Book of Common Prayer
66 Для диригента. Хвальна пісня.
Земле уся, звеличуй Бога!
2 Звеличуй піснею ім’я Його славетне!
Хвалу Йому співай!
3 Скажіть Богу, як прекрасні Його справи!
Перед Тобою стеляться всі вороги Твої,
і навіть похвали Тобі співають.
4 Тобі хвалу співає цілий світ,
Тобі співає, імені Твоєму. Села
5 Погляньте на усе, що сотворив Господь!
Його діла для нас величні аж занадто.
6 Червоне море Він пустелею зробив[a],
Його народ щасливий велику ріку перейшов[b].
7 Бог править світом владою всесильною,
за кожним пильно стежить Він повсюди.
Ніхто повстати проти Нього не спроможний. Села
8 Благословляйте Бога нашого, народи,
вшановуйте Його в піснях гучних.
9 Бог дав життя нам,
Бог не дасть нам впасти.
10 Та випробовує Він нас,
в горнилі, наче срібло, очищає.
11 Ти дозволяв нам у тенета потрапляти,
на наші плечі звалював тягар тяжкий.
12 Ти ворогам дозволив нас топтати,
крізь полум’я і воду змусив нас пройти,
та все ж привів у нас на прекрасну землю.
13-14 Складу пожертви я в твоєму храмі,
я виконаю все, обіцяне Тобі,
коли звертався я до Тебе у негоди час,
щоб не залишив Ти мене на самоті.
Тож я приніс усе, що обіцяв.
15 Приніс пожертви за гріхи мої,
приніс Тобі баранів із живицею духмяною,
приніс биків, козлів до Тебе в храм. Села
16 Зберіться, люди, всі, хто Бога величає,
вам розповім про те, що Він зробив для мене.
17 Молився я й оспівував Його.
18 Якби відчув я сумніви в своїм сумлінні,
тоді б мене Володар не почув.
19 Та Бог прислухався, почув мою молитву.
20 Славімо Бога! Він не відвернувся,
прийняв молитву й дарував любов мені!
67 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальна пісня.
2 Помилуй, Боже, і благослови мене,
нас визнай і прийми. Села
3 Нехай Твій шлях відомим світу стане.
Нехай народи знають, як рятуєш Ти.
4 Нехай тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
5 Хай буде щастя й радість всім народам!
Бо справедливо судиш їх
і правиш ними справедливо. Села
6 Нехай Тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
7 Благослови нас, Боже, наш Господь.
Хай щедрий урожай пошле земля нам.
8 Нехай благословить нас Бог,
а люди по усій землі
нехай бояться і шанують Бога.
19 Для диригента. Псалом Давида.
2 Небеса розповідають про славу Бога,
а небозвід показує все те, що Він створив.
3 І день говорить із наступним,
і ніч дає знання наступній,
4 без мови і без слів,
ні голосу не чути.
5 Все ж їхній голос лине над землею,
і чує цілий світ слова.
Бог дав притулок сонцю в небі.
6 І щастям світиться воно,
немов у спальні наречений,
немов атлет, готовий до змагання.
7 На горизонті сонце починає шлях
й закінчує його на небосхилі!
Й від його жару[a] не сховається ніщо.
8 Закон Господній досконалий,
він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
приносить мудрість він звичайним людям.
9 Справедливі Господні веління
ощасливлюють наші серця,
Господні заповіді чисті
очам дарують світло їхнім.
10 До Господа пошана—вічна й чиста,
Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
від небезпеки слуг Твоїх.
Дотримуватись їх—велика нагорода.
13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
не дай їм мною помикати.
Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
мій Визволителю[b], нехай Тебе потішать
слова, що виношені в серці.
46 Для диригента. На інструменті аламот[a]. Пісня родини Кори.
2 Бог—наш притулок й сили джерело,
в часи пекельні завжди допоможе.
3 Тому не страшно нам, коли земля тремтить,
а море поглинає гори[b].
4 Не боїмось ми й реву, люті пінистого моря,
величних гір падіння нищівного. Села
5 Тече така ріка,
чиї потічки щастям повнять місто Бога,
Всевишнього святу оселю.
6 Бог є у місті, то і місто вистоїть, не упаде.
Ще й ранок займеться, а Бог йому вже допоможе.
7 Бунтуються народи, страхом обійняті;
розвалюються царства,
коли Господь наказує громово,
і розплавляється земля.
8 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
9 Іди й дивись, яку могутню силу має наш Господь,
поглянь, яку страшну руїну Він вчинив.
10 Спиняє війни Він по всьому світі, ламає луки,
підрізає списи і спопеляє бойові щити[c].
11 «Доволі боротьби,—
Він каже,—знайте, Я Бог Ваш.
Я народів переможець,
то Я землі Господь».
12 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
Застереження Ізраїлю
16 Наприкінці семи днів слово Господа досягло мене: 17 «Сину людський, Я поставив тебе на варті при домі Ізраїлю, тож почуй слово, яке скажу Я, і попередь їх від Мого імені. 18 Коли Я скажу про лихого чоловіка: „Він неодмінно помре”,—а ти не передаш йому, не остережеш його від хибного шляху, щоб урятувати його життя, то цей лихий чоловік помре в своєму гріху, і кров його буде на тобі.
19 Коли ж ти попередиш лихого чоловіка, а він не відвернеться від своїх пороків чи від хибного шляху, то він помре в гріху, але ти врятуєш себе. 20 Або ж якщо праведник відступить від своєї праведності й чинитиме зло, і Я поставлю перед ним камінь спотикання, він помре. Оскільки ти не застеріг його, він помре у своєму гріху, а праведні вчинки, що він робив, не згадаються. І кров його буде на тобі. 21 Коли ж ти попередиш праведника, щоб він не грішив, і він не грішитиме, він обов’язково житиме, бо дав остерегти себе. І ти врятуєш своє життя».
22 Рука Господа була там на мені, і Він сказав мені: «Встань, вийди на рівнину[a], і там Я говоритиму з тобою». 23 Тож я встав і вийшов на рівнину. Там постала слава Господня, як та слава, що я бачив її біля каналу Кевар, і я впав долілиць. 24 Тоді Дух увійшов у мене і, підвівши мене, поставив на ноги.
Він заговорив до мене і сказав: «Іди й зачинися в своїй оселі. 25 І тебе, сину людський, вони зв’яжуть мотузками, зв’яжуть так, що ти не зможеш ходити серед людей. 26 Я приліплю твій язик до піднебіння, щоб ти занімів і не здатний був їм дорікати, хоча вони й бунтівний народ. 27 Але коли Я розмовлятиму з тобою, Я відмикатиму твої уста, і ти промовлятимеш до них: „Ось що говорить Господь Бог”. Хто слухатиме, хай слухає, а хто відмовиться, хай відмовляється, бо вони—бунтівний народ».
Від смерті до життя
2 1-2 У минулому, ви були духовно мертвими через свої провини та гріхи проти Бога, в яких жили раніше, йдучи лихими шляхами цього світу. Ви корилися володарю, який править злими силами цього світу[a], духові, що діє в непокірних.
3 Усі ми теж колись жили серед них, задовольняючи свою духовну природу, йдучи за її бажаннями та прагненнями. І, як усі люди на світі, були приречені зазнати гніву Божого.
4 Та Бог багатий милосердям через Його велику любов до нас. 5 Навіть коли ми були мертвими через гріхи свої, Він дарував нам нове життя разом із Христом (і були ви врятовані завдяки Божій милості). 6 Бог воскресив нас до життя разом із Христом і посадив разом із Ним на престолі у Царстві Небеснім. Господь зробив це заради нас в Ісусі Христі. 7 Бог зробив це для того, щоб показати на всі прийдешні часи незрівнянне багатство милості Своєї. Він зробив це завдяки доброті до нас в Ісусі Христі.
8 Бо саме Божою милістю спаслися ви завдяки вірі. Спасіння не є ваша заслуга, то є дар Божий. 9 То не винагорода за чийсь труд, й не те, чим хтось міг би хвалитися. 10 Бо ми—створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм.
24 Учень—не важливіший за вчителя свого, а слуга—за свого господаря. 25 Учневі потрібно радіти, коли його сприймають як вчителя, а слузі—як пана його. Якщо люди називають Мене, голову родини, Вельзевулом, то наскільки певніше є те, що вони ображатимуть і вас, і домашніх ваших!»
Бійтеся Бога, не людей
(Лк. 12:2-7)
26 «Тож не бійтеся людей. Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. 27 Те, що Я кажу вам у пітьмі[a], кажіть при світлі[b], а що кажу вам пошепки, проголошуйте, щоб усі почули.
28 Більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло, бо вони не можуть вбити душу вашу. Краще бійтеся Бога, Який може знищити і душу й тіло в пеклі. 29 Чи не за гріш продається пара горобців? А жоден з них не помре без відома Отця вашого! 30 Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! 31 То ж не бійтеся—ви значно важливіші, ніж зграя горобців!»
Не соромтеся своєї віри
(Лк. 12:8-9)
32 «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, Я також визнаю перед Отцем Моїм Небесним. 33 Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Я зречусь перед Отцем Небесним».
Господь благословить тих, хто щиро прийме вас
(Мк. 9:41)
40 «Хто приймає вас, той приймає Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. 41 Хто приймає пророка тому, що то пророк—той одержить винагороду пророчу, а хто приймає праведного чоловіка тому, що то праведний, одержить винагороду праведного. 42 Кожний, хто допоможе чим-небудь одному з цих найменших учнів Моїх, хоч би напоївши його прохолодною водою, бо то Мій учень, істинно кажу вам—той неодмінно одержить винагороду свою».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International