M’Cheyne Bible Reading Plan
Принось у жертву тільки добрих тварин
17 Не принось у жертву Господу Богу твоєму вола або вівцю, що мають якусь ваду або недугу, бо Господь Бог твій терпіти цього не може.
Кара за поклоніння бовванам
2 Якщо знайдеться в якомусь із міст твоїх, які дає тобі Господь Бог твій, чоловік або жінка, що грішать проти Господа Бога твого і порушують Угоду з Ним, 3 і служать іншим богам, низько вклоняючись їм, чи місяцю чи зіркам, що я заборонив, 4 і якщо тобі про це розкажуть, і ти почуєш, то ретельно досліди, і якщо виявиться, що це правда, що цей гріх скоєно в Ізраїлі, 5 то виведи цього чоловіка чи жінку, які скоїли таку гидоту, до воріт своїх і забий їх камінням на смерть. 6 Людину можуть скарати за свідченням двох або трьох свідків, але не тоді, коли є тільки один свідок. 7 Свідки перші кидають у неї камінь щоб забити її, а вже потім усі люди. У такий спосіб ви викоріните гріх з-поміж вас.
Складні судові рішення
8 Якщо тобі буде занадто важко розсудити справу між однією смертю та другою, між одним позовом та іншим, між однією шкодою та іншою, будь-яку спірну справу по містах твоїх, піди до того місця, яке Господь Бог твій обере. 9 Піди до священиків-левитів та судді, який буде на той час. Спитай їх, і вони скажуть тобі рішення. 10 Зроби саме те, що вони скажуть тобі зробити на тому місці, що Господь обере. І ретельно виконай усе, чого вони навчать. 11 Чини згідно зі вказівками, що вони тобі дадуть, і згідно з рішенням, яке вони приймуть для тебе. Не відхиляйся від того рішення.
12 Хто поводиться зухвало, не слухаючи священика, який стоїть там, щоб служити Господу Богу твоєму, або суддю, той помре. І так ти викоріниш зло з Ізраїлю. 13 Увесь народ почує і боятиметься, і вони більше не будуть зухвалими.
Як обирати царя
14 Коли ввійдеш ти в землю, що Господь Бог твій дає тобі, і заволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «Я поставлю над собою царя, як в усіх народів довкола»[a], 15 мусиш бути певним, що ставиш над собою царя, якого Господь Бог твій обирає. Він мусить бути ізраїльтянином, а не чужинцем.
16 Тільки пильнуй, щоб він не заводив собі все більше й більше коней і не посилав людей назад до Єгипту[b] купувати їх. Бо Господь наказав вам: «Ніколи не повертайтеся тим шляхом». 17 І хай не заводить собі багато жінок, інакше він відступиться від Господа, і хай не накопичує собі золота й срібла.
18 І коли сяде він на престолі царському, мусить він перед священиками-левитами зробити собі список Закону цього. 19 Хай тримає цей сувій при собі й читає його щодня протягом усього життя, щоб навчитися шанувати Господа Бога свого й ретельно виконувати кожне слово Закону цього. 20 Хай не думає, що він кращий за будь-кого з його народу, хай не відступає від заповідей ні праворуч, ані ліворуч, щоб той цар і нащадки його довго царювали над царством ізраїльським.
1 Душе моя, благословення Господу пошли!
О Господи, мій Боже, Ти—величний,
Ти вбраний в шати доблесті і слави.
2 Як в тогу, Він огорнений у світло,
Він небо розгортає, мов завісу.
3 Небеса—підмурівок Його дому,
небесні хмари—колісниці Бога,
на крилах вітру Він мандрує небесами.
4 Зробив Він Ангелів подібними до вітру,
а слуг Своїх—до полум’я.
5 Він землю на підвалини міцні поставив,
отож ніколи не впаде вона.
6 Мов ковдрою, безоднею вкрив землю,
вершини гір Він вкрив водою.
7 Коли Він дорікнув і гримнув грізно,
то води ринули, помчались хутко з гір.
8 Здійнялися гірські вершини, а долини впали вниз,
все стало на свої місця, як Ти звелів.
9 Ти встановив кордони для води,
щоб суходіл не затопила.
10 Струмкам вказав Ти шлях поміж горами.
11 Вони звірині польовій дають напитись,
і дикі віслюки вгамовують в них спрагу.
12 Птахи небесні гнізда в’ють біля води,
щебечуть в верболозах при потоці.
13 Він гори напуває з джерел небесних,
земля втішається плодами рук Його.
14 Він спричиняє ріст трави, аби паслась худоба,
і зернових, аби людей нагодувати,
щоб люди харчувалися землі плодами,
15 вино, щоб серце звеселяти,
оливу, щоби сяяли обличчя,
і хліб, щоб тіло підкріпити.
16-17 Господні велетні-дерева вологи вдосталь мають:
ливанські кедри, породи інші хвойні,
де горобці й лелеки—всі птахи гніздечка звили.
18 Високі гори—для гірських козлів домівка,
у скелях влаштувались борсуки.
19 Створив Він місяць, щоби визначати час святих зібрань,
призначив сонцю місце, де сідати.
20 Бог темряву створив, щоб ніч могла прийти,
щоб звірина нічна могла бродити в лісі.
21 Тож леви молоді гарчать
і здобичі у Бога просять.
22 Коли сходить сонце, звірі всі нічні
у лігва повертаються свої і сплять.
23 Виходять потім люди працювати
і пораються дотемна.
24 Всього, що Ти зробив, і не злічити!
І скільки мудрості у всіх Твоїх діяннях,
наповнена земля усім, що Ти створив!
25 Візьми хоч великий океан, що не охопити.
Він повний крихітних створінь, тварин,
що незліченні,—великих і малих.
26 Поверхню моря розтинають кораблі,
морські потвори[a] в глибині пустують.
27 В належний час усі до Тебе мчать,
аби дістати здобич.
28 Ти руки розкинув і дав їм поживу,
і вже вони вдоволені і ситі.
29 Але коли ховаєш Ти від них лице,
вони лякаються, повітря їм бракує,[b]
втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.
30 Коли ж Ти дихаєш на них,[c]
це зцілення для них й оновлення землі.
31 Нехай Господь прославиться навіки,
хай Богу втіха буде від Його творінь.
32 Він дивиться на землю, і тремтить земля,
Він докоряє горам, і з тих струмує дим.
33 Хоч скільки б жив, я Бога прославлятиму в піснях,
допоки житиму, псалми Йому співати буду.
34 Вірші складатиму для Нього,
щасливий в Господі я буду.
35 Коли з землі піде останній грішник
і кривдників не лишиться на ній.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Благословен Господь!
Господь—єдиний Бог
44 Послухай, Якове, слуго мій,
Ізраїлю, обранцю Мій!
2 Ось що каже Господь, Який створив тебе,
в материнському лоні виплекав
і Який тобі допоможе.
Не бійся, Якове, слуго мій,
Ізраїлю,[a] обранцю Мій!
3 Я проллю воду на спраглу землю,
джерела на сухі ґрунти.
Я проллю Свій Дух на твоїх нащадків,
а Своє благословення—на твоїх дітей.
4 І виростуть вони, мов зелені тополі,
як вербоньки над водами.
5 Хтось скаже: «Я належу Господу».
Інший назве себе іменем Якова,
а ще інший напише: «я—Господній»
і надасть собі ім’я: «Ізраїль».
6 Ось що говорить Господь, цар Ізраїлю,
його Спаситель, Господь Всемогутній:
«Я—перший і останній.
Немає ніякого іншого бога, крім Мене.
7 Хто схожий на Мене?
Нехай тоді скаже,
проголосить себе й Мене переконає.
Хто ще з давніх-давен передбачив майбутні події?
Нехай той скаже нам, що буде далі!
8 Не бійтесь, не лякайтеся.
Хіба не Я давно вам розповів і проголосив,
що буде далі?
Ви—мої свідки[b]. Хіба є ще бог, крім Мене?
Немає ніякої іншої „Скелі”, крім Мене.
Я знаю, що Я—один!
Лжебоги непотрібні
9 Хто створює бовванів—той нікчема.
Не варті й шеляга і ті божки, яких вони цінують.
Люди, що свідчать на користь бовванів—
сліпці та нікчеми,
тому й пошиті в дурні будуть.
10 Хто б робив божка чи виливав боввана,
який не дає користі?
11 Всі, хто поклонявся їм, посоромлені.
Майстри, які зробили лжебога,—тільки люди.
Нехай усі вони зберуться й перед судом постануть,
тоді їм буде страшно й соромно.
12 Коваль відділяє шмат металу
й над гарячим вугіллям придає йому форму молотками,
формує силою рук своїх.
Коли він голодніє, то втрачає силу,
а коли не п’є води, то стомлюється.
13 Тесляр натягує пофарбований шнурок,
окреслює контури стилом,
а потім різцем вирізає фігурку.
Він придає їй подобу людини,
наділяє людськими рисами боввана,
що житиме в божниці.
14 Він рубає кедри або ж вибирає кипарис чи дуб.
Він може посадити кедр, якого поливатиме дощ,
і той виросте високим та міцним
серед інших дерев у лісі.
15 Коли дерево підростає настільки,
що годиться на паливо,
він розрубує дерево, розводить вогнище,
обігріває житло, пече хліб.
А з частини дерева він робить ще й божка
і вшановує його, б’є поклони боввану.
16 Половину дерева він спалює,
на вогнищі смажить м’ясо,
наїдається досхочу, зігрівається й говорить:
„Мені тепло, затишно, дивлюся на вогонь!”
17 Залишок дерева він перетворює на божка,
свого боввана.
Він схиляється перед ним, поклоняючись.
Він молиться й просить: „Врятуй мене, мій боже!”
18 Ці люди не знають чи не розуміють,
вони живуть ніби з заплющеними очима й не бачать,
їхні серця закриті, тому вони й не здатні розуміти.
19 Ці люди не думають, та не мають кебети сказати:
„Я половину дерева спалив на вогнищі і випік хліб,
посмажив і з’їв м’ясо.
А тепер з решти дерева зробити гидоту?
Бити поклони колоді дерев’яній?”
20 Той чоловік не розуміє, що він робить[c].
Його задурманений розум завів його на манівці.
Він не може врятуватися, не може сказати:
„Я ж тримаю в правиці лжебога”.
Боже, допоможи Ізраїлю!
21 Пам’ятай про це, Якове,
не забудь, Ізраїлю, бо ти—слуга Мій.
Я витворив тебе, тому ти, Ізраїлю—Мій слуга,
про тебе Я ніколи не забуду.
22 Твої провини Я, мов хмари, розігнав,
твої гріхи розсіяв, мов туман.
До мене повернись, бо врятував тебе Я.
23 Співайте, небеса, бо все Господь створив!
Радій і веселися, земле, до підземних царств.
Почніть співати гори і ліси, й дерева,
бо Якова Господь звільнив,
бо Він являє славу в Ізраїлі».
24 Ось що сказав Господь, ваш рятівник,
Який у материнськім лоні вас створив:
«Я—Господь, Творець усього.
Я Сам розкинув небеса,
Я землю Сам розширив.
25 Це Я розвінчую пророків передбачення фальшиві,
це Я висміюю всіх віщунів.
Це Я знітитися примушую мудрагелів,
їхні знання перетворюю на дурницю.
26 Я Той, Хто все здійснить, що говорив слуга Мій,
Хто виконає слово посланців Своїх.
Я Сам підтверджу, що Єрусалим заселять люди знову,
що відбудуються міста Юдеї,
Я підніму Єрусалим з руїни.
27 Це Я скажу: „Сухим стань, океане!”
Я осушу усі ваші річки.
28 Це Я про Кира[d] розповім усім:
„Він—мій пастух, робитиме він те, що Я захочу.
Він скаже про Єрусалим,
що відродитись має місто знову,
про храм, що знову мусить він піднятись”».
Ягня на горі Сіон
14 Тоді дивлюсь я, а переді мною на горі Сіон[a] стоїть Ягня, а ним сто сорок чотири тисячи людей, у котрих на чолі було Його ім’я та ім’я Отця Його.
2 Потім почув я Голос, що линув з небес. Він був подібний до могутнього водоспаду чи гучного гуркоту грому, але звучав як звук музиків, які грають на кіфарах. 3 Люди співали нову пісню перед престолом, чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити пісні тієї, крім ста сорока чотирьох тисяч, яких було викуплено у світу.
4 Це ті, хто не осквернили себе статевими стосунками з жінками, бо вони—чисті[b], та йдуть слідом за Ягням, куди Воно йде. Ці чоловіки були викуплені з-поміж решти людства; вони—перші, хто буде принесений у пожертву Богу і Ягняті. 5 Їхні уста ніколи не брехали. Вони—непорочні.
Три Ангели
6 Тоді я побачив іншого Ангела, який летів високо в небі. У нього було вічне Послання—Євангелія, яку він мав провістити людям землі: кожній нації, племені, мові та народу. 7 Він промовив гучним голосом: «Бійтеся Бога й славте Його! Час Його суду настав. Вклоніться Тому, Хто створив небо й землю, море і всі водні джерела!»
8 Слідом за ним другий Ангел каже: «Упав! Великий Вавилон упав! Він змусив усі народи пити вино лютого гніву Божого за свою розпусту».
9-10 А слідом і третій Ангел каже гучним голосом: «Хто вклоняється звіру й образу[c] його, та має на руці чи на чолі тавро, той питиме нерозведене вино Божого гніву, й буде мучений у вогні і сірці, у присутності святих Ангелів та Ягняти. 11 Дим їхніх мук здійматиметься повік. Тим, хто вклоняється звіру й образу його й кого позначено звіровим іменем, не буде спочину ні вдень, ні вночі». 12 Це означає, що святі люди Божі, які дотримуються Божих заповідей і своєї віри в Ісуса, мусять бути терплячими.
13 Потім я почув, як голос, що линув з небес, промовив: «Запиши це: віднині блаженні ті, хто вмирає в Господі».
«Так,—каже Дух.—Можуть вони тепер відпочити від своєї праці, бо їхні справи йтимуть слідом за ними».
Жнива земні
14 Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить Чоловік, подібний до Сина Людського. На голові у Нього золотий вінець, а в руці—гострий серп. 15 Потім з храму вийшов інший Ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі вже доспів». 16 І Той, Хто сидів на хмарі, змахнув серпом Своїм над землею, і на землі врожай було зібрано.
17 Потім інший Ангел вийшов із храму Небесного. Він також мав гострий серп. 18 І з вівтаря вийшов іще один Ангел, який мав владу над вогнем. Він крикнув гучним голосом до Ангела, який мав гострий серп: «Візьми свій гострий серп і збирай ґрона винограду з земних виноградників, бо виноград вже доспів». 19 І змахнув Ангел серпом своїм над землею і зібрав врожай земного винограду, й кинув його у чавило великого гніву Божого. 20 Виноград було почавлено у тому чавилі за містом. Кров потекла з чавила й піднялася на висоту кінської вуздечки, і розлилась на триста кілометрів[d] навколо.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International