Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Псалом Давида.
2 Я сказав: «Обережний я буду у вчинках своїх,
язику не дозволю гріхи спричинить[b].
Серед безбожників не розтулятиму вуста».
3 І я нічого не казав,
про добре навіть не казав нічого,
але мій смуток став ще більший.
4 Пройнявся гнівом, був я злий.
Що більше думав, то шаленішим ставав.
Тож я сказав:
5 „Скажи, о Господи, що станеться невдовзі?
І скільки днів відпущено прожить?
Дозволь узнати, як довго мені жити!
6 Поглянь, дав днів мені не більше, як з долоню!
Недовгий вік мій—та для Тебе ж то ніщо.
Людське життя, мов хмарка пари—швидко тане”». Села
7 Людське життя—лиш тінь,
у суєті приходить і щезає, мов дим;
добро збирає, не знаючи, хто забере те все.
8 Отож, Володарю, які надії в мене?
На Тебе, лиш на Тебе сподіваюсь я!
9 Врятуй мене від збочень грішних,
не дай позбиткуватися із мене дурням.
10 Я буду, мов німий, ні пари з уст не зроню,
бо чиниш Ти як слід.
11 Прошу, недугу цю від мене забери,
життю моєму край, бо проти мене Ти.
12 Караєш за провини, щоб навчить безгрішно жити.
Все, що збирають люди, щезає, мов від молі;
людське життя, проходить, наче дим. Села
13 О Господи, почуй мою молитву,
прислухайсь до моїх стенань,
не відсторонюйся, не будь глухим до сліз.
Я, мов мандрівник, йду крізь життя до Тебе,
як і батьки мої, я в світі тільки гість.
14 Залиш мене,[c] спізнати щастя дай,
дозволь натішитись життям, поки
я ще не вмер і не зійшов у землю.
Два орли та лоза
17 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу дому Ізраїлю. 3 Скажи їм, що Господь Бог говорить:
„Великий орел з могутніми крилами та довгим пір’ям,
у повному різнобарвному оперенні прилетів до Ливану.
4 Він ухопив верхівку кедра,
відламав найвищу з гілок
і відніс її до Ханаану, землі торгівців,
та посадив у їхньому місті.
5 Потім він узяв насіння з тієї землі
і посадив у родючий ґрунт,
мов вербу при великій воді.
6 І воно пустило паростки
і виросло тугою, розлогою виноградною лозою,
але низькорослою.
Гілки її повернулися до нього,
але коріння її лишилося під нею.
Тож стало воно виноградною лозою,
вигнало гілля й розкинуло вкриті листям галузки.
7 Але там був іще один великий орел
з могутніми крилами у повному оперенні.
Виноградна лоза погнала до нього своє коріння
з тієї ділянки, де її посадили,
і простягнула свої гілки за водою до нього,
бажаючи, щоб той доглядав за нею.
8 Її посадили в добрий ґрунт над великою водою,
щоб вона вигнала гілля,
щоб родила й стала пишною лозою”.
9 Скажи їм, що Господь Бог говорить:
„Чи буде вона цвісти?
Чи орел не повириває з корінням її,
не позриває плоди, аж вона висохне?
Усі її нові паростки посохнуть
і не треба буде ні міцної руки,
ані великої кількості людей,
щоб витягти її з корінням.
10 Навіть, якщо її пересадять,
чи буде вона розцвітати?
Чи не всохне вона остаточно,
коли східний вітер налетить на неї—
висохне геть на ділянці, де росла?”»
12 Хто згрішив, не маючи Закону, той і згине без Закону. Грішника, який знає Закон, буде засуджено за Законом. Бо немає різниці між тим грішником, котрий має Закон, і тим, який його не має. 13 Не ті праведні перед Богом, які чують Закон, а ті, хто його виконують. Тих буде виправдано.
14 Отже, якщо погани, не маючи Закону, з природи своєї дотримуються його, вони самі є Закон для себе, хоч і не мають Закону. 15 Вони показують, що те, чого Закон вимагає, записане в їхніх серцях. Свідомість їхня також свідчить про це, оскільки їхні думки інколи звинувачують, та інколи виправдовують їх. 16 І станеться те в День, коли Бог через Ісуса Христа судитиме людські таємні думки. Так свідчить Добра Звістка, яку я проповідую.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International