Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Для диригента. Для Єдутуна^[a]. Псалом Давида.

Порушення Угоди

11 Це послання було Єремії від Господа. ² Почуйте слова Заповіту цього: «Скажи їх людям Юдеї та мешканцям Єрусалима». ³ Скажи їм: «Ось, що Господь Бог Ізраїлю каже: „Проклятий той, хто не слухає Заповіту цього. ⁴ Його Я дав батькам вашим, коли виводив їх із землі Єгипетської, з печі залізної. Сказав Я їм: „Слухайте Мене і робіть те, що наказую вам. Тоді ви будете Моїм народом, а Я—Богом вашим”».

⁵ Я сказав так, щоб здійснилася клятва, якою присягнувсь Я батькам вашим: дати землю їм, що точиться молоком і медом, як воно і нині є. І відповів я, Єремія: «Хай так і буде, Господи».

⁶ Тоді Господь сказав до мене: «Оголоси це по містах Юдеї й на вулицях Єрусалима: „Почуйте слова Заповіту цього і виконуйте їх. ⁷ Бо справді я попереджав батьків ваших невтомно від того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, аж донині. Щодня Я попереджав їх: „Підкоритеся волі Моїй!” ⁸ Але ж не слухали вони Мене, жили вперто в затятості лихих сердець своїх. Тож Я навів на них усе згадане у Заповіті, як і наказував, та все ж вони уваги не звертали”».

⁹ Тоді Господь сказав мені: «Викрито змову між людьми Юдеї та мешканцями Єрусалима. ¹⁰ Вони повернулися до злочинів, що їхні батьки чинили, зреклися слова Мого. Й пішли вони за іншими богами, щоб їм служити. Дім Ізраїлю й дім Юди порушили Угоду Мою, що Я уклав з батьками їхніми».

¹¹ Тож ось що Господь каже: «Наведу на них кару, якої неможна буде уникнути. Вони молитимуть Мене, та Я не слухатиму. ¹² Тоді міста Юдеї та мешканці Єрусалима підуть і благатимуть богів, яким вони спалюють запашне куріння, але ті не врятують їх від страждань. ¹³ Бо в тебе, Юдо, в кожному місті бог, на кожній вулиці Єрусалима—інший вівтар. Ті вівтарі зведені для ганьби—для воскурення ладану Ваалу.

¹⁴ А щодо тебе, Єреміє, не молися за людей цих, не промовляй за них ні благання, ані молитви, бо не слухатиму Я, коли звертатимуться до Мене в стражданнях своїх.

Ви теж грішні

2 О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш. ² Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так—справедливий. ³ Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду? ⁴ Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?

⁵ О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений. ⁶ Бог відплатить кожному за його вчинки. ⁷ А тим, хто добрими вчинками шукає славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя. ⁸ Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.

⁹ Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹⁰ Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹¹ Бог не дає переваги нікому.