Old/New Testament
Закон прийде з Єрусалима
4 Настануть дні,[a] коли гора,
на якій встановлено храм Господній,
стане найвищою з-поміж усіх гір.
І нескінченними потоками сюди
будуть сходитися люди всіх народів.
2 Чимало люду прийде й скаже:
«Ходім, зійдемо на Господню гору,
до дому Бога Якова.
Всевишній нас навчить Свого шляху,
щоб ми ходили тільки-но Його путями[b]».
Бо вчення Боже із Сіону вийде,
а слово Господа—з Єрусалима по всьому світу.
3 Тоді Господь судитиме всі племена,
вирішувати справи могутніх і віддалених народів.
Вони перекують мечі свої на рала,
а списи—на серпи, щоб жати жито.
Народи припинять воювати між собою;
люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.
4 Сидіти буде кожен під лозою
своєю і під віттям фіґових дерев.
Ніхто не їх злякає,
бо Господь Бог Всемогутній так сказав!
5 Хоча усі народи можуть жити
і шанувати кожен свого бога,
ми ж житимемо, Бога нашого шануючи повік.
Повернеться царство
6 Господь говорить:
«Єрусалиме скалічена й розвіяна була,
відчула вона біль та Божу кару,
але ж Я її до Себе поверну.
7 Я так зроблю,
щоб вижили лише люди цього „скаліченого” міста.
Їх вигнано було з їхньої землі,
але Я їх зміцню й могутнім народом зроблю».
І буде ними керувати Господь з гори Сіон,
відтоді і повік.
8 А щодо тебе, вартова башто Отари[c],
прийшов твій час.
Офель, дочка Сіону,
до тебе повернуться колишня влада й царство.
Чому Ізраїль мусить іти до Вавилона
9 Чому так плачеш ти? Хіба нема царя у тебе?
Хіба загинув той порадник твій,
бо тяжкі твої муки, наче у жінки при пологах.
10 Звивайся з болю і кричи, дочко Сіону,[d] наче при пологах,
бо мусиш ти тепер із міста вийти
й жити в чистім полі.
До Вавилона мусиш йти,
і там тебе врятують.
Там викупить тебе Господь із вражих рук.
Господь вигубить інші народи
11 Багато народів зібралося війною проти тебе,
і кажуть: «Дивись, ось гора Сіон,
давайте-но зруйнуємо її».
12 Вони не розуміють, що Господь планує,
не знають вони намірів Його.
Він справді їх зібрав,
щоб розчавити мов збіжжя на току.
Ізраїль переможе своїх ворогів
13 «Вставай і молоти, дочко Сіону,
тебе Я міццю неймовірною наділю:
роги твої будуть неначе з заліза,
копита ж—з бронзи.
Чимало потрощиш ти народів,
та Господу присвятиш їхню здобич,
багатство їхнє—Володарю цілого світу віддаш».
5 Збирайся військом, о могутнє місто[e],
бо нас вороги довкола обложили,
та кийком ударили підступно по щоці Суддю Ізраїлю.
Цар народиться у Віфлеємі
2 А ти, Віфлеєме-Ефрато[f],
найменше з містечок в Юдеї,[g]
та вийде із тебе правитель Ізраїлю Мій.
Його коріння—у часах прадавніх.
3 Він ворогам віддасть їх до пори,
коли народження настане мить[h].
І решта братів повернеться до народу Ізраїлю.
4 Й постане Він і буде пасти Свій народ
із силою Господньою,
із величчю наймення Господа Бога Його.
І житимуть вони в безпеці,
бо до країв землі сягне Його величчя.
5 Це ж він, хто принесе нам мир,
коли Ассирія прийде у край наш
й топтатиме укріплені фортеці наші.
Тоді ми[i] оберем
сім пастухів та вісім князів[j].
6 І пастимуть вони край Ассирійський мечем,
край Німродський[k]—оголеним лезом.
Вони врятують[l] від Ассирії нас,
якщо вона прийде у край наш
і кордон потопче.
7 Вцілілі з дому Якова тоді посеред багатьох народів
немов роса Господня будуть,
немов дощу краплини на траві,
що на людину не чекає,
і не залежить від синів людських.
8 І рештки дому Якова розкидані
поміж численними народами:
мов лев між диких звірів,
мов левеня серед отар овечих,
та не врятуватися від нього,
коли він нападає, то рве й роздирає.
9 Ти руку занеси на ворогів своїх
й здолаєш їх усіх.
Народ покладатиметься на Бога
10 «Тоді,—Господь говорить,—
понищу Я усіх твоїх коней,
потрощу колісниці твої.
11 Я вигублю міста землі твоєї
і всі твої твердині поруйную.
12 Чаклунство вирву Я із рук твоїх,
і віщунів у тебе більш не буде.
13 Бовванів Я твоїх зруйную,
не поклонятимешся більше ти
творінню рук своїх.
14 Повириваю з-поміж тебе стовпи Ашери[m],
і поруйную Я твоїх бовванів[n].
15 У гніві й люті Я помщуся народам,
які не слухали Мене».
Жінка і змій
12 І з’явилося на небі велике знамення—жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками. 2 Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.
3 Потім інше знамення з’явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах. 4 Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.
5 Вона народила Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І був Він взятий до Бога, до Божого престолу. 6 А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.
Битва
7 Тоді почалася битва в небесах: Михаїл[a] й Ангели його билися зі змієм, а змій бився проти них разом зі своїми ангелами. 8 Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі. 9 Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ, й ангели його були скинуті разом із ним.
10 Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав:
«Ось мить перемоги нашого Бога!
Прийшли сила і Царство Бога!
Його Христос виявив владу Свою!
Скинуто того,
хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
11 Вони перемогли його кров’ю Ягняти і свідченням Слова Божого.
Вони не трималися за життя своє навіть під загрозою смерті.
12 Тож радійте, Небеса і всі, хто живе там!
Але яке ж це лихо для землі та моря,
бо диявол зійшов на них!
Він повен люті, бо знає,
що часу в нього лишається обмаль».
13 І як побачив змій, що його скинуто на землю, то кинувся він переслідувати жінку, яка народила хлопчика. 14 Але жінці було дано два великі орлині крила, щоб могла вона полетіти в пустелю. Там для неї було приготоване місце, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія[b]. 15 Тоді змій вивергнув з пащі своєї води, подібно річці, щоб затягнути жінку. 16 Але земля допомогла жінці, бо відкрила уста свої і поглинула воду, вивергнуту з пащі змія. 17 Тоді дракон страшенно розлютився на жінку й пішов війною на решту її нащадків, тих, хто виконують заповіді Божі й дотримуються істини Ісуса.
18 І стояв змій на березі моря.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International