Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Не віддавай нам, Господи, пошани,
вона лише Тобі належить.
І Твоя лиш слава за вірність і за щирую любов.
2 Як можуть сумніватися погани
й питати: «Де ваш Бог?»
3 Наш Бог—на Небесах,
Він робить те, що забажає.
4 А їхні «боги»—це ніщо, шмат золота чи срібла,
оброблений людей руками.
5 Хоч рота мають, але не говорять,
хоч очі мають, все одно не бачать,
6 хоч вуха мають, та чути не спроможні,
хоч мають носа, але запаху не чують.
7 Не можуть дотик їхні руки відчувати,
ходити не спроможні їхні ноги,
не здатне їхнє горло застогнати.
8 А той, хто робить їх, хоч покладається на них,
сам незабаром їм подібним стане.
9 Ізраїлю, на Господа лиш покладайся,
бо Він—твій прихисток, твій щит.
10 Лиш Господу довірся, Ааронів роде,
Він допоможе вам, Він захистить.
11 Усі, хто перед Господом схилився,
на Господа свої надії покладайте.
Він—захисник, Він—ваша поміч.
12 Нас не забув Господь, благословення дасть нам,
благословення дасть Він Ізраїлю,
благословення дасть Він дому Аарона.
13 Господь пошле благословення всім
своїм прихильникам: малим й великим.
14 Господь благословляти буде й далі
і вас самих, і ваших діточок.
15 Благословенні ви у Господа,[a]
Який створив і небеса, і землю.
16 У владі Господа небесна височінь,
а землю Він віддав людським створінням.
17 Померлі, ті, хто йде у світ мовчання,
вже не співають Господу осанну.
18 Лиш ми, живі,
благословляєм Господа віднині і навіки.
Славімо Господа!
Пісня Дебори
5 Того дня Дебора та Варак, син Авіноама, співали таку пісню:
2 Як відростало волосся в ізраїльтян[a],
і люди добровільно йшли до війська.
Слався, Господи!
3 Слухайте, царі!
Правителі, зважайте!
Я співатиму до Господа,
і музика моя—теж Господу, Богу Ізраїлю.
4 О Господи, коли з Сеїра[b] Ти зійшов,
коли пройшов Ти із Едома,
земля тряслася і з небес лило,
так хмари воду проливали.
5 І гори рушились перед лицем Господнім,
перед Отим з гори Синай,
перед Господом, Богом Ізраїлю.
6 За днів Шамґара, Анатового сина[c],
та у дні Яель каравани не могли пройти,
і доводилось мандрівникам шукати об’їзні шляхи.
7 Не стало воїнів серед селян,
хоробрих воїнів в Ізраїлі не стало,
аж доки ти, Деборо, не прийшла до них,
мов мати Ізраїлю ти прийшла.
8 Коли Господь обрав нових лідерів,
щоб битись при брамі міський[d],
то не знайшлося жодного щита чи меча в Ізраїлі,
хоч люду сорок тисяч там жило.
9 І моє серце з суддями Ізраїлю,
які на бій зібрали добровольців.
Благословімо Господа!
10 Ви, ті хто верхи на ослицях білих,
хто на розкішних попонах сидить,
хто йде дорогою—усі ви говоріть про це!
11 Прислухайтесь до голосу джерел,
які співають Господній перемозі славу
і воїнів Господніх перемозі,
коли Господнє військо до міської брами вийшло.
Нехай збори ваші зміцнюють церкву
26 Брати і сестри мої, що ж робитимете ви далі? Коли ви посходитеся разом до церкви, один матиме псалом, інший—повчання, ще інший—одкровення. Хтось говорить іншою мовою, хтось перекладає. Та все мусить робитися для розбудови церкви. 27 Якщо хтось збирається говорити чужою мовою, то двоє, найбільше троє, нехай мовлять по черзі, а один нехай тлумачить сказане. 28 Якщо ж немає кому тлумачити, то нехай чужинець мовчить на зібранні, нехай промовляє лише до себе й до Бога.
Пророки в церкві
29 Двоє чи троє людей з пророчим даром нехай говорять, а решта мають перевіряти, що вони кажуть. 30 Коли ж якесь одкровення відкриється тому, хто сидить, то перший нехай замовкне. 31 Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб інші навчалися й утішалися. 32-34 Духи пророків коряться пророкам, через те що Бог є Богом не безладдя, а миру.
Жінка мусить мовчати в церкві
Як у всіх церквах людей Божих, жінкам вашим слід мовчати на зібраннях, бо їм не дозволяється говорити. Вони мусять перебувати в покорі, як сказано в Законі Мойсея. 35 Якщо вони хочуть чогось навчитися, то їм слід спитати своїх чоловіків удома, бо непристойно жінці говорити на зібранні в церкві.
36 Хіба від вас прийшло Слово Боже? Чи, може, до вас самих воно прийшло? 37 Якщо хтось вважає, що він є пророком чи має духовний дар, то нехай визнає, що те, що я пишу вам—Заповідь Господня. 38 А якщо хтось не визнає цього, то і його самого не буде визнано.
39 Отже, брати і сестри мої, будьте завзятими, пророкуючи, й нікому не забороняйте говорити іншими мовами. 40 Та все треба робити належним чином і статечно.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International