Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

^1 [a] Псалом Давида.

Пригода з чашею

44 Тоді Йосип наказав слузі, що був старший у домі: «Наповни лантухи цих чоловіків і дай їм стільки хліба, скільки вони зможуть нести. Кожному також поклади в мішок зверху гроші. ² І поклади мою чашу, срібну чашу, разом із грішми зверху в мішок наймолодшому». І слуга зробив, як звелів йому Йосип.

³ Наступного дня на світанку Йосипових братів відпустили разом з їхніми ослами. ⁴ І тільки-но вони вийшли з міста і були ще недалеко, як Йосип і каже своєму слузі, що був старший у домі: «Негайно йди за ними, а коли наздоженеш, то скажи їм: „Навіщо ви заплатили злом за добро? Навіщо вкрали срібну чашу?^{[a] 5} Чи не та це чаша, з якої п’є мій володар, коли ворожить, пізнаючи різні таємниці? Тут ви схибили”».

⁶ Тож коли слуга наздогнав їх, він повторив усі ці слова. ⁷ А брати й кажуть йому: «Навіщо ж мій володар таке говорить? Ми, слуги твої, ніколи б не вчинили подібного! ⁸ Послухай, ми принесли тобі назад з землі Ханаанської те срібло, що познаходили в наших лантухах. Навіщо ж нам красти срібло чи золото з дому твого господаря? ⁹ Якщо ця чаша буде знайдена в когось із нас, слуг твоїх, той помре, а решта стануть рабами мого володаря».

¹⁰ А він каже: «Гаразд, нехай буде так, як ви говорите. Якщо чашу буде знайдено в когось із вас, той стане моїм рабом, а всі решта будуть вільні». ¹¹ Кожен тоді хутко поставив на землю свій лантух і розв’язав його. ¹² І слуга обшукав усіх, починаючи з найстаршого, і закінчив наймолодшим. І знайшов чашу у Веніаминовому лантуху. ¹³ І розірвали тоді брати одяг на собі, а тоді, нав’ючивши кожен свого осла, повернулися назад до міста.

¹⁴ Коли Юда та його брати прийшли до Йосипового дому, він усе ще був там. І попадали вони на землю перед ним. ¹⁵ Йосип тоді й каже їм: «І що це ви зробили? Чи не знаєте, що такий чоловік, як я, без сумніву, вміє ворожити?» ¹⁶ Тоді Юда каже: «І що ж сказати нам володарю моєму? Що тут говорити? І як нам виправдатися? Бог відкрив провину слуг твоїх. У наших руках знайдено було чашу, тож віднині ми раби господаря нашого».

¹⁷ А Йосип їм: «Я б ніколи такого не зробив. Чоловік, у кого було знайдено чашу, рабом моїм буде, а ви повертайтеся з миром до свого батька».

Підстави для написаного

Не любіть світського

¹⁵ Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. ¹⁶ Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. ¹⁷ Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.