Book of Common Prayer
18 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
коли Твої уста на них подули вітром,
відхлинула вода, відкрилося дно моря,
й основи світу ми могли побачить.
17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
від ворога могутнього мого,
урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
але мене Господь підтримав.
20 Мене затиснули з усіх боків,
та вивів Він мене у край безпечний.
Він врятував мене, бо любить!
21 Мені Він нагороду дав, бо я невинний.
Він допоміг мені, бо чисті мої руки,
22 бо я шляху Господнього тримався,
зла не чинив, аби не втратить Бога.
23 Чому? Бо я постійно думаю про Нього,
про правила Його і настанови,
й законів не порушую Його.
24 Я з Ним був щирий і від зла тримавсь подалі.
25 Він винагородив мене, бо я—невинний.
Господь бо бачить—руки мої чисті.
26 Бог вірний з тим, хто вірний і Йому,
Ти чесний з тим, хто і з Тобою чесний.
27 Ти добрий і чистий із тими,
хто добрий і чистий.
Але підступний Ти з підступними людьми.
28 Рятуєш Ти бідних людей,
пихатих Ти ставиш на місце.
29 Ти, Господи, запалюєш світильник мій,
і темряву мою Ти перетворюєш на світло.
30 З Тобою ворогів я переможу,
з Твоєю допомогою мури я перескочу.
31 Шлях Божий—досконалий!
Випробувані обіцянки Його!
Він захищає тих, хто покладаються на Нього.
32 Немає іншого Бога, крім Господа,
немає іншої скелі, крім нашого Бога!
33 Він сили зміцнює мої,
і в чистоті допомагає жити.
34 Зробив мене Він прудконогим, ніби лань,
дає мені Він стійкість навіть на узвишшях!
35 Готує мої руки Він до бою,
дає їм силу найтугіший лук напнуть.
36 Ти, Боже, дав мені Свій щит звитяжний,
правицею підтримуєш мене,
Ти знов і знов мені допомагав!
37 Зробив прудкими мої ноги
і сильними стопи мої!
38 Тож ворога я можу гнати й наздогнати,
й не відвертатися, аж доки не здолаю.
39 Розіб’ю ворогів, вони не зможуть встати,
вони впадуть до моїх ніг.
40 Даєш Ти мені сили у бою,
Ти змушуєш повсталих проти мене
схилитися в покорі.
41 Перемогти допомагаєш ворогів,
я ненависників збиваю з ніг.
42 Вони волали допомоги,
але ніхто їх не порятував.
І навіть Господа вони просили,
та незворушний Він лишивсь.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
Як пил дорожній, їх ногами потоптав.
44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
мене Ти ставиш на чолі народів інших,
і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
раніше долітали лиш чутки,
все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
зі схованок повибігають, тремтячи від страху.
47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!
48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
дає мені звитягу Він над тими,
хто намагається мене здолати,
рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
поміж народами співатиму хвалу.
51 Багато, Боже, дарував Ти переміг царю, обранцеві[d] Своєму,
Свою до нього проявив Ти доброту—
Давиду і його нащадкам на віки.
Воаз і Рут на току
3 Потім її свекруха Наомі спитала: «Дочко, хіба не повинна я знайти для тебе добрий дім? 2 Чи Воаз, із робітницями якого ти працюєш, не один із наших найближчих родичів? Дивись, сьогодні ввечері Воаз працює на току. 3 Зараз помийся, вберися, надягни гарне плаття і йди на тік. І хай ніхто тебе не бачить, доки Воаз не скінчить їсти й пити. 4 Запам’ятай місце, де він ляже спати, а пізніше йди туди, розкрий його ноги[a] і лягай. Далі вже він скаже тобі, що треба робити».
5 Рут відповіла: «Я зроблю, як ти кажеш». 6 Тож пішла Рут на тік і все зробила так, як наказала їй свекруха. 7 Воаз наївся, напився і був у доброму настрої. Потім він ліг під скиртою. Тоді Рут тихенько підійшла, розкрила його ноги і лягла.
8 Опівночі Воаз прокинувся, перевернувся, а там, біля ніг його жінка лежить. 9 Воаз спитав: «Хто ти?» Рут відповіла: «Я слуга твоя Рут, яка до послуг твоїх. Вкрий мене, бо ти мій покровитель».
10 Тоді сказав Воаз: «Хай благословить тебе Господь, донько! Це вияв доброти навіть більший, ніж той перший. Ти прийшла до мене, замість того, щоб іти до молодого, дарма багатого чи бідного. 11 Тож, дочко, не бійся, я зроблю як ти просиш! Бо всі люди мої знають, яка ти прекрасна жінка! 12 І то правда, що я один із твоїх заступників. Але є ще один і він ближчий родич тобі, ніж я. 13 То лягай тут і спочинь цю ніч, а вранці, якщо той інший чоловік стане твоїм покровителем, добре, він і буде тобі заступником. Якщо ж ні, то Господом клянусь, я захищатиму[b] тебе. Отож спочивай до ранку».
14 І вона лягла біля його ніг до ранку. Але підвелася вдосвіта, коли ще людину було не розпізнати. Воаз сказав собі: «Людям справді не варто знати, що ця жінка була на току». 15 І Воаз сказав: «Візьми свій плащ і розклади його. Рут розклала свого плаща, Воаз він відміряв їй шість мір[c] пшениці й поклав дарунок на плечі. І вона повернулася в місто».
16 Зайшла вона до свекрухи, а Наомі питає: «Хто там?» То Рут розповіла їй усе, що Воаз зробив для неї. 17 Вона також додала: «О! Він дав мені також шість мір пшениці! Він сказав: „Не йти ж тобі додому до свекрухи з порожніми руками”».
18 Наомі сказала: «Сиди тут, дочко, доки не з’ясується, що з того вийде. Сьогодні Воаз не заспокоїться, поки все не полагодить».
Попередження про лжевчителів
4 Дух ясно каже, що настануть часи, коли дехто зневіриться. Вони наслідуватимуть облудних духів і дотримуватимуться вчень, що приходять від демонів. 2 Ці вчення йтимуть від лицемірів—брехунів, які не в змозі розрізнити добре і зле, неначе їхнє сумління було зруйноване розжареним залізом. 3 Вони заборонятимуть людям одружуватися й навчатимуть їх відмовлятися від деякої їжі, створеної Богом на те, щоб і віруючі, й ті, хто пізнав істину, із вдячністю споживали її. 4 Бо все створене Богом—добре, і ніщо не повинно відкидатися, якщо воно прийняте з вдячністю. 5 Адже все освячується словом Божим і молитвою.
Будь добрим слугою Ісуса Христа
6 Якщо навчиш цього братів і сестер своїх, то це буде свідченням того, що ти є добрим слугою Ісуса Христа. Ти покажеш, що зростав в істинній вірі та доброму вченні, які ти наслідував. 7 Уникай мирських байок, які суперечать істині Господній. Краще постійно вчись віддано служити Богу. 8 Тілесні вправи цінні лише в одному, а служба Богу має загальну цінність, бо вона несе благословення, як у цьому житті, так і в майбутньому. 9 Ось істина, яку слід повністю дотримуватися: 10 ми покладаємо свої надії на живого Бога, Який є Спасителем усіх людей і, насамперед, віруючих. Ось заради чого ми тяжко трудимося й боремося.
11 Проповідуй і навчай цього. 12 Нехай ніхто не зневажає тебе за твою молодість. Але будь взірцем для віруючих у слові своєму, поведінці, любові, у своїй вірі, у чистоті життя свого.
13 Доки я не прийду, і далі читай людям Святе Писання й заохочуй і навчай їх. 14 Не нехтуй даром своїм, який був даний тобі через пророцтва[a], коли старійшини поклали свої руки на тебе. 15 Піклуйся про ці обов’язки весь час. Віддайся їм, і тоді твої успіхи стануть очевидними для всіх. 16 Дбай про своє життя і вчення. Будь наполегливим у цьому, бо так ти спасеш і себе, і тих, хто тебе слухає.
Ірод планує вбити Ісуса
(Мт. 23:37-39)
31 На той час було там кілька фарисеїв. Вони підійшли до Ісуса, та й кажуть: «Тікай звідси, бо Ірод хоче вбити Тебе».
32 Ісус сказав їм: «Ідіть і перекажіть тому лисові[a] Іроду: „Послухай, Я виганятиму нечистих духів з людей і зцілятиму їх сьогодні й завтра, а на третій день Я скінчу Свою роботу”. 33 Та опісля, Я повинен продовжувати свій шлях до Єрусалиму, бо не годиться пророкові помирати за межами цього міста.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, ти, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням тих, кого Бог послав до тебе! Як часто намагався Я зібрати твоїх дітей докупи, як квочка збирає курчат під крило своє, але ти відмовився! 35 Поглянь! Храм твій покинутий Богом. Кажу Я тобі, ти Мене не побачиш, аж доки час не прийде, і ти скажеш: „Благословен Той, Хто приходить в ім’я Господнє”»(A).
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International