Revised Common Lectionary (Complementary)
Суд над пастирями неправедними
23 «Горе пастухам[a], що занедбують і розгонять овець стада Мого»,—каже Господь. 2 Тож ось що Господь Бог Ізраїлю каже про пастухів, що народ мій пасуть: «Ви розігнали овець Моїх і вигнали їх, про них не дбаючи. Тож Я тепер вам відплачу за все те зло, що наробили ви»,—каже Господь. 3 «Я позбираю рештки стада Мого з усіх земель, куди Я повиганяв їх, і поверну назад на пасовисько їхнє, щоб плодилися й множилися вони. 4 Поставлю Я над ними пастухів і тоді вівці не будуть більше боятися, ані лякатися, і жодна більше не загубиться»,—каже Господь.
Праведний «Парост»
5 «Час настає,—каже Господь,—
коли Я вирощу з коліна Давидова праведний „Парост”—
Царя, Який мудро царюватиме,
Який справедливість і праведність чинитиме в цім краю.
6 За Його царювання врятовано буде Юдею,
й Ізраїль житиме в безпеці, та ось ім’я його:
Господь—Наша Перемога[b]».
23 Псалом Давида.
Господь—мій пастир, через те я маю все.
2 В зелених луках Він дає мені спочити,
веде мене повз тихі води озерні.
3 Він оживляє мою душу,
шляхами добрими[a] ведучи мене,
являючи всю доброту Свою.
4 І навіть у долині смерті чорній[b]
нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною.
Твій жезл і палиця мене втішають[c].
Єдині у Христі
11 Тож пам’ятайте, що колись вас, народжених поганами, євреї називали «необрізаними», а себе вони називають «обрізаними»[a] (маючи на увазі дію, яка виконується руками людськими). 12 Пам’ятайте, тоді ви були без Христа і не належали до народу ізраїльського. Ви були чужими тим угодам[b], що пов’язані з Божою обітницею людям, та жили в цьому світі без надії і без Бога.
13 Колись ви були такі далекі від Бога, але зараз ви—в Христі Ісусі, та стали близькими Йому через смерть Христову.
14 Христос є нашим джерелом миру. Він об’єднав нас в один народ і зламав перешкоду, стіну ворожнечі, пожертвувавши Своїм власним Тілом. 15 Він покінчив із Законом, з його правилами та заповідями, щоб забезпечити мир, створивши в Собі один новий народ із двох[c]. 16 Він примирив ці два народи з Богом в одному тілі через Свою смерть на хресті і так Він припинив ворожнечу між ними. 17 Христос прийшов і приніс вам Звістку про мир—далеким від Бога і близьким[d]. 18 Бо саме через Христа ми всі маємо доступ до Отця в єдиному Дусі.
19 Отже, ви, неюдеї, вже не чужинці й не сторонні. Ви співгромадяни з людьми Божими та Його родиною. 20 Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем[e] є Сам Христос Ісус. 21 І вся будівля тримається на Ньому. Завдяки Христу вона росте, щоб стати святим храмом[f] у Господі. 22 Через Нього і ви всі об’єднуєтеся і створюєте єдине житло, де Бог живе через Духа Святого.
Як Ісус нагодував п’ять тисяч чоловіків
(Мт. 14:13-21; Лк. 9:10-17; Ін. 6:1-14)
30 Всі апостоли повернулися до Ісуса й розповіли про все, що зробили, та чого людей вчили. 31 Навколо завжди було повно людей, які снували туди й сюди, навіть поїсти не було можливості. Тож Ісус сказав апостолам: «Підемо зі Мною в тихе місце, де нам вдасться трохи відпочити».
32 От вони сіли в човен і попливли самі до безлюдного місця. 33 Але чимало людей помітили, як вони відпливали, і впізнали їх, та з усіх міст люди побігли берегом і дісталися до того місця раніше, ніж Ісус та апостоли. 34 Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей, бо вони були, наче вівці без пастуха. І почав Ісус навчати їх.
Зцілення недужих у землі Ґеннісаретській
(Мт. 14:34-36)
53 Перепливши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської. 54 Коли вони зійшли з човна, люди впізнали Ісуса. 55 Хоч би де люди почули, про прихід Ісуса, бігли по всіх околицях, щоб нести до Нього хворих на ліжках. 56 І куди б Він не йшов: по селах, містах, хуторах—скрізь на майдани виносили хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, одужував.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International