Old/New Testament

Розподіл землі

45 «Коли будете ділити за жеребом землю між колінами ізраїлевими, частину мусите виділити місце для святої землі. Розміри її повинні бути двадцять п’ять тисяч ліктів^[a] завдовжки і двадцять тисяч ліктів^[b] завширшки^[c]. ² В тому числі частина п’ятсот на п’ятсот ліктів мусить бути для святилища, і ще п’ятдесят ліктів навколо для вільного простору. ³ У Святеє Святих відміряй частину в двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і десять тисяч ліктів завширшки. Там стоятиме храм, святе місце. ⁴ Це буде священна частина землі для священиків, що служать у храмі, і тих, хто допомагає готувати службу Господню. Це також буде місце для їхніх будинків і святе місце для храму. ⁵ Площа двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки й десять тисяч ліктів завширшки належатиме левитам, що служать у храмі, для їхніх міст, де вони житимуть.

⁶ Місту віддай у власність площу п’ять тисяч ліктів завширшки та двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки, поруч із священною землею; вона належатиме всьому дому Ізраїлю. ⁷ Цар матиме землю, що межує як зі священною площею, так і з власністю міста. Вона простягатиметься від західного до східного кордонів. А завширшки вона буде така ж, як і наділ Ізраїлю. ⁸ Ця земля буде володінням правителя в Ізраїлі. І правитель мій більше не гнобитиме народ мій, а дасть дому Ізраїлю володіти землею відповідно до колін їхніх»,—Господь Бог говорить.

⁹ «Ви зайшли досить далеко, правителі Ізраїлю! Припиніть насильство і гноблення, будьте справедливі й праведні. Не виганяйте Мій народ з його дому»,—проголошує Господь Бог.

¹⁰ «Не дурите людей, дотримуйся точної ваги, точної ефи^[d] й бату^[e]. ¹¹ Ефа і бат мусять бути однакової міри: бат вміщатиме одну десяту гомера, і ефа—одну десяту гомера, гомер мусить бути стандартною мірою для обох. ¹² Шекель^[f] мусить дорівнювати двадцяти ґерам. Двадцять шекелів плюс двадцять п’ять шекелів плюс п’ятнадцять шекелів дорівнює одній міні.

Пожертви і свята

¹³ Ось спеціальне підношення, яке мусите приносити:

Ці принесення підуть на хлібні жертви і жертви всеспалення, на мирні жертви, щоб очистити людей від гріха»,—проголошує Господь Бог.

¹⁶ «Увесь народ землі цієї братиме участь у цьому особливому підношенні для правителя ізраїльського. ¹⁷ Та правитель буде зобов’язаний приносити жертви всеспалення, офіри та возливання на свята Новолуння та суботи, щоб спокутувати гріхи дому Ізраїлю.— ¹⁸ Господь Бог говорить.—Першого місяця, першого дня мусите взяти молодого бичка без вад для очищення храму. ¹⁹ Священик мусить взяти крові від жертви за гріх і покропити нею одвірки храму, чотири кути верхнього виступу жертовника й одвірки брами внутрішнього подвір’я. ²⁰ Ви мусите робити теж саме на сьомий день того ж місяця для кожного, хто грішить ненавмисне чи від незнання, так ви очищатимете храм.

²¹ Чотирнадцятого дня першого місяця маєте святкувати Пасху, яка триватиме сім днів. Протягом цього часу їстимете хліб, замішений без дріжджів. ²² Того дня правитель принесе за себе й за всіх людей Ізраїлю бика як жертву за гріх. ²³ Щодня протягом семи днів свята він мусить давати сім биків і сім баранів без вад як жертви всеспалення для Господа, і козла як жертву за гріх. ²⁴ Він мусить давати на хлібне підношення ефу ячменю за кожного бика й ефу ячменю за кожного барана, а також гін^[h] олії за кожну ефу зерна. ²⁵ Протягом семи днів Свята Кущів, що починається в сьомий місяць на п’ятнадцятий день, правитель мусить так само принести жертви всеспалення та оливу за гріх».

Цар і свята

46 Ось що Господь Бог говорить: «Брама внутрішнього двору, звернена на схід, мусить бути зачинена протягом шести робочих днів, але в суботу і в день нового місяця мусить бути відчинена. ² Правитель увійде з двору через ґанок брами й стане в воротах. Священики принесуть його жертви всеспалення й мирні жертви. Він помолиться на порозі брами, а потім вийде, але браму не буде зачинено аж до вечора. ³ А в суботу й Новолуння люди країни також молитимуться в присутності Господа при виході до цієї брами.

⁴ Жертвами всеспалення, що цар принесе Господу в суботу, будуть шість ягнят і баран—усі без вад. ⁵ З бараном він мусить дати ефу зерна, а з ягнятами він може дати стільки, скільки йому заманеться. Але з кожною ефою він мусить дати один гін оливи.

⁶ На Новолуння він мусить принести молодого бичка, шість ягнят і барана без вад. ⁷ З биком він мусить дати ефу зерна і з бараном ефу зерна, а з ягнятами стільки, скільки схоче дати, але неодмінно з гіном оливи на кожну ефу.

⁸ Коли князь заходить, він мусить пройти крізь ґанок східної брами, і виходити він має тим самим шляхом.

⁹ Коли прості люди прийдуть поклонитися Господу на призначені свята, то хто входить через північну браму, виходити мусить через південну, а хто входить через південну браму, виходить мусить через північну. Ніхто не повинен повертатися через ту браму, через яку заходив, кожен мусить виходити через протилежну^[i]. ¹⁰ Цар повинен бути серед людей: як вони заходять, то й він заходить, як вони виходять, то й він виходить.

¹¹ В урочисті дні й свята, з биком завжди треба давати ефу зерна як хлібну жертву, і з бараном ефу, а з ягнятами стільки, скільки людина схоче, але з гіном оливи на кожну ефу. ¹² Коли князь приносить добровільну пожертву Господу, чи жертву всеспалення, чи мирні жертви—східна брама мусить бути відчинена для нього. Він приносить свої жертви всеспалення чи мирні жертви так само, як робить він це в суботу. Після того, як він піде, браму слід зачиняти.

Денні пожертви

¹³ Щодня ви мусите принести ягня-однолітка без вад як жертву всеспалення Господу. Це слід робити щоранку. ¹⁴ Ви мусите також разом із ним щоранку приносити офіру з шостої частини ефи та з третьої частини гіна оливи, щоб замісити тісто. Ця щоденна пожертва Господу назавжди. ¹⁵ Тож ягня, хліб і олива будуть принесені щоранку як повсякчасна жертва всеспалення».

Закони наслідування для царя

¹⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Якщо правитель передає в дар одному з синів своїх зі спадщини своєї, то ця земля належатиме й його синам, вона стане й їхньою спадщиною. ¹⁷ Якщо ж цар дарує землю зі спадщини своєї одному з рабів своїх, той може тримати її до ювілею^[j], а по тому подарунок повернеться до володаря. Спадщина його належить тільки синам його, вона їхня. ¹⁸ Володар не повинен брати нічого зі спадщини людей, ані змушувати їх залишити свою землю. Він мусить виділяти синам своїм спадщину зі своєї особистої власності, щоб ніхто з народу Мого не позбувся власності».

Особливі кухні

¹⁹ Тоді чоловік вивів мене через вхід, що збоку від брами, до священних приміщень, звернених на північ, що належали священикам, і показав мені приміщення на західному краї. ²⁰ І сказав він мені: «Це те місце, де священики готуватимуть жертву за провину й жертву за гріх. І пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити ці святі речі в зовнішній двір, де всі люди».

²¹ Тоді він привів мене у зовнішній двір і повів по всіх його чотирьох кутах. І побачив я в кожному куті інше подвір’я. ²² У чотирьох кутах зовнішнього двору було чотири закритих^[k] подвір’я сорок ліктів^[l] завдовжки, і тридцять ліктів^[m] завширшки. Всі вони були однакові за розмірами. ²³ У середині кожного з чотирьох подвір’їв був кам’яний виступ; під виступом, довкола, було влаштовано місця для вогню. ²⁴ І сказав він мені: «Це кухні, де ті, що служать у храмі, варитимуть пожертви, принесені народом».

Ісус Христос—наш Заступник

2 Любі діти мої! Я пишу до вас про це, щоб ви не грішили. Але якщо хтось і згрішить, то має заступника перед Отцем—праведного Ісуса Христа. ² Він і є тією жертвою, яка спокутує гріхи наші, і не тільки наші, а й усього світу.

³ Саме так ми можемо бути певні в тому, що пізнали Бога, якщо дотримуватимемося заповідей Його. ⁴ Хто говорить: «Я знаю Його!» і не виконує заповіді Його, той брехун, і правда не в його серці. ⁵ А хто слухняний вченню Його, в тому любов до Бога й справді прибуває. Саме так ми можемо переконатися в тому, що ми в Бозі. ⁶ Хто каже, що живе в Бозі, той мусить жити, як Ісус жив.

Ісус заповідав любити одне одного

⁷ Любі друзі мої! Я пишу не про нову, а про стару заповідь, яку ви мали споконвіку. Ця стара заповідь—Послання, яке ви чули. ⁸ А з іншого боку, те, що пишу вам, є водночас і новою заповіддю. І правду цю засвідчено життям Ісуса Христа і вашим життям, бо темрява відступає, а істинне Світло вже сяє.

⁹ Хто каже, що живе у світлі, але ненавидить брата чи сестру свою, той все ще знаходиться в темряві. ¹⁰ Хто любить братів і сестер своїх, той живе у світлі, і немає нічого в його житті, що б змушувало його грішити. ¹¹ А хто ненавидить брата чи сестру свою, той живе у темряві; він безпорадно блукає, не знаючи, куди йде, бо темрява засліпила його.

Підстави для написаного

Не любіть світського

¹⁵ Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. ¹⁶ Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. ¹⁷ Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.

Ворогів Христових не приймайте

¹⁸ Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий^[a]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. ¹⁹ Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

²⁰ Ви отримали дар^[b] від Святого^[c], і всі ви знаєте правду. ²¹ Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.

²² Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. ²³ Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. ²⁵ Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.

²⁶ Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. ²⁷ Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.

²⁸ Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде. ²⁹ Якщо ви знаєте, що Христос праведний, то знайте й таке: хто живе праведно, є дитиною Божою.