Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
25 Адже Господь опікується й досі
народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.
26 Я прославлятиму Тебе серед людей
за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[a]!
Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
про славу нашого Володаря.
Господь обіцяє Ізраїлю руїну
7 Так каже Господь:
«Ізраїльтяни, ви для Мене, як ті ефіопи.
Я вивів Ізраїль з землі Єгипту,
филистимлян із Кафтору[a], а арамійців з Киру[b]».
8 Ось дивиться Господь
на грішне царство Ізраїль та говорить:
«Я винищу його з лиця землі,
але дім Якова не винищу Я остаточно.
9 Ось Я накажу розсіяти дім Ізраїлю серед усіх народів,
як просівається зерно крізь решето,
щоб відділити зерно від полови.
10 Всі грішники Мого народу скажуть:
„Нам біди не буде, і лихо не спіткає нас”,—
але усі вони поляжуть від меча.
Бог обіцяє відновити царство
11 Того дня Я відновлю намет Давидів[c], що впав,
позакладаю пролами в мурах,
із руїни його підніму й відбудую,
стане знову таким він, як був.
12 Тоді всі люди, що вижили в Едомі,
та всі, хто носить ім’я Моє,
повернуться до Мене за допомогою».
Так Господь говорить,
тож Він отак і зробить.
13 Господь говорить: «Час надходить,
коли оратай стрінеться з женцем,
а з сіячем зустрінеться давильник.
Із гір тектиме молоде вино,
вином сочитимуться всі узвишшя.
14 Я відновлю щасливу долю
народу ізраїльського Мого:
вони міста відбудують спустошені
й житимуть в них,
вони насадять виноградники
і питимуть з них вино,
сади посадять, та їстимуть їхні плоди.
15 І посаджу Я народ Мій на землях їхніх
і більш ніхто не викорінить їх із їхньої землі,
що Я їм дав».
Так говорить Господь, Бог твій.
Притча про гірчичне зерно
(Мт. 13:31-32, 34-35; Лк. 13:18-19)
30 Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти? 31 Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають. 32 Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International