Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Перші жнива

26 Коли ввійдеш у землю, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і заволодієш нею, й оселишся на ній, ² візьми дещо з найперших плодів того, що виростиш на землі, яку дає тобі Господь Бог твій, склади їх у кошик і принеси до Його храму. ³ Піди до священика, який правитиме службу на той час і скажи йому: «Сьогодні я проголошую Господу Богу твоєму, що я прийшов на землю, яку Господь пообіцяв віддати нашим батькам».

⁴ Тоді священик візьме кошик із руки твоєї і поставить його перед вівтарем Господа Бога твого. ⁵ Тоді ти скажеш перед Господом Богом своїм: «Мій предок був арамійцем-кочівником^[a], він пішов до Єгипту^[b] й жив там як чужинець із малим числом людей. Але там став він великим народом, могутнім і численним. ⁶ Та єгиптяни були жорстокі до нас, утискали нас, і примушували тяжко працювати. ⁷ Тоді звернулися ми з благаннями до Господа Бога предків наших, і Він почув наш голос, і побачив наші страждання, тяжку працю й пригнобленість. ⁸ Тож Господь вивів нас із Єгипту виявами Своєї сили великої, що супроводжувалися великим страхом, знаками й чудесами. ⁹ Він привів нас сюди. Він дав нам цю землю, що тече молоком і медом. ¹⁰ Тож зараз я приніс перші плоди землі, що ти, Господи, дав мені».

Поклади їх перед Господом Богом своїм і вклонися низько перед Господом Богом своїм. ¹¹ Радій з усього того добра, яке Господь Бог твій дав тобі й родині твоїй: ти й левит, і чужинець, що живе між тебе.

⁸ Ні! Що сказано у Святому Писанні? «Слово Боже поруч з тобою, на устах твоїх і в твоєму серці»^(A). ⁹ Ось це слово: «Якщо ти визнаєш власними устами: „Ісус—Господь”,—і повіриш серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш врятований».

¹⁰ Адже ми віримо всім серцем в Ісуса, й саме це робить нас праведними перед Богом. Ми вголос підтверджуємо віру, та через те отримуємо спасіння. ¹¹ Бо сказано у Святому Писанні: «Хто вірить у Нього, не буде розчарований»^(B). ¹² Адже немає різниці між юдеєм і неюдеєм, бо той самий Господь є Господом над усіма людьми. Він сповнений милосердя до всіх, хто просить Його про допомогу, виявляючи свою віру в Нього. ¹³ Бо «кожен, хто покличе ім’я Господа^[a], буде врятований»^(C).

Диявол спокушає Ісуса

(Мт. 4:1-11; Мк. 1:12-13)

4 Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі. ² І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним. ³ Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб». ⁴ На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина”».^(A)

⁵ Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу. ⁶ І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю. ⁷ Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм». ⁸ У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».^(B)

⁹ Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, ¹⁰ адже у Святому Писанні сказано:

¹² Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”»^(E).

¹³ Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.