Old/New Testament
Провідники ведуть Ізраїль та Юдею до гріха
5 Священики, почуйте це!
Прислухайся, доме[a] Ізраїлю!
Доме царський, слухай,
бо проти вас цей присуд,
тому що визнано вас винними.
Бо ви були пасткою у Міцпі[b],
тенетами, напнутими на Таворі[c].
2 Ви скоїли багато гріхів,[d]
і Я покараю всіх вас.
3 Я знаю Ефраїм,
Ізраїль не прихований від Мене.
Я знаю, Ефраїме,
що ти займаєшся розпустою,
що Ізраїль нечистий.
4 Вчинки їхні не дають їм повернутися до Бога їхнього.
Справді, просякнуті вони розпустою
й Господа не знають.
5 Пиха Ізраїлю буде свідчити проти нього[e].
Ізраїль і Ефраїм спіткнуться через провини свої,
Юдея також спіткнеться разом із ними.
6 Вони підуть з отарами та чередою[f] своєю шукати Господа,
але не знайдуть, бо Він відвернувся від них.
7 Невірні були вони Господу,
бо породили байстрюків.
Тепер же Він на Новий Місяць пожере їх разом з тим,
що їм належить[g].
Пророцтво про зруйнування Ізраїлю
8 Трубіть у ріг в Ґівеа!
Сурміть у сурму в Рамі[h]!
Вигукуйте у Бет-Авені:
«Веніамине, вони за спиною у тебе!»
9 Приречено до зруйнування Ефраїм
у день, як Я прийду карати.
Поміж ізраїльських колін Я показав це ясно.
10 Юдейські вельможі, мов ті, що межу переносять.
Я лють Свою виллю на них, наче воду.
11 Ефраїма пригноблено, роздавлено,
немов ті ґрона у давильні,
бо знався залюбки з гидотою[i].
12 Зруйную Ефраїма так, як точить міль тканину,
зруйную дім Юдеї, як іржа з’їдає крицю.
13 Коли побачив Ефраїм свою хворобу,
побачила Юдея свою рану,
пішов в Ассирію по допомогу Ефраїм,
послав по неї до великого царя.
Однак він не спроможний лікувати,
не зцілить він тебе від ран твоїх.
14 Бо кинусь Я, мов лев, на Ефраїма,
Я на Юдею кинусь, наче юний лев,
Я роздеру їх, віднесу до Себе,
щоб там пожерти їх,
і нікому спасти їх буде.
15 Я повернусь додому, а вони, зганьблені,
благатимуть Мене, щоб їх простив.
Коли в біді, вони Мене шукають ревно.
Повернімося до Господа!
6 Ходім повернемось до Господа.
Хоч Він пошматував, Він зцілить нас,
хоч Він і вдарив нас, Він перев’яже наші рани.
2 Він знову оживить нас за два дні,
на третій день підвестись нас примусить.
Тоді ми житимемо в присутності Його.
3 Невпинно будем прагнути пізнати Господа,
як і світанок має в певний час постати з ночі,
так Він прийде до нас, як дощ,
як злива весняна, що землю напуває.
Народ не має віри
4 Господь говорить:
«Ефраїме, що з тобою вдіять?
Що вдіяти з тобою, о Юдеє?
Вся вірність ваша, мов туман ранковий,
мов вранішня роса, яка зникає хутко.
5 Тому Я через пророків дав їм закон.
Я їх убив наказами Своїми.
Та всі ці рішення—праведні,
наче світло, бездоганні вони.
6 Бо вірності Я прагну, а не жертви,
пізнання Бога прагну, а не всеспалень.
7 Вони ж порушили Угоду, як Адам,[j]
де заколот вчинили проти Мене.
8 А Ґілеад—то місто тих, хто чинить зло,
то місто, кров’ю заплямоване.
9 Мов зграя злодіїв, що в засідці сидить,
священики убивства коять на шляху в Сихем.
Кажу Я так, бо в них лихі діла.
10 У домі[k] Ізраїлю бачив Я страшне:
розпусту Ефраїма,[l] опоганений Ізраїль.
11 Юдея, прийде той час,
коли відновлено талан для народу твого[m].
Це трапиться,
коли Я поверну народ Мій із неволі[n]».
7 Коли зцілю Ізраїль Я,
відкриється провина Ефраїма.
Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню),
що кояться в Самарії,
де грабіжники ошукують людей,
і зграї злодіїв по вулицях грабують.
2 І не замисляться й на мить,
що їхнє зло Я пам’ятаю.
Вони в полоні своїх вчинків,
вони переді Мною.
3 Свого царя своїми злочинами тішать,
вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
4 Пекар ставить тісто в піч,
тож не розводить багаття.
Та народ ізраїльський веде себе інакше:
постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
5 На Цареві свята[o] вони все жару підбавляють,
влаштовуючи п’яні гульбища.
Вельможі п’яніють від вина,
та п’ють вони із богохульцями разом.
6 Вони замислюють лихе,
серця розпалюючи, наче піч.
Мов жаром невтомним,
палають змовами серця,
та ніч усю горить жага до грішних справ,
та вранці з новою силою палає.
7 Усі вони мов піч гарячі,
аж пожирають правителів своїх.
Пали їхні всі царі,
не звернеться до Мене жоден у молитвах.
Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього
8 Ефраїм[p] з народами змішався.
Він, мов млинець, що підгорів з одного боку,
бо не перевертали його вчасно.
9 Чужинці зжерли його силу,
а він й не знає про те нічого.
Він сивиною вкритий,
та про те не має й гадки.
10 Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж.
Вони не повертаються до Господа, до свого Бога,
і не шукають Бога навіть нині,
коли халепа та біда усюди.
11 Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм.
Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12 Якщо підуть вони за поміччю до інших народів,
то розкину Я на них тенета.
Їх скину вниз, немов птахів небесних,
Я покараю їх за їхні зібрання та змови[q],
коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13 Тож горе їм, бо геть пішли від Мене;
спустошення—ось їхня доля,
бо зрадили вони Мене.
Я б сповна їм усе віддав,
але ж вони про Мене брешуть.
14 Не звернуться вони до Мене щиро,
тільки голосять у своїх ліжках.
І ріжуть одне одного, благаючи,
щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино,
та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15 Хоча Я їх навчав, зміцнив їх,
вони все проти Мене замишляли.
16 Як повертаються до того, хто не Бог,
вони, немов отой зрадливий бумеранг,
не повертаються до Мене[r].
Вельможі, які пишалися своєю силою,
від меча впадуть через свої безчесні язики,
з них насміхатимуться у Єгипетському краї.
Поклоніння бовванам веде до загибелі
8 Сурму свою приклади до уст та сповісти тривогу,
орел над домом Господа кружляє,
бо вони зламали Мою Угоду й Закон Мій.
2 Вони до Мене звертаються:
«Мій Боже, ми, Ізраїль, знаємо Тебе».
3 Ізраїль відштовхнув добро,
тож ворог переслідує його.
4 Вони призначили царів, яких не обирав Я,
вельмож собі обрали без схвалення Мого.
Із золота й срібла свого
вони собі бовванів наробили,
тож і відштовхну Я їх.
5 Самаріє, зі зневагою тельця твого відкинув Він,[s]
Господь палає гнівом проти них.
Допоки будуть вони нездатні очиститися?
6 Бо ізраїльський ремісник виготовив їх, а не Бог.
Тельця Самарії напевно розбито буде на шматки.
7 Вони сіють вітер і пожнуть бурю.
Посіяне ними зійде,
та не матиме колосся й хліба не вродить.
Навіть якщо й дасть трохи хліба,
він дістанеться чужинцям.
8 Ізраїль знищено, покинутий він між народів,
як спорожнілий глечик.
9 Ефраїм затявся, що піде до «коханок»[t] своїх,
він, мов той осел, що йде куди захоче,
пішов до Ассирії.
10 Ізраїль коханок навіть понаймали між народів!
Тепер же Я зберу народ цей весь докупи.
Вони уже нездужають від дані,
яку дають царю й його вельможам.
Ізраїль забув Бога й поклонився бовванам
11 Хоч Ефраїм жертовників намножив,
аби позбутися своїх гріхів,
але вони жертовниками стали,
щоб саме гріх чинити там.
12 Хоч Я і написав йому Свої закони,
він їх сприймає, як чужинське щось.
13 Мої дари вони приносили у жертву[u]
й пожертвуване м’ясо їли.
Господь їх не приймає!
Тепер Він пригадає всі провини їхні,
і покарає їх за всі гріхи.
Вони повернуться в неволю до Єгипту.
14 Адже забув Ізраїль, хто створив його.
Він звів собі палаци пишні,
Юдея наплодила міст укріплених собі.
Та Я вогонь нашлю на ті міста,
він пожере твердині їхні.
Послання до Ефеської церкви
2 Напиши Ангелу Ефеської церкви:
Ось що говорить тобі Той, Хто тримає сім зірок у Своїй правиці й ходить між семи золотими світильниками:
2 «Я знаю вчинки твої, твою тяжку працю і довготерпіння, та що терпіти не можеш лихих людей. Знаю Я, що ти випробувала тих, хто називав себе апостолами, але насправді ними не були, і довідалась, що вони брехуни. 3 Я знаю твоє терпіння, і що ти пережила заради Мене, але то не виснажило тебе.
4 Та ось що Я маю на докір тобі: ти відмовилася від любові, яка була в тобі від початку. 5 Отож пам’ятай, з якої висоти ти впала. Покайся і роби те, що робила від початку. А як не зробиш цього, то Я прийду й заберу твій світильник з його місця. 6 Але є й те, де ти маєш рацію: ти ненавидиш вчинки николаїтів[a]. Я теж їх ненавиджу.
7 Хто має вуха, нехай почує, що Дух говорить церквам. Усім, хто переможе, Я дам право їсти плоди з дерева життя. А дерево це—в Божому раю».
Послання до церкви у Смирні
8 Напиши Ангелу церкви у Смирні:
Ось що говорить до тебе Перший і Останній, Хто прийняв смерть і повернувся до життя:
9 «Я знаю про твої турботи і знаю, що ти бідна, але насправді ти багата! Я знаю, що дехто лихословить проти тебе. Ті люди кажуть, що вони юдеї, але вони не є істинними юдеями. Вони—люди[b], які належать сатані. 10 Не бійся нічого, що тобі доведеться перестраджати. Диявол кине декого з вас до в’язниці, щоб випробувати вас. Ти будеш страждати десять днів. Але будь стійкою у вірі, навіть якщо доведеться померти, і Я дам тобі вінець життя.
11 Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: той, хто переможе, не зазнає шкоди від другої смерті».
Послання до Перґамської церкви
12 Напиши Ангелу Перґамської церкви:
Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:
13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок[c], був убитий у твоєму місті, де живе сатана.
14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують „вчення Валаама”. Того Валаама, який навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх: вони їли м’ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту. 15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів. 16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.
17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам: тому, хто переможе, буде від Мене „прихована манна”. І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім’я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».
Послання Ісуса до церкви в Фіатирі
18 Напиши до Ангела Фіатирської церкви:
Це говорить Син Божий, Той, в Кого очі блищать, як полум’я, а ноги, немов із блискучої бронзи:
19 «Я знаю про діла твої, любов, віру, служіння, й про твоє довготерпіння. Я знаю те, що ти робила останнім часом,—більше, ніж те, що робила спочатку.
20 Але ось що маю на докір тобі: ти надто багато дозволяєш цій жінці Єзавелі[d], яка називає себе пророчицею. Своїм ученням вона зводить слуг Моїх з путі істинного. Вони чинять розпусту й їдять їжу, яка була принесена в пожертву бовванам. 21 Я дав їй час, аби покаялась, але вона не хоче каятися в своїй розпусті.
22 Отож готовий Я вже кинути її на ложе муки, а тих, хто грішив із нею, віддати на великі страждання, якщо не покаяться вони в злодіяннях, які з нею чинили. 23 Я повбиваю її послідовників, і тоді всі церкви дізнаються, що Я є Той, Хто знає людські думки й почуття. Я відплачу кожному з вас за діла ваші.
24 А тепер є у Мене дещо для решти із вас у Фіатирі, хто не наслідує цього вчення і хто не засвоїв так званих сатанинських „глибинних таємниць”. На вас Я більше не накладатиму ніякого іншого тягаря. 25 Але тримайтеся тієї істини, що маєте, доки Я не прийду.
26 Тим, хто переможе й буде послідовно до кінця виконувати Мою волю, Я дам владу над народами. 27 І керуватимуть вони народами залізним жезлом, і розіб’ють їх на дрібні черепки, мов глиняні горщики[e]. 28 Вони отримають таку ж саму владу, яку Я одержав від Отця Свого, і дам Я їм досвітню зорю. 29 Той хто має вуха, нехай почує, що Дух промовляє церквам!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International