Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
7 Господь—наш Бог,
і влада Його повсюди на землі.
8 Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
9 Він з Авраамом уклав ту клятву,
дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
віддам вам у володіння».
12 Він так зробив, коли була їх купка
мандрівників на тій землі,
13 як вони блукали від народу до народу,
з одного царства до іншого.
14 Господь не дозволяв чинити зле їм,
попереджаючи царів стосовно них:
15 «Не зачіпайте народ, що помазав Я,
Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»
16 Наслав на землю Він голодомор,
їх змусив рахувати окрайці.
17 Послав Він перед ними чоловіка,
то проданий у рабство Йосип був.
18 Кайданами йому скували ноги,
а шию затягли в залізний комір,
19 аж доки слово Господа до нього не прийшло,
його очистило Господнє слово.
20 Послав людину цар його нагородити,
правитель краю наказав його звільнити.
21 Домоправителем його призначив,
усю маєтність доглядати доручив.
22 Дітей царевих Йосип наставляв,
ділився мудрістю з старійшинами роду.
23 Прийшов Ізраїль згодом до Єгипту,
в країні Хама[a] оселився Яків.
24 Рід їхній дивовижно розплодився
і став для ворогів занадто дужим.
25 І вже прихильності до Якова синів не мали,
рабів своїх зненавидів Єгипет,
зле замишляти проти них почав.
26 І Бог послав Своїх обранців Мойсея та Аарона.
27 Він наділив їх силою дива творити й чудеса
в країні Хама.
28 Наслав пітьму Він непроглядну,
та єгиптяни не прислухались до Нього.
29 Він води їхні в кров перетворив і рибу отруїв.
30 В країні жаби розплодились так,
що аж дійшли до царського палацу.
31 Він слово мовив, і блошиць навала
посунула на край.
32 Він дощ перетворив на град і леза блискавиць.
33 Побило виноградники і смокви,
й дерева інші по країні цілій.
34 Він наказав, і сарана, і гусінь навалилися.
35 Усе зелене, весь врожай до корінця поїли.
36 Тоді всіх їхніх первістків згубив—
весь батьків первоцвіт.
37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
Каяття
33 І мовив Господь до Мойсея: «Рушай звідси, ти й народ, що ти вивів із Єгипетської землі. Піди до тієї землі, про яку Я присягав Авраамові, Ісаакові та Якову, коли казав: „Я віддам її вашим нащадкам”. 2 Я пошлю Ангела поперед тебе й прожену ханаанців, аморійців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів. 3 Йди до землі, що тече молоком і медом. Я ж не піду з вами, бо ви народ упертий, і як би Мені не погубити вас дорогою».
4 Почувши цю погану новину, народ засмутився. Жоден не надів своїх прикрас. 5 Господь мовив до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: „Ви—вперті люди. Якби Я йшов з вами хоча б хвильку, то знищив би вас. А зараз познімайте ваші прикраси, нагадування про лжебогів, а Я вирішуватиму, що Мені з вами робити”».
6 Отже, діти Ізраїля познімали свої коштовності біля гори Хорев (Сінай).
Авраамів приклад
4 Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого? 2 Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом. 3 Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність»(A). 4 Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток. 5 Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність. 6 Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:
7 «Блаженні ті,
чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
8 Блаженний той,
кому Господь гріхи не зарахує».(B)
9 Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність». 10 Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання. 11 Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм). 12 Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International