Book of Common Prayer
Заїн
49 Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
словами тими Ти вселив надію в мене.
50 Вони—моя розрада в горі,
Твої обіцянки оновлюють моє життя.
51 Пихаті можуть насміхатись з мене,
та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
52 Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
53 Мене лякають ті безбожники,
що відштовхнули Твій Закон.
54 Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
55 Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
Твій Заповіт виконую охоче.
56 Так сталося, бо я живу,
бо настанов Твоїх тримаюсь.
Гет
57 Це моя доля, Господи,
коритися Твоїм наказам.
58 Усім єством служить Тобі жадаю,
тож милосердний будь, як обіцяв.
59 Я кожен крок життя відміряв так,
аби іти шляхом Твоїх повчань.
60 Я без вагань і сумнівів готовий був
виконувати всі Твої накази.
61 Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
я ні на мить не забуваю про Твої закони.
62 Підхоплююся серед ночі я,
щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
63 Я друг усім, хто Господа шанує,
за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
64 О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
Навчи мене Своїх шляхів!
Тет
65 Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
Ти був щедрий до слуги Свого.
66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
адже живу я так, як Ти навчив.
68 Ти—щедрий, добродійний,
тож навчи мене Своїх законів.
69 Накинулись на мене брехуни пихаті,
та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
70 Серця бездарні в них, неначе жир,
а я захоплююсь Твоїм навчанням.
71 Але мої страждання—благо,
я через них пізнав Твої закони.
72 Одна премудрість з уст Твоїх
дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.
1 Для диригента хору. Псалом родини Кори.
2 Усі народи, слухайте і прислухайтесь,
усі, хто світ цей заселив.
3 Вся людність: з титулами і без них,
багаті й бідні—слухайте ці мудрі речі.
4 Мої уста вам донесуть премудрість,
що довго розум мій плекав.
5 Повчання мудрі я співати буду
під струнний арфи передзвін.
6 Нащо журитися мені, коли настане скрути час,
коли я гнаний, переслідуваний буду.
7 Не залякають, хто хвалиться своєю міццю,
і чваниться своїм багатством.
8 Ніхто не викупить із рабства смерті своє життя,
ніхто не в змозі Богу дати викуп!
9 Нікому ні за які гроші
не врятуватися від смерті в певний час,
10 ані купити право жити вічно,
щоб не гноїти тіло мороком могильним.
11 Послухайте: що мудрий, що дурний[a],
а що брутальний—всі навіки згаснуть,
життя покинуть, і дістанеться багатство іншим.
12 Домівкою навік могила стане,
із покоління в покоління їм там жити.
То все пусте, як там розбагатіли,
і скільки їм вдалось придбати землі.
13 Людина може багатіти,
але не може жити вічно,
помре, як і тварина, у свій час.
14 Ось що трапляється з людьми,
яких багатство тішить. Села
15 Помруть вони, як вівці у загоні,
кошарою могила стане їм, а смерть пасти їх буде;
по тому праведники їх знесуть в могилу.
16 Але мене звільнить Господь від смерті,
до себе забере. Села
17 Отож не варто вам людей боятись лише тому,
що славний дім й багатство є у них.
18 Бо, сходячи в могилу,
ніхто ніяких статків не бере у вічність.
19 І навіть той, який вважав себе благословенним,
та інші славили його,
20 зустріне якось мить розлуки з світом,
побачення з дідами й морок вічний.
21 Людина може мать добробут,
але не розуміти геть, що смерть на неї жде,
як жде і на її худобу.
1 Для диригента. Для магалату[a]. Маскіль Давида.
2 Пустоголові думають, що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
3 Господь людей спостерігає із Небес
й шукає мудрих Він,
тих хто за порадою звертається до Бога.
4 Але ж вони всі відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
5 Зловмисники народ мій нищать,
так наче просто трапезують.
Вони й не намагалися збагнути, чого бажає Бог.
6 Та тих зловмисників чатує переляк,
якого вони досі і не знали.
Відкинув Бог поган лихих від Себе,
Він їхні кістяки порозкидає,
на їхні голови впаде ганьба.
7 Хто дасть Ізраїлю спасіння?
Воно прийде з гори Сіон,
коли народ Свій полонений Бог поверне.
Тоді Яків радітиме й щасливий Ізраїль буде.
13 Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий. 14 Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».
Золотий тілець
15 Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди. 16 Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого—подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам. 17 Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах. 18 Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив[a] через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.
19 Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу. 20 І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона. 21 Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви,—тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.
12 Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога. 13 Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення»[a]. Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття. 14 Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку. 15 Адже сказано у Святому Писанні:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий,
не зачиняйте перед ним свої серця,
як то було, коли ви повстали проти Бога».(A)
16 Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту? 17 На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі? 18 Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?
19 Тож ми бачимо, що ці люди не могли ввійти в Царство Небесне через те, що вони не мали віри.
23 Коли Ісус був у Єрусалимі в дні Пасхи, багато хто повірив у Нього, бо побачили дива, здійснені Ним. 24 Та Ісус не довіряв їм, бо знав усі їхні думки. 25 Не потребував Він і нічиїх розповідей про людську природу, бо знав, що вони мають на серці.
Ісус і Никодим
3 І був там чоловік на ім’я Никодим. Він був фарисеєм і одним з юдейських вождів. 2 Якось уночі прийшов він до Ісуса й каже: «Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, посланий Богом, бо ніхто не здатен на такі чудеса, як Ти, якщо його не підтримує Бог».
3 «Істинно кажу вам,—відповів тоді Ісус,—якщо хтось прагне побачити Царство Боже, людина має знову[a] народитися. Хто не народився знову, той не бачитиме Царства Божого».
4 «Але якщо людина вже стара, як же може вона народитися знову?—Запитав Никодим.—Адже ніхто не може повернутися в черево материнське і знову вийти з нього».
5 «Істинно кажу вам,—відповів тоді Ісус,—людина має знову народитися від води і Духа. Бо якщо вона не пройде через народження водою і Духом, то не ввійти їй до Царства Божого. 6 Все, народжене від людської плоті,—це плоть, а від Духа народжене—духовне. 7 Не дивуйся з Моїх слів про те, що маєш знову народитися. 8 Вітер дме туди, куди заманеться. Ти чуєш його завивання, та не знаєш, звідки дме вітер і куди. Так і з кожним народженим від Духа Святого»[b].
9 «Як же це може бути?»—запитав Никодим. 10 Ісус на те сказав йому: «Ти поважний вчитель народу ізраїльського і не знаєш цього? 11 Істинно кажу: ми говоримо про те, що знаємо і розповідаємо про те, що бачили, та ви, люди, не приймаєте свідчення нашого. 12 Я розповідав вам про земні речі, та ви не вірите Мені. Як же ви повірите, коли говоритиму про Небесне? 13 Ніхто не зійшов на небо, крім Того, Хто зійшов звідти—Сина Людського.
14 Мойсей підніс на жердині змію в пустелі[c]. Так само буде і з Сином Людським—Він також мусить бути піднесений. 15 І тоді всі, хто вірить у Нього, одержать вічне життя[d].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International