Book of Common Prayer
1 Псалом Давида.
О Господи, суди мене і доведи,
що жив я доброчесно й непохитно
і що завжди на Тебе покладавсь.
2 О Господи, Ти випробуй мої
найпотаємніші чуття й думки.
3 Твоя любов завжди переді мною.
Твоя любов завжди мене веде.
4 Не знаюсь я з брехливими людьми,
і з лицемірами у мене справ немає.
5 Ненавиджу я товариство злих,
й з безбожниками водитись не бажаю.
6 На знак невинності своєї мию руки,
щоби ходить довкола вівтаря Твого, О Господи,
7 і щоб воздати Тобі хвалу,
та ще оповістить про чудеса
усі, що створені були Тобою.
8 О Господи, люблю Твою оселю[a],
де сяє Твоя слава Господня—то яскраве сяйво,
яким Бог повідомляв людям про Свою присутність.
9 О Боже, не карай мене укупі з грішниками
і не відбирай мого життя,
як у людей тих кровожерних,
10 які завжди готові кривдить інших
й чиї долоні завжди прагнуть хабаря.
11 А я життя у чистоті проводжу,
будь милосердний, порятуй мене!
12 Нічого не погрожує мені, коли
я славлю Бога на велелюднім зібранні.
1 Псалом Давида.
До Тебе, Господи, звертаюсь я,
о моя Скеле!
Мене не відцурайся, бо інакше,
як Ти мовчатимеш, тоді я буду
як ті, хто вже в могилі.
2 Почуй мої мольби про допомогу,
коли до Тебе простягаю руки,
до Твого святого храму.
3 Не віддавай мене на покарання
разом із кривдниками, що носять в серці зло,
хоча з сусідами про мир говорять.
4 Їх покарай, вони то заслужили!
Нехай на їхні голови впаде,
все, що вони наготували іншим!
Воздай їм по заслугах їхніх!
5 За що? Вони й не намагаються збагнути,
що сотворив Господь, що Він зробив.
Тому Господь навіки знищить їх і не відродить.
6 Славімо Господа, дійшли мої благання.
7 Господь зміцнив і захистив мене.
Я буду вірити у Нього.
Господь прийшов мені на допомогу,
отож моє радіє серце,
і пісня прославлятиме Його!
8 Господь—то сила для Його людей,
Він запорука вірної звитяги
царя, якого Він обрав.
9 Спаси Своїх людей,
благослови людей, які Тобі належать,
будь їхнім пастирем, і дбай про них[a] завжди!
1 Для диригента. Пісня слуги Господнього, Давида.
2 Безбожник робить зле,
коли говорить сам собі:
«Я Бога не шаную, не боюсь».
3 Той чоловік обманює себе,
провин не бачить і прощення не шукає.
4 Слова його—то лжа й омана,
і в них—ні мудрості, ні доброти.
5 Він мріє про лихе, збираючись до сну,
прокинувшись, іде шляхом тим, де нема добра,
не гребує лукавим.
6 О Господи, небес сягає праведність Твоя,
Твоя любов—до хмар.
7 Твоя доброта, що найвища гора,
Твоя справедливість—найглибша безодня морська.
Піклується Господь і про людей, і тварин.
8 Милішого за Твою ласку не знайти нікого, Боже.
Людей і Ангелів Ти під крилом Своїм рятуєш.
9 Вони харчуються з багатства Твого дому,
і напуваються з ріки добра Твого.
10 Мов джерелом життя, струмуєш Ти,
в твоєму світлі наше просвітління.
11 Яви Свою милість усім, хто іде за Тобою,
і доброту Твою усім, хто щиро вірить в Тебе.
12 Не дай пихатому мене топтати,
руці безбожника не дай мене штовхнуть.
13 Нехай же висічуть на домовині їхній:
«Поглянь, там, де зловмисники упали, там їм,
безсилим, вже лежати й не підвестись».
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Псалом Давида.
2 Я сказав: «Обережний я буду у вчинках своїх,
язику не дозволю гріхи спричинить[b].
Серед безбожників не розтулятиму вуста».
3 І я нічого не казав,
про добре навіть не казав нічого,
але мій смуток став ще більший.
4 Пройнявся гнівом, був я злий.
Що більше думав, то шаленішим ставав.
Тож я сказав:
5 „Скажи, о Господи, що станеться невдовзі?
І скільки днів відпущено прожить?
Дозволь узнати, як довго мені жити!
6 Поглянь, дав днів мені не більше, як з долоню!
Недовгий вік мій—та для Тебе ж то ніщо.
Людське життя, мов хмарка пари—швидко тане”». Села
7 Людське життя—лиш тінь,
у суєті приходить і щезає, мов дим;
добро збирає, не знаючи, хто забере те все.
8 Отож, Володарю, які надії в мене?
На Тебе, лиш на Тебе сподіваюсь я!
9 Врятуй мене від збочень грішних,
не дай позбиткуватися із мене дурням.
10 Я буду, мов німий, ні пари з уст не зроню,
бо чиниш Ти як слід.
11 Прошу, недугу цю від мене забери,
життю моєму край, бо проти мене Ти.
12 Караєш за провини, щоб навчить безгрішно жити.
Все, що збирають люди, щезає, мов від молі;
людське життя, проходить, наче дим. Села
13 О Господи, почуй мою молитву,
прислухайсь до моїх стенань,
не відсторонюйся, не будь глухим до сліз.
Я, мов мандрівник, йду крізь життя до Тебе,
як і батьки мої, я в світі тільки гість.
14 Залиш мене,[c] спізнати щастя дай,
дозволь натішитись життям, поки
я ще не вмер і не зійшов у землю.
16 Не спокушайте Господа Бога свого, як спокушали ви Його біля Масси[a]. 17 Підкоряйся заповідям Господа Бога твого, настановам Його і законам. 18 Роби те, що є правильне й добре в очах Господа Бога твого, і ти процвітатимеш, увійдеш у добру землю й посядеш її, ту землю, яку Господь пообіцяв батькам твоїм 19 і з якої вигнав усіх твоїх ворогів, як і пообіцяв Він.
Дітям розповідайте про діла Божі
20 У майбутньому твоя дитина може спитати тебе: «Що то за накази, настанови і вказівки, що їх Господь Бог наш вам заповів? 21 Тоді ти скажеш своїй дитині: „Були ми рабами фараона, царя Єгипту, але Господь вивів нас із Єгипту Своєю могутньою рукою. 22 І перед нашими очима Господь творив великі й страшні знаки й дива проти Єгипту, фараона і всього його дому. 23 І вивів Він нас звідти сюди, щоб дати нам землю, яку Він пообіцяв предкам нашим. 24 Він наказав нам дотримуватися всіх цих настанов, щоб шанувати Господа Бога нашого, щоб добре нам було завжди, щоб нам лишитися живими, як це є сьогодні. 25 Господь Бог наш вважатиме нас праведними, якщо ми старанно дотримуватимемося всіх заповідей, як Він нам і наказав”».
Наше спасіння більш велике ніж Закон
2 1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання. 3 То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа. 4 За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого—знамення, дива й різноманітні чудеса.
Ісус пізнав життя земне, щоби спасти людей
5 Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо. 6 Є у Святому Писанні такі слова:
«Чому рід людський для Тебе такий важливий,
чому піклуєшся про нього Ти?
Ким є цей син людський[a],
котрий в помислах Твоїх?
7 На деякий час зробив його Ти нижчим,
ніж Ангели.
Його Ти наділив і славою, і честю.
8 Ти все поклав Йому до ніг»[b].(A)
Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому. 9 Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.
10 Усе в світі існує від Бога й через Бога. І славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.
Свідчення Іоана про Ісуса
(Мт. 3:1-12; Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17)
19-20 Коли юдейські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».
21 «То хто ж ти такий?—Спитали вони,—Ілля?» «Ні»,—відповів він. «Може, пророк?»[a] Він знову відповів: «Ні».
22 Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?» 23 Іоан сказав словами пророка Ісаї:
«Я голос Того, хто гукає в пустелі:
„Зробіть прямим шлях для Господа”».(A)
24 Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї. 25 Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?» 26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».
28 Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International