бога.
8 Благословенні чисті серцем,
бо вони побачать Бога.
9 Благословенні миротворці,
бо вони будуть названі дітьми Божими.
10 Благословенні переслідувані за праведність,
бо їм належить Царство Небесне.
11 Благословенні ви, коли вас скривджують і переслідують і облудно зводять наклепи на вас тому, що ви Мої послідовники. 12 Радійте й веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на небесах! Так люди переслідували і всіх пророків, які жили до вас».
Сіль землі
(Мк. 9:50; 4:21; Лк. 14:34-35; 8:16)
13 «Ви—сіль землі, але коли сіль стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона стає ні на що непридатною. Хіба що викинути її геть, щоб топтали люди. 14 Ви—світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори. 15 Ніхто не ставить запалений світильник під перевернуту посудину, а на поставець, і він тоді світить усім у хаті. 16 Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного».
Ісус і Старий Заповіт
17 «Не думайте, що Я прийшов знищити вчення Закону Мойсея чи пророків. Я прийшов не знищити його, але виконати. 18 Істинно кажу вам, що скільки існуватимуть небо і земля, жодна рисочка хоч однієї з літер Закону не зникне, аж доки не здійсниться все. 19 Якщо хтось порушить хоча б одну з найменших заповідей і навчить людей цього, той стане найменшим у Царстві Божому. Якщо ж він підкориться й виконуватиме заповіді та вчитиме інших чинити так само, то стане великим у Царстві Небесному. 20 Кажу вам так, бо якщо ви не переважите законників та фарисеїв у виконанні того, чого вимагає Бог, то не ввійти вам до Царства Небесного».
Не гнівайтеся
21 «Ви чули, що сказано було нашим предкам: „Не вбивай”(A). Той, хто вб’є, відповість за це перед судом. 22 Але кажу Я вам: якщо хтось гнівається на ближнього свого—відповість перед судом. Якщо ж хто образить ближнього свого—відповість перед Верховним судом[c]. А якщо хто скаже: „Ти дурень”, буде горіти в пекельному вогні.
23-24 Якщо ти несеш дар до вівтаря і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш дар свій. Перш піди примирися з братом, а тоді повернися й поклади на вівтар дарунок свій.
25 Примирися зі своїм недругом, доки ти з ним ідеш до суду, інакше він віддасть тебе до рук судді, а той—сторожі, щоб кинути тебе до в’язниці. 26 Істинно кажу: не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
Повчання Ісуса про перелюб
27 «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”(B). 28 Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. 29 Якщо праве око примушує тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла. 30 І якщо правиця веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».
Повчання Ісуса про розлучення
(Мт. 19:9; Мк. 10:11-12; Лк. 16:18)
31 «І сказано: „Той, хто бере розлучення з жінкою своєю, має дати їй розвідного листа”(C). 32 Та кажу Я вам, що існує тільки єдина підстава для чоловіка розлучитися зі своєю дружиною: через її розпусту. Той, хто одружується з тією розлученою, сам грішить перелюбом».
Повчання Ісуса про клятву
33 «Ви чули також, що було наказано нашим предкам: „Не порушуй клятву, а дотримуйся клятви, даної Господу”[d]. 34 Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні небом, бо це—престол Божий, 35 ні Землею, бо це—підніжжя стіп Божих. Також, не кляніться ні Єрусалимом, бо це—місто великого Царя, 36 ні головою своєю, бо не зможете ви зробити жодної волосини ні білою, ані чорною. 37 Якщо ви хочете сказати: „Так”, то й кажіть: „Так”. Якщо ж: „Ні”, то й кажіть: „Ні”. Все, що поза цим—від лукавого».
Не чиніть опір злу
(Лк. 6:29-30)
38 «Ви чули, що сказано: „Око за око, зуб за зуб”(D). 39 Та кажу Я вам: Не чиніть опір злому чоловікові. Якщо хтось вдарить вас по правій щоці, то підставте йому і ліву. 40 Якщо хто схоче судитися з вами й забере вашу сорочку, то віддайте йому й плащ. 41 Якщо римський солдат примушуватиме[e] вас пройти з ним один кілометр, йдіть з ним два. 42 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а хто хоче позичити, не відмовляйте».
Любіть ворогів ваших
(Лк. 6:27-28, 32-36)
43 «Ви чули, що сказано: „Люби ближнього свого і ненавидь ворога”(E). 44-45 Та кажу Я вам: „Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то яку винагороду ви матимете? Чи не так чинять збирачі податків? 47 Якщо ви вітаєте лише братів своїх, то що особливого в цьому? Чи не так чинять погани?[f] 48 Тому будьте досконалими, такими, як Отець ваш Небесний”».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International