M’Cheyne Bible Reading Plan

Хвороба Езекії

20 На ту пору Езекія захворів і лежав при смерті. Пророк Ісая, син Амоса, навідався до нього і сказав: «Ось що Господь мовив: „Віддай останні розпорядження в домі, бо ти вже не одужаєш, незабаром ти помреш”».

² Езекія відвернувся до стіни обличчям й почав молитися Господу. ³ Він сказав: «Господи, благаю Тебе, згадай, я вірно й щиросердно служив Тобі, я робив те, що було добре в Твоїх очах». А потім Езекія гірко заридав.

⁴ Ще не встиг Ісая вийти з внутрішнього подвір’я, як до нього долинуло Господнє слово: ⁵ «Повернися й скажи Езекії, царю Мого народу, про те, що говорить Господь Бог твого пращура Давида: „Я почув твою молитву й побачив твої сльози. Я тебе зцілю, і третього дня ти піднімешся у храм Господній. ⁶ Я вирішив продовжити твоє життя ще на п’ятнадцять років. Я визволю тебе й це місто з рук ассирійського царя. Я стану на захист цього міста заради Себе й заради слуги Мого Давида”».

⁷ Тоді Ісая сказав: «Приготуй припарку із смокви й приклади її до рани». Так і зробили, вони приклали до болячки припарку, і він одужав.

⁸ Езекія спитав Ісаю: «Який буде мені знак, що Господь мене зцілив і що я вже на третій день зможу піти до храму Господнього?»

⁹ Ісая відповів: «Ось так Господь дасть тобі зрозуміти, що Він виконає все, що пообіцяв. Чи бажаєш, щоб тінь упала вперед на десять кроків, чи нехай упаде назад на десять кроків?»

¹⁰ І Езекія сказав: «Нема нічого простішого, щоб тінь упала на десять кроків уперед. Нехай вона впаде на десять кроків назад».

¹¹ Тоді пророк Езекія звернувся до Господа, і Господь змусив тінь упасти на десять кроків назад, тож вона піднялася якраз на Агазові сходи.

Провіщення про вавилонський полон

¹² На той час Меродах-Баладан, син вавилонського царя Баладана, прислав Езекії листи й дарунок, бо довідався, що Езекія хворів. ¹³ Езекія прийняв посланців і показав їм усе, що зберігалося у скарбницях: срібло, золото, духмяні спеції, дорогоцінні олії, зброю—все, що можна було знайти в його коморах. Нічого не лишилося такого ні в палаці, ні в царстві, чого б не показав їм Езекія.

¹⁴ Потім пророк Ісая прийшов до царя Езекії й запитав його: «Про що говорили ті люди й звідки вони прибули до тебе?» Езекія відповів: «Вони завітали з далекого краю, з Вавилона».

¹⁵ Ісая спитав: «А що вони побачили у твоєму домі?» «Вони бачили все в моєму домі,—відповів Езекія.—Не залишилося нічого в коморах, чого б я їм не показав».

¹⁶ На це Ісая промовив: «Послухай-но, що говорить Господь: ¹⁷ „Прийде неодмінно той час, коли все, що є в твоєму палаці і все, що донині твої предки назбирали, буде перевезено до Вавилона. Господь обіцяє, що нічого не залишиться. ¹⁸ А деяких твоїх нащадків, які в тебе народяться, твоя плоть і кров, буде забрано, і стануть вони євнухами^[a] в палаці вавилонського царя”».

¹⁹ «Господнє слово, яке ти мені передав,—добре»,—відповів Езекія. Бо подумав: «За мого життя буде мир і спокій».

²⁰ А щодо інших подій за часів правління Езекії та всіх його досягнень: як він зробив озеро і проклав канал, підвівши до міста воду, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї.

²¹ Езекія спочив коло своїх батьків, а після нього царем став його син Манассія.

Наше спасіння більш велике ніж Закон

2 ^1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання. ³ То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа. ⁴ За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого—знамення, дива й різноманітні чудеса.

Ісус пізнав життя земне, щоби спасти людей

⁵ Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо. ⁶ Є у Святому Писанні такі слова:

Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому. ⁹ Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.

¹⁰ Усе в світі існує від Бога й через Бога. І славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.

¹¹ Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами. ¹² Він каже:

¹³ І ще Він каже:

І ще таке:

¹⁴ Ці діти—то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті—диявола. ¹⁵ Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті. ¹⁶ Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти. ¹⁷ Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські. ¹⁸ Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.

Ізраїль сам себе знищив

Ніхто не врятує Ізраїль від Божого гніву

¹ Псалом Давида.