M’Cheyne Bible Reading Plan
Давидові перемоги
18 Згодом Давид переміг филистимлян і, підкоривши їх, він захопив місто Ґат і навколишні села, які належали филистимлянам.
2 Давид також переміг моавійців, які стали підданими Давида і сплачували йому данину.
3 Давид також підкорив Хададезера, який був царем Зови. Давид і його військо дійшли до самого Гамату, бо він намагався встановити свою владу у долині Євфрату.
4 Давид захопив тисячу колісниць, сім тисяч їздових та двадцять тисяч піхотинців. Він покалічив майже всіх коней, залишивши неушкодженими лише сотню коней, запряжених у колісниці.
5 Коли арамійці з Дамаска прийшли на допомогу царю Зови Хададазеру, Давид вбив двадцять дві тисячі арамійських воїнів. 6 Потім Давид настановив там надзірні воїнські гарнізони, і люди Арама стали Давидовими підданими й сплачували йому данину. І хоч куди б Давид ішов, Господь допомагав йому перемагати.
7 Давид відібрав золоті щити у слуг Хададезера і привіз їх до Єрусалима. 8 З Теви й Куна, міст що належали Хададезеру, Давид забрав велику кількість бронзи. Пізніше з тієї бронзи Соломон зробив бронзове Море, стовпи й бронзовий посуд.
9 Тоу, цар Гамата, почувши, що Давид розбив усе військо Хададезера, 10 послав свого сина Гадорама, щоб той зустрів Давида й привітав його з перемогою над Хададезером, який завжди воював з Тоу. З Гадорамом Тоу відіслав усілякі золоті, срібні й бронзові речі.
11 Цар Давид присвятив ці підношення Господу, так само, як зробив він зі сріблом та золотом, що відібрав у інших народів: едомійців, моавійців, аммонійців, филистимлян та амаликійців.
12 Авішай, син Зеруї, вбив вісімнадцять тисяч едомійців у Солоній долині. 13 Він настановив військові надзірні гарнізони в Едомі, а всі едомійці підкорилися Давиду. І хоч куди б ішов Давид, Господь давав йому перемогу.
Давидові вельможі
14 Давид царював над усім Ізраїлем справедливо й праведно. 15 Йоав, син Зеруї, командував військом, Єгошафат, син Агілуда, був літопісцем. 16 Задок, син Агітува, та Агімелех, син Авіатара, були священиками, Шавша був писарем. 17 Беная, син Єгояди, був головою над керетійською та пелетійською охороною[a], а Давидові сини були першими наближеними при цареві.
Багатих буде покарано
5 Слухайте ви, багачі! Плачте й ридайте, бо велике лихо наближається до вас. 2 Багатство ваше згніє, а одяг ваш міль поточить. 3 Золото й срібло ваше зіржавіє, а та іржа буде свідчити проти вас і з’їсть ваше тіло, неначе вогонь. Ви зібрали скарби свої в останні дні.
Платіть робітникам як належить
4 Погляньте! Робітники, які обробляли ваші поля і в котрих ви утримали плату, голосять. І бідкання женців дійшли до слуху Господа Саваота[a]. 5 Ви жили у розкошах та надмірній насолоді, і розгодувалися[b], як на заколення. 6 Ви засуджували і вбивали невинних, які не могли вам протистояти.
Щасливий той, хто вірить і має довготерпіння
7 Отож будьте терплячі, брати і сестри, аж до дня приходу Господа. Пам’ятайте, хлібороб чекає дорогоцінного врожаю від землі своєї, він терпляче чекає на ранні й пізні дощі[c]. 8 Ви також маєте чекати терпляче. Не втрачайте надії, бо Господнє пришестя близько. 9 Браття і сестри, перестаньте скаржитися одне на одного, щоб не бути осудженими. Дивіться, Суддя вже стоїть біля дверей!
10 Браття і сестри, згадайте пророків, котрі говорили від імені Бога, як зразок страждань і довготерпіння. 11 Пам’ятайте, що ми вважаємо блаженними тих, хто потерпає. Ви чули про довготерпіння Йова[d] і знаєте, що після усіх страждань, Господь допоміг йому. Господь—милосердний і співчутливий.
Не присягайтеся
12 І насамперед, брати і сестри мої, перестаньте присягатися небом і землею чи іншими якимись клятвами. Ваше «так» має бути «так», а «ні» має бути «ні», щоб не бути вам засудженими.
Сила молитви
13 Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. 14 Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою[e] в ім’я Господнє. 15 І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.
16 Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. 17 Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. 18 Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.
19 Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, 20 то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.
Молитва Йони
2 Йона молився Господу Богу своєму в череві риби. 2 Він промовив:
«У скруті я до Всевишнього звернувся,
і відповів мені Господь!
З глибин Шеолу про допомогу я просив,
і Ти почув мій голос.
3 Ти мене кинув у глибоке море,
в самісіньку безодню океану,
й вода зімкнулася навколо мене,
а могутні хвилі поглинули мене».
4 Тоді сказав я:
«Адже усунуто мене з-перед очей Твоїх,
але, навіть зараз, я дивлюся
в сторону храму Твого святого за допомогою.
5 Вода мене до горла охопила[a].
Глибоке море мене оточило,
і водорості оповили голову мою.
6 Та Ти підняв життя моє з могили,
о Господи, мій Боже!
7 Якщо життя мене вже майже полишило,
я Господа згадав, й моя молитва
до Тебе долетіла в храм святий.
8 Деякі люди вклоняються марним бовванам,
але ті ідоли ніколи їм не допоможуть[b].
9 Та я складатиму Тобі подяку,
я жертву принесу Тобі.
Я виконаю те, що обіцяв.
Від Господа надходить порятунок!»
10 Тоді Господь наказав рибі, й вона виплюнула Йону на сушу.
Зцілення слуги сотника
(Мт. 8:5-13; Ін. 4:43-54)
7 Коли Ісус закінчив навчати людей, Він пішов до Капернаума. 2 У тому місті знаходився римський сотник, у якого так тяжко захворів слуга, котрий вже був при смерті. Сотникові той слуга був дуже дорогий. 3 Почувши про Ісуса, він послав до Нього кількох юдейських старійшин, аби ті попросили Ісуса прийти й врятувати життя слуги. 4-5 Прийшовши, старійшини почали благати Ісуса: «Він заслуговує, щоб Ти зробив це для нього, бо він любить народ наші, навіть, збудував для нас синагогу».
6 Тож Ісус пішов з ними. Та коли Він уже підходив до дому сотника, той послав своїх друзів назустріч, щоб ті передали Ісусові його слова: «Господи! Не завдавай Собі клопоту заради мене, бо я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі. 7 Через це я й не наважився сам прийти до Тебе, але лише накажи, й слуга мій одужає. 8 Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!”—то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!”—і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!”—і він виконує».
9 Почувши ці слова, Ісус був дуже вражений. Він повернувся до натовпу, який слідував за Ним, й сказав: «Кажу Я вам, такої великої віри Я не зустрічав навіть у людей Ізраїлю». 10 І коли ті, кого було послано, повернулися до оселі сотника, то побачили, що слуга цілком одужав.
Ісус повертає мертвого до життя
11 Невдовзі по тому Ісус прийшов до міста Наїна. З Ним мандрували Його учні й великий натовп. 12 Коли Він підійшов до міських воріт, звідти виносили мертвого. То був єдиний син у матері, ще й вдови. Чимало мешканців міста йшло за нею.
13 І побачивши її, Господь наповнився співчуттям до неї і сказав: «Не плач». 14 Він підійшов і торкнувся до нош. Люди, які несли їх, зупинилися. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі: „Встань!”» 15 І мертвий підвівся й заговорив. Так Ісус повернув матері сина.
16 Усіх присутніх охопив страх, але вони славили Бога зі словами: «Великий пророк з’явився поміж нас!» І ще: «Бог прийшов допомогти своєму народові!» 17 Ця звістка про Ісуса поширилася по всій Юдеї та навколишніх краях.
Посланці від Іоана Хрестителя
(Мт. 11:2-19)
18-19 Учні Іоана прийшли до нього й розповіли йому про всі ці події. Тоді Іоан покликав двох із них і послав їх до Господа запитати: «Ти і є Той, Хто мав прийти, чи ми мусимо чекати на іншого?» 20 І прийшовши до Ісуса, вони сказали: «Іоан Хреститель послав нас запитати Тебе: „Ти і є Той, Хто мав прийти, чи ми мусимо чекати на когось іншого?”»
21 У той час Ісус зцілив багатьох людей від хвороб і мук, вигнав нечистих духів з одержимих, а багатьом сліпим повернув зір. 22 То ж Він відповів Іоановим посланцям: «Ідіть і перекажіть Іоанові все те, що ви почули й побачили: сліпі прозрівають, каліки починають ходити, прокажені зціляються, до глухих повертається слух, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра Звістка. 23 Блаженний той, хто може щиро прийняти Мене».
Ісусове свідчення про Іоана
24 Коли Іоанові посланці пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що вітер гойдає?[a] 25 Насправді, кого ви очікували побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Звичайно ж ні! Ті, хто носять пишні шати і живуть у розкоші, знаходяться у царських палацах. 26 Ну, то ж кого ви хотіли побачити? Пророка? Істинно кажу вам: Іоан—значно більше, ніж пророк! 27 Це саме про Нього сказано у Святому Писанні:
„Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе.
Він приготує Тобі дорогу”.(A)
28 Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Іоана; але найменший у Царстві Божому—все ж більший за нього».
29 І всі, хто чув це, навіть збирачі податків, визнали Божу праведність, бо хрестилися вони Іоановим хрещенням. 30 Але фарисеї та книжники, що відмовились бути хрещені Іоаном, зневажили Божу волю про себе.
31 «З ким можна порівняти це покоління людей? На кого вони подібні? 32 Вони, немов діти, які сидять на базарі й гукають один до одного:
„Ми грали для вас на сопілці,
але ж ви не танцювали.
Ми співали вам жалісних пісень,
та ви не ридали”.
33 Бо коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв хліба й не пив вина, ви казали: „Він одержимий нечистим”. 34 Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть, як інші, і п’є вино, ви кажете: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” 35 Та мудрість виявляється у вчинках»[b].
Намащення Ісуса запашною олією
36 Один із фарисеїв запросив Ісуса пообідати з ним. Ісус прийшов до фарисеєвої оселі й зайняв місце за столом.
37 Була в тому місті одна жінка, про яку усі знали, що вона грішниця. Почувши, що Ісус обідає в домі фарисея, вона принесла алебастровий глечик з пахощами. 38 Жінка стала за Ісусом, припала до Його ніг; вона плакала, омивала Його ноги сльозами й витирала їх волоссям своїм. Жінка цілувала Його ноги й намащувала їх пахощами. 39 Усе те бачив фарисей, який запросив Ісуса на обід. Він подумав: «Якби це був пророк[c], Він би знав, що це за жінка торкається Його. Йому було б відомо, що це грішниця».
40 У відповідь на його думки Ісус сказав: «Симоне, мушу тобі дещо сказати». Симон промовив: «Говори, Вчителю».
41 І сказав Ісус: «Двоє чоловіків заборгували ґендляреві. Один із них був винен п’ятсот динарів, а другий—п’ятдесят. 42 Оскільки сплатити вони не могли, ґендляр шляхетно подарував їм їхні борги. Так хто з тих двох дужче любитиме його?» 43 Симон відповів: «Я вважаю, той, кому було подаровано більший борг». Ісус сказав йому: «Ти маєш рацію».
44 І, повернувшись до жінки, Ісус додав: «Чи бачиш ти цю жінку? Я прийшов до твого дому, та ти не запропонував Мені води, щоб омити ноги, а вона омила їх своїми сльозами й витерла своїм волоссям. 45 Ти не поцілував Мене, вітаючи, а вона не перестає цілувати Мої ноги, відколи Я ввійшов. 46 Ти не помазав голову Мою оливою, а вона змащує ноги Мої парфумами. 47 Ось чому Я кажу тобі, що її численні гріхи прощені. Це засвідчено її великою любов’ю. А той, кому прощено мало, і любить мало».
48 А жінці Ісус сказав: «Гріхи твої прощені». 49 Тут усі, хто обідав з ними разом, почали питати один одного: «Хто Він такий, що береться гріхи прощати?» 50 А Він додав, звертаючись до жінки: «Твоя віра спасла тебе. Іди з миром».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International