Revised Common Lectionary (Complementary)
[a]111 Славімо Господа!
Я Господа вславлятиму усім єством своїм
в вузькому колі щирих на майдані велелюднім.
2 Господь величні справи робить.
Народ жадає добрих справ, що йдуть від Бога.
3 Є пречудовими й преславними Його діла,
живе віки Господнє милосердя.
4 Забути не зможемо ніколи чудеса Його,
і доброта, і ласка Господа у них.
5 Свою Угоду з нами пам’ятає Він завжди,
дає поживу послідовникам Своїм.
6 Сказав Своєму Він народу про діла Свої величні,
як Він народів інших землі їм віддав.
7 Усе, що діє Бог, то правильно й шляхетно,
ми можемо на всі Його накази покладатись.
8 Його накази діятимуть вічно,
створив Він чесними і праведними їх.
9 Послав рятівника народу Він Своєму,
Угоду з ними склав навіки;
ім’я Його святе й жахливе.
10 Пошана й страх Господній—мудрості початок,
хто слідує Його наказам, розумнішає.
Оспівування Господа—довічне!
Угода з Ізраїлем
24 І мовив Він до Мойсея: «Піднімись до Господа ти, Аарон, Надав, Авігу й сімдесят старійшин Ізраїлю і поклоняйтеся звіддалік. 2 Тоді Мойсей нехай наблизиться до Господа. Вони ж нехай не підходять, та народ нехай не залишиться з ними».
3 Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі слова Господа і всі настанови. І всі люди в один голос відповіли так: «Ми виконаємо все, що наказав Господь». 4 Мойсей записав усі слова Господа. Рано вранці він устав і спорудив під горою вівтар на дванадцяти каменях для дванадцятьох колін Ізраїлю. 5 Тоді він послав юнаків з-поміж дітей Ізраїля, і вони принесли жертви всеспалення, а також пожертвували телят як мирні пожертви Господу. 6 Мойсей налив половину крові в чаші, а другою половиною покропив вівтар. 7 Тоді він узяв книгу з Угодою і прочитав, щоб народ почув. Вони сказали: «Все, що Господь наказав, ми виконаємо й будемо слухатися».
8 Мойсей узяв чашу з кров’ю і покропив людей. Він сказав: «Це кров Угоди, що Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами».
Мойсей сходить на гору
9 Мойсей, Аарон, Надав, Авігу і сімдесят старійшин Ізраїлю зійшли на гору. 10 Вони побачили Бога Ізраїлю. Під Його ногами було щось ніби вимощене сапфірами, та таке ясне, як саме небо. 11 Та Він не поклав Своєї руки на вождів дітей Ізраїля. Вони бачили Бога, але Господь не побив їх[a], та вони разом їли й пили.
Павло бажає відвідати Рим
22 Чимало обов’язків мав я в цих землях, і це багато разів перешкоджало мені прийти до вас.
23-24 Та зараз я скінчив свою роботу, і вже немає такого місця в цих землях, де б я не проповідував. Але оскільки я маю давнє бажання, то планую відвідати вас, коли йтиму до Іспанії. Так, сподіваюся по дорозі завітати до вас. І ще сподіваюся, що ви допоможете мені в моїй подорожі туди після великої радості недовгого перебування у вас.
25 Та зараз я йду до Єрусалиму, щоб служити там Божим людям. 26 Бо церкви Македонії та Ахаї вирішили зібрати кошти на користь бідних людей Божих в Єрусалимі. 27 Вони вирішили це зробити, бо відчувають свій обов’язок перед віруючими Єрусалиму. Оскільки погани розділили з юдеями їхні духовні блага, то мають і самі допомагати матеріально. 28 Тож коли я виконаю свої справи й пересвідчуся, що бідні одержали гроші, зібрані для них, то вирушу до Іспанії і дорогою відвідаю ваше місто.
29 І я знаю, що коли прийду до вас, то принесу вам повне благословення Христове. 30-31 Брати і сестри мої, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом та в ім’я любові, що йде до нас від Духа Святого, пристати до щирих молитв Богу за мене, щоб допоміг Він мені позбутися невіруючих в Юдеї і щоб служіння моє в Єрусалимі було прийняте Божими людьми. 32 Якщо буде на те Божа воля, я зможу прийти до вас із радістю й відпочити разом з вами.
33 І нехай Бог миру буде разом з вами усіма. Амінь!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International