M’Cheyne Bible Reading Plan
Перші жнива
26 Коли ввійдеш у землю, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і заволодієш нею, й оселишся на ній, 2 візьми дещо з найперших плодів того, що виростиш на землі, яку дає тобі Господь Бог твій, склади їх у кошик і принеси до Його храму. 3 Піди до священика, який правитиме службу на той час і скажи йому: «Сьогодні я проголошую Господу Богу твоєму, що я прийшов на землю, яку Господь пообіцяв віддати нашим батькам».
4 Тоді священик візьме кошик із руки твоєї і поставить його перед вівтарем Господа Бога твого. 5 Тоді ти скажеш перед Господом Богом своїм: «Мій предок був арамійцем-кочівником[a], він пішов до Єгипту[b] й жив там як чужинець із малим числом людей. Але там став він великим народом, могутнім і численним. 6 Та єгиптяни були жорстокі до нас, утискали нас, і примушували тяжко працювати. 7 Тоді звернулися ми з благаннями до Господа Бога предків наших, і Він почув наш голос, і побачив наші страждання, тяжку працю й пригнобленість. 8 Тож Господь вивів нас із Єгипту виявами Своєї сили великої, що супроводжувалися великим страхом, знаками й чудесами. 9 Він привів нас сюди. Він дав нам цю землю, що тече молоком і медом. 10 Тож зараз я приніс перші плоди землі, що ти, Господи, дав мені».
Поклади їх перед Господом Богом своїм і вклонися низько перед Господом Богом своїм. 11 Радій з усього того добра, яке Господь Бог твій дав тобі й родині твоїй: ти й левит, і чужинець, що живе між тебе.
12 Коли виділиш десятину всього врожаю на третій рік, даси левитові й чужинцю, й сироті, й вдові, щоб було їм вдосталь їжі по всіх містах твоїх. 13 Тоді скажи перед Господом Богом твоїм: «Я виніс святу частку з оселі й дав її левиту, чужинцю, сироті та вдові, як Ти звелів мені. Я не порушив і не забув жодного з наказів Твоїх. 14 Я не їв нічого з того в жалобі своїй і не відкладав нічого, поки нечистий був, і не давав нічого з цього померлим. Я слухався Господа Бога мого. Я зробив усе, що Ти наказував мені[c]. 15 Поглянь з оселі Своєї святої, з Небес, і благослови народ Ізраїлю і землю, що Ти нам дав, що пообіцяв батькам нашим землю, що тече молоком і медом».
Слухайся наказів Господніх
16 Сьогодні Господь Бог твій заповідає тобі виконувати настанови та накази. Він—твій Бог. Пильно дотримуйся їх усіх своїм серцем і всією душею. 17 Сьогодні ти укладаєш цю Угоду з Господом. Він буде Богом твоїм, ти житимеш так, як Він хоче, й дотримуватимешся Його настанов, заповідей і наказів, і слухатимешся Його. 18 Сьогодні Господь укладає цю Угоду з тобою: ти будеш Його улюбленим народом, як Він і обіцяв тобі, і дотримуватимешся його заповідей. 19 І Він зробить тебе величнішим за всі народи, які Він створив Собі на хвалу, славу й честь, і будеш ти святим народом для Господа Бога твого, як Він сказав.
1 Хвалімо Господа, усі народи!
Вшановуйте Його, всі племена й роди!
2 Бо всіх переповнює Його безмежна ласка,
навіки береже Він вірність нам.
Славімо Господа!
1 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
2 Ізраїлю, скажи таке:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
3 Нащадки Аарона,[a] повторіть:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
4 Всі, хто поклоняється Господу, мовте:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
5 У скруті я до Господа звертався,
Господь на мене зглянувся і врятував.
6 Господь за мене, тож безстрашний я:
чим може син людський зашкодити мені?
7 Господь за мене,
Він ненависників допомагає подолати.
8 Так краще покладатися на Господа,
аніж залежать від людських синів.
9 Так краще покладатися на Господа,
аніж залежать від земних царів.
10-12 Вороги оточують мене,
до Господа звернувся я, бо сил не мав.
Кільце все вужчає,
до Господа звернувся я, бо Він—сила моя.
Мов рій бджолиний, збилися довкола,
та хутко згоріли вони,
наче тліючий вогонь тернового куща.
Я переміг їх силою Господа!
13 Ви, люди, погубити прагнули мене,
та врятував мене Господь.
14 Господь—моя сила і звитяжна пісня[b],
Господь мене рятує.
15 В наметах переможців—радість і пісні звитяжні,
коли правицею Господь показує Своє могуття.
16 Правиця Господа здіймається звитяжно,
адже Господь нам міць Свою явив.
17 Тож житиму, нізащо не загину,
про подвиги Господні розповім усім.
18 Господь мене провчив,
та не бажав моєї смерті.
19 Тож брами перемоги відчиніть для мене,
щоб я ввійшов і Господу подяку склав.
20 Оце Господні брами:
лиш праведні ввійдуть у них.
21 Тебе вславлятиму за те, що відгукнувся,
що визволив мене з біди.
22 Той камінь, що будівельники відкинули,
виявився краєугольним каменем.
23 Це все від Господа, і це для нас прекрасно.
24 Цей день Господь створив,
тож веселімося й радіймо нині!
25 Спаси нас, Господи,
Тебе благаю, Господи, врятуй[c]!
26 Благословенний той, хто входить у ім’я Господнє,
благословляємо його в Господнім храмі!
27 Господь—це Бог, на нас пролите Його сяйво.
Тож до рогів жертовника припніть святкову жертву.
28 Ти—Бог мій, дякуватиму Тобі,
я возвеличувати буду свого Бога!
29 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
53 Хто повірив у наше послання?
Кому відкрилася рука Господня?
Хто істинно сприйняв Господнє покарання?
2 Він виріс перед Всевишнім,
мов кволий паросток,
як корінь у сухій землі.
Не було в Ньому ні краси, ні величі,
які б звертали на себе увагу.
Не було в Ньому принади,
яка б привернула нас до Нього.
3 Люди зневажали й уникали Його,
як такого, хто постійно хворів.
Достоту Він знав, що таке страждання,
на Кого люди відмовляються дивитись[a],
Його зневажали.
4 Звичайно, Він узяв на Себе наші страждання
й терпів наші болі,
але ми гадали, що саме його покарав Бог,
побив і змусив страждати.
5 Але Його рани були за наші переступи,
Його було вражено за наші лихі вчинки.
Покарання, що зцілювало нас, упало на Нього,
і завдяки Його ранам ми зцілилися.
6 Усі ми розбрелися, як вівці, хто куди;
кожен пішов своїм шляхом.
Господь змусив Його страждати від покарання,
яке заслужили ми всі.
7 З ним жорстоко повелися, та Він був покірливий,
Він не розтулив уста,
мов ягня, якого повели на бійню,
мов овечка, яку стрижуть.
8 Його схопили, присудили до смерті беззаконно,
і ніхто не замислювався над Його долею[b].
Його розлучили з цим живим світом,
покарали[c] за провини Мого[d] народу.
9 Його поховали в могилі злочинців, у ямі з багатіями,[e]
хоч Він не зробив нічого поганого
і не сказав неправди.
10 Але Господь схвалив гноблення Свого стражденного[f].
Коли принесе Він Свою душу як втішну жертву,
то побачить Він нащадків, довго проживе,
через Нього здійсниться воля Господня.
11 Після нестерпних страждань Він побачить світло[g]
і матиме велику втіху з того, що пізнав.
Так говорить Господь: «Цей праведник, Мій слуга,
зробить багатьох людей праведними,
бо візьме на Себе покарання за їхні гріхи.
12 Тому зроблю Його рівним серед найбільших,
і Він матиме Свою частку в здобичі сильних.
Бо Він віддав Себе на смерть,
дав вважати Себе таким же,
як злочинці вистраждав кару за гріхи багатьох,
викупив їхні переступи».
Родовід Ісуса
(Лк. 3:23-38)
1 Ось родовід Ісуса Христа, з роду Давида та Авраама.
2 Авраам був батьком Ісаака.
Ісаак був батьком Якова.
Яків був батьком Юди та його братів.
3 Юда був батьком Фареса та Зари,
а матір’ю їхньою була Тамара.
Фарес був батьком Есрома.
Есром був батьком Арама.
4 Арам був батьком Аммінадава.
Аммінадав був батьком Наасона.
Наасон був батьком Салмона.
5 Салмон був батьком Воаза, а матір’ю його була Рахав.
Воаз був батьком Йоведа, а матір’ю його була Рут.
Йовед був батьком Єссея.
6 Єссей був батьком царя Давида.
Давид був батьком Соломона,
а його матір’ю була Урієва жінка.
7 Соломон був батьком Ровоама.
Ровоам був батьком Авії.
Авія був батьком Аси.
8 Аса був батьком Йосафата.
Йосафат був батьком Йорама.
Йорам був батьком Осії.
9 Осія був батьком Йоатама.
Йоатам був батьком Агаза.
Агаз був батьком Езекії.
10 Езекія був батьком Манасії.
Манасія був батьком Амоса.
Амос був батьком Йосії.
11 Йосія був батьком Єхонії[a] та його братів.
Це було за часів переселення ізраїльського народу до Вавилона.
12 Після переселення до Вавилона Єхонія був батьком Салатиїла,
та Салатиїл був батьком Зерувавела.
13 Зерувавел був батьком Авіюда.
Авіюд був батьком Еліакима.
Еліаким був батьком Азора.
14 Азор був батьком Задока.
Задок був батьком Ахима.
Ахим був батьком Еліуда.
15 Еліуд був батьком Елеазара.
Елеазар був батьком Маттана.
Маттан був батьком Якова.
16 Яків був батьком Йосипа,
чоловіка Марії, у якої народився Ісус,
названий Христом.
17 Отже, всього було чотирнадцять поколінь від Авраама до Давида, чотирнадцять поколінь від Давида до переселення у Вавилон і чотирнадцять поколінь від переселення у Вавилон до народження Христа.
Народження Ісуса Христа
(Лк. 2:1-7)
18 Ось як народився Ісус Христос: Марія, Його мати, була заручена з Йосипом. Ще до їхнього одруження виявилося, що вона вагітна від Святого Духа. 19 Йосип, її чоловік, був людиною порядною й праведною і не хотів її ославити, отже, він вирішив таємно розлучитися з нею. 20 Та коли він про це подумав, з’явився йому вві сні Ангел Господній і мовив: «Йосипе, сину Давидів, не бійся взяти шлюб з Марією, бо Дитина, Яка в ній зачата—від Духа Святого. 21 Марія народить Сина, і ти назвеш Його Ісусом[b], бо Він спасе людей від їхніх гріхів».
22 Все це сталося так, щоб могли збутися слова Господні, мовлені устами пророка:
23 «Слухайте! Діва незаймана завагітніє і народить Сина,
і назвуть Його Еммануїлом»(A),
що означає «З нами Бог».
24-25 Прокинувшись, Йосип зробив те, що звелів йому Ангел Господній, і взяв Марію собі за жінку, але не знав він її, аж доки не народила вона Сина. І назвав він Його Ісусом.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International