Revised Common Lectionary (Complementary)
100 Хвальна пісня.
Вся земле, Господа вславляй!
2 З піднесенням служіть Господу!
З веселощами поклоніться Йому!
3 І знайте, що Господь—наш Бог.
Створив Він нас, тож ми належимо Йому.
Його народ ми, вівці в Божім стаді.
4 З подякою ввійдіть у Його брами,
прийдіть з хвалою на подвір’я храму,
хваліть Його, Його ім’я благословляйте!
5 Господь—предобрий,
любов Його міцна—навічно,
вірність Його—з роду в рід.
14 Господь повстане проти них,
Його стріла, мов блискавка, ударить.
Господь, Володар мій, засурмить в сурму
і виступить з південних буревіїв.
15 Господь Всемогутній захистить їх,
тож матимуть вони що їсти
вразять ворогів своїх камінням з пращі.
Кров питимуть, немов вино,
і будуть повні, наче келих,
як роги вівтаря, по вінця повні.
16 Тоді Господь, Бог їхній, порятує їх.
Народ Його, мов вівці, буде,
народ блищатиме, немов коштовності в короні.
17 Все буде гаразд!
Багато буде пшениці й молодого вина,
та вродиться багато хлопців і дівчат.
Господні обіцянки
10 Просіть у Господа дощів навесні,
бо Господь—Творець блискавок і злив.
Він кожному дарує польові рослини.
2 Боввани говорять пусте,
а віщуни бачать брехливі з’яви.
Тлумачі снів теревенять дурниці,
вони втішають, та дарма.
Тому й блукають вони,
мов ті вівці, страждають, бо пастуха немає.
Павлова промова до старійшин
17 З Мілета він послав гінця до Ефеса, щоб той запросив старійшин церкви. 18 Коли вони прибули, Павло сказав їм: «Ви знаєте, як я жив увесь цей час, коли був із вами, з першого дня, як прибув до Малої Азії. 19 Я покірно і з сльозами служив Господу, незважаючи на всі випробування, що випали на мою долю через змови юдеїв. 20 Ви знаєте, що я завжди проголошував усе те, що було б корисне для вас. Я навчав вас Благовісті про Христа без вагань, привселюдно, а також ідучи з дому в дім. 21 Юдеям, як і грекам, свідчив я про покаяння та навернення до Бога, про віру в Господа нашого Ісуса Христа.
22 І тепер, за велінням Святого Духа, йду я в Єрусалим, не знаючи, що там зі мною станеться. 23 Знаю тільки, що в кожному місті Дух Святий застерігає мене про те, що ув’язнення й випробування чекають на мене в Єрусалимі. 24 Я не вважаю життя своє цінним для себе. Найважливіше—закінчити справу та служіння, яке дав мені Господь Ісус—розповідати людям Благовість про Божу милість.
25 І тепер я знаю, що ніхто з вас, з ким я ходив, проповідуючи про Царство Боже, більше ніколи не побачить мене. 26-27 Ось чому сьогодні я й проголошую вам, що Господь не судитиме мене, якщо хтось не буде врятований, бо без вагань проповідував я вам волю Божу.
28 Пильнуйте себе і всіх тих, кого Господь ввірив вам[a]. Дух Святий обрав вас, аби ви стали пастирями церкви Божої[b], яку Він викупив кров’ю Свого власного Сина[c]. 29 Знаю я, що після того, як я піду, деякі люди, немов люті вовки з’являться поміж вас. І не помилують вони стада. 30 Навіть серед вас заведуться такі люди, які перекрутять правду, щоб потягнулися за ними учні. 31 Тож будьте обережні! Пам’ятайте, як я невпинно закликав зі сльозами кожного з вас день і ніч, протягом трьох років, триматися істинного життя. 32 А тепер доручаю вас Богу і Слову Його милості. Слово Господнє може укріпити вас і дати вам спадщину милості Божій серед усіх людей святих.
33 Ніколи я не зазіхав на чиєсь срібло, золото або гарне вбрання. 34 Ви самі знаєте, що мої руки служили потребам моїм і тих людей, які були зі мною. 35 Кожним своїм вчинком я показував, що тяжкою працею ми мусимо допомагати немічним. Необхідно пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він сказав: „Справжнє щастя в тому, щоб віддавати, а не в тому, щоб брати”».
36 Як промовив це Павло, всі стали на коліна молитися. 37 Віруючі дуже тужили й ридали, кидалися Павлові на шию, обіймали й цілували його. 38 Найбільше всіх засмутили його слова про те, що вони більше його не побачать. Потім вони провели Павла до корабля.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International