M’Cheyne Bible Reading Plan
Іссаха́рові нащадки
7 Сини Іссаха́ра: Тола, Пуа, Яшув та Шимрон—усього четверо.
2 Сини Толи: Уззі, Рефая, Єріел, Ягмай, Івшам та Самуїл. Вони були головами родин Толи, хоробрі воїни свого покоління. За часів Давида їх було двадцять дві тисячі шістсот чоловік.
3 Сини Уззі: Ізрагія, та сини Ізрагії: Михаїл, Овдій, Йоїл та Ішия—всього п’ятеро, і всі були вождями. 4 Та крім них, згідно з родоводами їхніх батьківських родів, було тридцять шість тисяч воїнів, оскільки мали вони багато жінок та дітей.
5 Згідно з родоводами, всіх керевників з коліна Іссаха́ра, які були хоробрими воїнами, було вісімдесят сім тисяч.
Веніаминові нащадки
6 Сини Веніамина: Бела, Векер та Єдіаел—усього троє.
7 Сини Бели: Езвон, Уззі, Уззіел, Єримот та Ірі—п’ятеро, всі голови родів і хоробрі воїни. Згідно з родоводом їх було двадцять дві тисячі тридцять чотири чоловіки.
8 Сини Векера: Земіра, Йоаш, Еліезер, Еліоенай, Омрі, Єремот, Авіжа, Анатот і Алемет. Усі вони були синами Векера. 9 Згідно з їхніми родоводами, вождів родів та хоробрих воїнів було двадцять дві тисячі двісті чоловік.
10 Сином Єдіаела був Вілхан. Сини Вілхана: Єуш, Веніамин, Егуд, Кенаана, Зетан, Таршиш та Агішагар. 11 Усі вони були нащадками Єдіаела, вождями своїх родів, хоробрими воїнами. Сімнадцять тисяч двісті були готові стати до бою.
12 А Шуппим та Хуппим були синами Ірі. Хушим був сином Аера.
Нащадки Нафталі
13 Сини Нафталі: Ягзеел, Ґуні, Єзер та Шаллум. Це були сини Вілхи[a].
Нащадки Манассії
14 Сини Манассії: Азріел, якого народила наложниця-арамійка. Вона народила й Макіра, батька Ґілеада. 15 Макір узяв дружину з хуппитів та шуппимів. Сестру Макіра звали Маака.
Ім’я другого сина було Зелофехад. Зелофехад мав тільки дочок. 16 Маака, дружина Макіра, народила сина й назвала його Переш. Ім’я брата його було Шереш, а синами Шереша були Улам та Ракем.
17 Сином Улама був Ведан.
Оце сини Ґілеада, сина Макіра, сина Манассії, 18 а його сестра Гаммолекет народила Ішхода, Авіезера та Махлу.
19 Синами Шеміди були Агіан, Сихем, Лікі та Аніам.
Ефраїмові нащадки
20 Сини Ефраїма: Шутела, а його сином був Веред, а його сином був Тагат, а його сином був Елеада, 21 а його сином був Тагат, а його сином був Завад, а його синами були Шутела, Езер і Елеад. Люди з Ґата, що народилися на цій землі, вбили Езера та Елеада за те, що вони намірилися вкрасти їхню худобу. 22 Їхній батько Ефраїм оплакував їх багато днів, і його родичі приходили втішати його. 23 Тоді він увійшов до своєї дружини, вона зачала й народила сина, і назвав він його Верією[b]—через те зло, що скоїлося в його родині. 24 У Ефраїма була дочка Шеера, і вона збудувала Нижній Бет-Горон і Верхній Бет-Горон та Уззен-Шееру.
25 І Рефа його син, Решеф—його син, Тела—його син, Таган—його син, 26 Ладан—його син, Аммігуд—його син, Елішама—його син, 27 Навин—його син, Ісус—його син.
28 Їхньою власністю й осідком були Бетел із довколишніми селами, Нааран на сході, Ґезер на заході з довколишніми селами, Сихем з довколишніми селами—аж до Айї з його селами, 29 а на межі з коліном Манассії—Бет-Шеан з довколишніми селами, Таанах із довколишніми селами, Меґіддо з довколишніми селами й Дор із довколишніми селами. Отут жили нащадки Йосипа, сина Ізраїля[c].
Нащадки Ашера
30 Сини Ашера: Імна, Ішва, Ішві, Верія і їхня сестра Сера.
31 Сини Верії: Хевер і Малкіел. Малкіел був батьком Вирзаїта.
32 Хевер став батьком Яфлета, Шомера, Готама та їхньої сестри Шуа.
33 Сини Яфлета: Пасах, Вімгал та Ашват. Це були сини Яфлета.
34 Сини Шомера: Агі, Роґа, Єгувва[d] та Арам.
35 Сини Гелема, Шомерового брата: Зофа, Імна, Шелеш і Амал.
36 Сини Зофи: Суа, Гарнефер, Шуал, Вері, Імра, 37 Везер, Год, Шамма, Шилша, Ітран і Веера.
38 Сини Єтера: Єфунне, Піспа й Ара.
39 Сини Улли: Ара, Ганніел та Ризія.
40 Всі вони були нащадками Ашера, вождями родів, обранцями, хоробрими воїнами й вождями. Всього чоловіків, готових виступити до бою, згідно з літописами родоводів, було двадцять шість тисяч.
Родовід царя Саула
8 Веніамин став батьком Бели, свого первістка, другим був Ашбел, третім—Агара, 2 четвертим Нога, п’ятим Рафа.
3 Бела мав синів: Аддара, Ґеру, Авігуд, 4 Авішуй, Нааман, Агоа, 5 Ґера, Шефуфана та Гурама.
6 Ось сини Егуда (вони були головами родин, що мешкали в Ґеві й були переселені до Манагата): 7 Нааман, Агіжа та Ґера. Ґера переселив їх і став батьком Уззи та Агігуда.
8 Шагараїм мав синів у землі моавській після розлучення зі своїми дружинами Хушим та Ваарою. 9 Він мав синів від своєї дружини Ходеш: Йовава, Зивія, Мешу, Малкама, 10 Єуза, Сакію та Мирма. Вони були його синами й головами родин. 11 А від Хушим Шагараїм мав синів Авітува та Елпаала.
12 Сини Елпаала: Евер, Мишам та Шемед. Саме він збудував Оно і Лод із довколишніми селами. 13 Верія і Шема були головами родин, що мешкали в Айжалоні. Вони вигнали жителів Ґата.
14 Їхніми братами були Шашак і Єремот. 15 Зевадія, Арад, Едер, 16 Михаїл, Ішпа та Йога були синами Верії. 17 Зевадія, Мешуллам, Гіцкі, Хевер, 18 Ішмерай, Ізлія та Йовав були синами Елпаала.
19 Яким, Зикрі, Завдій, 20 Еліенай, Зіллетай, Еліел, 21 Адая, Верая та Шимрат були синами Шимея.
22 Ішпан, Евер, Еліел, 23 Авдон, Зикрі, Ганан, 24 Хананія, Елам, Антотія, 25 Іфдея та Пенуел були синами Шашака.
26 Шамшерай, Шегарія, Аталія, 27 Яарешія, Ілля та Зикрі були синами Єрогама.
28 Були вони головами родів, згідно з родоводами, та вождями. Жили вони в Єрусалимі.
29 У місті Ґівеоні жив Єєл, батько Ґівеона. Його дружину звали Маака. 30 Авдон був його первістком, та інші сини були: Зур, Кіш, Ваал, Нер[e], Надав, 31 Ґедор, Агіо, Зекер і Міклот. 32 Міклот став батьком Шимеа. Вони також мешкали разом зі своїми родичами в Єрусалимі.
33 Нер став батьком Кіша. Кіш став батьком Саула. Саул став батьком Йонатана, Малкі-Шуа, Авінадава та Еш-Ваала.
34 Йонатановим сином був Мерів-Ваал. Мерів-Ваал став батьком Михея.
35 Сини Михея: Пифон, Мелех, Тареа і Агаз.
36 Агаз став батьком Єгодди. Єгодда став батьком Алемета, Азмавета і Зимрі. Зимрі став батьком Мози. 37 Моза став батьком Вінеа. Рафа був сином Вінеа, Елеаза був сином Рафага, Азел був сином Елеаза.
38 Азел мав шістьох синів, ось їхні імена: Азрікам, Бокеру, Ізмаїл, Шеарія, Овдій та Ганан—усі вони були синами Азела.
39 Сини Азелового брата Ешека: Улам, його первісток, Єуш—другий, та Еліфелет—третій. 40 Уламові сини були відважними воїнами та лучниками, вони мали багато синів і онуків—сто п’ятдесят чоловік.
Всі вони були з коліна Веніаминового.
Віра
11 Що ж це означає—віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. 2 Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
3 Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
4 Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер.
5 Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу. 6 А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.
7 Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.
8 Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. 9 Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. 10 Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто[a], зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.
11 Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. 12 І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.
13 Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. 14 Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. 15 Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. 16 Та навпаки, вони мріють про країну кращу—Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17 Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином. 18 І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки»[b].
19 Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.
20 З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава.
21 Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка.
22 Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками.
23 Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.
24 Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки. 25 Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх. 26 Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.
27 Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. 28 Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті[c] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
29 Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.
30 Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів.
31 Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам.
32 Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків. 33 Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам, 34 вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська.
35 Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя. 36 Дехто зазнав збиткування й батога, дехто—кайданів та в’язниць. 37 Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі. 38 Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.
39 Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм. 40 Всевишній приготував для нас дещо краще, бо прагнув нашої досконалості, але тільки разом з нами вони отримають благословення.
Журна пісня про Ізраїль
5 Почуйте жалобу Мою, що її Я підношу, як пісню тужну, о ізраїльський роде:
2 «Діва Ізраїлю[a] впала,
вона вже не підведеться.
Лежить, геть покинута на власній землі,
і нікому їй помогти».
3 Бо так Господь Бог говорить:
«Військові, що вийшли з міста з тисячею воїнів,
повернуться хіба що з сотнею.
Військові, що вийшли з сотнею,
повернуться лише з десятком».
4 Бо ось що Господь говорить дому[b] Ізраїлю:
«Мене шукайте і живіть!
5 Не шукайте Бетел, не йдіть у Ґілґал,
не наближайтеся до Беершеби[c],
бо Ґілґал неодмінно піде в заслання[d],
а Бетел перетвориться в руїну[e].
6 Прийдіть до Господа,
і будете ви жити.
Якщо ж цього не трапиться,
вогонь загориться у домі Йосипа.
Він пожере Бетел,
і нікому буде Його вгамувати.
7 Горе тому, хто зробив з правосуддя отруту[f]
і справедливість у землю втоптав.
8 Та завжди моліть Господа про допомогу,
Того, Хто створив Оріон і Волосожар,
Хто перетворює темряву в світло,
а день перетворює в ніч,
Хто кличе води морські й виливає їх на сушу.
Ягве—Його ім’я!
9 Він Той, Хто волею Своєю
оберігає одне могутнє місто, а інше руйнує.
Переступи Ізраїлю
10 Ви зневажаєте того,
хто проти кривди виступає в суді,
ненавидите тих, хто каже правду.
11 Тому що бідних ви топчете
і забираєте в них їхню частку врожаю.
Ви збудували з тесаного каменю хороми,
та вам не жити в них,
ви насадили виноградники чудові,
та вам не пити їхнього вина.
12 Бо знаю ваших злочинів багато,
і знаю Я, які страшні гріхи у вас.
Ви гнобите людей, які живуть по правді,
ви хабарі берете й не даєте бідному
дістати справедливість у суді.
13 Тож мудрий і мовчатиме у час такий,
бо час—лихий.
14 Говорите ви, що Бог із вами,
тож робить добро, а не лихо, щоб жити.
І тоді Господь Усемогутній Бог із вами буде,
як ви казали.
15 Зло ненавидьте й любіть добро,
справедливість встановіть в суді.
Можливо, що Господь Бог Всемогутній
дарує милість решті[g] Йосипового народу».
Надходить час великої печалі
16 Тож ось що Господь говорить, Бог Всемогутній:
«По всіх майданах та вулицях буде лемент,
і голоситимуть ті, хто вміє це робити».
17 «По виноградниках полине голосіння,
бо Я проходитиму поміж вас,
насилаючи кару Свою,—Господь говорить.—
18 Чому чекаєте на день, коли прийде Господь?
А що для вас цей день Господній?
То буде темрява для вас, не світло.
19 Це так же, як коли людина утече від лева,
лише для того, щоб зустрітися з ведмедем.
Або коли в оселю чоловік заходить,
ховаючись в безпеці свого дому,
зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.
20 Хіба Господній день—то темрява, не світло,
пітьма без проблиску?»
Господь відштовхує Ізраїлеве поклоніння
21 «Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята,
Мені обридли ваші зібрання.
22 Навіть якщо приносите Мені
пожертви всеспалення та хлібні жертви,
Я їх не прийму.
Не подивлюся Я на ваші мирні жертви
на вашу відгодовану худобу.
23 Позбав Мене галасу пісень твоїх.
Не слухатиму звуків ваших арф.
24 Та справедливість хай тече,
немов ріка через країну,
а праведність, немов потік невпинний.
25 О доме Ізраїлю,
сорок років ти приносив
мені жертви і офіри у пустелі,
26 але ж у той самий час ти носив Саккута[h], свого царя,
Кайвана,[i] зоряного бога, своїх бовванів,
бовванів ваших, що собі ви їх зробили.
27 Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск»,—
говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.
Вступ
1 1-4 Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле[a], аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе,—то є істинна правда.
Ангел сповіщає про народження Іоана Хрестителя
5 У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія[b]. Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових. 6 Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов. 7 Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
8-9 Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до храму Господнього й покадити там.
10 Дуже багато людей зібралося біля стін храму молитися, коли Захарія почав кадити. 11 І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній. 12 Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.
13 Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном. 14 Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження. 15 Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим. 16 І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього. 17 Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».
18 І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».
19 У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку. 20 Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».
21 Люди біля храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить. 22 А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим. 23 Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
24 Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців. 25 Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
Благовіщення діві Марії
26-27 Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
28 Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою». 29 Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати. 30 І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу. 31 Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. 32 Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида. 33 Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
34 Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?» 35 Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим. 36 І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна! 37 Немає нічого неможливого для Бога”». 38 Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International